Батьки повинні знати про: Жорстоке поводження і шкідливий вплив на дітей іпідлітків в Інтернеті включає: Виготовлення, розповсюдження і використання матеріалів, щозображують насилля, включаючи сексуальне Чіпляння або «залицяння» в мережі, входження в довіруди тини з метою залучення її у ситуацію, де їй може бутизапо діяна шкода. Показ і пропаганда матеріалів, можуть завдати психологіч ну,фізичну або іншу шкоду. Домагання, шантаж або залякування включаючипересліду вання.
Поради батькам: Ще до придбаннякомпютера кориснообумов ити з дитиноюправила його використання тривалість, цілі, засоби,обмеження. Спочатку компютер бажаноставити в зага льнійкімнаті, користуватися нимтільки спіл ьно, а дитинутреба привчатиобговорювати з батькамивсе, що відбувалося з нею умере жі, і самим ділитися здітьми власнимивраже ннями від віртуальнихзанурень. І батьки неп овинні соромитисяпросити в них підказки чи допомоги!
Наступні поради: Потрібно попередити дитину, щобудь- яка персональна інформація,яку вона за лишить у мережі, можебути використан а проти неї або просто з хуліганських міркувань,або в ко рисливих цілях. Томуповідомляти будь- кому своєсправжнє прізвище, а тим біль шеадресу чи номер банківської карткиа бсолютно неприпустимо.
Увага, батьки! Обмежувати віртуальні соціальніконтакти дітй із певного віку особливо складно, і заборонами тут справі незарадиш. Розумніше заручитися обіцянкою, щонавіть к оли дитина захоче зустрітися зякимсь своїм ві ртуальним знайомим«вживу», то ця зустріч м ає відбуватисятільки в людному безпечному місці, щоббатьки про це знали, і з обовязкови ми«контрольними дзвінками». Діти повинні розуміти, що вони незалишаютьс я з віртуальнимипроблемами сам на сам, що ї м є з ким ціпроблеми обговорити, до когозвер нутися по допомогу.
Батьки запамятайте! Необхідно також памятати, що дитинаможе в иявитися не тільки жертвоювіртуальних злов мисників, а й самачинити протиправні дії. Мало хто в нашій країні думає про те,що, зава нтажуючи йому крадені антивірусні програми або ж залишаючина різн их сайтах зухвалі анонімнікоментарі, ми самі демонструємо дитинівіртуальні безкарність ів седозволеність, до яких у реальномужитті вда ємося набагато рідше.