Поняття та види робочого часу. Робочим вважається час, протягом якого працівник повинен знаходитися на своєму робочому місці і виконувати роботу, обумовлену. - презентация

1 Поняття та види робочого часу

2 Робочим вважається час, протягом якого працівник повинен знаходитися на своєму робочому місці і виконувати роботу, обумовлену трудовим договором.

3 Види робочого часу Нормальна тривалість робочого часу Скорочений робочий час Неповний робочий час Ненормований робочий час Надурочна робота

4 Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Колективним чи трудовим договором може бути встановлена менша норма.

5 Неповний робочий час: Час, узгоджений між працівником і роботодавцем; Оплата пропорційно відпрацьованому часу; Обов'язково надається на прохання вагітних жінок, які мають дітей до 14 років, дитину-інваліда тощо. Ненормований робочий день: Режим праці, за якого працівник виконує роботу понад визначений законом час; Додаткова оплата не здійснюється; Додаткова відпустка – 7 робочих днів; Встановлюється для певної категорії працівників. Робота в нічний час: З 22 години до 6 години

6 Неповний робочий час Оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу. Може бути встановлений для: вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину- інваліда, у тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням; особи, яка здійснює догляд за хворим членом сімї відповідно до медичного висновку.

7 Скорочений робочий час Скорочений робочий час є менш тривалим і встановлений для таких категорій працівників: Для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 р. (учнів від 14 до 15 р., які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень. Для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, - не більше як 36 годин на тиждень. Для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). За рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях може встановлюватися для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину- інваліда.

8 Ненормований робочий день Є особливою умовою праці, яка допускається законодавством тільки для певної категорії працівників (адміністративного, управлінського, технічного й господарчого персоналу; осіб, праця яких не піддається обліку в часі, - консультанти, агенти, інструктори тощо). Тривалість праці цих працівників обмежена колом функціональних обов'язків.

9 Надурочна робота Надурочні роботи, тобто роботи понад встановлену тривалість робочого часу, як правило, не допускаються. Але у виняткових випадках власник може застосовувати надурочні роботи: - при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; - при проведенні громадсько-необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, звязку; - при необхідності закінчити роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов не могла бути закінчена у нормальний робочий час тощо.

10 До надурочних робіт забороняється залучати: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; осіб, молодших 18 років; працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, у дні занять. Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.