ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 1 КАБІНЕТ-МУЗЕЙ "НАРОДОЗНАВСТВО"

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Одна Батьківщина, і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває Той долі ніколи не знайде в житті.
Advertisements

Національно-патріотичне виховання в Катеринівському ДНЗ (дитячий садок) «Веселка»
Васянович Галина Іванівна "Знання своєї країни і народу є обов'язковою умовою всієї суспільної діяльності, а також критерієм освіченості особистості".
Музей у навчальному закладі Музей у навчальному закладі Музей – це культурно – освітній заклад, призначений для вивчення, збереження та використання памяток.
Живопис Мистецтво має унікальні можливості впливу на людину, тому роботу гуртка потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а.
Буває, часом сліпну від краси…. Національні костюми українців.
Народознавство як засіб національно - патріотичного виховання Презентація досвіду роботи вихователів: Пилипчук О.М., Деленговської Н.Л.
Мета: - набуття молодим поколінням соціального досвіду; - успадкування духовних надбань українського народу; - досягнення високої культури міжнаціональних.
«… Хто забуту Правду нині відшукає ?...» З У к р а ї н о ю в с е р ц і « … Н авчи мене твоєї пісні, навчи мене твого страждання…» Р.М.Рільке, видатний.
* Напрямки патріотичного виховання формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід; краєзнавство; ознайомлення з явищами суспільного життя; формування.
Мовяк Ольга Анатоліївна Освіта: вища, 1996 р. закінчила Волинський державний університет імені Лесі Українки Спеціальність за дипломом: українська мова.
Розділ І Громадянське виховання особистості в умовах розвитку української державності 1.1.Сутність громадянського виховання 1.2.Підходи та принципи громадянського.
" Україна - наш спільний дім". Мета: Ознайомити учнів з історією України, шляхом становлення незалежності Української держави; розвивати в дітей прагнення.
Учителя трудового навчання, спеціаліста першої категорії, Херсонської загальноосвітньї школи І – ІІІ ступенів 28 Імені О.С.Пушкіна Херсонської міської.
ВАС ВІТАЄ Єлисеївський дошкільний навчальний заклад.
Літературознавство як наука,літературний процес,критика Підготувала студентка 1-го курсу 11-У КОГПА Гриб Єлизавета.
НАЦІОНАЛЬНО- ПАТРІОТИЧНЕ виховання дітей та молоді.
Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи – це.
Державний стандарт початкової загальної освіти ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. 462.
Презентація досвіду зав. бібліотекою ЗОШ І-ІІІ ст. 9 м. Прилуки Розвивайте в людині любов до читання, надавайте їй можливість задовольняти її, і вона неодмінно.
Транксрипт:

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 1 КАБІНЕТ-МУЗЕЙ "НАРОДОЗНАВСТВО"

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 2 Довідка-характеристика Кабінет-музей Народознавство створений 1 вересня 1991 року Основною метою створення стало завдання відтворити українську культуру, українську пісню, українське слово та духовність українського народу

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 3 Уніфікований паспорт кабінету- музею Народознавство Народознавство 1. Назва кабінету-музею – Народознавство фольклорно- етнографічний, філологічний, історичний 2. Профіль музею – фольклорно- етнографічний, філологічний, історичний колективна 3. Форма власності – колективна ПТУ 25 м.Монастирище 4. Засновник – ПТУ 25 м.Монастирище Міністерству освіти і науки України 5. Підпорядкування Міністерству освіти і науки України ПТУ 25 м.Монастирище 6. Заклад, що здійснює методичне керівництво - ПТУ 25 м.Монастирище 7. Музей не є юридичною особою. 8. Заробітна плата керівнику музею не виплачується 9. Адреса – вул. Леніна, 129, м.Монастирище, Черкаської області 10. Рік заснування – 1991

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 4 Уніфікований паспорт кабінету- музею Народознавство 11. Структури підрозділів в музеї немає 12. Завідуюча кабінетом-музеєм – Мельник Ольга Іванівна 13. Освіта – вища. Всього працівників – один. 14. Приміщення музею знаходиться в навчальному корпусі ПТУ Технічний стан будівлі, в якій перебуває музей – добрий 16. Загальна експозиційна площа – 60 кв. метрів 17. Навчальний корпус училища знаходиться під загальною охороною 18. Музей не оснащений технічними та автоматизованими засобами 19. Фонд музею становить: Загальна кількість одиниць збережена Загальна кількість одиниць збережена Кількість музейних предметів освітнього фонду Кількість музейних предметів освітнього фонду Музейних предметів, що входять до Державного реєстру національно культурного надбання, експозицій немає Музейних предметів, що входять до Державного реєстру національно культурного надбання, експозицій немає

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року Назва експонатів Інтерєр української хати – 1екс. Інтерєр подвіря – 1 екс. Макети домашньої птиці, тварин – 5 екс. Український жіночий костюм – 1 екс. Український чоловічий костюм – 4 екс. Асортимент українських рушників для різних обрядів – 4 екс. Демонстраційні стенди: Куточок допитливих – 1 екс., Основні дати в українській літературі – 1 експ, Літературна газета - 1, Сьогодні на уроці - 1. Українські старовинні предмети: глечики - 6, вази - 3, ікона - 1, предмети побуту

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 6 Вступ У світлий і благовісний час національного відродження одним із найважливіших завдань ПТНЗ є повернення учням із небуття духовних надбань мудрих предків, відновлення добрих традицій, свят, прилучення справами, розумом і серцем до самобутньої матеріальної і духовної культури рідного народу. Народознавство – це цілісна система фундаментальних знань про конкретний народ, особливості його побуту і трудової діяльності, національний характер, світогляд, психологію, історико-культурний досвід, отчий край, свій родовід. Українці, виробили в складних умовах етнічного розчленування і багатовікового поневолення раціональну організацію середовища, життєдіяльності і забезпечення духовних запитів людини, витворили особливу систему звичаїв, вірувань, світорозуміння, моральних, правових, етнічних і естетичних форм, які складалися упродовж історичного розвитку людської спільності на шляхах до формування української нації і національної культури.

7 Впродовж багатьох століть український народ намагалися позбавити історичної пам'яті. Внаслідок цього українська культура неоднаковою мірою збереглася в селах і містах. Курс українознавства і є спробою допомогти громадянину України усвідомити, хто ми є, ким були і ким маємо стати

8 Кабінет-музей Народознавство Уроки мистецтвознавства, народознавства й історії Уроки української літератури, музики, образотворчого мистецтва Факультативний курс Український фольклор та етнографія Екскурсії Народні свята, обряди, ритуали, ярмарки, конкурси

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 9 Інтерєр подвіря Основним типом селянської садиби, який був характерним майже для всієї України була садиба з незамкненим, відкритим подвірям, на якому господарські споруди розміщувалися вільно, без певного порядку. Поряд з такою схемою в окремих районах побутували локальні варіанти однорядної і дворядної, Г-подібної, а також замкненої забудови відкритого двору. Двір мав форму букви П – у заможних селян При всіх типах забудови подвіря хату намагалися розмістити у його глибині

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 10 Українська хата Хата у давнину вважалася моделлю космічного устрою, символом Батьківщини. Незважаючи на зовнішню бідність, хата була світлою і затишною. Господині прикрашали її гаптованими рушниками. Хата сповнювалася ароматами хмелю, м'яти, рути. Особлива роль в інтер'єрі належала варистій печі. Прикрашали хату різьблені сволоки, подекуди розмальовані стіни та стеля.

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 11 Вікно Важливою деталлю хати, її окрасою, священним елементом було вікно. Наші пращури уявляли його як отвір, через який можуть потрапити до оселі злі сили. Заборонялося плювати, виливати помиї через вікно, впускати кішку, тому що там, нібито, стояли душі покійних предків, ангели. Не рекомендували відкривати на ніч вікна (бо зайде нечисть), дивитися дитині у шибку після заходу сонця (погано спатиме) тощо.

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 12 Рушники Рушник – декоративна тканина з вишиваним або тканим орнаментом, що традиційно використовувалася для оздоблення житла. В українських народних обрядах – символ злагоди, краси, оберіг, предмет національної обрядовості. Рушник був обличчям оселі

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 13 Ікона Ікона – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога або святого; образ. Українські ікони – це можливість отримати захист від істоти, яка здатна чути, бачити, відчувати біль, літати в повітрі. Не було жодної української хати, в якій не було ікон.

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 14 Лелека Птах-тотем у давніх слов'ян, символ батьківщини, сімейного благополуччя. Якщо на хаті звив гніздо лелека, вважали, що в родині буде лад. Не випадково лелеки вважалися священними, бережливо охоронялись. Згідно з повірям, якщо хтось поруйнує їхнє гніздо, зазнає страшного лиха – згорить хата. В Україні, крім назви лелека поширені ще гайстер, бусел, чорногуз

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 15 Коза Коза – тварина-тотем у давніх слов'ян, персонаж українського фольклору. Вона є персонажем багатьох міфів народів світу, українських казок, легенд, пісень

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 16 Традиційний побут української оселі

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 17 Українське національне вбрання Основні елементи чоловічого вбрання – сорочка, шаровари, свита, кожух, жупан, пояс. Жінки носили сорочку, запаску, плахту, керсетку, свиту або юпку, кожух. Кількість вишитих тканин у хаті свідчила про достатки родини, а орнаменти на одязі могли розповісти не лише про майстерність вишивальниці, а й про її вік

ПТУ 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 18 Висновок Кабінет-музей – ефективний спосіб знайомства учнів з національними особливостями українського народу, що дійшли з давніх часів до наших днів. Особливий інтерес складає для тих, кого цікавить духовне надбання українського народу, важливою складовою частиною якого є традиційно-побутова культура. Кабінет-музей – це можливість для збирання, накопичення матеріалів та інформації з краєзнавства, популяризації української мови – одного з головних чинників незалежності нашої держави, національних традицій, звичаїв та обрядів, що сприяє відродженню національної самосвідомості українського народу.