Робота працівника психологічної служби у сфері превенції насильства в сім'ї Підготувала практичний психолог Богуславської ЗОШ І- ІІІ ступенів 2 Олійник Н.А.

Превенція насильства в сімї, як напрям діяльності працівника психологічної служби Превенція насильства в сімї, як напрям діяльності працівника психологічної служби

На даний момент насильством вважають реальну дію чи загрозу умисної фізичної, сексуальної, психологічної чи економічної дії, примусу з боку однієї особи до іншої з метою контролю, залякування, навіювання почуття страху. В процесі насильства одна людина навязує себе, свої цілі та норми іншій, намагаючись підкорити її собі. Це узурпація свободи людини, це не є випадковими діями, які не можна пояснити. Кожен член родини переживає такі дії по-своєму, що накладає свій відбиток на ціннісно-орієнтаційну сферу. Особливо це стосується дитини, адже її особистість тільки формується

Захист від найбільш небезпечних порушень прав неповнолітніх забезпечує Кримінальний кодекс України. Кримінальний кодекс України. Він містить як загальні норми, що захищають всіх громадян від жорстокого поводження, так і норми, безпосередньо спрямовані на захист життя та здоровя та недоторканності неповнолітнього. Він містить як загальні норми, що захищають всіх громадян від жорстокого поводження, так і норми, безпосередньо спрямовані на захист життя та здоровя та недоторканності неповнолітнього.

До правових документів, які спрямовані на подолання насильства над людьми відносяться: Загальна декларація прав людини ( ); Декларація прав дитини ( ); Міжнародний пакт про громадянські та політичні права ( ); Конвенція про права дитини ( ); Закон України "Про охорону дитинства" ( , остання редакція – ); Закон України "Про соціальну роботу з сімями, дітьми та молоддю" ( , остання редакція – ); Кримінальний кодекс України ( , остання редакція – ); Закон України "Про попередження насильства в сімї" ( , остання редакція – ); Сімейний кодекс України ( , остання редакція – ); Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сімї або невиконання захисного припису" ( ); Наказ Міністерства охорони здоровя України від р. 38 "Про затвердження заходів щодо виконання Закону України "Про попередження насильства в сімї" та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сімї"; Указ президента України від р. 411/2008 "Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей"; Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сімї" ( )

У правовій базі України визначення насильства, яке є складовою жорстокого поводження з дітьми, представлене Законом України 2789-ІІІ "Про попередження насильства в родині" від р. У статті 1 "Визначення термінів" визначено види насильств:

Фізичне насильство Фізичне насильство – навмисне нанесення одним членом родини іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що можуть привести або привели до смерті постраждалого, порушення фізичного або психічного здоровя, нанесення шкоди його честі та достоїнству. Всі дії, спрямовані на спричинення дитині фізичної шкоди, заборонені законом;

Сексуальне насильство Сексуальне насильство – протиправне зазіхання одного члена родини на статеву недоторканність іншого члена родини, а також дії сексуального характеру стосовно неповнолітнього члена родини. Поняття "сексуальне насильство" містить в собі не лише зґвалтування, а й сексуальні домагання, непристойні пропозиції, а також будь-які образливі дії, що мають сексуальний характер;

Психологічне насильство Психологічне насильство – насильство, повязане з дією одного члена родини на психіку іншого шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально створюється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе й може заподіюватися або заподіюється шкода психічному здоровю;

Економічне насильство Економічне насильство – навмисне позбавлення одним членом родини іншого житла, їжі, одягу й іншого майна або засобу, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоровя

Серед причин виникнення насильства в сімї можна виділити наступні: безробітність або низька матеріальна забезпеченість; алкоголізм одного чи обох батьків; самотність чи шлюб, який розпався; занадто маленьке житло, що посилює напругу; озлобленість батьків чи розчарованість у житті; фізична чи психічна перевтома; незрілість батьків; егоїзм батьків, прагнення їх до розваг; надмірна вимогливість; народження другої дитини; небажана дитина (як привід і примус до укладення шлюбу); передчасно народжена в шлюбі дитина, яка дає привід до сварок та розриву; позашлюбна дитина як обєкт вміщення зла на його матір (батька); дитина з фізичними та психічними недоліками, від якого хочуть позбавитися

І. Первинна профілактика: Інформованість суспільства про проблему. Соціально-економічна підтримка сімї. Програми з соціальної охорони здоровя. Робота з суспільними організаціями і молодіжними центрами. Якісна медична допомога вагітним, матерям, новонародженим, дітям. Пропаганда позитивного материнства і батьківства. Пропаганда ненасильства, включаючи шкільні заходи.

ІІ. Вторинна профілактика: Виявлення сімей високого ризику. Пропаганда ненасильства (сімя, школи, ЗМІ). Аналіз законодавства, виявлення недоліків і проблем регулювання законодавства. Створення міжвідомчої системи попередження насильства в сімї (міжвідомчі комісії; органи охорони здоровя і соціального розвитку; правоохоронні органи; органи освіти; РАГС; органи опіки і піклування; суспільні організації і молодіжні центри).

ІІІ. Третинна профілактика: Рання діагностика і кваліфікація. Реабілітація постраждалих від насильства Міжвідомче співробітництво, включаючи медичну, соціальну допомогу, юридичне, психологічне, інформаційне консультування тощо. Підготовка кадрів в системі правоохоронних органів, соціального захисту, освіти, охорони здоровя тощо. Розробка статистичних форм, збір статистичної інформації. Розробка пропозицій про внесення змін до законодавства. Розробка і проведення освітніх програм.

Таким чином превенція насильства в сімї має на меті: Здійснення інформаційно- пропагандистської роботи серед дітей і молоді з метою формування поняття «насильство в сімї». Формування в молоді і дітей правосвідомості і правової поведінки, відповідальності за своє життя поряд з розвитком їх активності, самостійності, творчості, створення умов для її самореалізації.

Формами профілактичної роботи працівника психологічної служби є: лекторії; батьківські збори; тренінги; соціальне інспектування сімї; школи молодих батьків аматорські театри; міні-лекції; перегляд відеофільмів; бесіди; вікторини і конкурси (про права дітей).

Учительська просвіта (курси підвищення кваліфікації, семінари, вчительські конференції, методичні та педагогічні ради). Формування у вчителів умінь і навичок розпізнавати і виявляти жорстоке ставлення до дітей і насильство

Алгоритм дій працівника психологічної служби при виявленні випадку жорстокого поводження з дитиною

Варіанти дій: І варіант: повідомте про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу ІІ варіант: ви можете самостійно письмово повідомити про це територіальний підрозділ служби в справах дітей за місцем проживання дитини ІІІ варіант: ви можете самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження кримінальну міліцію в справах дітей або будь- якого працівника органів внутрішніх справ

У випадках, коли до Вас звернулась дитина з усною скаргою щодо жорстокого поводження з нею: І варіант: оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до адміністрації навчального закладу ІІ варіант: оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до територіального підрозділу служби в справах дітей ІІІ варіант: оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до органів внутрішніх справ ІV варіант: повідомте про це в усній чи письмовій формі від свого імені вказані (перераховані) органи

Отже, працівникам психологічної служби у роботі з сімями по превенції насильства необхідно звернути увагу на роз'яснення батькам в необхідності перегляду їхніх поглядів на питання влади і авторитету у взаєминах з дітьми, що дорослішають. Соціальна робота має досить виразне спрямування не лише на соціальні групи клієнтів, а й на окремих індивідів, які потребують особливої, конкретної допомоги. Її головною метою є турбота про благополуччя і розкриття можливостей особистості, сім'ї, спільноти, суспільства.

Якщо дитина посміхається – це означає, що ми все зробили правильно Дякую за увагу !!!