Сучасний розвиток Японії Підготувала учениця ІІ курсу історико-правознавчого класу Ковтун Даря

План Загальна характеристика господарства ЯпоніїЗагальна характеристика господарства Японії Промисловість Японії Транспортна система Японії Зовнішньоекономічна діяльність Японії Японське «економічне диво»

Японія - держава у Східній Азії на Японському архіпелазі, у північно-західній частині Тихого океану. Друга за рівнем економічного розвитку країна світу після США. Це "країна, де сходить сонце"

Імператор Акихито,

Загальна характеристика господарства Японії Японія є однією з найрозвинутіших країн світу. ВНП Японії складає біля 15% світового. На сучасному етапі розвитку економіки Японії головним структурним фактором є наука і освіта, тому їм приділяється особлива увага. Відповідно до державної програми розвитку національної системи науково-дослідних і дослідно- конструкторських робіт (НДДКР) було здійснено перехід від імпортування технічних досягнень до розробки власної системи НДДКР.ЯпоніяЯпонії

Штаб-квартира Toyota Motor Corporation Штаб-квартира Sony Штаб-квартира Honda в Токио

Майже 99% японських компаній належить до сфери малого та середнього бізнесу. Особливо велика їх роль в автомобільній, електронній та електротехнічних галузях. Японія має низькі показники безробіття.Японія

Промисловість Японії В Японії немає суто аграрних територій, але в той же час для країни характерна висока територіальна концентрація промислового виробництва.Японія є центром виробництва бавовняних тканин. Тихоокеанське узбережжя виявилось найкращим місцем і для розміщення важкої промисловості.Японії

За розвитком атомної енергетики Японія поступається лише США і Франції. В 90-х роках вона почала самостійно збагачувати уран. АЕС є в усіх районах, але найбільше їх на березі Тихого океану в префектурі Фукусіма (Токійська енергосистема) і на березі Японського моря в префектурі Фукуї (Кансайська енергосистема). ЯпоніяСШАФранції

За розмірами енергоспоживання, Японія четверта в світі (понад 500 млн тонн у вугільному еквіваленті), хоч на 90 % залежить від імпорту енергоносіїв, у тому числі нафти імпортується 240 млн тонн, вугілля довозиться понад 110 млн тонн.Японія

Обробна промисловість є вирішальним сектором у матеріальному виробництві Японії. Він має новітнє обладнання й технології. Особливою його рисою є співіснування великих та дрібних підприємств.

В останні десятиліття, у зв'язку з розвитком новітніх галузей в Японії підвищився попит на кольорові та рідкісні метали.

У світовому виробництві машин і устаткування частка Японії становить понад 10 %. Машинобудівні фірми освоїли всю номенклатуру продукції галузі. Провідні машинобудівні концерни є основою експортної бази Японії, адже за межі Японії вивозиться 30% продукції машинобудування. Провідними галузями японського машинобудування є електромашинобудування (І/З продукції галузі), де половину продукції дає радіоелектроніка; транспортне машинобудування, в якому провідне місце посідає автомобілебудування (30% світового випуску автомобілів) та суднобудування (50% світового випуску суден); загальне машинобудування з великими фірмами, що виробляють промислове устаткування і верстати.

Особливе місце посідає Японія в електронному машинобудуванні. Її заводи випускають електроніку промислового призначення, робототехніку (понад 50 тис.роботів на рік), напівпровідники, комп'ютери, кольорові телевізори (20% світового виробництва) та відеоапаратуру (80% світового випуску відеомагнітофонів) тощо. Японія відома своїми точними приладами оптика, фото- і кінокамери, годинники. Автомобілі, судна, електроніка, прилади і сталь головні статті експорту Японії. Якість їх відповідає найвищим міжнародним стандартам.

Японія виділяється розвиненою хімічною і нафтохімічною, деревообробною і целюлозно- паперовою промисловістю.

В Японії створений потужний науково- виробничий комплекс. Це дає змогу розглядати виробництво наукоємної та технічно складної продукції як основний напрям спеціалізації країни в міжнародному поділі праці.

Транспортна система Японії Японія має ефективну транспортну систему, її особливостями є відсутність трубопроводів (вони не потрібні) і річкового транспорту (для нього немає умов). Натомість розвинені залізничний, автомобільний, морський, авіаційний види транспорту. Специфіку транспортної системи визначають гірський рельєф, зосередження населення і господарської діяльності на невеликих ділянках прибережних рівнин, а також відокремленість островів один від одного. Звичними елементами японського ландшафту стали мости, акведуки, естакади, тунелі. їхня сумарна довжина вимірюється тисячами кілометрів. У перевезенні вантажів найбільше значення мають автомобільний і каботажний транспорт, а частка залізниць мінімальна (лише 7%). У перевезенні пасажирів, навпаки, головними є залізниці, включаючи внутрішньоміські, а вже потім автомобілі. Зростає роль повітряного флоту.Японія

Зовнішньоекономічна діяльність Японії На Японію припадає понад 6 % імпорту та понад 9 % експорту, 15 % прямих зарубіжних інвестицій світу. Головними статями японського експорту є продукція машинобудування, чорної металургії, хімічні продукти і текстильні вироби

Японське «економічне диво це перетворення, які відбулися у цій країні в галузі народного господарства і перетворили її за декілька деся­тиліть на найрозвиненішу країну світу.

Які ж причини такого «економічного дива»?

Після підписання акту про капітуляцію Японії (2 вересня 1945 р.) аме­риканці розпустили збройні сили Японії. За статтею 9 нової Конституції (листопад 1946 p.), Японія відмовлялася від війни як суверенного права нації, а також від загрози або застосування збройної сили як засобу розв'язання міжнародних суперечок. Концепція Сігеру Йосіда (1946 р.) післявоєнного розвитку Японії також сприяла економічному успіху. Основна суть доктрини відновлення та посилення позицій Японії у міжнародній торгівлі. Енергію японського наро­ду слід направити на розбудову економіки, використовуючи дешеву привізну сировину, а зовнішню політику проводити під захистом США.

Здійснено прогресивні реформи: розпущено найбільші монопольні концерни; реформу податкової систе­ми (зменшені податки на підприємницьку діяльність); встановлено твер­дий обмінний курс єни; земельну реформу (держава викупила у поміщи­ ків і продала селянам 80% сільськогосподарських угідь, це привело до скорочення частки населення, зайнятого у сільському господарстві з 48% до 8% на сучасну пору). Впроваджено трудове законодавство: встановлено восьмигодинний робочий день, обумовлено охорону праці, систему оплачуваних відпусток.

Реформовано освіту: запроваджено 12-річний термін навчання у середній школі з шкільних програм вилучені матеріали, пов'язані з ідеологією мілітаризму запроваджено спільне навчання хлопчиків та дівчаток.

Сан-Франциським мирним договором (вересень 1951р.) у повній мірі було відновлено суверенітет Японії. Також було укладено систему договорів (про торгівлю і навігацію, угоду про допомогу у взаємній обороні та інші), яка зробила Японію союзницею США. У 1956 р. Японію прийнято до ООН, таким чином вона стала повноправним членом міжнародного співтовариства. У середині 60-х рр. японський парламент прийняв резолюцію, яка про­голошувала «три неядерні принципи» не виробляти ядерної зброї, не во­ лодіти нею, не розміщувати її на власній території.

Японія наприкінці 70-х років перетворилась на один з найпотужніших світових центрів металургії.

Критерієм гідності у японському суспільстві визнавалося ставлення до праці і навчання. Кожен японець прагнув стати висококваліфікованим фахівцем.

На сучасному етапі Японія є одним із трьох центрів сучасного ринкового світу поряд із США та Західною Європою.

Список використаної літератури ekonom%D1%96chne-dyvo-rozvytok-yapon%D1%96yi-na- sychasnomy-etap%D1%96http://djerelo.com/sex/230-sex-teoria/ yaponske- ekonom%D1%96chne-dyvo-rozvytok-yapon%D1%96yi-na- sychasnomy-etap%D1%96