Усти́м Яки́мович Кармaлю́к (Кармeлюк; 10 березня (27 лютого) 1787, Головчинці Літинський повіт, Подільська губернія (тепер с. Кармалюкове, Жмеринський район, Вінницька область) 22 (10) жовтня 1835, Шляхові Коричинці, Хмельницька область) український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі у роках проти національного і соціального гніту. Експозиція інтер'єру камери Кармалюка

Образ Кармалюка відобразили у своїх творах Михайло Старицький, Марко Вовчок, Степан Васильченко, Василь Кучер та ін. Харківський композитор Валентин Костенко автор опери «Кармелюк». Фольклорні добутки про народного героя збирали Микола Костомаров і Тарас Шевченко (останній назвав його «славним лицарем»). Народні чутки приписують Кармалюкові авторство ряду пісень. Хоча найвідоміша, «За Сибіром сонце сходить», складена усе-таки не ним, a Томашем Падурою. В Головчинцях резонанс справи Кармалюка був таким великим, що вся його численна рідня була змушена відмовитись від свого прізвища, аби не зазнавати репресій. Переважна більшість взяла собі прізвище Карман: таке було прізвисько соратників Устима. Після 1955 р., коли село перейменували на Кармалюкове, почався зворотний процес зміни прізвищ, майже всі Кармани стали Кармалюками. До наших часів дійшов лише опис зовнішності Кармалюка, а єдиний достовірний його портрет належить пензлю Тропініна та відомий в кількох копіях, одна з яких зберігається в Ермітажі. Будівля Літинської в'язниці, де утримували Кармалюка

Місця, пов'язані з У.Кармалюком Пам'ятник Кармалюку в Летичеві Пам'ятник Кармалюку в Летичеві

ТЕМА Розповідь про У. Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду. ТЕМА Розповідь про У. Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду. Основна думка З багатого хоч я й візьму – убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю. Основна думка З багатого хоч я й візьму – убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю.

Характеристика образу Устима Кармалюка.Інформаційне гроно до образу народного месника Не має долі Не має долі Вболіває за страждання родини, простого люду Постійні переслідування владою Постійні переслідування владою Розбійник Розбійник Збираючи гроші у багатих, роздає бідним – безгрішний Живе у лісі гонять, як звірюку гонять, як звірюку КАРМАЛЮК

Цитатна характеристика героя. «...Не маю долі»; «...Немає пристанища, Ані своєї хати»; «Зовуть мене розбійником, Кажуть розбиваю. Ще ж нікого я не вбив, Бо й сам душу маю»; «З багатого хоч я й візьму Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю»; «Я од журби гину»; «...Треба в лісі жити, Бо не маю хати»; «Пішов би я до дітей Красу мою знають»; «А мене... Як звірюку гонять». У пісні «За Сибіром сонце сходить» розповідається про повернення Кармалюка із Сибіру і його боротьбу проти експлуататорів. З імям свого ватажка трудящі маси того часу звязували болі свої і радощі, сподівання і надії («Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте»). Вони виявляють до Кармалюка як народного месника велику пошану і любов, оспівують і прославляють його у своїх піснях. У народній творчості Кармалюк виступає незвичайним красенем і могутнім богатирем.

Кармалюк не лише мститься панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв. Він ставить громадські, народні справи вище від особистих. Кармалюк не лише мститься панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв. Він ставить громадські, народні справи вище від особистих. Людське лихо і убозтво та гаряче бажання запобігти йому змусило Кармалюка покинути дружину, дітей і стати борцем проти кріпацтва: Людське лихо і убозтво та гаряче бажання запобігти йому змусило Кармалюка покинути дружину, дітей і стати борцем проти кріпацтва: Маю жінку, маю діти, Маю жінку, маю діти, Та я їх не бачу. Та я їх не бачу. Як згадаю про їх муку Як згадаю про їх муку Сам гірко плачу! Сам гірко плачу! Трудящі маси селянства ненавиділи панщину, тяжкі повинності та непосильні податки і з гнівом протиставляли свою убогість розкошам багатіїв. У пісні підкреслюється, що Кармалюк боровся проти гнобителів не один, а разом з вірними йому людьми, бойовими друзями, яких він називає «славними хлопцями». Боротьбу проти панства, яку самовіддано веде Кармалюк, народ схвалює як справедливу і священну справу. Трудящі маси селянства ненавиділи панщину, тяжкі повинності та непосильні податки і з гнівом протиставляли свою убогість розкошам багатіїв. У пісні підкреслюється, що Кармалюк боровся проти гнобителів не один, а разом з вірними йому людьми, бойовими друзями, яких він називає «славними хлопцями». Боротьбу проти панства, яку самовіддано веде Кармалюк, народ схвалює як справедливу і священну справу. Звичайно, Устим Кармалюк не був і не міг бути в тодішніх умовах свідомим революціонером, який би піднісся до боротьби проти царизму, до політичних вимог, щодо до зміни державних порядків. Звичайно, Устим Кармалюк не був і не міг бути в тодішніх умовах свідомим революціонером, який би піднісся до боротьби проти царизму, до політичних вимог, щодо до зміни державних порядків. Тому очолений ним рух селянства мав стихійний, неорганізований характер. А робітничий клас тоді ще не був цілком сформований і не міг внести в селянський рух елементи організованості і політичної свідомості. Тому очолений ним рух селянства мав стихійний, неорганізований характер. А робітничий клас тоді ще не був цілком сформований і не міг внести в селянський рух елементи організованості і політичної свідомості. Не дійшовши до розуміння справжніх шляхів боротьби із соціальним злом, нерівністю, народний месник обмежувався вимогою справедливого розподілу майна і грошей, відібраних у багатіїв, між бідними людьми. Ясна річ, що вибраний Кармалюком шлях боротьби за соціальну нерівність був нереальним, не міг принести перемоги, але в той же час він мав прогресивний характер Не дійшовши до розуміння справжніх шляхів боротьби із соціальним злом, нерівністю, народний месник обмежувався вимогою справедливого розподілу майна і грошей, відібраних у багатіїв, між бідними людьми. Ясна річ, що вибраний Кармалюком шлях боротьби за соціальну нерівність був нереальним, не міг принести перемоги, але в той же час він мав прогресивний характер

ТЕМА – зображення важкої долі козаків- невільників та спробу їх визволити через 30 років полону колишньою бранкою Марусею Богуславкою. ТЕМА – зображення важкої долі козаків- невільників та спробу їх визволити через 30 років полону колишньою бранкою Марусею Богуславкою. Ідея–уславлення волелюбності та гордості козаків, засуждення негативного ставлення до них. Ідея–уславлення волелюбності та гордості козаків, засуждення негативного ставлення до них.

Композиція. Вступ: розповідь про те, як козаки перебували в увязненні у пана турецького. Вступ: розповідь про те, як козаки перебували в увязненні у пана турецького. Основна частина: обіцяння Марусі звільнити запорожців з неволі після відїзду турецького пана до мечеті. Основна частина: обіцяння Марусі звільнити запорожців з неволі після відїзду турецького пана до мечеті. Закінчення: Маруся дотрималася обіцянки визволила козаків з неволі; відмова героїні тікати на рідну землю. Закінчення: Маруся дотрималася обіцянки визволила козаків з неволі; відмова героїні тікати на рідну землю.

Художні особливості думи. Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води». Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води». Метафора: «сльозами проливали». Метафора: «сльозами проливали». Повтори: «...стояла темниця камяная»; «...козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «...дівкабранка, Маруся, попівна Богуславка». Повтори: «...стояла темниця камяная»; «...козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «...дівкабранка, Маруся, попівна Богуславка». Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «...Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!». Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «...Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!». Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?» Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?»

Характеристика образу Марусі Богуславки Бесіда за питаннями: Бесіда за питаннями: - Яким чином українські дівчата ставали дружинами турецьких багатіїв? - Хто така Маруся? Як її називали козаки? - За що увязненні українці ображалися на Богуславку? - Чому героїня, ризикуючи своїм життям, вирішує допомогти увязненим козакам? - Чим пояснити ставлення Марусі до своїх батьків? - Що свідчить про те, що Богуславка, перебуваючи далеко від рідної землі, не забула своєї вітчизни, народу, батьків? - Чому народ співчуває героїні? - Вмотивуйте, чи можна вважати вчинок Марусі Богуславки патріотичним. - Чому образ героїні думи це художній вимисел?

«Доміно» до характеристики образу Марусі Богуславки Маруся – добра – відповідальна – турботлива – співчутлива – рішуча – здатна на самопожертву – патріотка – бусурманка....

«Вільний мікрофон». - Як я ставлюсь до героїні думи? - Як я ставлюсь до героїні думи? - Маруся Богуславка патріотка чи зрадниця? - Маруся Богуславка патріотка чи зрадниця?

І. Головна героїня Думи про Марусю Богуславку. ІІ. Турецька бранка Маруся Богуславка. 1. Туга за рідним краєм 2. Внутрішня боротьба між любов ю до Вітчизни та коханням чоловіка. 3. Героїчний подвиг в ім'я Батьківщини 4. Маруся Богуславка уособлення високих патріотичних почуттів. ІІІ. Моє ставлення до героїні.

Цитатна характеристика. -...Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, -...Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, А все добре дбає. А все добре дбає. - Не майте мене, - Не майте мене, Не заклинайте мене!... Не заклинайте мене!... Буду до камяної темниці Буду до камяної темниці Прибувати, отирати, Прибувати, отирати, Вас, бідних невільників, Вас, бідних невільників, А з камяної темниці випускати. А з камяної темниці випускати. - До батька до мого й матері - До батька до мого й матері То знать давайте: То знать давайте: Нехай буде батько і мати Нехай буде батько і мати Та ще добре дбати, Та ще добре дбати, То статків-маєтків не збувають, То статків-маєтків не збувають, Великих скарбів не збирають, Великих скарбів не збирають, Моєї голови Моєї голови А з тяжкої неволі не визволяють, А з тяжкої неволі не визволяють, Бо вже я потурчилась, Бо вже я потурчилась, Побусурманилась Побусурманилась Для розкоші турецької, Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного. Для лакомства нещасного.

Для тих, хто хоче більше знати Патріотичний подвиг української дівчини-невільниці оспівано в думі «Маруся Богуславка». Маруся проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, побусурманилась». Навпаки, співець викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї «наша», Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум допомагає їм вирватись з ненависної турецької каторги. Тож Маруся приходить до козаків-невільників, які «тридцять літ у неволі пробувають, божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають», і обіцяє їм на Великдень дати ключі від темниці (саме тоді «пан турецький», її чоловік, має «до мечеті відїжджати», а їй залишить ключі). Хоч козаки-невольники і не повірили спочатку в щирість наміру Марусі, а стали проклинати її, проте Маруся дотримала свого слова вона визволила козаків з неволі, хоч сама з ними не захотіла тікати в рідну землю, і не могла вже залишити чужої країни. Вона просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться: Бо я вже потурчилась, побусурманилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного! Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників. Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу. Образ Марусі Богуславки це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-полонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в імя своєї Батьківщини. Головна героїня змальовується у всій психологічній складності. Її образ розкривається не відразу, а поступово, в міру розгортання сюжету. В цьому виявилась висока майстерність твору. Симпатії творців і виконавців думи на боці героїні, і вони прагнули викликати до неї співчуття. Тому він продовжував відігравати суспільно-виховну роль і в пізніші часи. Ця дума була добре відома Тарасу Шевченку, він її вмістив у свій «Буквар южнорусский», виданий ним у 1861 році для українських шкіл. А М. Старицький під впливом цього твору написав однойменну історико-побутову драму (1897), пєсу під цією ж назвою («Маруся Богуславка») написав і І. Нечуй-Левицький (1895), а також Б. Грінченко драму «Ясні зорі», С. Воробкевич оповідання «Турецькі бранці»; композитор А. Свєчников створив балет «Маруся Богуславка» (1951); М. Пригара оповідання «Богуславка». Отже, історична дума надихнула митців на створення за її мотивами нових творів літератури і мистецтва.

Дискусійна сітка Алверманна ТАК НІ Чи можна вважати Марусю Богуславку патріотом рідного краю?

Літературний бліц - диктант 1. Скільки козаків перебувало у темниці? 1. Скільки козаків перебувало у темниці? 2. З якого матеріалу збудована темниця? 2. З якого матеріалу збудована темниця? 3. З якого роду Маруся Богуславка? 3. З якого роду Маруся Богуславка? 4. Скільки часу перебували козаки у неволі? 4. Скільки часу перебували козаки у неволі? 5. У який день тижня Маруся Богуславка спілкувалася з козаками? 5. У який день тижня Маруся Богуславка спілкувалася з козаками? 6. Куди збирався від'їжджати пан турецький? 6. Куди збирався від'їжджати пан турецький? 7. Що віддав пан турецький Марусі? 7. Що віддав пан турецький Марусі? 8. Про яке місто згадує Маруся? 8. Про яке місто згадує Маруся? 9. Чому Маруся не бажає, щоб батько визволив її? 9. Чому Маруся не бажає, щоб батько визволив її? 10. Про який роковий день згадує Маруся? 10. Про який роковий день згадує Маруся? 11.Як зустріли Марусю козаки? 11.Як зустріли Марусю козаки? 12.До кого звертаються невільн. у «славасловії»? 12.До кого звертаються невільн. у «славасловії»? Відповіді З каменю. 3. Попівського років. 5. У суботу. 6. До мечеті. 7.Ключі. 8. Богуслав. 9. Бо потурчилась, побусурманилась.10. Великдень. 11.Вороже. 12. До Бога Відповіді З каменю. 3. Попівського років. 5. У суботу. 6. До мечеті. 7.Ключі. 8. Богуслав. 9. Бо потурчилась, побусурманилась.10. Великдень. 11.Вороже. 12. До Бога

Закріплення вивченого матеріалу Гра «Хто найшвидше» 1. Матеріал, з якого була побудована темниця, де перебували козаки. 2. Кількість увязнених козаків. 3. Чого не бачили вязні у темниці? Відповідь надати користуючись текстом. 4. Як Маруся називала невільників? 5. Яка субота згадується у творі? 6. Проклинаючи Марусю, козаки бажали їй, щоб вона Час перебування козаків у неволі. 8. Куди збирався відїхати пан турецький? 9. Яким чином Маруся хотіла визволити увязнених? 10. Для чого Маруся прийняла віру турецьку? 11. Чого не хотіла героїня, щоб робили її батьки? Відповідь надати, користуючись текстом. 12. Прийнявши віру турків, героїня...

- В чому повчальне значення цієї думи? - Як кожний із вас повинен ставитися до здобутків наших предків? - Яким хотіли б бачити свій рідний край його оборонці? Бесіда за питаннями:

СПІЛЬНЕВІДМІННЕ ВИСОКА ПОЕТИЧНІСТЬ МОВИ, ВІРШОВАНА ФОРМА, ДІЄСЛІВНЕ РИМУВАННЯ, УСНЕ ПОШИРЕННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ, ВАРІАНТНІСТЬ ТЕКСТУ ДОТРИМАННЯ ПРАВДИВОСТІ ЖИТТЄВИХ ФАКТІВ ВИСЛОВЛЮЄТЬСЯ СТАВЛЕННЯ АВТОРА ДО ПОДІЙ ТА ГЕРОЇВ ВЕЛИКІ ЗА ОБСЯГОМ НЕВЕЛИКИЙ ПІСЕННИЙ ТВІР ВИКОНУЄТЬСЯ РЕЧИТАТИВОМ ПІД СУПРОВІД КОБЗИ, БАНДУРИ,ЛІРИ СПІВАЄТЬСЯ ЧІТКА БУДОВА: ЗАЧИН, ОСНОВНА ЧАСТИНА, СЛАВОСЛАВІЄ ЕКСПОЗИЦІЯ, ЗАВ'ЯЗКА, КУЛЬМІНАЦІЯ, РОЗВ'ЯЗКА

1.Маруся була родом з…? а)Києва б) Боричева в) Богуслава. а)Києва б) Боричева в) Богуслава. 2. Кількість ув'язнених козаків? а) сто б)сімсот в) шістсот. а) сто б)сімсот в) шістсот. 3. Коли було створено капелу бандуристів? а) 1918р. б)1991р. в)1919р. г) 1933р. а) 1918р. б)1991р. в)1919р. г) 1933р. 4. Марусю називають бранкою, тому що … а) потрапила в полон б) поїхала відпочивати до Туреччини в) працює за кордоном. а) потрапила в полон б) поїхала відпочивати до Туреччини в) працює за кордоном. 5. Де народилася Маруся Чурай? а)на Полтавщині б)на Галичині в)на Черкащині а)на Полтавщині б)на Галичині в)на Черкащині

6. Чиє ім'я носить Національна капела бандуристів? а) П. Майбороди б) Г.Майбороди а) П. Майбороди б) Г.Майбороди в) М.Лисенка г) Л.Ревуцького. в) М.Лисенка г) Л.Ревуцького. 7. Думи бувають… а) соціально – побутові б)історико – героїчні а) соціально – побутові б)історико – героїчні в) коломийки г) чумацькі д) жартівливі. в) коломийки г) чумацькі д) жартівливі. 8. Маруся прийшла до темниці… 9. Що називаємо думою… 10.Назвіть ідею Думи про Марусю Богуславку. 11.Що саме в українських думах справляє найбільше враження на людей інших національностей? 12. Напишіть твір-роздум на тему Моє ставлення до Марусі Богуславки 12. Напишіть твір-роздум на тему Моє ставлення до Марусі Богуславки

Значним впливом народної думової творчості позначений поетичний доробок Т. Шевченка, драма М. Стартщького «Маруся Богуславка», опера М. Лисенка «Тарас Бульба», романи радянських письменників П. Панча «Гомоніла Україна», Н. Рибака «Переяславська рада», М. Стельмаха «Кров людська не водиця», п'єса Ю. Яновського «Дума про Британку».

ДУМИ- ЦЕ ДОРОГОЦІННА СПАДЩИНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, СТВОРЕНІ В НИХ ХУДОЖНІ ПРИВАБЛИВІ ОБРАЗИ ЗАХИСНИКІВ ВІТЧИЗНИ МАЮТЬ ВЕЛИКЕ ВИХОВНЕ ЗНАЧЕННЯ. ВОНИ ВЧАТЬ ПО- СПРАВЖНЬОМУ ЛЮБИТИ СВОЮ ВІТЧИЗНУ, ПОВАЖАТИ ІСТРИЧНЕ МИНУЛЕ, ЗАХОПЛЮВАТИСЯ ПОДВИГАМИ НАРОДНИХ ГЕРОЇВ. І ТОМУ СЛАВА ЇХ НЕ ВМРЕ, НЕ ПОЛЯЖЕ.

Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування 1. Біля якого моря відбуваються події у творі? а) Каспійського; б) Азовського; в) Чорного; г) Аральського. 2. Скільки козаків вязнів перебувало у темниці камяній? а) Сімсот; б) пятсот; в) багато; г) триста. 3. Звертаючись до увязнених запорожців, Маруся називає їх невільниками: а) нещасними; б) бідними; в) виснаженими; г) страждаючими. 4. З яким питанням звернулася героїня думи до полонених козаків? а) «Чи ви знаєте, що в нашій землі та й день затепера?» б) «Чим я могла б вам допомогти, рідненькі?» в) «Чи їли, чи пили ви, братці милі?» г) «Чи дотримуєтеся ви віри християнської?» 5. Богуславка була: а) козачкою; б) попівною; в) царевною; г) дочкою селянською. 6. Яким чином Маруся потрапила до камяної темниці, де були увязнені? а) Припливла на човні через море; б) пройшла таємною стежкою у горах; в) переодягнувшись у турка охоронця; г) пройшла, як дружина турецького пана. 7. Козаки називали Марусю Богуславку: а) султаншею; б) бранкою; в) винахідливою; г) панночкою. 8. Напередодні якого свята православних у творі відбуваються події? а) Сорокового дня від Великодня; б) Сорока Святих; в) Петра і Павла; г) Вербної неділі. 9. Скільки часу козаки перебували в увязненні? а) Майже половину свого життя; б) тридцять три роки; в) понад десятиріччя; г) чверть століття. 10. Що Маруся пообіцяла козакам, коли відїде пан турецький? а) Принести їжу; б) прочитати листа з України; в) випустити їх на волю; г) надати медичну допомогу. 11. Місто, в якому живуть батьки героїні твору: а) Новогород; б) Київ; в) Полтава; г) Богуслав. 12. Увязнені козаки вперше просили у Господа, щоб він: а) надав їм мужності і терпіння; б) визволив їх з неволі;в) не забирав у них останньої надії на життя; г) захистив народ український від страждань і поневірянь.

1. Дослідіть, що відчувають козаки, перебуваючи у турецькому полоні. Відповідаючи, наведіть переконливі факти з твору. 2. Як на ваш погляд, чи можна вважати Марусю Богуславку зрадницею? Свою думку вмотивуйте. 3. Козаки-вязні проклинали Марусю за те, що вона: а) відмовилася їм допомагати; б) зрадила у скрутний для них час; в) розповіла про народне свято у рідному краї; г) не виявила бажання зустрічатися з ними. Картка 1

1. Посилаючись на зміст думи, зясуйте, як козаки ставляться до Марусі. Чим це зумовлено? 2. Чому, на ваш погляд, козаки-вязні, звертаючись до Господа, просять у нього щастя, долі не для себе, а піклуються про всіх військових запорожців і «...слухаючих голів... товариства і кревного, і сердечного»? 3. Про що просить Маруся козаків, коли ті будуть вільними? а) Не забувати про неї і не вважати її зрадницею; б) відвідати її батьків; в) визволити від рабства турецького; г) помолитися Богу за неї. Картка 2

1. Як ставлять козаки до Марусі? Свої міркування аргументуйте, посилаючись на зміст твору. 2. Чи можна, на ваш погляд, вважати героїню патріоткою? Переконайте в цьому того, хто не поділяє вашої думки. 3. Чому Маруся не хоче, щоб її звільнили з турецької неволі? а) Їй подобалось турецьке життя; б) вона потурчилась і побусурманилась; в) вважала себе зрадницею; г) бо було соромно повертатися додому. Картка 3