Волинська обласна рада Вищий комунальний навчальний заклад «Володимир – Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» Г. С. Шостак Методика вивчення граматики та лексики у початкових класах (мультимедійний посібник) М. Володимир - Волинський 2010

Анотація Мультимедійний посібник містить презентації лекцій вивчення лексики, граматики, фонетики у початкових класах. Наочний матеріал поданий у вигляді статичних та динамічних таблиць, схем, алгоритмів, блок- схем, ін. Посібник призначений для викладачів та студентів педагогічних факультетів, педколеджів та учителів початкових класів.

Зміст Методика формування граматичного поняття Методика формування граматичного поняття Методика формування граматичного поняття Методика формування граматичного поняття Етапи формування граматичного поняття Етапи формування граматичного поняття Етапи формування граматичного поняття Етапи формування граматичного поняття Методи вивчення граматичного матеріалу Методи вивчення граматичного матеріалу Методи вивчення граматичного матеріалу Методи вивчення граматичного матеріалу Методика вивчення розділу Речення Методика вивчення іменника у початкових класах Методика вивчення іменника у початкових класах Методика вивчення іменника у початкових класах Методика вивчення іменника у початкових класах Методика вивчення прикметника у початкових класах Методика вивчення прикметника у початкових класах Методика вивчення прикметника у початкових класах Методика вивчення прикметника у початкових класах Методика вивчення дієслова Методика вивчення дієслова Методика вивчення дієслова Методика вивчення дієслова Методика вивчення числівника у початкових класах Методика вивчення числівника у початкових класах Методика вивчення числівника у початкових класах Методика вивчення числівника у початкових класах Види мовних розборів Види мовних розборів Види мовних розборів Види мовних розборів Методика вивчення розділу Звуки і букви Методика вивчення розділу Звуки і букви Методика вивчення розділу Звуки і букви Методика вивчення розділу Звуки і букви Типи і структура уроків вивчення граматичного матеріалу Типи і структура уроків вивчення граматичного матеріалу Типи і структура уроків вивчення граматичного матеріалу Типи і структура уроків вивчення граматичного матеріалу Повторення навчального матеріалу у початкових класах Повторення навчального матеріалу у початкових класах

Методика формування граматичного поняття

Етапи формування граматичного поняття 1. Аналіз мовного матеріалу і виділення істотних ознак граматичного поняття. 2. Узагальнення істотних ознак у граматичному правилі а) встановлення звязків між істотними ознаками; б) введення терміна; в) формулювання граматичного правила. 3. Уточнення суті ознак поняття і зв'язків між ними. 4. Конкретизація вивченого поняття (виконання вправ).

Шлях пізнання граматичного поняття Конкретне споглядання Абстрактне мислення Практика Аналіз мовного матеріалу і виділення істотних ознак Виконання вправ Граматичне правило

Етапи формування граматичного поняття Суфікс 1. Аналіз мовного матеріалу і виділення істотних ознак. Дібрати спільнокореневі до слова сад. Сад, садок, садовий Визначити відомі значущі частини слова Сад, садок, садов ий Пояснити значення кожного слова. Чому різні значення цих слів? Де знаходиться ця частина слова?

2. Узагальнення граматичного поняття Ця частина слова називається суфіксом. Позначається вона. Спробуйте самі вивести правило. Яка частина слова називається суфіксом. Етапи формування граматичного поняття Суфікс

3. Уточнення ролі суфікса при словотворенні. Як назвати сніг пестливо? (Сніжок). Як назвати дуже сильний сніг? (Сніжище). Як назвати снігову зірочку? (Сніжинка). Як називається героїня народної казки, зліплена зі снігу? (Снігурочка). Виділіть суфікс у цих словах. Які суфікси утворили слова з певним відтінком у значенні? При допомозі яких суфіксів утворилися слова з новим значенням Етапи формування граматичного поняття Суфікс

Прочитай слово Буквар. В кінці слова суфікс –ар. Якщо казки пише –ар, Його звуть усі … (казкар). Коли байки пише –ар, Тоді звуть його … (байкар). На воротах стоїть –ар, Тоді хто він? … (воротар). Опустився в шахту –ар, А тепер він хто? …(шахтар). Етапи формування граматичного поняття Суфікс Ще й на кобзі грає –ар. Люди звуть його… (кобзар). Є слова: бджоляр, човняр, І весляр, і ковзаняр, Муляр, маляр і школяр. Утворив їх суфікс … (яр). Ось які слова чудові Є у нашій рідній мові. (Д. Білоус) 4. Конкретизація граматичного поняття. а) Утворіть і запишіть слова.

б) Жив - був хлопчик - чарівник, Називали його -ник. Із простих звичайних слів -Ник утворював майстрів. Зупинився в лісі –ник І з'явився там … (лісник). А в садочок прийшов –ник, там з'явився … (садівник). Є двірник, є будівник, Пасічник і комірник. Ці слова творити звик Чарівник, що зветься … (-ник). Етапи формування граматичного поняття Суфікс

Способи ознайомлення учнів із новим граматичним поняттям 1. Індуктивний (від аналізу окремих явищ до узагальнення). 2. Дедуктивний (від загального до конкретного: учитель повідомляє правило, підтверджуючи його прикладами; учні наводять свої приклади і визначають ознаки граматичного поняття)

План 1. Поняття про методи та прийоми вивчення граматичного матеріалу. 2. Прийоми вивчення граматичного матеріалу. 3. Методи вивчення граматичного матеріалу. a) евристичний метод; б) проблемний метод; в) частково-проблемний метод; г) пояснювально-ілюстративний метод; д) репродуктивний метод.

Прийоми вивчення граматичного матеріалу 1. Повідомлення (розповідь). 2. Бесіда. 3. Спостереження за мовним матеріалом. 4. Граматичний розбір. 5. Робота з підручником.

Евристичний метод Етапи 1. Актуалізація опорних знань. 2. Пізнавальна задача. 3. Аналіз мовного матеріалу і формування власних висновків (під керівництвом вчителя) Основний прийом – евристична бесіда

Проблемний метод

Шляхи створення проблемних ситуацій 1. Ситуація вибору. 2. Виконання практичного завдання, що містить суперечність. 3. Спеціальна організація порівняння мовних явищ і фактів. 4. Класифікація слів за певною граматичною ознакою.

Шляхи вирішення проблеми 1. Пояснення учителя. 2. Евристична бесіда. 3. Робота з підручником.

Частково-проблемний метод Суть методу полягає в тому, що учні оволодівають лише окремими елементами пошукової діяльності. Щоб правильно вирішити граматичне завдання, слід мислити логічно: Довгі коси миють роси (Н. в.)

Пояснювально- ілюстративний метод Застосовується у тому випадку, коли матеріал треба запамятати. Прийоми 1. Демонстрація таблиць, схем, малюнків, кодокарт. 2. Пояснення учителя.

Репродуктивний метод Суть: засвоюється граматичний матеріал шляхом багаторазового повторення. Застосування: етап засвоєння знань, умінь і навичок / виконання вправ)

Методика вивчення розділу Речення План 1. Аспекти вивчення речення у початкових класах. 2. Особливості вивчення речення у початкових класах. 3. Формування початкових уявлень про речення у період навчання грамоти. 4. Система вивчення речень у початкових класах. 5. Методика вивчення речень за метою висловлювання та інтонаційним оформленням. 6. Головні та другорядні члени речення. Основа речення. 7. Звязок слів у реченні. 8. Однорідні члени речення. Розділові знаки при однорідних членах речення. 9. Практичне ознайомлення із складним реченням. 10. Види вправ із синтаксису.

Аспекти вивчення речення у початкових класах 1. Речення як мовна одиниця, її значення. 2. Речення як мовленнєва одиниця і її функціональна роль у мовленні.

Особливості вивчення речення у початкових класах Речення вивчається на функціональній основі, тобто на основі його вживання в усному і писемному мовленні, як одиниці висловлювання.

Формування початкових уявлень про речення і його будову. Період навчання грамоти Смислові та формальні ознаки речення учні засвоюють ще у період навчання грамоти: у практичному плані – речення висловлює думку; вимовляється з розповідною, питальною та окличною інформацією; складається зі слів, пов'язаних за смислом і граматично; у реченні про когось або про щось розповідається, запитується, стверджується або заперечується; на початку речення пишеться велика буква, в кінці ставиться крапка (знак питання або знак оклику). Щоб учні усвідомили будову речення, вони мають зрозуміти, що речення складається зі слів. Є повнозначні і неповнозначні слова, їх роль у складі речення різна. Розвиткові зазначених умінь сприяє графічне позначення складу речення: Учні пішли до школи. – Під час вивчення грамоти діти набувають вмінь ставити питання до слів (членів речення) і відповідати на них. Без такої попередньої роботи важко навчити учнів ставити граматичне питання до членів речення, поширювати речення за запитаннями. Для вироблення стійких навичок вживати слова у реченні важливо систематично вчити далі учнів будувати речення за схемами, за малюнками, за поданими словами, за темою і планом і т.п.

Система вивчення речення у початкових класах 2 клас Вводиться поняття про речення, про типи речень, різних за інтонацією та метою висловлювання (без вживання термінів), про роз­ділові знаки в кінці (крапка, знак оклику); ведуться спостереження за різ­ними формами спонукальних речень (прохання, запрошення, розпоря­ дження, заклик); виявляють у реченнях головні члени (підмет і присудок) та другорядні; встановлюють зв'язок слів у реченнях; будують речення з однорідними членами (за зразком, за малюнками), складні речення (за зраз­ком, схемою, з опорою на сюжетну гру, малюнок).

Система вивчення речення у початкових класах 3 клас Закріплюється та узагальнюється вивчене про речення в 1-2- х класах. Розвиваються уміння сприймати на слух речення, різні за ме­тою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні - вводяться термі­ни). Відпрацьовуються окличні речення. Формуються вміння інтонувати речення. Створюються навчальні ситуації, що спонукають використовувати у своїх висловлюваннях речення різних типів. Засвоюють інтонацію речень із звертанням та розділові знаки при них (кома, знак оклику). Розвивається вміння встановлювати зв'язок слів у реченні (за допомогою слів, які зв'язані за змістом і граматично), знаходити головні члени речення (підмет, присудок - граматичну основу речення). Будують речення прості і складні з однорідними членами (за зразком та схемами).

Система вивчення речення у початкових класах 4 клас Повторюються, узагальнюються та розширюються знання про речення та його структуру; розвиваються вміння встановлювати зв'язки слів у реченнях, визначати засоби зв'язків (закінчення, прийменни­ки, тільки закінчення). У цьому класі вивчають однорідні члени речення, головні і другорядні, пов'язані між собою за допомогою інтонації (без спо­лучників) та сполучників й, та, а (без повторення); практично засвою­ються пунктуаційні правила, пов'язані з однорідними членами речення. Важливим є складання речень з однорідними членами, поширення їх за­лежними словами; використання речень з однорідними членами в побудові текстів. Продовжується практика побудови складних речень за зразком, схемою, малюнками, створеними ситуаціями.

Формування поняття про речення

Аспекти вивчення Перший аспект – функціональний: За метою висловлювання: розповідні, спонукальні, питальні. Другий аспект – емоційний: окличні, неокличні.

Основні ознаки речення Найістотніші ознаки речення: 1) виражає закінчену думку; 2) для ньо­го характерна змістова та інтонаційна завершеність; 3) слова пов'язані в ньому граматично і за смислом; 4) головні члени становлять основу ре­чення. Лінгвістичний опис класифікації речень у підручниках зорієнтова­ний на формування в учнів поняття про речення як функціональну одини­цю мовлення: речення, в яких про щось розповідається, повідомляється, -розповідні; речення, в яких про щось запитується, - питальні; речення, в яких висловлюється спонукання (прохання, запрошення, порада, наказ, за­клик), - спонукальні. Другокласники дізнаються, що в кінці розповідних та спонукальних речень переважно ставиться крапка. Але якщо в такому реченні виражено сильне почуття, то замість крапки ставимо знак оклику. Термін «окличне» з'являється в підручнику 3 класу, коли в учнів вже сфо­рмувалось чітке уявлення про три типи речень за метою висловлювання. На фоні питальних і спонукальних речень другокласники засвоюють прак­тично кличну форму іменників, що виступає у ролі звертань і форми нака­зового способу дієслів у спонукальних реченнях, засвоюють також інтона­цію звертання. Це звертання до вчителя та своїх рідних (батьків, дідусів, бабусь, старших сестер та братів). Таку роботу треба проводити в присутності родичів (на батьківських зборах, родинних святах, зустрічах, ранках). Не може бути – папа, мама, дєдушка, бабушка і т.п. Треба переводити це на український мовний ґрунт: мамо, матусю, мамочко, ненько, нене; тату, татусю, батечку; бабусенько, бабусе, бабцю. Звертаючись до дитини, - Іване, Іванку; Миколо, Миколко; Петре, Петрику; Оксано, Оксанко; Галино, Галинко та інші.

Методика вивчення речень за метою висловлювання Речення виражає закінчену думку Окличні Неокличні Питальні (про щось запитується) Спонукальні (висловлюють спонукання до дії, прохання, наказ, заклик, порада, заборона, застереження) За інтонацією Розповідні (про щось розповідається) Окличні Неокличні Окличні Неокличні

Головні члени речення (підмет, присудок), другорядні члени речення Члени речення Відповідають на питання Головні члени речення Підмет – хто? що?--- Присудок – що робить підмет? який підмет? хто або що є підмет? Другорядні члени речення усі інші члени речення Позолотила осінь білокору берізку.

Звязок слів у реченні Пожовкле листя злітає на землю. Листя що робить? Злітає яке? що? куди? Пожовкле на землю

Письмове встановлення граматичного зв'язку між членами речення Пожовкле листя злітає на землю. що? Листя (що робить?) злітає; Листя (яке?) пожовкле; Злітає (куди?) на землю.

Однорідні члени речення РеченняНа яке питання відповідає? Члени речення 1. Тягнуться до сонця і квіти, і трави, віти кучеряві, гори голубі. що?підмети 2. Вітер віє, повіває, по полю гуляє. що роблять?присудки 3. Червонясте, золотисте опадає з клена листя. яке?другорядні члени речення 4. На підгір'ї, у долині розляглись озера сині. де?другорядні члени речення

Однорідні члени речення: 1) відповідають на одне і те ж питання; 2) виступають одним членом речення; 3) не залежать одне від одного; 4) характеризуються перелічувальною інтонацією.

Розділові знаки при однорідних членах речення Кома не ставитьсяКома ставиться O і O O й O O та O O або O O, O, O O, а O O, але O і O, і O, і O (й) та O, та O, та O (або)

Етапи формування граматичного поняття іменник

Перший етап Період навчання грамоти. Вчаться розрізняти предмет і його назву. Розвивається уміння класифікувати слова за певною смисловою ознакою (назви овочів, фруктів, транспорту тощо).

Другий етап 2 клас. 1. Питання хто? що? 2. Є назвою предмета. 3. Зміна іменників за зразком один – багато.

Третій етап 3 клас. Мета – поглиблення знань про смислове значення іменників (питання, значення, роль і звязок з іншими словами у реченні за допомогою закінчень та прийменників). 1. Частина мови. 2. Назви істот та неістот. 3. Власні і загальні іменники. 4. Іменники, що називають опредмечені ознаки та дії (зелень, синь, читання, плавання) 5. Вживання іменників у прямому і переносному значенні. 6. Іменники – антоніми. Іменники – синоніми. 7. Рід іменників. 8. Зміна іменників за числами.

Четвертий етап 4 клас 1. Поглиблення знань про лексичне значення іменників (абстрактне значення іменників), багатозначність, пряме і переносне значення, іменники – антоніми, іменники – синоніми. 2. Змінювання іменників за відмінками. а) зміна приголосних та голосних звуків при відмінюванні іменників ([г -з], [к -ц], [х –с]; і – о, е); б) правопис закінчень в О. в. іменників чоловічого та жіночого роду (-ою, -ею, -єю, -ом, -ем, -єм); в) паралельні закінчення іменників чоловічого роду (назв істот) у Д. в. однини (брату – братові); г) подовження приголосних перед ю в О. в. однини іменників жіночого роду; д) правильне використання прийменників з іменниками у різних відмінках.

Хто? В теплій шубі він лежить, Цілу зиму міцно спить, А пробудиться від сну - Зустрічатиме весну Ростом він маленький, Сірий, чепурненький, справжній, молодець. Хто він, діти?

В них обов'язок високий Берегти нам мир і спокій. С лова, які відповідають на питання хто? Що? Вона учить нас писати, Додавати, віднімати, Наче мама, догляда, Здогадались хто вона?

Що? Я на сонце дуже схожа – Золотиста, ніжна, гожа. Я щоранку розквітаю, Промінцями всіх вітаю. Відгадати вам не важко, Що за квітка я ? С лова, які відповідають на питання хто? Що? В земляній сиджу коморі А коса моя надворі

Гру цю люблять всі на світі, І дорослі, й малі діти. М'яч. Удар. І крики: Го-ол! Пречудова гра … С лова, які відповідають на питання хто? Що? Летіла птиця по синьому небу, Крила розпустила – сонце закрила

Іменники, що означають назви істот / неістот Істоти - назви людей і тварин - хто? космонавт ведмідь шахтар кішка тракторист собака шофер верблюд комбайнер синиця моряк горобець лісник гуска школяр курка Неістоти - назви інших предметів - що? пшениця кукурудза береза черешня левада літак комбайн глечик Назви людей Назви тварин і птахів

Власні і загальні іменники Прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин, назви країн, міст, сіл, вулиць, річок, гір, морів сузір'я, місто, село, риба, січень, літера, текст, зоря, вислів, вода, людина, вересень Шевченко, Київ, Дніпро, Кар­пати, Іван, Петрович, Димок (Рябуха), Франція, Полтава, Вишневе Назви, що даються багатьом предметам Пишуться з великої буквиПишуться з малої букви

Доповни таблицю Іменники змінюються за числами один велетень верба гарбуз документ предмет шофер кілометр сантиметр багато велетні верби гарбузи документи предмети шофери кілометри сантиметри Число іменників Чи можна дібрати форму множини до слів гарбузиння, молоко, Київ? Чи можна дібрати форму однини до слів Карпати, окуляри, іменини?

Зв'язок іменників з іншими словами в реченні Іменники, зв'язуючись з іншими словами в реченні, змінюють свої закінчення. До іменників, що є назвами істот (людей і тварин), ставимо питання - хто? кого? кому? ким? (на) кому? До всіх інших іменників ставимо питання що? чого? чому? чим? (на) чому? (Хто?) Білка вистрибнула з дупла. Хвіст у (кого?) білки розпушився, розправився. Він допоміг (кому?) білці спуститися вниз по гілках. Ми потайки стерегли (кого?) білку очима. Ніхто не наважувався рушити за (ким?) білкою, щоб не сполохати. Легенький вітер ворушив на (кому?) білці шубку. Змінюйте слово вітер, ставлячи відповідні запитання

Визначай відмінок іменника так: 1. Знайди в реченні слово, з яким зв'язаний іменник. 2. Від цього слова постав питання до іменника. З. За питанням визнач відмінок іменника. Зразок. Пливти (по чому?) по Дніпру. – Місцевий відмінок.

Розпізнавай іменники в давальному і місцевому відмінках вказують на особу, якій щось дають, надсилають, допомагають (Ларисі, подрузі) – вживаються майже завжди без прийменників Д. в.М. в. вказують найчастіше на місце дії (на вишні, на височині) – завжди вживаються з прийменниками

Розрізняй називний і знахідний відмінки іменників чоловічого і середнього роду (неістоти) 1. Усно визнач зв'язок слів у реченні. 2. Знайди за запитанням іменник чоловічого чи середнього роду (неістота). 3. Чи є цей іменник підметом у реченні? Так Ні Називний відмінок Знахідний відмінокщо? (другорядний член речення)

Розрізняй родовий та знахідний відмінки іменників чоловічого роду (неістоти) 1. Підстав до іменника чоловічого роду іменник жіночого роду на -а(-я), відповідно його змінивши. 2. Визнач закінчення в іменника жіночого роду. 3. Залежно від закінчення іменника жіночого роду розрізняй відмінок іменника чоловічого роду: має закінчення -и(-і) має закінчення - у(-ю) в іменниках чоловічого роду– це родовий відмінок в іменниках чоловічого роду – це знахідний відмінок

Закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини. Розгляньте. Зробіть висновок. -ом-ем-єм рік – рок-ом кут – кут-ом лак – лак-ом день – дн-ем нуль – нул-ем вуж – вуж-ем душ – душ-ем меч – меч-ем чай – ча-єм гай – га-єм край – кра-єм основа закінчується на твердий приголосний основа закінчується на м'який та [ж], [ч], [ш] основа закінчується на[й] пиши –омпиши –емпиши –єм

Запам'ятай: у місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах(- ях) по-українськи: (по) дорогах (по) вікнах (по) морях (по)горах (по)полях по-російськи: (по) дорогам (по) окнам (по) морям (по)горам (по) полям

Узагальнення знань про іменник Іменник 1. Означає: назву предмета 2. Має граматичні ознаки Ністот Анеістот Ззагальні Ввласні И чоловічий Рід жіночий середній Число однина множина За питаннями Є головним або другорядним членом речення змінюєтьс я

План 1. Система вивчення прикметника у початкових класах 2. Формування загального поняття про прикметник 3. Методика вивчення роду і числа прикметника 4. Методика вивчення відмінювання прикметників

Система вивчення прикметників у початкових класах засвоєння мовних знань про прикметник (мовна освіта) Напрямки вивчення роль прикметника у мовленні школярів

Учні повинні засвоїти, що прикметник а) повязаний у реченні з іменником; б) називає ознаку предмета; в) відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? г) робить мовлення більш точним, емоційним і багатим.

Етапи вивчення прикметника 1 клас Слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? 2 клас Слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?, є назвами ознак предметів Поняття ознаки: за кольором за матеріалом за смаком за розміром за формою Зміна за зразком один – багато Спостереження за роллю прикметника у реченні, тексті.

Етапи вивчення прикметника 3 клас Звязок прикметників з іменниками Змінювання прикметника за числами Зміна прикметників за родами у формі однини Спостереження за роллю прикметників, вжитих у переносному значенні; за прикметниками, що мають близьке значення; добір до прикметників протилежних за значенням 4 клас Відмінювання прикметників разом з іменниками у формі однини і множини. Прикметники твердої і м'якої групи. Прикметники-синоніми, прикметники-аноніми. Багатозначність прикметників

Формування загального поняття про прикметник - Чи зрозуміло, яка тварина описана? Це тваринка. Вона має вуха, очі, хвіст, лапки. Її тіло вкрите хутром. Доберіть до іменників слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які?, щоб стало зрозуміло, яку саме тварину ви описуєте. - Які слова допомагають впізнати тварин? - Що вони називають? лисицябілказаєць

Уточнення поняття ознака предмета Доберіть із слів у довідці такі, які б допомогли описати квіти. Сьогодні до квітів мають прилетіти у гості бджілки, тому вони одягли святкове вбрання. Яке ж воно гарне! Ромашка одягла …, …, … капелюшок. А волошка вбралась у …, …, плаття. Спідничка у конвалії …, …. Мак одягнув …, … піджак. Довідка: білий, блакитний, червоний, білосніжна, мереживний, маленьке, круглий, коротка, оксамитовий

- Що означають прикметники? 1. Білий, блакитний, червонийКолір білосніжний 2. Маленький, великий Розмір 3. Мереживний, круглий Форма 4. Оксамитовий Матеріал Ознака = прикмета Прикмета – характерна риса, яка відрізняє один предмет від іншого, розповідає про когось або про щось більш детально

Прикметник називає ознаки предмета розмір:високиймаленький неосяжни й безмежни й колір: червоний жовтий синій зелений час: давній ранній старий ранкови й смак: солодкий кислий гіркий солоний матеріал : мідний золотий сталевий срібний швидкість: швидкий хуткий квапливий поспішливи й форма: круглий продовгувати й кирпатий орлиний якості людини: веселий розумний мудрий працьовитий

Зміна прикметників за родами Сніг холодний Вода холодна Яблуко холодне М'яч синій Волошка синя Небо синє

Зміна прикметників за числами Сніги холодні Води холодні Яблука холодні М'ячі сині Води сині Небеса сині

Змінювання прикметників за числами та родами (в однині) Прикметники підкоряються іменникам. Якого числа іменники - в тому ж числі і прикметники. Який рід у іменників - такого ж роду і прикметники, зв'язані з ними. Доведіть: Однина Множина Якого роду прикметник? рідна земля рідні землі редька (яка?) чорна зелене дерево зелені дерева дуб (який?) зелений весняний дощ весняні дощі яблуко (яке?) червоне

Прикметник ЧислоРідПитанняЗакінчення Однина Чоловічий Жіночий Середній Який? Яка? Яке? -ий -ій -а -я -е -є МножинаЯкі?-і

Відмінювання прикметників Визначай відмінок прикметника так: 1. З'ясуй, до якого іменника належить прикметник. 2. Визнач спочатку відмінок іменника, а потім - відмінок прикметника (за відмінком іменника). Правопис відмінкових закінчень прикметників в однині залежить від кінцевого приголосного основи Наз. в. однини основа на твердий приголосний -ий, а, -е, -ий, а, -е, сухий суха сухе сухий суха сухе (чол. р.) (жін. р.) (серед. р.) Наз. в. однини основа на м'який приголосний -ій, -я, -є, -ій, -я, -є, осінній осіння осіннє (чол. р.) (жін. р.) (серед. р.)

План 1. Основні завдання вивчення дієслова у початкових класах. Послідовність формування граматичного поняття про дієслово. 2. Формування загального поняття про дієслово. 3. Методика вивчення числа і роду дієслів. 4. Неозначена форма дієслова. 5. Методика вивчення часових форм дієслова. 6. Дієслова, що позначають завершену і незавершену дію. 7. Формування поняття про дієвідмінювання.

Основні завдання вивчення дієслова 1. Сформувати в учнів початкові уявлення про дієслово як частину мови на основі смислових (називає дію або стан предмета) та граматичних ознак (число, час, особа; у реченні є головним членом - присудком). 2. Розвивати навички правопису особових закінчень дієслова (найбільш вживаних). 3. Збагачувати словник учнів дієсловами, учити вживати їх в усному і писемному мовленні.

Послідовність формування граматичного поняття дієслово 1 клас 1. Що робить? Що роблять? Що роблю? Що робимо? 2 клас 1. Слова, що називають дії осіб чи предметів, відповідають на питання що робити? Що роблять? Що робив? Що зроблять? Що буде робити? 2. Змінювання дієслова за зразком один - багато. 3. Спостереження за дієсловами, близькими та приближеними, такими, що вживаються у прямому та переносному значенні, мають декілька значень. 4. Складання речень з різними формами дієслів.

Послідовність формування граматичного поняття дієслово 3 клас 1. Частина мови. 2. Зміна дієслів за часами. 3. Зміна дієслів за числами. 4. Зміна дієслів минулого часу за родами. 5. Неозначена форма дієслова. 4 клас 1. Дієвідмінювання дієслів. 2. Правопис особових закінчень дієслів. 3. Правопис частки НЕ з дієсловами. 4. Правопис і вимова дієслів із часткою –ся.

Формування загального поняття про дієслово Дієслово (Що робить?) Стоїть гора високая. Хмара небо криє. (Що робить?) (Що робить?) Зелений гай шумить. Сонечко не блисне (Що не зробить?) (Що роблять?) Пташки співають голосно. Вітер вовком виє. (Що робить?) (Що робить?) І річечка блищить. Дощ потоком висне. (Що робить?) Л.Глібов П.Грабовський Слова, які означають дії предметів, відповідають на питання що робити? що робить? що роблять? що робив? що зробив? що буде робити?, - дієслова. Уточнити: а) червоніти, розквітати, молодіти; б) спати, хворіти; в) вечеря – вечеряти, день – днювати, зима – зимувати.

Дієслово в реченні Вся земля радіє сонцю молодому, снігу вже нема. На останній кризі в далеч не відому попливла зима. С.Жупанин У реченні дієслова виконують роль присудка.

Методика вивчення числа і роду дієслова Дієслово минулого часу змінюється за родами та числами: луг зазеленів трава зазеленіла поле зазеленіло (ч. р.) (ж. р.) (с. р.) Рід і число дієслова минулого часу визначають за іменником, з яким воно зв'язане за змістом та закінченнями. Дієслова минулого часу в множині не змінюються за родами: луги зазеленіли трави зазеленіли поля зазеленіли

У теперішньому часі дієслова за родами не змінюється Дівчинка малює. Художник малює. Дитя малює. Методика вивчення числа і роду дієслова

Методика вивчення часових форм дієслова

Учні повинні засвоїти 1. Дієслова теперішнього часу називають дію, яка відбувається тоді, коли про неї говорять. Вони відповідають на питання що робить? що роблять? 2. Дієслова минулого часу називають дію, яка відбувається раніше, ніж про неї говорять. Вони відповідають на питання: що робили? що робив? (що зробили? що зробив?) 3. Дієслова майбутнього часу називають дію, яка відбудеться після того, як про неї сказати. Вони відповідають на питання: що зробить? що зроблять? що буде робити? що робитиме?

Сполучення слів Питання Коли відбувається дія? Час дієслова Летить журавель Летять журавлі Що робить? Що роблять? У той час, коли про неї говоримо Теперішній час Летів журавель Що робив? Що зробив? До того, як про неї говоримо Минулий час Буде летіти журавель Прилетить журавель Що буде робити? Що зробить? Після того, як про неї говоримо Майбутній час

Зміна дієслів минулого часу за родами Дієслова минулого часу змінюються за числами Множина Однина - л и за родами ч. р.- в. ж. р. – л а с. р – л о

1. Добре вчиться Юрко в школі. 2. Діти знали історію свого роду. - Кого стосуються дії, названі дієсловами вчиться, знали? – однієї особи чи багатьох? Коли вони відбуваються? - А чи вказують дієслова вчити і знати, кого – однієї чи багатьох осіб вони стосуються? Чи можна з'ясувати час, коли відбувається дія, названа цими дієсловами? Добре того вчити, хто хоче все знати.

Дієслова, що позначають завершену і незавершену дію вечір Темніє небо. На ньому загоряються зірки, випливає місяць. Настає

ніч Потемніло небо. На ньому загорілись зорі, виплив місяць. Настала

Дієслововид завершена дія (що зробити?) недоконаний доконаний незавершена дія (що робити?)

Дієвідмінювання

У процесі дієвідмінювання учні повинні засвоїти: 1. дієслова теперішнього та майбутнього часу змінюються за особами і числами; 2. можуть мати 1-шу, 2-гу, 3-тю особу однини і множини; 3. належать до двох типів дієвідмін – І і ІІ; 4. до І дієвідміни належать дієслова, які в 3 ос. множини мають закінчення –уть, -ють 5. до ІІ дієвідміни належать дієслова, які в 3 ос. множини мають закінчення –ать, -ять; 6. визначати особи дієслова треба за займенником та особовим закінченням.

Система відмінювання дієслів за особами 1 ос. пишу пишемо читаю читаємо 2 ос. пишеш пишете читаєш читаєте 3 ос. пише пишуть читає читають 1 ос. бачу бачимо стою стоїмо 2 ос. бачиш бачите стоїш стоїте 3 ос. бачить бачать стоїть стоять

Змінювання дієслів за особами в теперішньому часі

І дієвідмінаОсобаОднинаМножина 1 ос. -у, -ю -емо, -ємо 2 ос. -еш, -єш -ете, -єте 3 ос. -е, -є -уть, -ють

ІІ дієвідмінаОсобаОднинаМножина 1 ос. -у, -ю -имо, -їмо 2 ос. -иш, -їш -ите, -їте 3 ос. -ить, -їть -ать, -ять

Алгоритм Визначення дієвідміни дієслів та правопису ненаголошених особових закінчень дієслів. 1.Постав дієслово у 3 особу множини теперішнього або майбутнього часу (що роблять? що зроблять?) 2.Виділи закінчення Якщо уть ють ать ять І дієвідміна ІІ дієвідміна То Пиши у закінченнях е, є и, ї

Неозначена форма дієслова Учні повинні засвоїти, що 1. це незмінна форма дієслова; 2. відповідає на питання що робити? що зробити? 3. закінчується суфіксом –ти (-ть)

Розселіть дієслова по квартирах подорожувати, переходити, виводити, йти, розходитись, звертати, возити, мчати, вести, руйнувати. Дієслово ІІІ

Виписати дієслова, визначити їх дієвідміну Що не так? Геть усе, усе на світі Переплутав хлопчик Вітя. Каже: Діти вчаться в полі, А комбайн працює в школі. Всіх людей стрижуть в лікарні, А лікують в перукарні. Ми книжки берем в аптеці, Ліки – у бібліотеці От який Вітьок дивак! Ти ж бо знаєш – все не так! Діти,звісно, вчаться в …(школі), А комбайн працює в …(полі). Ми лікуємось в …(лікарні), А стрижемось в …(перукарні). Ліки беремо в …(аптеці), А книжки – в …(бібліотеці). В. Малик

Дієслова на –ся, -сь. Вимова і правопис дієслів, що закінчуються на –ся. умиваюся Умиваю себе - … Одягаю себе - … Миємо себе - … Збираєте себе - … Вчить себе - … Гріють себе - … одягаюся миємося збираєтеся вчиться гріються Як сказати інакше?

Правильно вимовляй і пиши дієслова, що закінчуються на – ся та –сь. Пиши Вимовляй Дивується [дивуйец:а] Турбуються [турбуйуц:а] Смієшся [с'мійес:а] Милуєшся [милуйе и с:а]

План 1. Мета вивчення числівника у початкових класах. 2. Методика формування поняття про числівник у початкових класах. 3. Методика засвоєння форми Р. в. числівників. 4. Практичне ознайомлення учнів із формами узгодження числівників із іменником. 5. Засвоєння норм називання часу.

Мета вивчення теми Числівник у початкових класах 1. Практично ознайомити школярів із числівником як частиною мови. 2. Навчити учнів розпізнавати числівники серед інших частин мови. 3. Домогтися, щоб учні вільно користувались числівниками у мовленні, правильно їх вимовляли, змінювали і записували найбільш уживані з них. 4. Практично ознайомити учнів із деякими збірними числівниками (без уживання термінів). 5. Засвоїти ознаки числівників: - називають кількість предметів або їх порядок при лічбі; - відповідають на питання скільки? котрий? котра? котре? котрі? - виступають у ролі самостійних членів речення або входять складовою частиною до них; - змінюються за відмінками (скільки?); за родами, числами і відмінками (котрий? котра? котре? котрі?).

Формування граматичного поняття числівник Україна – одна з найбільших держав Європи. Її площа становить понад шістсот три тисячі квадратних кілометрів. Населення – сорок дев'ять мільйонів мешканців. За кількістю населення Україна посідає п'яте місце у Європі після Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії і дев'ятнадцяте у світі. - На які питання відповідають підкреслені слова? - Що вони називають? - Від якої частини мови до них ставили запитання?

Вживай у мовленні паралельні форми числівників Два півники горох молотили. Три учні поїхали на екскурсію. П'ять ведмежат грались під деревом. Двоє півників горох молотили. Троє учнів поїхали на екскурсію. (Скільки?) ведмежат грались під деревом.

Розрізняй числівник і інші спільнокореневі слова Числівник (скільки? котрий? котра? котре? котрі?) Десять, сто, тисяча, двоє, третій, п'ять, п'ятий, сімдесят, сімдесятий. Десятка, сотня, п'ятірня, двійня, третина, подвоїти, триповерховий, сімдесятиріччя.

Яка частина мови? Багато книжок надійшло до бібліотеки. Багато читає Миколка. скільки?

Закінчення числівників у Р. в. Р. –и, -ох: двох, п'яти (п'ятьох), сімдесяти (сімдесятьох); Р. п'ятдесяти, шістдесяти, сімдесяти, вісімдесяти (п'ятдесятьох, шістдесятьох, сімдесятьох, вісімдесятьох); Р. сорока, дев'яноста, ста; Р. п'ятисот, трьохсот, семисот, дев'ятисот; Р. тисячі, нуля, мільйона.

Вправи для закріплення форм числівників у непрямих відмінках 1. Спишіть речення, замінюючи числа числівниками Група лижників складалася з 60 осіб. Спортивний одяг видали 50 туристам. На 70 сторінках міститься оповідання, яке я читаю. На шкільній ділянці є фруктовий сад з 80 дерев.

Вправи для закріплення форм числівників у непрямих відмінках 2. Запишіть числівники словами Шпак працює 17 годин на добу, ластівка – 18, горихвістка – понад 20. Менше їм працювати не можна. Щоб нагодувати своїх пташенят, шпак повинен принести їжу близько 200 раз на добу, ластівка – близько 300, горихвістка – більше ніж 450 разів. 3. Запишіть математичні дії словами, використовуючи прийменники до, від: 80 – 50, , 125 – 8, 540 – 3.

Практичне ознайомлення учнів із формами узгодження числівників з іменником

Визнач відмінкову форму іменника у сполученні з числівником Якщо числівник закінчується словами два, три, чотири, то іменник матиме форму називного відмінка множини. Два дні. Три столи. Чотири квітники. Двадцять три книжки. П'ять днів. Шість столів. Дев'ять квітників. Сорок вісім книжок. Якщо числівник закінчується словами від п'яти і більше, то іменник має форму родового відмінка множини.

Засвоєння норм називання часу Мал. (4 клас) ст. 10. Прочитай речення. Знайди на малюнку годинник, який показує вказаний час. 1. Двадцять хвилин на чотирнадцяту. 2. Дев'ята година. 3. Пів на третю. 4. Десять хвилин на восьму. 5. За чверть шоста або за пятнадцять хвилин шоста.

Запам'ятай! Для точної вказівки часу треба використовувати прийменник о : О шостій годині. із числівником одинадцять (для позначення часу) треба використовувати прийменник об : Об одинадцятій годині.

Узагальнення знань про числівник числівники бувають означають відповідають на питання приклади скільки? котрий? котра? котре? котрі? п'ять шістнадцять багато тисяча п'ятий шоста сотий сімнадцятий кількісні кількість предметів порядкові порядок предметів

План 1. Класифікація розборів 2. Види мовних розборів: а) фонетичний; б) звуко-буквений; в) морфемний аналіз; г) морфологічний аналіз; д) синтаксичний аналіз 3. Мовне конструювання

1. Звуковий і звуко-буквений 2. Морфемний 3. Морфологічний В иди мовних розборів 4. Синтаксичний орфоепічним, звязок з орфографічним, лексичним звязок з пунктуаційним, лексичним

Фонетичний аналіз Об'єкт звукової роботи – сприйняте на слух (вимовлене слово) Практична спрямованість – учні вчаться вимовляти кожен звук, склад, аналізувати артикуляційні дії Удосконалюється орфоепічні навички

Послідовність роботи над звуковим аналізом слова Основний принцип – від звука до букви Види – повний і частковий Повний використовується на етапі усвідомлення співвідношень між звуком і буквою 1. Вимов слово і визнач кількість складів 2. Назви послідовно усі звуки 3. Назви голосні звуки (який звук наголошений) 4. Назви приголосні звуки а) м'які звуки; б) тверді звуки; в) дзвінкі звуки; г) глухі звуки.

Послідовність здійснення звуко-буквеного аналізу 1. Вимов слово по складах. Склади звукову модель слова (2 клас), запиши транскрипцію (3, 4 клас), зважаючи на вимову звуків. 2. Назви у ньому кількість складів, визнач наголошений склад. 3. Вимов послідовно звуки, з яких складається слово. 4. Назви голосні звуки (вказуючи наголошені і ненаголошені звуки). 5. Назви приголосні звуки (вказуючи тверді і м'які, глухі та дзвінкі). 6. Запиши слово, назви букви, які позначають звуки (увага акцентується на буквах щ, я, ю, є, ї, ь, дз, дж).

Морфемний розбір Проводиться, починаючи з 2 класу. Необхідно поєднувати із елементами словотвору. Види: повний (визначаються усі морфеми слова); частковий (визначається окрема морфема); Усний. Письмовий (за допомогою спеціальних позначень) Морфемний аналіз – визначення морфем у слові. Морфемне конструювання – утворення слів із запропонованих морфем.

Алгоритм морфемного аналізу слова 1. Зміни слово, визнач закінчення і основу. 2. Добери спільнокореневі слова (2-3), виділи корінь (спільну, однакову за значенням частину). 3. Порівняй спільнокореневі слова. Виділи частину, що стоїть перед коренем – префікс. Переконайся, що це один префікс, а не декілька – добери спільнопрефіксальні слова). 4. Познач частину, що стоїть після кореня перед закінченням – суфікс. Добери спільносуфіксальні.

Граматичний розбір За метою застосування За обсягом За формою За змістом навчальний контрольни й повний частковий усний письмовий морфологічний (як частини мови) синтаксичний

Іменник 1. Початкова форма. 2. Питання, на які відповідає слово. 3. Частина мови. 4. Власна чи загальна назва 5. Назва істоти/неістоти. 6. Рід. 7. Число. 8. Відмінок. 9. Синтаксична роль ( з яким словом пов'язане в реченні, яким є членом речення).

Прикметник 1. Початкова форма (Н. відмінок чол. роду). 2. На питання яке відповідає. 3. Частина мови. 4. З яким іменником пов'язане у реченні. 5. Число. 6. Рід (якщо форма однини). 7. Відмінок. 8. Синтаксична роль ( з яким словом пов'язане в реченні, яким є членом речення).

Дієслово 1. Початкова форма (неозначена). 2. На питання яке відповідає. 3. Частина мови. 4. Час. 5. Число. 6. Особа (в теперішньому і майбутньому часі). 7. Рід (для дієслів минулого часу). 8. Дієвідміна. 9. Синтаксична роль ( з яким словом пов'язане в реченні, яким є членом речення).

Займенник 1. Початкова форма (Н. відмінок). 2. На питання яке відповідає. 3. Частина мови. 4. Особа. 5. Число. 6. Рід (для займенників 3-ої особи однини). 7. Відмінок. 8. Синтаксична роль ( з яким словом пов'язане в реченні, яким є членом речення).

Схема усного синтаксичного розбору 1. Прочитай аналізоване речення. 2. Визначте, яким є речення за метою висловлювання. 3. Визначте, яким є речення за інтонаційним оформленням. 4. Визначте основу речення. 5. Назвіть підмет і присудок, встановивши між ними двосторонній звязок. Назвіть, якими частинами мови вони виражені. 6. Назвіть другорядні члени речення, залежні від підмета, поставивши до нього питання від підмета. 7. Назвіть другорядні члени речення, залежні від присудка, поставивши до нього питання від присудка. 8. Назвіть другорядні члени речення, залежні від інших другорядних чденів речення.

Схема письмового аналізу речення 1. Запишіть аналізоване слово. 2. Підкресліть умовними лініями головні і другорядні члени речення. 3. Випишіть з речення всі словосполучення парами, в дужках запишіть питання від слова до слова.

Конструювання Синтетична вправа, що сприяє творчому використанню отриманих знань у мовній практиці.

Завдання для звуко-буквеного конструювання - доберіть слова, які починалися б голосним звуком; - доберіть слово, в якому було б чотири звуки; - доберіть слово, в якому було б два голосних; - доберіть слово, в якому був би один м'який (або твердий) приголосний звук; - доберіть слово, в якому був би один склад з ненаголошеним голосним звуком; - доберіть слово, в якому було б два склади; - доберіть слово, в яких звуків було б менше, ніж букв (і навпаки); - доберіть слово за схемою. та ін.

Конструювання за будовою слова - доберіть слово, яке б складалося з кореня (з кореня і суфікса; з кореня і префікса; з кореня і закінчення); - побудуйте слова за схемою: ; - побудуйте слова з коренем -літ- за схемою: -літ (відліт, приліт, виліт, наліт); - побудуйте слова за схемою: від- (відліт, відділ, відхід); - доберіть слова за схемою: -ик (столик, ключик, ножик).

Конструювання у процесі вивчення частин мови - доберіть іменники жіночого роду І відміни; - доберіть прикметники в родовому відмінку; - доберіть дієслова другої дієвідміни; - прочитайте схеми, визначте, яка це частина мови, доберіть два-три приклади: ? одн., ж.р., І відм., називн. в. ? одн., чол.р., закінч. -ий.

Конструювання речень - складіть речення з 2-5 слів; - складіть речення з підметом діти; - складіть речення з присудком сідає; - складіть речення зі словами тепла їжа; - складіть речення за темою та підметом («Літо» - ліс); - доповніть речення словами, що відповідають на питання який яка? яке?; - з поданих слів складіть речення (поновлення деформованого); - складіть речення за схемами: куди? Учитель

План 1. Мета і завдання вивчення розділу «Звуки і букви». 2. Обєм знань із розділу «Звуки і букви»,який засвоюють учні початкових класів. 3. Методика вивчення голосних звуків. 4. Методика вивчення приголосних звуків. 5. Особливості складоподілу у молодших класах. 6. Методика проведення звуко-буквенного аналізу.

Волинська обласна рада Вищий комунальний навчальний заклад «Володимир – Волинський педагогічнийколедж ім. А. Ю. Кримського» Г. С. Шостак Методика вивчення граматики та лексики у початкових класах (мультимедійний посібник) М. Володимир - Волинський 2010

Мета і завдання вивчення розділу «Звуки і букви» сформувати найважливіші фонетичні поняття ; розкрити взаємозалежність між фонетичним та графічним складом мови ; практично оволодіти основними правилами письма та правилами літературної вимови.

Обєм знань та вмінь із теми «Звуки і букви» Учні повинні знати. 1. Звуки і букви. 2. Голосні і приголосні звуки. 3. Український алфавіт. 4. Склад. 5. Наголос. Наголошені і ненаголошені голосні. 6. Приголосні звуки тверді і мякі. Приголосні звуки глухі і дзвінкі. 7. Найважливіші правила вимови голосних і приголосних звуків. Учні повинні вміти 1.Розрізняти звуки і букви, голосні і приголосні звуки ; приголосні глухі і дзвінкі, тверді та мякі. 2.Знати український алфавіт. Знаходити слова у словнику. 3.Правильно ділити слова на склади. 4.Дотримуватись основних правил вимови ненаголошених голосних [е и ], [и е ] у ненаголошеній позиції. 5.Правильно вимовляти звуки [ дж ], [ дз ], [ дз΄]. 6.Засвоїти найуживаніші орфографічні правила: - написання ненаголошених голосних; - позначення на письмі подовжених звуків; - вживання апострофа.

Голосні звуки Голосні звуки складаються лише з голосу Звуки : [ а ] [ е ] [ у ] [ і ] [ о ] [ и ] Букви :а я е є у ю і ї о и

- на початку складу; - на початку слова; - після апострофа; - після мякого знака. Ї – завжди позначає два звуки [йі] Я [а] якщо стоять у кінці складу, Ю позначають [у] позначаючи мякість переднього Є [е] приголосного Я [йа] Ю позначають [йу] Є [йе]

Методика вивчення приголосних звуків

Приголосні звуки Дзвінкі: складаються із голосу і шуму Глухі: складаються лише із шуму Тверді : вимовляються твердо Мякі : вимовляються м'яко

Дзвінкі та глухі звуки

Порівняйте Вимовляємо (один звук) Пишемо дві букви дж, дз [дж]міль джміль б[дж]ола бджола хо[дж]у ходжу [дз]вінок дзвінок кукуру[дз]а кукурудза [дз΄]ьобик дзьобик

Правила вимови дзвінких та глухих приголосних звуків 1. Дзвінкі звуки у кінці слова вимовляються дзвінко: ріг [р΄іг], лоб [лоб], лід [л΄ід] 2. Дзвінкі звуки (крім [г] ) перед глухими звуками вимовляються дзвінко: зубки [зубки], казка [казка] 3. Дзавнкий звук [г] перед глухими вимовляється глухо: нігті [ніхті], вогко [вохко] 4. Глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко: молотьба [молод΄ба]

Тверді та м΄які приголосні звуки Твердібпвмфдтздзсцлнр-гґкхшджчш М΄якід΄д΄т΄т΄з΄з΄дз΄с΄с΄ц΄ц΄л΄л΄н΄н΄р΄р΄й Тверді звуки вимовляються твердо. М΄які звуки вимовляються м΄яко. М΄якість на письмі позначається буквами: і, ь, я, ю, є (якщо вони стоять в кінці складу)

Пом΄якшені приголосні звуки Пом΄якшеними можуть бути звуки, що не мають м΄яких пар. [б, п, в, м, ф,ґ, к, х, г, ж, ч, ш, дж] Білий [білий ] Жінка [жінка]

Правильно пиши і вимовляй Одягаєшся [од΄агайе и с΄:а] Умиваєшся [уми е вайе и с΄:а] Збирається [зби е райе и ц :а] Опирається [опи е райе и ц΄:а ] Цвіт [ц΄віт] Сльози [с΄л΄ози]

Правила складоподілу 1. [й, р, л, в, м, н],що стоїть перед приголосним звуком, належать до попереднього складу: вов-ки, ям-ка, пір ΄-їн- ка. 2. Дзвінкий звук, що стоїть перед глухим, належить до попереднього складу: книж-ка, каз-ка. 3. Якщо поруч є два звуки сонорні [й, р, л, в, м, н], то один належить до попереднього складу, а інший – до наступного. 4. Із трьох приголосних звуків до попереднього складу належить перший звук, якщо цей склад наголошений. Якщо наголошений наступний звук, всі три приголосні звуки належать до нього: сес-три, се-стри. 5. Подовжений м'який або пом'якшений приголосний звук відноситься до наступного складу: на-сі-ння [на-с΄і-н΄:а]

Методика проведення звуко-буквеного аналізу

Послідовність проведення усного звуко-буквеного аналізу 1. Промов слово, поділи його на склади, 2. Назви наголошений склад. 3. Назви послідовно усі звуки. 4. Назви голосні звуки та вимов їх. 5. Вимов приголосні звуки, охарактеризуй: твердий чи м'який, глухий чи дзвінкий. 6. Якими буквами треба позначити кожен звук?

План 1. Вимоги до сучасного уроку рідної мови. 2. Вимоги до написання плану уроку. 3. Типи уроків вивчення граматичного матеріалу. а) Комбінований урок; б) Урок вивчення нового матеріалу; в) Урок закріплення знань (тренувальні уроки); г) Узагальнювальні уроки; д) Уроки повторення граматично-орфографічного матеріалу; е) Урок обліку знань, умінь і навичок; є) Урок аналізу виконання контрольної учнями роботи;

Ефективність уроку української мови забезпечується: - Високим науково-теоретичним рівнем його змісту; - Раціональним структуруванням навчального матеріалу; - Оптимальною кількістю і творчим характером практичних завдань і вправ; - Органічним поєднанням роботи над засвоєнням теоретичних відомостей з мови та розвитком усного та писемного мовлення; - Правильним вибором типу уроку та структури; - Використанням елементів наукової організації праці учнів; - Дотриманням раціонального часового розподілу між структурними компонентами.

Часові пропорції етапів уроку 1. Перевірка домашнього завдання – до 10 хвилин. 2. Пояснення нового матеріалу – до 10 хвилин. 3. Формування умінь і навичок – до 20 хвилин. 4. Інші структурні елементи – 2 – 5 хвилини.

План-конспект уроку має містити - Чітко сформульовану тему уроку; - Конкретні дидактичні та виховні завдання; - План евристичної бесіди, формулювання проблеми; - Завдання для самостійної роботи; - Номер вправи з підручника або карток дидактичного матеріалу; сторінки посібників, з яких береться матеріал для диктантів (або сам текст); - Наочні посібники; - Додатковий матеріал для сильніших і слабших учнів.

Вимоги до сучасного уроку української мови 1. Взаємозвязок навчальної, розвивальної і виховної мети. 2. Мотивація навчання. 3. Цілеспрямованість, чіткість і внутрішня логіка уроку (вивчення нового матеріалу базується на раніше вивченому). 4. Комунікативна спрямованість навчального процесу. 5. Урок повинен формувати міцні знання, навички на основі використання різноманітних видів і форм вправ. 6. Форми і методи роботи мають стимулювати мисленнєву діяльність учнів, пробуджувати інтерес до вивчення рідної мови. 7. На уроці мають реалізовуватись основні дидактичні та методичні принципи навчання. 8. На уроці необхідно застосовувати методи індивідуальної роботи та диференційованого навчання.

Структура уроку аналізу контрольної роботи I. Організація учнів до уроку. II. Загальний аналіз учителем результатів виконання контрольної роботи. III. Мотивація навчальної діяльності. IV. Оголошення мети завдань уроку. V. Аналіз контрольної роботи. Корекція знань. 1. Робота над типовими помилками. 2. Робота над індивідуальними помилками. VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання

Структура уроку узагальнення знань з граматики I. Організація учнів до уроку. II. Мотивація навчальної діяльності. III. Оголошення теми і завдань уроку. IV. Узагальнення і систематизація знань 1. Вправи на застосування знань про істотні ознаки граматичного поняття. 2. Узагальнення і перевірка знань. 3. Самостійна робота. V. Підсумок уроку. Домашнє завдання

Структура уроку закріплення вивченого матеріалу (тренувальних вправ) І. Організація учнів до уроку. ІІ. Перевірка домашнього завдання. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. ІV. Оголошення теми і завдань уроку. V. Вироблення умінь і навичок. (уникати одноманітних вправ; перед виконанням кожної вправи проводиться інструктаж, повідомляється мета виконання, повторюється той матеріал, який є необхідним для виконання вправи, демонструються зразки виконання; виконання вправи перевіряється вчителем і коментується). VI. Домашнє завдання. VII. Підсумок уроку.

Структура комбінованого уроку І. Організація учнів до уроку. ІІ. Перевірка домашнього завдання. ІІІ. Актуалізація опорних знань. IV. Мотивація навчальної діяльності. V. Оголошення теми і завдання уроку. а) індивідуальна; б) фронтальна; в) ущільнена. повторення того матеріалу, на основі якого будуть формуватися нові граматичні поняття Довести учням необхідність вивчення теми Тема записується на дошці; Учні повинні знати: Учні повинні вміти:

Структура комбінованого уроку VI. Вивчення нового матеріалу. 1. Первісне сприймання і усвідомлення матеріалу. 2. Осмислення нових знань. 3. Узагальнення і систематизація (закріплення вивченого матеріалу). VII. Підсумок уроку. Домашнє завдання. спостереження за мовним матеріалом з метою виділення істотних ознак граматичного поняття. введення терміна; формування граматичного правила учнями; перевірка припущень учнів шляхом читання правила у підручнику. виконання тренувальних вправ про що нове дізнались на уроці? до нове навчились робити? як застосували отримані знання на практиці?

Повторення навчального матеріалу у початкових класах є однією з найважливіших ланок успішного здійснення якісного засвоєння учнями знань, розвитку їх пізнавальних можливостей

Функції повторення у навчальному процесі 1. Запобігає забуванню вивченого. 2. Допомагає актуалізувати здобуті раніше знання для успішного і якісного усвідомлення нового навчального матеріалу. 3. Дає змогу сформувати й удосконалити практичні навички й уміння, уточнити і поглибити засвоєне, узагальнити й систематизувати знання, виявити та ліквідувати прогалини у них.

Види діяльності учнів у процесі повторення Повторення Переосмислення навчального матеріалу Неодноразове свідоме сприймання з метою переосмислення Відновлення в пам'яті раніше вивченого Усвідомлення навчального матеріалу Відтворення сприйнятого навчального матеріалу Застосування знань у системі навчальних вправ Узагальнення Застосування одержаних знань у вирішенні життєвих задач Творча переробка здобутих знань

Основні види повторного сприймання 1. Модифікація змісту навчального матеріалу. 2. Зміна способів діяльності. 3. Зміна аспекту розгляду питання чи завдання. 4. Варіювання зв'язків і сполучень нового навчального матеріалу з раніше вивченим. 5. Варіативність вправ. 6. Застосування знань у нових, змінених ситуаціях.

Повторне сприймання – це повторення, яке забезпечує розуміння, засвоєння і первинне закріплення щойно повідомлених знань, коригує недоліки первинного сприймання.

Мнемонічні прийоми осмисленого запам'ятовування 1. Поділ тексту на смислові частини (складання плану). 2. Знаходження основних смислових ліній. 3. Виділення смислових опорних пунктів або слів. 4. Повернення до уже прочитаних частин тексту для уточнення їх змісту. 5. Мисленнєве пригадування прочитаної частини й відтворення вголос і про себе всього матеріалу.

Основні вимоги до організації повторення навчального матеріалу у початкових класах 1. Враховувати вікові та індивідуально-психологічні особливості і реальні навчальні можливості молодших школярів. 2. Стимулювати активність учнів у процесі повторення. 3. Забезпечувати свідому настанову учням до роботи (чітко формулювати тему і мету). 4. Цілеспрямовано добирати і раціонально планувати матеріал для повторення. 5. Правильно доказувати і раціонально планувати матеріал для повторення. 6. Правильно дозувати і раціонально розподіляти повторення у часі, враховуючи вік учнів і складність матеріалу. 7. Запобігати утворенню неправильних, помилкових зв'язків у процесі запам'ятовування матеріалу 8. Застосувати доцільну різноманітність форм, способів, методів, видів та прийомів організації повторення. 9. Забезпечувати інтерес і бажання учнів боротись за досягнення поставленої мети. 10. Здійснювати аналіз контрольних робіт учнів, вказуючи не тільки на помилки, а й підкреслювати досягнення. 11. Повторення слід проводити щоразу на новому рівні складності, використовуючи не лише відтворювальні, а й пошукові знання.

Вимоги до системи вправ і завдань для організації повторення Завдання і вправи є основним і ефективним засобом, що забезпечує засвоєння, закріпленню й удосконаленню знань. 1. Повинні бути спрямовані на розвиток і закріплення різних якостей вмінь. 2. Повинні забезпечувати достатню повторюваність за видами і кількістю протягом вивчення всієї теми. 3. Необхідно передбачити економну форму пред'явлення, коли до одного запису, малюнка, об'єкта можна поставити кілька тренувальних завдань. 4. Має включати різні форми керування роботою учнів залежно від ступеня засвоєння ними матеріалу та рівня готовності (опора на зразок, таблиці, операційне коментування, контроль кінцевих результатів).