Допоки існуватиме світ, на його небосхилі завжди буде сяяти найяскравіша, загадкова і приваблююча зірка на імя Паганіні

Нікколо Паганіні

Про фантастичного італійського скрипаля- віртуоза, який жив більш ніж 200 років тому, знають навіть ті, хто жодного разу не були на концертах класичної музики Адже словосполучення Нікколо Паганіні стало синонімом виконавської майстерності

Його батько Антоніо Паганіні мав молочну крамницю в Кремоні Йому було байдуже до всього, що творилося довкола, окрім скрипічних вправ сина Нікколо В заняттях музикою він бачив подвійну користь: З часом у сина буде заробіток, а потім, можливо, реальністю стане віщий сон матері Нікколо. Незадовго до народження сина їй наснився ангел, який сповістив, ніби її син-скрипач прославиться на всю Італію І коли він заглядав скрізь щілину у кімнату, де займався Нікколо, вкотре переконувався, що його син не мученик, як стверджували сусіди, а навпаки – несказанно щасливий, коли притискає підборіддям свою скрипочку. Це написано на його обличчі! А інструмент в його руках, ніби живий, прислухається до його бажань

В житі Паганіні були і пошуки їжі, і вязниця Кожного вечора він розмовляв зі своєю скрипкою: Ти зробила мене нещасним. Позбавила безтурботного дитинства, викрала мій сміх, залишивши взамін страждання і сльози, зробила мене своїм полоненим.. Ти мій хрест і моя радість! Знав би хтось, що за талант, подарований мені Богом, за щастя володіти тобою я заплатив Повною мірою Божесвенно чарівний інструмент дав йому все, Чого душа бажала: багатство, успіх, славу... Та за них не купиш ні щастя, ні здоровя

Майстерністю Нікколо захоплювалися його великі cучасники – Бальзак, Гейне, Ліст.. У своєму житті мені прийшлося плакати тричі – коли провалилася постановка моєї опери, Коли на пікніку в річку впала жарена індичка і коли я почув гру Паганіні, - напівсерйозно зізнався Россіні Він чарівник, справжній диявол зі скрипкою. Ви ще його не чули? Його треба ще й бачити! Неповторний! Відгук однієї з палких шанувальниць творчості Паганіні, яка разом із королівською сімєю не пропускала жодного концерту

Лукка. Кафедральний собор, де часто грав Паганіні – перша скрипка Республіки Лукка Генуя початку ХІХ століття В театрі Ла Скала Паганіні почав свою карєру незалежного соліста