Порівняльне правознавство Лекція 1 Загальна характеристика порівняльного правознавства

У світовому науковому середовищі неоднозначно тлумачаться зміст і призначення юридичної компаративістики. Навіть у найменуванні цієї науки виявляються деякі розбіжності. У Франції перевага віддається терміну «порівняльне право», у країнах Латинської Америки і деяких інших країнах «порівняльному законодавству», у Німеччині, Україні, Росії «порівняльному правознавству».

Порівняльне правознавство - це порівняльний метод дослідження в юридичних науках, обєктами вивчення яких є держава і право.

Порівняльне правознавство є Галуззю правових знань Юридичною навчальною дисципліною

Мета порівняльного правознавства Інформаційна Критична Пізнавальна Аналітична Пропагандистсь ка Інтегративна

Групи принципів порівняльного правознавства Встановлення загальних, особливих і специфічних ознак порівнюваних правових систем Порівняння правової матерії у динаміці Врахування історичних, національних, економічних, соціально- політичних та інших умов, в яких виникають і розвиваються порівнювані правові системи Відповідність один одному різних рівнів,форм і видів елементів порівнюваних систем Порівняння правових явищ і правових інститутів

Функції порівняльного правознавства Зближення національного законодавства шляхом сприйняття або рецепції прийнятих законодавчих процедур та їх оптимізації Вироблення єдиних концепцій, доктрин, юридичних конструкцій та основних правових норм, стандартизація Юридичних процедур Вироблення єдиних критеріїв інтерпретації правових норм, забезпечення однакового режиму їх реалізації

Функції Розширення сфери пізнання Освітня Отримання результатів порівняльно-правових досліджень як матеріалу для законодавця, як інструменту для тлумачення законодавства, забезпечення належного рівня юридичної освіти Сприяння уніфікації права Прогностична функція як своєрідний засіб зближення законодавства різних країн

Цілі порівняльного правознавства більш глибоке пізнання національного права шляхом формування деяких висновків, спираючись на досвід інших країн Уніфікація права вивчення права інших країн,виходячи з практичних цілей,у звязку з численними міжнародними контактами та юридичними угодами

Коло питань, які складають предмет порівняльного правознавства методологічні проблеми порівняння в праві традиційне порівняльне правознавство історико-порівняльне вивчення права співставлення вивчення основних правових систем сучасності функціональне порівняння й деякі інші соціологічно зорієнтовані види порівняльно-правових досліджень

Порівняльне правознавство доцільно розмежовувати на Загальне Галузеве Спеціальне Внутрішньо- галузеве

Загальне порівняльне правознавство предметом порівняння є правові системи в цілому, загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування правових явищ (законодавства, системи права, співвідношення права і закону, правовідносин, тлумачення, законодавчої техніки та ін.), тобто все те, що належить до загальнотеоретичного знання правового поля держави Спеціальне порівняльне правознавство предметом порівняння є окремі компоненти (елементи) системи права галузі: цивільне, кримінальне, адміністративне право та ін., інститути права, ї конкретні норми, тобто все те, що належить до спеціального знання галузевої юридичної науки

Об'єкти порівняльного правознавства Перша група Правова дійсність Правова реальність Друга група Проблеми правосвідомості у різних типах суспільств Третя група Правові доктрини

Порівняльне правознавство як самостійний напрям юридичних досліджень має на меті вивчення зарубіжних правових систем та інститутів з урахуванням потреб розвитку національного права, вирішення науково-прикладних проблем, що стоять перед ним

Методологічні правила проведення порівняльного дослідження державно-правових явищ 1. Правильний вибір об'єктів порівняльного аналізу й коректна постановка цілей, що зумовлюються його природою й потребами суб'єкта порівняльного правознавства. 2. Проведення правового порівняння на різних рівнях з використанням методів системно-історичного, логічного аналізу, аналогії для з'ясування як зовнішніх зв'язків і за­лежностей у рамках порівнюваних правових систем, так і їхнього розвитку в контексті конкретної держави й суспільства. 3. Правильне визначення ознак порівнюваних правових явищ, норм, інститутів то­що, встановлення суспільних і державних завдань, вирішення яких зумовило їх виникнення й розвиток 4. Виявлення спільних та відмінних рис юридичних понять і термінів, що викорис­ товуються у правових системах, актах та інших об'єктах, які зіставляють. 5. Розробка й застосування критеріїв оцінки схожостей, відмінностей і непорівнюваності правових явищ, інститутів і норм 6. Визначення результатів порівняльно-правового аналізу й можливостей їх викори­ стання для розвитку законодавства у правозастосовчій практиці

Етапи порівняльно-правового аналізу 1.Вибір і вивчення правових систем та інших державно - правових явищ, які досліджуються 2.Визначення їхніх позитивних і негативних властивостей 3.Напрацювання висновків про втілення позитив- ного й негативного досвіду та перспективи розвитку власної правової системи

Методи порівняльного правознавства Порівняльний метод Методи наукового пізнання логічний наліз системно- історичний класифікація історичний метод дедукціясинтезіндукціяаналогія

Дякуємо за увагу!