Організація навчальних досліджень

Мета дослідницького практикуму, відповідно до програми: вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв'язання задач практичного спрямування. Актуальність проблеми формування досвіду дослідницької діяльності зумовлюється концептуальними положеннями та державними вимогами реформування освіти в Україні, спрямованими на становлення особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду, про що зазначається в Національній доктрині розвитку освіти, Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державному стандарті початкової загальної освіти.

Перелік тем дослідницьких практикумів в 1 класі: Із чого це виготовлено? («Запитай у батьків») Куди зникає вода з калюжі? Як живуть мурахи? Чим славиться моє місто(село)? Мандрівка Україною, про яку ти мрієш.

Дослідження Дослідження – це спосіб одержання знань про навколишній світ, що ґрунтується на фундаменті дослідницької поведінки. Дослідницька діяльність Дослідницька діяльність - це діяльність, повязана з рішенням дітьми творчої, дослідницької задачі із заздалегідь невідомим рішенням і яка передбачає наявність основних етапів, характерних для наукового дослідження, а саме: Етапи: Етапи: 1.Постановка проблеми 2.Вивчення теоретичних аспектів вирішення проблеми 3.Добір методик дослідження і практичне оволодіння ними 4.Збір матеріалу, його аналіз і узагальнення 5.Науковий коментар 6.Власні висновки.

Дослідницька діяльність відбувається за таким алгоритмом: ПроблемаГіпотезаДослідженняРішення

Дослідницькі методи навчання «Продуктивні» методи навчання, «клас – лабораторія», експеримент, активізація пізнавального інтересу, розвиток дослідницької активності, проектування, дослідження, індивідуальні способи організації навчання й розвитку дослідницьких навичок. Колективна творчість.

Способи та прийоми дослідницької діяльності: Усвідомлення проблеми, постановка запитань, уміння давати визначення понять, уміння класифікувати, проведення спостережень і мисленнєвих експериментів, уміння робити висновки, формулювання гіпотез уміння аналізувати.

Методичний конструктор уроку – дослідницького практикуму (за ідеєю педагога Олександра Гіна) критично мислити; усвідомлювати існуючі проблеми; бачити та формулювати проблеми; розуміти та розпізнавати головні аспекти проблеми; формулювати гіпотези; обґрунтовувати шляхи розвязання проблеми; планувати діяльність під час розвязання проблем; аналізувати й опрацьовувати інформацію; ставити запитання; давати визначення понять; класифікувати; проводити спостереження та експерименти; робити висновки, спів ставляти їх з гіпотезою; усвідомлювати, яким чином знання можуть бути використані на практиці.

Під час проведення дослідницького практикуму дитина «перевідкриває» вже відомі в науці факти та закономірності. Використовуючи таблицю «Методичний конструктор уроку» (ідея конструктора належить педагогу Олександру Гіну) під час планування уроків дослідницького практикуму можна значно збільшити їх різноманітність та підготуватися до проведення набагато швидше, при цьому творчість вчителя піднімається на новий, більш високий рівень. Вхід. Структура заходу, побудованого за технікою методичного конструктора, має бути такою: Вхід. Структура заходу, побудованого за технікою методичного конструктора, має бути такою: Вхід в заняття. Включає в себе мотивування методичного заходу і занурення в інтерактивну дію. Виконується відповідна вправа або декілька вправ, повязаних спільною метою. Тривалість до 15% всього часу. Основна вправа. Центральна інтерактивна вправа, яка несе в собі інформацію щодо теми заходу, і певні дії відносно цієї інформації, що допомагають практичному осмисленню і подальшому втіленню в роботі. Тривалість до 60% всього часу. Вихід з заняття. Включає в себе рефлексію заняття і інтерактивне завершення заходу, може містити зворотній звязок емоційного характеру. Виконується вправа (або дві), яка відповідає вказаним цілям. Тривалість до 20% всього часу. Зворотній звязок щодо якості методичної роботи. Це змістовий зворотній звязок. Учасники мають оцінити якість та зміст заходу, форми зворотного звязку можуть бути різними, в залежності від цілей ведучого. Тривалість до 5% всього часу. Подана структура є такою, що використовується і спрацьовує у більшості випадків. За умови, що ведучий є компетентним в питанні проведення інтерактивних занять розподіл за часом можна робити на власний розсуд, але співвідношення має зберігатися.

Будь-який з розділів уроку може бути реалізовано різними прийомами або їх комбінаціями, тобто прийоми є елементами конструктора уроку, що подані у вигляді таблиці. Користуючись цією таблицею, як універсальною підказкою, вчитель, відповідно до своєї мети визначає формулу конкретного уроку. Наприклад: А2, Б2, В5, Ж5. Що означає: починаємо урок з інтелектуальної розминки, вивчення нового матеріалу починаємо з використання прийому «Дивуй», закріплення проводитиметься у вигляді «Гри у випадковість», підсумок уроку проводимо обговорюючи домашнє завдання. Конструктор уроку буде «дихати» та змінюватись, як жива істота. Деякі прийоми виявляться не потрібними та ви зможете ви л учити їх з таблиці, а, можливо, додасте свої власні. У кожного вчителя може бути свій конструктор.

О. Гін надав можливу форму конструктору: О. Гін надав можливу форму конструктору: О. Гін «Конструктор уроку» Урок – це педагогічний простір, де вчитель проявляє себе Етап уроку Реалізація модуля Можливі методи та прийоми Емоційна готовність до уроку Самооцінювання Графічне зображення настрою За допомогою дієслова визначте свій емоційний стан (хвилюйся, сподіваюся, тривожуся, очікую, радію). Графічне зображення (кольоровий настрій). Зіпсований телефон (учитель тихесенько передає побажання учневі, той переказує далі й останній чи той на кого вкаже вчитель, записує побажання на дошці). Обміняймося комплементами (записати в зошиті сусіда по парті) «Побажай собі удачі» Обмін побажання у парах Світлофор «Обміняймось комплементами» «Побажай мені успіху» «Підбадьормо один одного» Незакінчене речення «Я хочу, щоб моя контрольна робота…» Озвучення (запис) очікуваних результатів Взаємні комплементи Гранування Написання ЕСЕ Змалювання настрою в коморах Кольоровий барометр настрою красу Долонька до долоньки.

Перевірка виконання д/з Презентація знань самооцінювання Тестові завдання Виконання учнями завдань, які подібні до домашніх Постановка додаткових запитань Перевірка д/з під копірку Продовження іншими відповіді учня Різнорівневі самостійні роботи «Торт рішень» (фіксація своїх утруднень) «Гірлянда асоціацій» Взаємоопитування Обговорюємо виконання д/з Практичні питання Цілевизначення й планування Планування Представлення концепту теми (перший урок нової теми) Ознайомлення з цілями та обговорення їх (перший урок НТ) Вибір цілей уроку із загального переліку Колективне планування на уроці Вибір цілей уроку із загального переліку, доповнення власними цілями Цілевизначення в парах (доповнення вибраних цілей) Самостійний вибір цілей уроку із загального переліку Ознайомлення з планом роботи на уроці (дуже рідко) Формування власних цілей визначення теми, обговорення їх у парах з усім класом. Мотиваційна готовність до уроку Планування творчого мислення Приваблива мета Фантастична добавка Ситуація переходу «знаю-не знаю» Диференційоване опитування Інтелектуальна помилка Асоціативний ряд Метод доречних задач «Намалюй картину» «Мозковий штурм» Доповнення реальної ситуації фантастикою.

Вивчення нового матеріалу Творчого мислення Презентації знань Піймай помилку Прес-конференція Захист дослідницьких проектів Робота в групах Практичність теорії Питання до тексту Театралізація Ділова гра «Точка зору» Інтерактивний режим (навчання проблемне, еврестичне, адаптивне, колективне, проектне) Інтроактивний режим (навчання проблемно-модульне, програмоване, компютерне) Екстрактивний режим (розповідь, лекція, повідомлення, пояснення) дуже рідко Побудова структурно-логічних схем опорних конспектів класифікаційних таблиць Використання аналогій як способу включення в зміст субєктного досвіду учнів. Метод доречних задач Тренування, відпрацювання, застосування вмінь Творчо мислення Презентація, сомооцінювання Моя робота – наша робота (робота впарах) Взаємоопитування Складання опорного конспекту Власна опора Повторюємо з контролем Обговорюємо д/з Перетин тем Зразкова відповідь Асоціативний ряд «Бджолиний вулик» «Опитування експерта» Різнорівневі самостійні роботи Лабіринт дій Проектне навчання Ділова гра Спілкування «питання-відповідь» Учбові станції Подвійні асоціації Групова робота Дебати «за» і «проти» Ринок можливостей «Завдання по колу» Завдання на самостійну побудову алгоритму розвязування задач певних типів

Узагальнення і систематизації знань Джерела і способи здобування знань Метод кооперації Складання карти миследіяльності Моделювання Побудова «дерева» тем Побудова «будинку» теми «Павучок» Побудова блок-формули Контроль і самоконтроль Презентація Самооцінювання Повторюємо з контролем Опитування ланцюжком «Світлофор» Тихе опитування Ідеальне опитування Фактологічний диктант Релейна контрольна робота Зразкова відповідь Групове опитування Різнорівневі контрольні й самостійний роботи Тестові завдання Завдання на виділення суттєвих ознак Корекції знань і способу дій Самооцінювання Презентація Використання спеціально поділених на дрібні етапи вправ Застосування розгорнутих інструкцій з регулярним контролем Тестові завдання Завдання з «пропусками» Структурно-логічні схеми з «пропусками»

Інформація про д/з Три рівні д/з Незвичайна звичайність Особливе завдання Ідеальне завдання Завдання масивом Рефлексія Самооцінювання Мікрофон «На сьогоднішньому уроці я зрозумів… А тепер хочу почути думку…» Самооцінка Самооцінка та взаємооцінка Усна рефлексія (чи сподобався урок, чи досягли поставлених цілей) Кольорова рефлексія (настрій протягом уроку) Самооцінка і взаємооцінка (робота в парах) Озвучення очікувальних результатів (речення написане на початку уроку «Після цього уроку я зрозумів…») Письмова саморефлексія та оцінювання Оцінювання власної діяльності Письмова рефлексія, що мені сподобалося, що не сподобалося на уроці. Усні відповіді на запитання: чи задоволений ти результатами спільної діяльності? Обґрунтуй своє твердження Як тобі працювалось Чи допомогла (зашкодили) тобі робота в парі. Чому? Асоціативний ряд Незакінчені речення «Торт рішень» Розмова на папері «Сонечко» «Координати» «Листок зворотного звязку» «Заключна дискусія» Інтерпретація зображень на листівках «Письмо самому собі» Барометр і настрою «Телеграма» «Памятки» «Пейзаж –дзеркало настрою»

Спираючись на вказану таблицю пропонуємо наступну структуру уроків проведення дослідницьких практикумів: Вхід в заняттяАорг. момент: готовність до уроку А1емоційний настрій: графічне зображення настрою, взаємні компліменти, озвучування очікуваних результатів тощо Актуалізація опорних знань та вмінь учнів А2фенологічні спостереження А3інтелектуальна розминка Мотивація навчальної діяльності учнів Б(ситуація переходу «знаю – не знаю», ви ділення та постановка проблеми, вибір теми дослідження, висунення гіпотези

Повідомлення теми, мети та завдань практикуму БВибір методів дослідження, склад плану дослідження Вивчення нового матеріалу Б3пошук можливих варіантів рішення проблеми Б4ознайомлення учнів з інструкцією виконання дослідницького практикуму Б5Систематизація і аналіз зібраної інформації Б6виконання практичних дослідницьких робіт учнями під керівництвом вчителя Узагальнення отри манних даних Вскладання звітів, презентація

РефлексіяЖобговорення та теоретична інтерпретація отриманих результатів роботи Ж1самооцінювання: чи сподобався урок, чи досягли поставленої мети, «На сьогоднішньому уроці я зрозумів…», тощо

Цю структуру дослідницького практикуму можна змінювати залежно від змісту роботи, рівня підготовки учнів та наявності обладнання.

Список використаних джерел Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою 1-4 класи.-Київ, С О. Гін «Конструктор уроку» Мініжурнал «Педагогічна академія Пані Софії», 2005, листопад Ж-л «Дивослово», 2005, 10,11 Сокуренко О.О. Навчальні дослідження: працюємо за новими програмами дошкільної та початкової освіти: [Методичний посібник]. – Миколаїв: ПП «Прінт – Експрес», с.