Упродовж століть людство виробило прийнятні форми співіснування, які базувалися на правилах і традиціях кожного народу, а також були зумовлені особливостями національної історії, ментальності, політичного устрою країни. Суспільство з давніх-давен виробило правила поведінки. Насамперед Біблія та народна мудрість вчили, що і як потрібно робити, тобто дотримуватися вимог етикету.

Етикет - форма поведінки людини в суспільстві, колективі, домашній обстановці, побуті; правила, норми ввічливості, прийняті у різних верств населення.

Виникнення етикету Вперше слово етикет вжив французький король Людовік ХIV у ХVII столітті. На одному з прийомів у цього монарха гостям вручили картки, де перераховувалися правила поведінки, яких вони мали дотримуватися.

Етикет Середньовіччя У Середньовіччі етикетні правила поширювалися на різні верстви населення. Навіть мандрівні студенти-музиканти мали свої етикетні кодекси.

Особливо суворо дотримувалися правил етикету при дворах високих правителів.

Виникнення цивільного етикету 1204 року іспанський священик Педро Альфонсо написав книгу «Disciplina Clerikalis» («Дисципліна клерікаліс»). Це перша книга з етикету. Вона написана для священиків та ченців, але користувалась успіхом і в цивільного населення. На основі цієї книги зявилися посібники з етикету в Англії, Франції та Голландії.

Часи Київської Русі Володимир Мономах «Повчання дітям», Чемність і ввічливість залежать не від людської суті, а від навичок і вмінь, набутих завдяки тренувальним вправам.

Етикет XVIII – XIX століття.

Розвиток етикету в ХХ столітті. Зацвітає калина, зеленіє ліщина, Степом котиться диво – луна. Це моя Україна, це моя Батьківщина, Що, як мама, як тато – одна.