Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об'єктах План: 1.ЗУ «Про пожежну безпеку» 2.Державний пожежний нагляд в Україні. 3.Правила пожежної безпеки в Україні. 4.Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України. 5.Пожежна сигналізація і зв'язок. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння.

Відповідно до ЗУ «Про пожежну безпеку» Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором

Відповідно до ЗУ «Про пожежну безпеку» На підприємстві, в установі та організації з кількістю працюючих 50 і більше чоловік рішенням трудового колективу може створюватися пожежно-технічна комісія. У виняткових випадках її функції може виконувати комісія з охорони праці.

Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов'язані: виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем; повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вживати заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.

Відповідно до ЗУ «Про пожежну безпеку» Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється відповідно до чинного законодавства державною пожежною охороною в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України

Посадові особи органів державного пожежного нагляду є державними інспекторами з пожежного нагляду

Державні інспектори з пожежного нагляду мають право: проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію; давати (надсилати) керівникам центральних органів виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки.

Державні інспектори з пожежного нагляду мають право: здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно- монтажних робіт та вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт; притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням; застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.

Відповідно до ЗУ «Про пожежну безпеку» У загальноосвітніх і професійних навчально- виховних закладах, вищих навчальних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів організовується вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті, а також навчання дій на випадок пожежі. У дитячих дошкільних закладах проводиться виховна робота, спрямована на запобігання пожежам від дитячих пустощів з вогнем і виховання у дітей бережливого ставлення до національного багатства.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).

Відповідно до «Правил пожежної безпеки в Україні» У будівлях та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі). Протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий та цільовий. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

Під час організації і проведення заходів з масовим перебуванням людей слід дотримуватись таких вимог: при кількості людей понад 50 осіб використовувати приміщення, забезпечені не менш як двома евакуаційними виходами, що відповідають вимогам будівельних норм, не мають на вікнах глухих ґрат і розташовані не вище другого поверху особи, яким доручено проведення таких заходів, перед їх початком зобов'язані ретельно оглянути приміщення і переконатись у повній готовності останніх у протипожежному відношенні, у тому числі в забезпеченості потрібною кількістю первинних засобів пожежогасіння, справності засобів зв'язку, пожежної автоматики і сигналізації.

Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку

Тема 6: Травматизм та професійна захворюваність в галузі План: 1.Визначення основних понять 2.Розслідування та облік нещасних випадків виробничого характеру 3.Розслідування та облік професійних захворювань 4.Розслідування та облік нещасних випадків не пов'язаних із виробництвом 5.Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з учасниками навчально-виховного процесу

Згідно з ДСТУ : «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини. Або його функцій внаслідок дії чинників зовнішнього середовища; Виробнича травма – травма, що сталася внаслідок дії виробничих чинників; Виробничий травматизм – явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві; Нещасний випадок – непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров'ю, або настала смерть людини; Професійне захворювання – це хронічне або гостре захворювання працівника внаслідок впливу шкідливого виробничого чинника або інших чинників, пов'язаних з роботою;

Згідно з ДСТУ : «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» (продовження) Нещасний випадок на виробництві – раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконування ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника; Трудове каліцтво – втрата працівником здоров'я внаслідок виробничої травми; Професійна небезпека; шкідливість – небезпека, яка може виникнути під час виконування роботи та призвести до травми. Хвороби або смерті. Акт про нещасний випадок на виробництві – офіційний документ. Що його складає комісія з розслідування нещасного випадку. Внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність щонайменше на один день. Або виникла необхідність перевести його на іншу (легшу) роботу терміном щонайменше на один день, або в разі його смерті.

Згідно ЗУ «Про охорону праці» Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення. що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою. Один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій зацікавленій особі не пізніше 3-х днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця

Згідно ЗУ «Про охорону праці» Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою. Один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій зацікавленій особі не пізніше 3-х днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві організовується відповідно до: «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від року 2132

Про кожний нещасний випадок потерпілий або свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний: терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії зі спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, а також вжити заходів до недопущення подібних випадків

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний : 1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок: робочий орган Фонду соціального страхування від нещасних випадків за місцезнаходженням підприємства; підприємство де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; органи державної пожежної охорони (у разі пожежі); установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (при отруєнні). 2) Протягом доби утворити комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати проведення розслідування.

Склад комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві (затверджується наказом роботодавця) Голова комісії – керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства; Представник Фонду за місцезнаходженням підприємства; Представник первинної організації профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці; Інші особи.

До складу комісії не включають: Керівника робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок. Потерпілого або особу, яка представляє його інтереси.

У разі коли нещасний випадок стався з фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному фонді України за умови сплати нею внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання розслідування організовує Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш, як три особи; До складу комісії входять: представники Фонду, райдержадміністрації та профспілки.

Комісія зобов'язана протягом 3-х робочих днів з моменту утворення: обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити чи повязаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у 5-ти примірниках акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5; акт за формою Н-1; при виявленні гострого отруєння, пов'язаного із виробництвом, крім акта форми Н-1 складається у 6-х примірниках картка обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період: Виконання трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; Перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, для виконання потерпілим трудових обов'язків чи завдань роботодавця, починаючи з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; Підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; Проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем…; Використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку; Виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий… Прямування до чи з місця відрядження згідно з установленим завданням…. та ін.

Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками: За місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; Під час використання в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності); У разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння не зумовленого виробничим процесом, яке стало причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання; Під час скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду; У разі природної смерті, смерті від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи або слідчих органів.

Акти форми Н-5 та Н-1 підписуються головою і всіма членами комісії У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину

Примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1 протягом 3-х діб надсилаються роботодавцем: 1.Керівникові (спеціалісту) служби охорони праці або посадовій особі, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці підприємства, працівником якого є потерпілий; 2.потерпілому або особі, яка представляє його інтереси; 3.Фонду соціального страхування за місцем знаходження підприємства. 4.Територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства; 5.Первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки. 6.Органу, до сфери управління якого належить підприємство або місцевій держадміністрації. 7.при гострих отруєннях копія акту Н-1 надсилається закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство

Примірники актів Н-5 і Н-1 та примірник карти П-5 підлягають зберіганню: На підприємстві де стався нещасний випадок (разом із матеріалами розслідування) – протягом 45 років (у разі реорганізації підприємства – передаються правонаступ- никові, а у разі ліквідації підприємства – до державного архіву); У робочому органі виконавчої дирекції Фонду – протягом 45 років.

Спеціальному розслідуванню підлягають: Нещасні випадки зі смертельними наслідками; Групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я; Випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків; Нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого)

Роботодавець зобов'язаний протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення про такі випадки: Територіальному органу Держгірпромнагляду за місцем знаходження підприємства; Органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку; Фонду соціального страхування за місцем знаходження підприємства; Органу, до сфери управління якого належить підприємство (або місцевій держадміністрації); Установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (при гострих отруєннях чи профзахворюваннях); Первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий та органу галузевої профспілки вищого рівня; Органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку та іншим органам у разі потреби.

Спеціальне розслідування проводиться комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства (за місцем настання нещасного випадку) До складу спеціальної комісії включаються: Голова комісії – посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду; Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку; Представник органу, до сфери управління якого належить підприємство (або місцевій держадміністрації); Представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках); Представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці; інші

За результатами спеціального розслідування, яке проводиться протягом 10 робочих днів, складаються: Акти за формою Н-5 і Н-1; Картка за формою П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); Інші матеріали (протокол огляду та ескіз місця, де стався нещасний випадок,медичний висновок про ступінь тяжкості травми тощо).

У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу

Спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення за формою П-3 Протягом 3-х діб після встановлення діагнозу це повідомлення надсилається: керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання; Закладові державної санітарної епідеміологічної служби, який обслуговує це підприємство; робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства Профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу

Головний державний санітарний лікар області або міста, республіки Крим: Протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 утворює комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання;

Рис. 1. Склад комісії з розслідування професійного захворювання Комісія з розслідування причин виникнення професійного захворювання Голова комісії – представник державної санітарно- епідеміологічної служби Представник лікувально-профілактичного закладу Представник підприємства Представник первинної організації профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

Роботодавець зобов'язаний подати комісії: Відомості про професійні обов'язки працівника; Документи і матеріали, які характеризують умови праці на робочому місці; Необхідні матеріали експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; Матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці; Копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; Результати медичних оглядів працівника; Інші матеріали

2. Нещасні випадки з непрацюючими особами Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру Комісія з розслідування нещасного випадку Термін: Протягом 1 доби Акт про нещасний випадок за формою НТ Відповідно до НПА Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від р. 270

3. Професійні захворювання Порядок встановлення зв'язку захворювання з умовами праці Комісія з розслідування причин виникнення професійного захворювання Термін: Протягом 10 робочих днів з моменту утворення комісії Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, що сталися з учнями, вихованцями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами під час навчально-виховного процесу здійснюється відповідно до: Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України 616 від р.

Тема 7: Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві План: 1.Суб'єкти та об'єкти страхування. Види страхування. 2.Фонд соціального страхування від нещасних випадків (правління Фонду, Виконавча дирекція та страхові експерти з ОП; джерела фінансування). 3.Страховий ризик та страховий випадок. 4.Страхові тарифи та страхові виплати. 5.Обов'язки та права суб'єктів страхування від нещасних випадків. Рекомендована література до теми: Закон України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є: Застраховані громадяни Страхувальники страховик

Застрахована особа – це фізична особа. На користь якої здійснюється страхування Страхувальник – це роботодавець, а в окремих випадках – застрахована особа (при добровільному страхуванні) Страховик – фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України