Нормативна документація по карантинізації плазми 1. Наказ МОЗ України 385 від Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів; 2. Наказ УОЗ Житомирської облдержадміністрації 92 від Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів; 3. Инструкция по учету крови при ее заготовке и переработке в учреждениях и организациях здравоохранения, наказ МОЗ СРСР 1035 від р.;

4. Наказ МОЗ СРСР 408 від О мерах по снижению заболеваемости вирусным гепатитом в стране; 5. Наказ МОЗ України 301 від Медична облікова документація, що використовується в закладах служби крові; 6. Наказ МОЗ України 120 від Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД,; 7. Наказ МОЗ України 106 від Про обстеження донорів на гепатит С; Нормативна документація по карантинізації плазми

Формула для розрахунку потреби ємкостей камер морозильного устаткування для проведення карантинізації: V = РП КЗ × КВ V – сумарна ємкість камер морозильників для карантинізації плазми в л; РП – річна потреба регіону в плазмі, виражена в л; КЗ – коефіцієнт заповнення камер морозильників. КВ – коефіцієнт кратності використання морозильного устаткування для карантинізації плазми.

Облікова документація групи карантинізації плазми Журнал реєстрації плазми, що знаходиться на карантинiзацiї»; «Журнал обліку плазми у вiддiленнi карантинiзацiї» (форма медичної документації 494/о); «Список донорів карантинізованої плазми»; «Реєстр осіб, яким відмовлено в донорстві»;

Облікова документація групи карантинізації плазми «Журналі реєстрації браку крові» (форма медичної документації 460/о); «Листи видалення браку плазми» (для кожного морозильника та загальний і електронний); Програмний модуль «Карантинізація плазми» електронного обліку руху плазми;

Обовязкові вимоги для надання інформації у групу карантинізації плазми: – «Реєстр відсторонених від донорства осіб» повинен постійно поповнюватись інформацією про захворюваність населення на певний перелік хвороб та носіїв інфекційних агентів; – Постійна перевірка результати тестів попередніх донацій постійних донорів; – Перевірка наявності донорів кожної дози плазми в «Реєстрі осіб, яким відмовлено в донорстві» при наданні інформації.

Інформацію про донорів крові та плазми повинні надавати наступні територіальні служби та установи: – територіальна СЕС; – кабінет інфекційних захворювань поліклініки за місцем проживання донора; – регіональний центру СНІДу; – регіонального шкірно- венерологічного диспансер; – протитуберкульозний диспансер.

Інформаційне забезпечення карантинізації плазми Для безперебійного обміну інформації про донорів карантинізованої плазми електронними засобами звязку установи служби крові та відділення трансфузіології ЛПЗ мають бути забезпеченими оргтехнікою, компютерними програмними модулями, підключенням до мережі «Інтернет». Створюють електронні варіанти обласних, районних, міських реєстрів відсторонених від донорства осіб.

Інформаційне забезпечення карантинізації плазми Кожному донору, який відвідав заклад служби крові вперше, перед донацiєю обовязково надається інформація про наступне: – необхідність і значимість медичного обстеження донорів, збору анамнезу, проведення лабораторних тестів, ідентифікація його особистості за даними, що виключають можливість помилкової ідентифікації (паспорт, військовий квиток, водійські права, посвідчення та ін.); – інформація про те, що при виявлені у донора позитивних тестів до встановленого переліку інфекційних агентів або інших захворювань, які можуть передаватись з кровю, приведе до знищення заготовленої дози крові чи її компонентів, а донор буде відсторонений від донорства з внесенням до реєстру осіб, яким відмовлено в донорстві безстроково;

Інформаційне забезпечення карантинізації плазми – можливість самовідводу, тимчасового або постійного відводу від донорства через причини, за яких окремі особи не повинні бути донорами, якщо при цьому можливий ризик для реципієнтів; – інформування про те, що донор може ставити перед співробітниками установ та підрозділів служби крові будь-які запитання та звертатися до них в будь-який час; – інформація про те, що зміна їхнього бажання і відмова від донації або самовідвід від донації в будь-який час в процесі проведення процедури донації не спричинить дискомфорту для донора та не викличе невдоволення персоналу установ служби крові.

Інформаційне забезпечення карантинізації плазми Після інформування донорів проводиться їх анкетування. Анкетні дані про стан здоровя донора мають на меті підвищити достовірність та повноту збору анамнезу і, як результат – підвищення інфекційної безпеки використання донорських компонентів крові. Після анкетування донор ставить свій підпис під інформованою згодою на процедуру донації та правдивість його відповідей в анкеті. Підпис донора завіряється лікарем установи служби крові, який проводить медичне обстеження донорів.

Інформаційне забезпечення карантинізації плазми Кожному донору крові та плазми надають листівку (візитну картку установи служби крові), в якій висловлюється прохання до донора надати інформацію співробітникам відділу комплектування донорських кадрів установи служби крові в разі його захворювання чи інших змін стану здоровя (зателефонувати за вказаним номером телефону, надіслати поштове повідомлення). Персонал установ служби крові та відділень трансфузіології ЛПЗ повинні забезпечити конфіденційність наданої інформації та збереження медичної таємниці.

Основні завдання відділення карантинізації плазми 1.Прийняття на карантин плазми в свіжозамороженому та замороженому стані, її облік та розміщення в камерах низькотемпературних морозильників (в морозильних кімнатах, блоках, модулях); 2.Забезпечення температурного режиму зберігання плазми на протязі всього періоду проведення карантинізації плазми; 3.Систематизація розміщення доз плазми в морозильному устаткуванні для можливості її екстреного вилучення;

Основні завдання відділення карантинізації плазми 4. Постійна взаємодія з відділом комплектування донорських кадрів та діагностичною лабораторією, яка проводить тестування крові донорів на інфекційні маркери, з метою своєчасного отримання інформації про захворюваність донорів та результати повторного тестування крові донорів; 5. Ведення облікової медичної документації наявності та руху плазми у відділенні карантинізації плазми, реєстрація температурного режиму зберігання плазми протягом всього періоду карантинізації;

Основні завдання відділення карантинізації плазми 6. Забезпечення негайного вилучення плазми, яка відноситься до категорії «абсолютного браку крові» з причини позитивного тесту на інфекційні маркери чи інформації про захворюваність донорів і подальшого її знезараження та утилізації; 7. Передача забракованої плазми на знезараження та утилізацію з наступним оформленням відповідного акту знищення; 8. Видача карантинізованої плазми за накладними в інші підрозділи установи служби крові чи інші заклади;