Етика як галузь філософського знання ЗМІСТ: 1.Предмет етики та її методологічні принципи. 2.Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості. 3.Основні етапи історичного розвитку моралі. 4.Проблема прогресу моралі. 5.Різновиди моральних взаємин.

Література: 1.Тофтул М.Г. Етика // М.Г.Тофтул. Етика. Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», – 415 с Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. Посібник // В.А.Маклахов. Етика: Курс лекцій: Навч. Посібник. – К.: Либідь, – 384 с.

Предмет етики Термін етика походить з давньогрецької мови. Спершу позначало спільне життя, домівку, звірине лігвище,пізніше – звичай, норов, правило, характер.

Етика є наукою, яка досліджує мораль, своєрідною теорією моралі, що зясовує її сутність, природу, походження, історичний розвиток, місце в системі суспільних взаємин, сутність та особливості моральної свідомості.

Структура предмета етики Центром є людина як суверенна одиниця буття, здатна до саморегулювання, самовдосконалення, самореалізації, самостимулювання. Людина за відсутності вибору не є в структурі етичних знань. Епіцентр етичних учень – діяльність і процес інтеріоризації особистістю моральної вимоги в самовимогу (моральний обовязок).

ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ Формування внутрішніх структур людської психіки через засвоєння зовнішньої соціальної поведінки.

МОВА ЕТИКИ Дискурсивний (логічний, розсудковий) засіб інтерпретації мови моралі, завдяки якому у процесі зясування змісту термінів і висловлювань моралі відбувається осягнення природи сутності і проявів моралі.

МОВА МОРАЛІ Засіб передавання людьми своєї моральної позиції, вираженої в оцінно- нормативних висловлюваннях, які мають не дискурсивний, тобто інтуїтивний характер.

Методологічні принципи етики Матеріалізм та ідеалізм; Принцип гуманізму; Принцип обєктивності; Принцип діалектики; Істотне методологічне значення мають уявлення про відношення людина – суспільство

МОРАЛЬНІСТЬ Характеристика або оцінка висловлювання, що відповідає тій и іншій точці зору; певний спосіб ставлення людини до власного висловлювання

? Утілення усвідомлюваних людьми принципів, правил, норм поведінки у суспільстві у реальній дійсності (поведінці та стосунках)

Функції етики Зясування необхідного і загального у виявах моралі, визначення сутності моралі; Обґрунтування теоретичної моделі зразкової моралі (т. з. ідеалу); Вплив на моральне вдосконалення моралі; Аналіз історичного розвитку та історичних перспектив моралі; Формулювання принципів етики.

МОРАЛЬ З латинської мови – звичай, воля, закон, можливість. Це система поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулюють поведінку людей; одна з форм суспільної свідомості, покликана на затвердження самоцінності особистості і рівності усіх в їх прагненні до щастя.

Термін мораль вводить Цицерон

Природа моралі: Природна и надприродна? Духовна чи матеріальна? Обєктивна чи субєктивна? Усезагальна чи індивідуальна? Раціональна чи ірраціональна? Причинно-наслідкова чи спонтанна? Органічна чи неорганічна?

Етичні концепції природи моралі: Натуралістичні; Антропологічні; Соціально-історичні; Креаціоністські.

Чи діє мораль у всіх сферах людського буття? Наведіть свої аргументи та підтвердіть прикладами з історії, літератури, соціального дискурсу.

Структура моралі 1.Моральні відношення. 2.Моральна діяльність. 3.Моральна свідомість: -моральна норма; -моральний принцип; -моральний ідеал. (дати визначення та навести по 5 прикладів на кожний зі складників моральної свідомості)

Теорії походження моралі Релігійні концепції. Натуралістичні концепції (гедонізм, евдемонізм). Соціально-історичні концепції.

Функції моралі: Регулятивна; Оцінно-імперативна; Комунікативна; Виховна; Орієнтуюча; Стимулююча; Пізнавальна.

Мораль і право: спільне і відмінне Спільне: -Належність до форм суспільної свідомості; -Система відносно стійких норм… (продовжіть список ще 2 пунктами) Відмінне: - Правові норми Поширюються 7а всіх ленЯІ

Мораль і право: спільне і відмінне Спільне: -Належність до форм суспільної свідомості; -Система відносно стійких норм… (продовжіть список ще 2 пунктами) Відмінне: -Правові норми поширюються на всіх членів суспільства; -Моральна свідомість має особистісний характер… (продовжіть список ще 3 пунктами)

Історичні етапи розвитку моралі: Мораль первісного суспільства (тальйон, сорорат, левірат, кувада). Мораль рабовласницького суспільства (рефлексія). Мораль феодального суспільства (патерналізм). Мораль епохи Відродження. Мораль буржуазного суспільства. Комуністична мораль.