З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій. Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін- ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю- бови, свободи і правди.
Протягом pp. M. Старицький писав вірші, перекладав з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лєрмонтова, сербські народні думи та пісні. На початку 80-х pp. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада». Очолив першу українську професійну трупу. У pp. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі. За станом здоров'я у 1893 р. М. Старицький залишив трупу.
Наступного року Російська Академія наук призначила драматургу персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою». Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства. У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький. У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність. У 1903 р. письменник готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.
ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р. НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ КАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ
ЦИГАНКА АЗА КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМУ МАРУСЯ БОГУСЛАВКА КАДР ІЗ МУЛЬТФІЛЬМУ
Новаторство поезії Старицького виявилося у розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів. Можна виділити кілька основних мотивів лірики М. Старицького: роль і призначення поета («Поетові»), краса людських почуттів («Виклик»), співчуття до важкої долі простого люду («Швачка»), тема України («До України»).
Людмила Старицька-Черняхівська й Олександр Черняхівський із донькою Веронікою. Київ, 1925 рік (фото із фондів Музею видатних діячів української культури)
Михайло Старицький помер 27 квітня 1904 р., похований на Байковому кладовищі, Київ.
М. Садовський у ролі Богдана Хмельницького з п'єси М. Стариць кого «Богдан Хмельницький». М.Старицький і М.Кропивницький М.Старицький - студент Кабінет Михайла Старицького у меморіальному будинку-музеї в Києві Старицька - Черняхівська Вероніка Черняхівська М.Старицький із дружиною
М.СТАРИЦЬКИЙ поетпатріот театральний діячінтелігентний громадський діячпрацьовитий видавецьшляхетний драматургщирий прозаїктворча особистість романтик сміливий (порушив заборону щодо української мови)
Тематика творівПриклади Історичні П'єса і повість Оборона Буші, драма Маруся Богуславка, повість Устим Кармелюк, віршована драма Богдан Хмельницький Соціально-побутові Драми Не судилося, У темряві, Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, оповідання Про роль мистецтва, життя інтелігенції П'єса Талан, поезії Мелодрами, оперети на побутові теми Циганка Аза, Зимовий вечір, Чорноморці ТЕМАТИКА ТВОРІВ М.СТАРИЦЬКОГО
Творчість М.Старицького стала єднальною лан- кою між традиційною за стилем українською лі- тературою (романтизм, реалізм) і новою, модерні- стською, яка почала зароджуватись на межі XIX – XX ст. Творчість Михайла Стари- цького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літе- ратури, у зміцненні в нашо- му письменстві реалізму. М.Рильський М.Старицький, 1904р.