М. Старицький його драма "Не судилося" - презентация

1 Студента групи Л-12 Блохіна Івана

2

3 Народився 14 грудня 1840 р. в с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині Протягом pp. M. Старицький писав вірші, перекладав з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лєрмонтова, сербські народні думи та пісні. На початку 80-х pp. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада». Очолив першу українську професійну трупу. У pp. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі. За станом здоров'я у 1893 р. М. Старицький залишив трупу.

4 Наступного року Російська Академія наук призначила драматургу персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою». Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства. У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький. У Києві він керував драматичним гуртком Літературно- артистичного товариства, продовжував літературну діяльність. У 1903 р. письменник готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.

5 Багатогранна творчість Старицького має неминуще значення. Письменник сприяв подальшому розвитку української літературної мови і красного письменства в цілому.

6 Проте ім'я М. Старицького ми звикли пов'язувати саме з розвитком українського театру й драматургії. Досить згадати, що саме завдяки Старицькому в 1883 р. з'являється перша професійна об'єднана українська трупа, де працювали М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, М. Садовський, М. Заньковецька, М. Садовська-Барілотті.

7 Найкращою пєсою М. Старицького важається «Не судилося». Вона правдиво, високохудожественно й психологічно переконливо зображує життя українського села в перші післяреформені роки, реалістично відтворить конфлікти між звільненим з-під кріпосного ярма, але обманутим, збезземеленим селянством і панами- поміщиками.

8 Основним конфліктом пєси «Не судилося» є конфлікт між «панським болотом» – поміщицькою мораллю, і чесними, високоморальними, духовно богатими простими селянами. Він має соціально-психологічний характер і розвертається декількома лініями. Найголовніша з них – це трагічна історія любові між чистою душею, щирої в почуттях сільською красунею Катериною й паничем Михайлом.

9 Другою сюжетною лінією є зображення конфлікту між батьком Михайла, багатим паном Іваном Андрійовичем, і селянською громадою. Зрештою, важливим є й розбіжність між показним народолюбием Михайла, його фальшивим, поверхневим українофільством і теперішньою суттю панича, для якого власні егоїстичні інтереси вище всього.

10 Перша екранізація роману Не судилось відбулася 1967.

11 Досліджуючи творчість Михайла Старицького, варто сказати, що його авторству належить достатньо велика кількість різножанрових творів, як прозових, так і поетичних, які зібрані в окремі томи.

12 У переважній більшості своїх як драматичних, так і поетичних творів М.Старицький обстоював демократичні засади, відображаючи сучасну йому дійсність з ідейних, естетичних та демократичних позицій, активно боровся проти соціального і національного гноблення як українського, так й інших народів.

13 У результаті дослідження елементів народної драми у драматичній творчості М.Старицького було розглянуто праці дослідників, які звертали увагу на різні аспекти творчості письменника. Досліджувалися його переклади, переспіви, історичні твори, поезія, а також драми. Найбільшої уваги дослідники приділяли розгляду поетичних та історичних творів, які складають значну частину доробку М.Старицького.

14 Михайло Старицький помер 27 квітня 1904 р., похований на Байковому кладовищі, Київ.

15