ПАМЯТЬ 1. Загальна характеристика памяті. 2. Фізіологічні основи памяті 3. Теорії памяті 4. Основні види памяті 5. Основні процеси і механізми памяті. 6. Властивості памяті

Память - це Відображення процесів і явищ дійсності у психіці людини в той час, коли вони вже безпосередньо не діють на органи чуття. Память – це психічний процес запамятовування, зберігання, впізнавання, відтворення та забування слідів попереднього досвіду.

Фізіологічна основа памяті - Здатність мозку утворювати тимчасові нервові звязки, закріплювати й відновлювати сліди минулих вражень. Ці сліди створюють можливість актуалізації ситуації й відповідного збудження, коли подразника, який його викликав свого часу безпосередньо, немає. Запамятовування і зберігання грунтуються на утворенні та закріпленні тимчасових нервових звязків, забування – на їхньому гальмуванні, відтворення – на їхньому відновленні.

Теорії памяті Асоціативна теорія Виникла як спроба пояснити звязки психічних процесів під час запамятовування та відтворення. Побудована на принципі асоціації.

Види асоціацій Асоціація за суміжністю. Образи сприйняття або які-небудь уявлення викликають ті уявлення, які в минулому переживались одночасно з ними або безпосередньо слідом за ним. Асоціації за схожістю. Образи сприйняття або певні уявлення викликають в свідомості уявлення, схожі з ними за якими-небудь ознаками. Асоціації за контрастом. Образи сприйняття або певні уявлення викликають в свідомості уявлення, які протилежні їм, контрастують з ними.

Асоціація - Механізм памяті. Це тимчасовий звязок, що виникає в результаті одночасної дії двох або кількох подразників. Наукове обгрунтування принципу асоціацій та розкриття їх закономірностей було дано І.П.Сеченовим та І.П.Павловим

Закономірності памяті Г.Ебінгауза Грунтується на експерименті з використанням прийомів дослідження заучування слів та складів: прості події, які справили на людину сильне враження, запамятовуються одразу і надовго; при пильній увазі до події достатньо одного сильного переживання для точного відтворення; ефект краю : під час запамятовування довгого ряду чисел або слів краще запамятовуються ті, що знаходяться на початку і в кінці; закон забування: після повторення процес забування іде дуже швидко (після 1 год – 60%, а після 6 діб – 80% (крива Ебінгауза)

Гештальттеорія Виходить з принципу цілісності відображувальної функції психіки. Механізм створення образу в процесі запамятовування є образ (Geschtalt – нім.), який створює людина шляхом структурування і обєднання різних властивостей і якостей предмета.

Діяльнісна теорія памяті Розглядає память як систему мнемічних дій, підпорядкованих на розвязання задачі на запамятовування, збереження і відтворення інформації в різних формах

Біохімічна теорія розкриває механізми памяті на клітинному рівні в процесі біохімічної реакції ( короткочасні зміни в клітинах та утворення нових білкових речовин – протеїнів). Хімічна теорія розкриває механізми памяті як хімічні зміни в нервових клітинах під дією подразників (ДНК – генетична память; РНК – індивідуальна память).

Основні види памяті За характером психічної активності: рухова; емоційна; образна; словесно-логічна. За характером мети діяльності довільна; Мимовільна. За тривалістю збереження матеріалу довготривала; короткотривала; оперативна

Основні процеси та механізми памяті Запамятовування – це закріплення образів сприймання, уявлень, думок, переживань і звязків між ними через контакти нових даних з набутим раніше досвідом. Три форми запамятовування: відбиття, мимовільне і довільне запамятовування

Збереження – це процес утримання в памяті відомостей, одержаних у ході набування досвіду. Забування – процес, протилежний збереженню, виявляється в тому, що актуалізація забутих образів чи думок утруднюється або стає неможливою.

Відтворення – процес відновлення збереженого матеріалу памяті для використання в діяльності та спілкуванні, полягає у пожвавленні або повторному збудження раніше утворених у мозку нервових звязків. Два види відтворення: впізнавання (відтворення обєкта в умовах його повторного сприйняття) і згадування (відтворення попереднього досвіду відповідно до змісту і завдань діяльності)

Фактори продуктивності памяті Субєктивні: тип замамятовування; попередній досвід; установка; інтерес; стан організму Обєктивні: усвідомленість; звязність; зрозумілість; наочність; ритмічність

Індивідуальні властивості памяті Обсяг памяті Швидкість Точність Довгочасність Готовність

Уявлення – третя сходинка пізнання Це образи предметів, явищ і подій, які виникають на основі їхнього пригадування або продуктивної уяви. На відміну від сприймання, уявлення носять узагальнюючий характер. Сприймання відбиває безпосередні події, а уявлення можуть відбивати минуле чи майбутнє. Уявлення, на відміну від сприймання, менш яскраві і чіткі.

Види уявлень Уявлення мають чуттєво-предметний характер, тому вони мають модальний характер: зорові; слухові; нюхові; тактильні; кінестетичні