Алгоритм роботи психологічної служби з дітьми соціально- незахищених категорій Матеріали підготовила: керівник РМЦ практичних психологів та соціальних педагогів Шевченківського району Андрієнко А.В.

Напрями роботи соціально- психологічної служби Практичний психологСоціальний педагог Організаційно-методична робота Психодіагностика Консультативна робота Психопрофілактика Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота Психологічна просвіта Навчальна діяльність Організаційна робота (координація діяльності й взаємодії всіх суб'єктів соціального виховання) Діагностична робота Прогностична діяльність Консультативна робота Профілактична робота (попередження негативних явищ в учнівському середовищі) Соціально-перетворювальна робота (соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій дітей) Захисна діяльність (звязки з громадськістю)

Практичний психолог навчального закладу: бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, збереження їх повноцінного психічного здоров`я; проводить психолого-педагогічну діагностику готовності вихованця, учня, студента до навчання та сприяє їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку; розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей вихованців, учнів, студентів; сприяє вибору учнями і студентами професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя; здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків; проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки вихованців, учнів, студентів; формує психологічну культуру вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально- виховного процесу. (Відповідно до Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від р. 616)

Соціальний педагог навчального закладу: вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку вихованців, учнів і студентів, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських організацій; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сімї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців, учнів і студентів; прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня, студента чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості; дає рекомендації вихованцям, учням, студентам, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям, викладачам та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим і молодіжним громадським організаціям, вихованцям, учням, студентам, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах; сприяє захисту прав вихованців, учнів і студентів, представляє їхні інтереси у службі у справах дітей, у правоохоронних та судових органах; бере участь у формуванні навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ серед вихованців, учнів, студентів; надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб вихованців, учнів і студентів; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців, учнів і студентів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді. (Відповідно до Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від р. 616)

Основні документи у сфері соціального захисту дітей: -Закон України Про освіту - Закон України Про загальну середню освіту - Закон України Про охорону дитинства - Закон України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - Указ Президента України від /2000 Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних і неповних сімей - Указ Президента України від /2005 Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей - Указ Президента України від /2007 Про додаткові заходи щодо захисту прав та законних інтересів дітей; - Постанова Кабінету Міністрів України від Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; - наказ Міністерства освіти і науки України від Щодо захисту законних прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. -Спільний наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоровя України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та звязку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від /388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах»

Які учні належать до соціально незахищених категорій?

Діти соціально-незахищених категорій СИРОТА – це дитина, у якої: батьки померли або загинули; мати померла, дані про батька у свідоцтві про народження дитини були записані за вказівкою матері. (Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», який набув чинності 13 січня 2005 р. ст. 1). Документи, які підтверджують статус: Документ – свідоцтво про смерть кожного із батьків. Документ – рішення судових органів про надання статусу ПОЗБАВЛЕНІ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ – це діти, батьки яких позбавлені батьківських прав. (Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», який набув чинності 13 січня 2005 р. ст. 1) Документом, який підтверджує статус є рішення суду.

Документація на дітей-сиріт: В обліково-статистичній картці містяться (ст..16 закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування») – додаток 11 до наказу МОНУ від : -дані про дитину, її спадковість, здоров'я, -місце походження, -місце проживання, -дані про батьків, братів, сестер і близьких родичів, -дані про майно, -про житло, в якому проживала така дитина, або яке належить їй на праві власності, або яке закріплене за дитиною на інших підставах, -інформація про заклади та сім'ї, де дитина перебувала на утриманні та вихованні, -план та результати соціального супроводу дитини, -інформація про розвиток дитини, -результати навчання тощо.

Діти з малозабезпечених (соціально неспроможних) родин: Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї (ст..1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям» від 1 червня 2000 року N 1768-III зі змінами та доповненнями). Документи, що підтверджують статус: -копія свідоцтва про народження дитини; -довідка про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.

Діти соціально-незахищених категорій ДИТИНА, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС –належать неповнолітні діти, які: евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутрішньоутробного розвитку; проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року в зоні безумовного (обов'язкового) відселення; проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення; проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю; народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу; одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені Міністерством охорони здоров'я України. Документ, який підтверджує статус дитини-чорнобильця – посвідчення, яке надає право користуватися пільгами і компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.Такими посвідченнями постраждалі від аварії на ЧАЕС можуть користуватися до досягнення повноліття.

Діти – інваліди: Дитина-інвалід – дитина зі стійким розладом функцій організму спричиненими захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту (ст..1 Закону України «Про охорону дитинства»). Дитина-інвалід особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності та викликає необхідність надання їй соціальної допомоги і захисту (Закон України Про реабілітацію інвалідів в Україні із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15 січня 2009 року N 878-VI). Дана категорія розподіляється на інвалідів з дитинства та дітей- інвалідів віком до 18 років.

Діти-напівсироти: Дитина – напівсирота - дитина, в якої помер один з батьків або один з батьків позбавлений батьківських прав. Документи, що підтверджують статус: -свідоцтво про смерть, -рішення суду про позбавлення батьківських прав одного з батьків помер (або один з батьків дитини визнаний судом без вісті відсутнім, або один з батьків дитини визнаний судом померлим, або один з батьків дитини визнаний недієздатним, або один з батьків дитини знаходиться у розшуку).

Діти одиноких матерів: Дитина одинокої матері - дитина, яку виховує тільки мати, тому що: дані про батька у свідоцтві про народження дитини були записані за вказівкою матері; батько дитини помер, до того ж, призначити дитині пенсію через втрату годувальника неможливо, бо він не мав достатнього трудового стажу; одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини; вдови та вдівці з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу. (Закон України "Про державну допомогу сімям з дітьми" ст..18-1). Документи, які необхідні для підтвердження статусу дитини одинокої матері: - довідка державного органу РАЦС про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини; копія свідоцтва про народження дитини. (визначено Порядком призначення й виплати державної допомоги сімям з дітьми, який затверджено постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. 1751).

Діти з багатодітних родин: Багатодітна сім'я - сім'я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей. Отже, щоб родина вважалася багатодітною, в ній має бути як мінімум троє дітей до 18 років. (ст..1 Закону України «Про охорону дитинства»). Почесне звання України «Мати-героїня» Звання «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до 8-річного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі усиновлених дітей, ураховуючи особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їхніх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей (Указ Президента від р. 476/2001).

Організація соціального патронажу сімей: соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям вихованців, учнів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.

З метою якісної результативності соціально-педагогічного патронажу соціальний педагог має відповідну документацію нормативні документи щодо соціально-педагогічної роботи, закони та підзаконні акти щодо захисту прав дітей; посадову інструкцію; плани роботи на рік, та тиждень; графік консультацій; матеріали щодо супроводу дітей, які стоять на внутрішньошкільному обліку та обліку в ВКМСД; матеріали обліку учнів соціально незахищених категорій; журнал реєстрації звернень учнів, батьків, учителів ; журнал щоденного обліку роботи ; соціальні паспорти кожного класу; акти обстеження сімей, в яких було здійснене інспектування; звіти про роботу з соціально незахищенними категоріями учнів та їх сімями; матеріали для реалізації різних напрямків соціально-педагогічного патронажу в школі (інформаційні матеріали для батьків, матеріали для вчителів щодо здорового способу життя, формування навичок соціальної компетентності тощо)

продовження Соціальний педагог веде повний облік даних на дітей соціально незахищених категорій: списки дітей всіх пільгових категорій; пакет документів, які підтверджують статус дитини; акти обстеження житлово- побутових умов; облікові картки; облік надання матеріальної допомоги (оздоровлення, безкоштовне харчування тощо). А також здійснює систематичний контроль за їх вихованням, навчанням, станом здоровя, матеріально-побутовими умовами утримання, збереженням їхнього майна, а також виконанням опікунами своїх обовязків. При необхідності соціальний педагог допомагає дітям соціально- незахищених категорій влаштувати позашкільну зайнятість, підібрати гурток, студію, секцію за потребою дитини. За домовленістю з керівництвом клуба за місцем проживання нашого району декілька дітей соціально незахищених категорій відвідують гуртки на пільговій основі.

Соціальні паспорти класу Класні керівники 1-11 класів до 15 вересня формують базу даних учнів класу – «Соціальний паспорт класу», а до 15 січня – оновлюють дані про цих учнів. Соціальний паспорт має наступні блоки (відповідно наказу МОНУ від N 864) Гендерна характеристика класу: кількість хлопців, кількість дівчат; Загальна інформація: адреса, дата народження, ПІБ батьків, код складної життєвої ситуації; Стан здоровя учнів : здорові, мають хронічні соматичні хвороби, мають інвалідність; Соціальна поведінка учнів: число учнів, що скоїли різні правопорушення; число учнів, що стоять на внутрішньошкільному обліку та обліку ВКМСД; наявність учнів з різними видами неадекватної поведінки; кількість учнів, які систематично порушують дисципліну, мають стійкі конфлікти з учителем; Інформація про позашкільну зайнятість: які секції, гуртки, клуби відвідують; інформація про соціальне середовище розвитку учнів: кількість учнів з повних сімей; з неповних сімей; учнів, що виховуються опікунами; малозабезпечених сімей; багатодітних. На основі соціального паспорту школи створена база даних учнів, що потребують додаткової уваги - соціально незахищена категорія дітей. На основі соціального паспорту школи створена база даних учнів, що потребують додаткової уваги - соціально незахищена категорія дітей.

Мета соціально-педагогічного патронажу сімей: Формування в дитини з раннього віку загальнолюдськи х цінностей Допомога та підтримка дитини в самоствердженні та прагненні до повноцінного життя Підвищення готовності сім´ї до виконання виховної функції, первинної соціалізації дитини Формування педагогічної культури батьків Виховання дитини, виходячи з її інтересів та поваги до батьків Створення сприятливого сімейного мікроклімату

Завдання соціально- педагогічного патронажу сім'ї: організація цілеспрямованої фахової допомоги сім'ї у вирішенні її соціальних і психолого-педагогічних проблем; допомога сім'ї у створенні доцільних психолого-педагогічних умов виховання дитини відповідно до її віку, індивідуальних особливостей та потреб вчасного і всебічного розвитку;. формування соціально-педагогічної компетенції сім'ї набуття членами сім'ї соціально- педагогічних знань і навичок, достатніх для реалізації завдань повсякденного життя, які виникають під час спілкування з оточенням.

Форми роботи соціального педагога із сім ´ єю: Короткотривалі форми: Втручання в кризу (надання допомоги безпосередньо у кризових ситуаціях, які можуть бути обумовлені змінами в життєвому циклі сім'ї або випадковими травматичними обставинами). Проблемно - оріентована модель (вирішення конкретних практичних завдань і проблем). Довготривалі форми: Патронаж. Соціальний нагляд

Етапи патронажу сім'ї: 1 етап знайомство і складання угоди із сім'єю. Угода не має юридичної сили. її призначення у визначенні кола прав та обов'язків членів сім'ї і соціального педагога. 2 етап входження в сім'ю, створення і підтримка мотивації для виходу з кризи. 3 етап збір і аналіз інформації про сім'ю. Співставлення інформації, отриманої з різних джерел. У міру необхідності залучення інших спеціалістів, формування способів взаємодії та планів спільної роботи щодо виходу сім'ї з кризи. 4 етап виведення сім'ї зі стану кризи, вирішення проблем, усунення причин кризи. 5 етап вихід із сім'ї, створення карти змін у сім'ї, зняття із соціального патронажу і встановлення за сім'єю нагляду (супроводу) на певний термін.

Ролі соціального педагога: Порадник інформує родину про важливість і можливість взаємодії батьків і дітей у родині; розповідає про розвиток дитини; дає педагогічні поради щодо виховання дітей; Консультант консультує з питань сімейного законодавства; міжособистісної взаємодії в родині; інформує про існуючі методи виховання, орієнтовані на конкретну родину; роз'яснює батькам способи створення умов, необхідних для нормального розвитку і виховання дитини в родині; Захисник захищає права дитини у випадку, коли доводиться зіштовхуватися з повною деградацією особистості батьків (алкоголізм, наркоманія, жорстоке ставлення до дітей).

Реалізація прав дитини: Реалізація прав дитини через соціальний патронаж Почуватися потрібною Серйозне та уважне ставлення до її проблем Жити у безпечному психофізичному середовищі Допомога Бути вислуханою і почутоюСамореалізація Шанобливе ставлення до її особистості і почуттів Розвиток

Алгоритм роботи з соціально-незахищеними категоріями Виявлення дітей та сімей соціально-незахищених категорій (Соціальний паспорт класу - класний керівник) Узагальнення даних (соціальний паспорт школи – соціальний педагог) Соціально-психологічний супровід Соціальний педагог Обстеження житлово – побутових умов проживання дітей (соц.педагог, кл.керівник, представник батьк.громадськості) Зв'язки з громадськістю (ССД, ВКМСД) ДіагностикаКонсультаціяПрофілактична робота Практичний психолог Психодіагностика Діти Корекційно- відновлюва льна робота Консультації психопрофіл актика Батьки Консультації

Алгоритм роботи з дітьми пільгового контингенту: 1.Виявлення учнів пільгового контингенту. 2.Обстеження житлово – побутових умов проживання дітей пільгового контингенту, складання актів. 3.Збір обєктивних даних, що підтверджують належність дітей до пільгової категорії. 4.Ведення систематичного обліку роботи з дітьми. 5.Відвідування дітей удома, вивчення психологічного клімату в сімї, виявлення потреб сімї. 6.Виявлення взаємовідносин учнів в колективі і мікроколективі, міжгрупові звязки (соціометрія, тестування тощо). 7.Вивчення морально – психологічного клімату в класі. 8.Вивчення індивідуальних психологічних якостей дітей (тестування, анкетування тощо). 9.Складання психолого – педагогічної характеристики учня, що належить до пільгової категорії. 10.Вивчення ступеня дотримання вчителями педагогічного такту, делікатності в спілкуванні з учнями, дотримання педагогічної етики. 11.Контроль за відвідуванням уроків, харчуванням, медичними оглядами. 12.Контроль за станом здоровя, формуванням засад здорового способу життя. 13.Вивчення рівня розвитку класного колективу, ролі та позиції дітей в колективі.

Алгоритм роботи з дітьми пільгового контингенту: 14.Включення дітей в колективну діяльність, додержання принципів природо відповідності та гуманізму. 15.Виявлення природних нахилів, обдарованості, створення ситуації успіху. 16.Залучення дітей пільгового контингенту до роботи в МАН, занять в гуртках та секціях спортивного та художньо-естетичного напрямів. 17.Здійснення активних форм роботи (диспутів, вікторин, літературних і тематичних вечорів, рингів, дискусій та ін.), що спрямовані на формування в учнів загальнолюдських цінностей та рис загальнолюдської моралі. 18.Проведення індивідуальної роботи, організація додаткових занять та допомоги (учнівської та вчительської) з невстигаючими дітьми. 19.Проведення батьківських лекторіїв на теми зміцнення здоровя, профілактики шкідливих звичок, формування засад здорового способу життя, соціального захисту дітей пільгових категорій. 20.Засідання методобєднання класних керівників з питань соціального захисту, звіти класних керівників щодо роботи з дітьми пільгових категорій. 21.Педагогічні ради з питань соціального захисту, роботи з дітьми пільгових категорій та підвищення їх успішності. 22.Індивідуальна робота з вчителями, що припускаються відхилень від педагогічних вимог у навчально – виховному процесі. 23.Працевлаштування дітей пільгових категорій після закінчення навчального року.