Задосить довго нишком тліла Та іскра Божого огню, – Нехай спалахне, щоб горіла! Нехай оглянуться на ню! Олена Пчілка Задосить довго нишком тліла Та іскра Божого огню, – Нехай спалахне, щоб горіла! Нехай оглянуться на ню! Олена Пчілка

Мета Полягає в теоретичному обґрунтуванні характеру української жінки в феміністичній прозі ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Завдання : Предмет дослідження Об'єкт дослідження Особливості нового відображення жінки в літературному процесі ІІ половини ХІХ – початку ХХ століття. Трансформація жіночого образу в творах Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Н.Кобринської. дослідити та проаналізувати стан досліджуваної проблеми в українській літературі ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.; науково обґрунтувати сутність поняття фемінізм, емансипація; розглянути трансформацію жіночих образів під кутом зору естетики сентименталізму, реалізму, модернізму; висвітлити ґенезу жіночого образу в контексті культурно-історичних та художньо-стильових змін у рамках літературного тексту. дослідити та проаналізувати стан досліджуваної проблеми в українській літературі ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.; науково обґрунтувати сутність поняття фемінізм, емансипація; розглянути трансформацію жіночих образів під кутом зору естетики сентименталізму, реалізму, модернізму; висвітлити ґенезу жіночого образу в контексті культурно-історичних та художньо-стильових змін у рамках літературного тексту.

Практичне значення Наукова новизна У роботі поєднано багато новітніх поглядів на дану проблему та увиразнено процес трансформації жіночого образу Виявлення ключових змін, що відбувалися у процесі створення образу жінки видатними представниками української літератури Актуальність Дослідження може бути використане як матеріал для лекцій із української літератури у спеціальних школах та ліцеях Методи дослідження Системно-описовий Частково-порівняльний Системно-описовий Частково-порівняльний

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПИТАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЖІНОЧОГО ОБРАЗУ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІІ половини ХІХ – початку ХХ століття О. Кобилянська 1883 р. Леся Українка 1880 р. Ольга Кобилянська в гостях у Лесі Українки (худ. І.С.Їжакевич, 1946 р.) Ольга Кобилянська в гостях у Лесі Українки (худ. І.С.Їжакевич, 1946 р.) Меморіальна дошка на будинку 6 по вулиці Хотинських комсомольців м. Чернівці Меморіальна дошка на будинку 6 по вулиці Хотинських комсомольців м. Чернівці

Ілюстрація до повісті О.Кобилянської Царівна Дві засадничі риси свідомості модернізму проектуються у творчості Ольги Кобилянської: елітарність та естетство Її кращі героїні, сповнені найблагородніших поривів до культурно-інтелектуальних верховин, водночас відчувають розлад у стосунках із звичайними, неемансипованими особами. Наталка виразно протиставляє себе консервативній і нижчевартісній «товпі», відчуває себе цілком «іншою», що й дає їй підстави для самоствердження та гідної постави.

Герої Лесі Українки зображуються в новому естетичному ключі. Драматургія української авторки цілком узгоджується із засадничим принципом нового європейського театру. Інтерпретація героя у поетичній драматургії Лесі Українки унаочнює типову для раннього модернізму колізію розладу відносин особистості й соціуму. Основні акценти її інтерпретації кладуться на чинник внутрішньої еволюції індивіда від стану невільника до усвідомлення свободи та волі як необхідних передумов повноцінної особистості. Лесині персонажі щоразу реактуалізують шлях внутрішнього пошуку, внутрішнього воління до набуття особистісного status quo. Характери Лесі Українки схильні глибоко переживати ситуацію, бачити її не лише позверхні, а й глибинні смисли, і це означує їм перспективи виходу в загальнолюдські, філософські рівні літератури..

Філософське осмислення трансформації жіночого образу за творами українських письменників ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Повість О.Кобилянської Царівна Наталка Повість О.Кобилянської Царівна Наталка Трансформація Трансформація (від лат. transformаre – перетворювати) – уявлення про перетворення або видозміну одних видів організмів або ознак в інші. Сенс діяльності такого героя – трансформація вже створеного богами світу для потреб людини, народу пріоритети цілком природно ставлять Наталку в контекст європейського героя-індивідуаліста тієї доби пріоритети цілком природно ставлять Наталку в контекст європейського героя-індивідуаліста тієї доби феміністичні й патріотичні розчарування О.Кобилянської породжували меланхолійний стан її героїнь

Філософія ХХ віку – це філософія екзестенціоналізму, в якій найбільшу вагу має поведінка людини в екстремальних ситуаціях, пограничних моментах Моральні та поведінкові аналогії тісно вплітаються у розгорнуті картини душевних станів літературних персонажів, що уособлюють вселюдський пошук істини, що вміють відстоювати своє право на буття. Мавка. Леся Українка. Лісова пісня (робота уч. 10Б кл. Литовченко В.) Мавка. Леся Українка. Лісова пісня (робота уч. 10Б кл. Литовченко В.) Мавка. Леся Українка. Лісова пісня (робота уч. 10Б кл. Литовченко В.) Мавка. Леся Українка. Лісова пісня (робота уч. 10Б кл. Литовченко В.)

Висновки: письменники розвивають психологічний аналіз письменники розвивають психологічний аналіз прози ХІХ ст.; прози ХІХ ст.; жіночі образи в творчості І.Нечуя- Левицького, Панаса Мирного, О.Кобилянської, Лесі Українки засвідчують наявність певних змін, викликаних новими тенденціями літератури ; жіночі образи в творчості І.Нечуя- Левицького, Панаса Мирного, О.Кобилянської, Лесі Українки засвідчують наявність певних змін, викликаних новими тенденціями літератури ; образотворення в прозі цього періоду позначено естетикою реалізму; образотворення в прозі цього періоду позначено естетикою реалізму; кращі здобутки реалістичної прози свідчать про поглиблення реалізму в плані ширшого відображення внутрішнього світу людини; кращі здобутки реалістичної прози свідчать про поглиблення реалізму в плані ширшого відображення внутрішнього світу людини; у добу модернізму українські інтелігентні читачі змогли нарешті пізнавати власні психічні стани, власні ситуації й пережиті колізії не лише в перекладних книжках українські феміністки зважилися обстоювати не абстрактні права «трудового народу», а й інтереси інтелігентного жіноцтва; в українській культурі модерністський перелом, на жаль, зостався лише епізодом. Маємо пересичено- солодкувате навязування образу патріархальної жінки біля родинного вогнища, хранительки пенатів, роду й нації; українські письменники зуміли подолати схематизм, етнографічний побутовізм, штучну театральність та соціально-історичну заангажованість і змогли створити образи завершено цілісної особистості з достатньою увагою до проблеми стилів.

Гундорова Т. Femina Melancholica. Стать і культура в ґендерній утопії О. Кобилянської Кобилянська О. Твори в пяти томах Кобринська Н. Переднє слово / До альманаху Перший вінок Кузякина Н.Б. Леся Украинка и Блок. Леонтович К.Ф. Стадии морального развития личности, стиль поведения и художественный вкус Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. Нечуй-Левицький І.С. Твори в 2-х томах. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. Теліга О. Сліпа вулиця Франко І. З останніх десятиліть ХІХ віку. Українка Леся. Зібрання творів у 12-ти тт Рудницька М. Матері і дочки.

Презентацію підготувала учениця 11 А класу ЗШ І-ІІІ ступенів 6 м. Дружківки ХОХЛОВА КАТЕРИНА учениця 11 А класу ЗШ І-ІІІ ступенів 6 м. Дружківки ХОХЛОВА КАТЕРИНА