Тренажер укладено за матеріалами журналу Розкажіть онуку.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Частини мови Самостійні Іменник Прикметник Займенник Числівник Дієслово Прислівник Службові Частка Прийменник Сполучник Вигук – особлива частина мови.
Advertisements

Означення Автори: Вакуленко Валерія Горбунов Федiр Корзун Iлля Березний Максим.
Урок з курсу Урок з курсу Я і Україна Підготувала початкових класів Зеленівської ЗОШ І-ІІІ ст. Шумада Н.І.
Презентацію створила Стрілько Любов Іллівна вчитель вищої категорії Стайківської ЗОШ І-ІІІст р. Одна Батьківщина і двох не буває. Місця, де родилися,
ТАБЛИЦІ- СХЕМИ до вивчення теми ІМЕННИК ІМЕННИК Українська мова 3 клас Вчитель: Онопрієнко Н.В.
Рефлексія - На уроці я буду – веселкою – мої відповіді будуть яскравими та різноманітними. - На уроці я буду – хмаркою – мої відповіді будуть швидкими.
Урок християнської етики Іванковецька ЗОШ 6 клас.
Тема: узагальнення та систематизація знань про займенник, його розряди та використання особових займенників у мовленні. Рідна мово, без тебе ніхто я,
Дієслово, що біжить, Дієслово, що лежить, Дієслово, що живе, Дієслово, що пливе, В дієслові діє слово, Ось яка чудова мова!
Столиця України – місто Київ. Найбільша річка України - Дніпро.
Дайте відповіді на запитання 1.Діти, що ми вчили на минулому уроці? (Хибні та істинні висловлення). 2. Які висловлення є хибними? 3. Які висловлення є.
Ми діти твої, Україно!
Розділ науки про мову, Будову словосполучень і речень Вживання розділових знаків на письмі Який вивчає.
Коли мене питають: любиш ріки, річки і річечки, і потічки? Відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу на віки… Коли мене запитують: народу чи.
Презентацію підготувала вчитель – методист Скандинавської гімназії м. Києва Біляченко Ольга Василівна.
Дати відповідь на запитання: 1. Скільки частин мови є в українській мові? 2. Чому частини мови поділяються на самостійні та службові? 3. У чому полягає.
Головні члени речення Українська мова 3 клас. Підмет Член речення, який вказує про що або про кого говориться в реченні, називається підметом. Щоб визначити.
(закріплення категорії роду, узгодження особових і присвійних займенників із іменниками, прикметниками та дієсловами)
Мета уроку: - систематизувати знання про речення; - удосконалити вміння відрізняти словосполучення від речення; - сформувати поняття про граматичну основу.
Транксрипт:

Тренажер укладено за матеріалами журналу Розкажіть онуку

Традиційно обіч криниці висаджують калину. Це дерево не тільки прикрашає місце, але й оберігає воду від спеки. З ранньої весни духмяніють тут квіти, гудуть бджоли, витьохкують солов` ї, а восени на рябчастих гілках багровіють пучки соковитих ягід. 2.Спиши. Назви звуки й букви у виділених словах. Поділи ці слова на склади. 3.До дієслів останнього речення добери синоніми. Запиши їх.

Криницi Іменні та безіменні криниці. Скільки їх на безмежній вкраїнській землі? Хоч би в якому регіоні України ви побували, але вам покажуть джерелиці, де призупинялись Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Устим Кармелюк, Олекса Довбуш. 2. Випиши слова з буквами Я, Ю, Є, Ї, поясни їх звукове значення. 3. Випиши іменники- власні назви. Що ти знаєш про цих людей?

Того літа видалась несусвітна спека. В богатьох криницях повисихала вода, обміліла річка, спорожнилися озерця й болiтця. Отодi й надумався наш колодязник вiдшукати таке джерело, яке б у найпосушливiшi лiта не пересихало. Ранкової пори він виманрував на околицю села. Дорогою виламав найзеленішу гілку з кущів верболозу. Одразу за селом зійшов на узбіччя дороги і,прихиливши до землі гілку, став водити нею довкруж. «Тут i копатимемо криницю!»- бадьоро вигукнув дядько Сидiр. 2. Спиши два останнi речення. Зверни увагу на роздiловi знаки. 3. У виписаних реченнях пiдкресли прислiвники, добери до них антонiми.

Сьогоднi на небi спалахне ще одна зiрниця, бо скiльки криниць на землi, стiльки й зiрок на небозводi. Дiтки, оберiгайте живi криницi. Нехай кожному з вас яскраво свiтить своя iменна зiрниця. 2.До слова криниця добери i запиши прикметники за зразком: Жива криниця… 3.Якi з них вжито в прямому, а якi - в переносному значеннi?

До доброї криниці стежка завжди втоптана. Але з доброї криниці неможливо одній людині вичерпати всю воду та ще й тоді, коли джерела живі. 2.Спиши тескт. Визнач частини мови у першому реченнi. 3. Добери спорiдненнi слова до слова «стежка». Познач у них корень.

Воду на мапах зображують у виглядi змiйки. Цей образ живе i в сучасних пiснях: «В `ється, наче змiйка, неспокiйна рiчка.» 2. Зроби звуко-буквенний аналiз слова «в`ється». 3. Добери синонiми до слова «неспокiйна».

Ось джерело криничне б`є I голосом говорить срiбним: -Тут все священне! Все твоє, Бо зветься просто - Краєм Рiдним, Де слово святиться моє. 2.Спиши вiрш. Пiдкресли слова, де кiлькiсть звукiв i букв не спiвпадає. 3. Поясни правопис слова «священне».

Криниця на лисiй горi Давно дiло було. Їхав у Київ святий Андрій Первозванний Днiпром та й пристав каючком до Лисої ґори. Зійшов на гору.- Гарно,- каже,- тут та жалко, що людей нема. I став молитися. Захотiлося йому пити, а од Днiпра одiйшов далеченько. Спустився з кучугур у лiс, копнув пiд деревом- i полилася вода. Обiклав вiн тут криницю камiнцями й сказав: - Буде колись iз неї пити мир хрещений. Пiщов тодi до свого човника, сiв i помахав веслом на пороги. 2. Чи зрозумiли ви значення слова «каючок» ? 3. Перепишiть останнє речення. Пiдкреслiть у еьому однорiднi члени. 4. Випишiть власнi назви разом iз загальними, якi до них належать. Допишiть власнi назви вашої мiсцевостi. Зразок: гора Лиса…

Чудодiйна криниця Жили один дiд iз бабою - старi- старi. От пiшов дiд у степ на полювання. Ходив-ходив i нiчого не вбив. Аж дивиться - криниця! Напився води - i став молодим! Визначте граматичну основу в другому реченнi.

Ще давнi предки українського народу приносили жертви озерам i криницям, любили молитися над водою, звали рiки богинями, свiтили свiчки над криницями, приносили жертви берегиням. I в нашi часи народ поважає воду як основу свiту. Коло криниць ставлять хрести, образи, каплицi. 2. Запиши останнє речення, постав роздiловi знаки. 3. Випишить з тексту в двi колонки iменники, що є назвами iстот й неiстот.

Ручаї течуть, Бiлу пiну тчуть. По низинах, луговинах Ручаї течуть. Нам на хусточки Ви б наткали полотенця, Ручаї – рiчки. 2. Спиши першу строфу. Познач частини мови. 3. Поясни роздiловi знаки в записаних реченнях.

Джерельце пiд вербою виблискує водою. Прийду до нього й до ладу порозчищаю, обкладу. Все дно камiнням обкладу, в пiсок нi краплi не пущу. I задзвенить, i заспiває вода джерельна, мов жива. Я кору одколю з корча, iз неї вирiжу ковша, Щоб не поплив у далину, його до стовбура припну. Немов маленьке гусеня, пiд вербицею щодня Вiн хлюпатися буде. Бережiть i пийте, люди. 2. Випиши дієслова в теперiшньому й майбутньому часi. Визнач їх особу й число. 3. Розкажи, чи доводилось тобi розчищати джерельце?

Там на рiчцi коло броду прикрасили хрест iз льоду, там молебнi щирi правлять, там сьогоднi воду святять. Гей, хрестiться щиро тричi, пийте цю свячену воду, Бог вiдверне злу пригоду. 2. Спишiть текст. Пiдкреслiть прийменники разом iз iменниками, яких вони стосуються. Визначте вiдмiнок iменника. 3. Випишiть з тексту прислiвники, поставте до них питання. На якi ще питання вiдповiдають прислiвники?

Принесем водицi, Замiсим коровай сестрицi, Як ми сестрицi коровай мiсили, Iз семи криниць воду носили. 2. Визнач час дієслів. 3. Випиши спiльнокореневi слова, розбери їх за будовою. 4. Поясни значення вислову «Iз семи криниць водиця».

Рiчка нашого дитинства. У кожного вона своя.В одних- широкий Днiпро, а в iнших- вузенький, як долоня, ручай. Та всiм нам однаково дорогi цi живi свiчада, на околонах яких ми виростали. 2. Побудуй коротку розповiдь про рiчку свого дитинства.

Сама собою рiчка ця тече. Маленька рiчечка, вузенька, як долоня. Ця рiчечка Днiпра тихенька синя доня, Маленька рiчечка без iменi ще. 2. Випиши iменники з прикметниками. Видiли в них закiнчення.

Прут, Черемош, Збруч, Чорнява, Днiстер, Свiча, Лючка, Бистриця, Лiмниця, Ворона, Чечва, Рибниця, Прудець, Жонда, Пiстинька. 2. Яка рiчка до твоєї мiсцевостi найближча? Розкажи про неї.

Річенька безіменна. Сміється між трав джерело. Над ними схилилися колени, І небо на хвильки лягло. Коники дзвонять у травах. Тихо дзвiночки цвiтуть. Бiленькi мої пароплави У дальнi моря попливуть. 2. Запиши слова, вжиті в переносному значенні. 3. Підкресли слова, вжиті в переносному значенні. 4. До слова «джерело» добери спорiдненнi.

Хлюпає синя річка, Ой, річка, ой річка! Юрба нас невеличка, зате ж бо гомінка. 2. Підкресли головні і другорядні члени речення. 3. Провідміняй словосполучення "синя річка". Зверни увагу на форму кличного відмінка.

Над Днiпром Над бистротечн_ Дністром западав вечір. Кривав_ блиск розливався по небу. Білосніжн_ баранчики виглядали у червон_ сяйвi, наче клуби диму пожежі. Чорн_ стіна пралісу оточувала темн_ рамою краєвид. 2. Визнач відмінок прикметника. Від чого залежить форма прикметника? 3. Зверни увагу на правопис виділених прикметників.

Днiпро Чудовий Днiпро у тиху погоду, коли вiльно i плавно мчить крiзь лiси й гори повнi води свої. Розкішний! Немає йому рівної ріки на світі. Чудовий Дніпро теплої літньої ночі, коли все засинає, тiльки Бог величаво озирає небо i землю. 2. Випиши словосполучення дієслова з прислiвником. У дужках запиши питання до прислiвника.

Над Дніпром Крутояром, ми, і, в, подиві, спинились, над, заніміли. Мінився, Дніпро, золотом. Явори, по, бік, той, мріли, могутні. Далі, а, хатки, біліли. Бір, темнів, густий, за, ними, сосновий. Тиша, врочиста, стояла. 2. Установи звязок слів у третьому реченні. 3. Яке речення відповідає схемі _____... _____.

Тиха вода береги ломить, а бистра скоро перебiгне. Не виливай каламутну воду, доки чисту не знайдеш. Мала вода - великий шум. З брудної води ще ніхто чистим не вийшов. 2.Випиши з прислiвїв антонiми. 3. Зроби звуко- буквенний аналiз слова «нiхто».

Глибока вода- мiлка вода. Чиста вода, цiлюща вода, швидка вода, бистра вода. 2. Склади й запиши два речення з утвореними сполучниками. Пiдкресли пiдмет i присудок в одному реченнi.

Куди водиця тече, там травиця росте. Хліб- батько, вода- мати. Щоб спрагу вгасити, треба водички попити. Зелена травиця- недалеко вода. Яка криниця- такий і господар, який поріг- така й господиня. 2. Підкресли букви, що означають мякі приголосні звуки. 3. Випиши спільнокореневі слова, розбери їх за будовою.

Під лежачий камінь вода (не) тече. Хто у воду боїться лізти, той плавати (не) навчиться. З вогнем та водою (не) жартуй. Води боятися, рибу (не) ловити. (Не) плюй у криницю, схочеш води напиться. Без води каші (не) звариш. 2. Поясни написання видiлених слiв.

Не заглядай у криницю - затягне водяна баба. Не чепурись над водою - обсяде на щоках вiспа. 2. Запиши речення по памятi. 3. Визнач дієвідміну дієслів.Поясни правопис не з дієсловами.

Тече, тече - не витече, Бiжить, бiжить - не вибiжить. (Р…) Впаде з неба – не розібється, Впаде у воду – розпливеться. (Л…) 2. Виписати дієслова з не. Поясни їх написання. 3. Слово- вiдгадку розiбрати як частину мови.

Один біжить, другий біжить, а третій кланяється. Два брати у воду дивляться, а довiдку не зiйдуться. 2. Випиши числiвники, постав до них питання. 3. Поєднай кожен числівник з одним з поданих іменників: берег, джерело, острів, море. 4. Склади й запиши речення з одним словосполученням

1. Із-під гірки, з-під крутої Прокрадається норою. Та й до моря утіка Через лози по ярках. 2. Зоря- зоряниця, красна дівиця, По небу гуляла, плакала- ридала. Місяць побачив- не підняв, Сонце встало i забрало. 2. Випиши iменники з першої загадки, визнач їх рід, число,відмінок. 3. Спиши другу загадку. Зверни увагу на правопис виділених слів.