Семінар – практикум МО вихователів початкових класів ЗПР та вадами слуху н.р. Підготувала керівник МО вихователів Григоренко Л.Г.

РОЗВИТОК УВАГИ Увага як динамічна сторона свідомості особистості Увага зосередженість, спрямованість свідомості людини у даний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті предметі, явищі, події, образі, думці тощо

Увага динамічна сторона свідомості, яка характеризує ступінь її спрямованості на об'єкт і зосередження на ньому з метою забезпечення його адекватного відображення про­тягом часу, необхідного для виконання певного акту діяльності або спілкування

Уважність містить три компоненти: а) сталість уваги як тривалість безперервного психічного проце­су, необхідного для завершення даного завдання, дії тощо; б) уміння довільно переключати увагу з одного об'єкта на інший; в) стійкість, яка визначається опором щодо відволікаючого впливу сторонніх подразників.

Увага в молодшому шкільному віці стає довільною, але ще досить довго, особливо в початкових класах, сильною залишається мимовільна увага дітей. Обсяг і стійкість, переключення і концентрація довільної уваги до IV класу школи в дітей стають майже такими самими, як і в дорослої людини.

Молодші школярі можуть переходити від одного виду діяльності до іншого без особливих зусиль Однак і тут увага дитини зберігає ще деякі ознаки «дитячості».

МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УЯВИ Уява та її функції Уява психічний процес створення образу предмета або ситуації шляхом перебудови, перекомбінації наявних уявлень. Уява - один з самостійних пізнавальних процесів.

Уява - проявляється в побудові образу, засобів і кінцевого результату предметної діяльності людини; у створенні програми поведінка невизначеності проблемної ситуації; у продукуванні образів, не програмують, а замінюють діяльність; у створенні образів, які відповідають описаному об'єкту.

Розрізняють репродуктивну (відтворюючу) продуктивну (творчу) уяву; просторову й «непросторову»; конвергентну і дивергентну.

Багатство довгочасної пам'яті на різноманітні образи це одна із передумов успішного функціонування уяви.

Таким чином, уява це здібність, яка може бути розвинена шляхом цілеспрямованого тренування переважно в період дошкільного та шкільного віку.

Пам'ять форма психічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду. РОЗВИТОК ПАМ'ЯТІ Пам'ять як психофізіологічний процес

Основними процесами пам'яті є: запам'ятовування, збереження, відтворення інформації

Так, память, що домінує в діяльності, розрізняють за характером психічної активності рухову, емоційну, образну (зорову, слухову, тактильну, смакову, нюхову, ейдетичну тощо) та словесно- логічну. за характером цілей діяльності мимовільну та довільну; за тривалістю закріплення та збереження інформації короткочасну, дов­ готривалу та оперативну.

Розрізняють типи пам'яті - зоровий, слуховий, рухо­вий (моторний) змішаний (слухо-моторний, зорово-руховий, зорово-слуховий) Найчастіше трапляється змішаний тип.

Діти молодшого шкільного віку характеризуються достатньо високим рівнем розвитку пам'яті, і це стосується насамперед механічної пам'яті. Дещо відстає у своєму розвитку опосередкована, логічна пам'ять, оскільки в більшості випадків дитина, займаючись навчанням, обходиться механічною пам'яттю. Спеціальне навчання дітей молодшого шкільного віку мнемічних прийомів суттєво підвищує продуктивність їхньої логічної пам'яті. Незнання цих прийомів, невміння ними користуватися на практиці є основною причиною слабкості довільної пам'яті в багатьох дітей даного віку.

У підлітковому віці відбуваються важливі процеси пов'язані з перебудовою пам'яті. Активно починає розвиватися логічна пам'ять, яка швидко досягає такого рівня, що дитина переходить до пе­ реважного використання цього виду пам'яті, а також довільної та опосередкованої пам'яті. Бурхливим є й розвиток логічної памяті, частіше її використання призводить до уповільнення розвитку механічної пам'яті, внаслідок чого у підлітків виникають проблеми з пам'яттю. Скарги на погану пам'ять у цьому віці трапляються набагато частіше, ніж у молодших школярів.

Пояснюється це тим, що в середніх класах зростає кількість нових навчальних дисциплін і, відповідно, значно зростає обсяг інформації, яку необхідно запам'ятати, зокрема й механічно. Поряд із цим у підлітків з'являється інтерес до способів удосконалення процесів пам'яті.

Ейдетизм (від гр. «ейдос» образ) - здатність деяких індивідів (ейдетиків) до збереження і відтворення надзвичайно живого й детального образу раніше сприйнятих предметів і явищ.

Марбурзькою школою були встановлені також наступні факти: 1) відсоток ейдетиків залежав від їх географічного місця проживан­ня: вплив Са і К у воді та їжі збільшує цей відсоток. Це пов'язано з діяльністю залоз внутрішньої секреції і, в першу чергу, щитовидної; 2) відсоток ейдетиків більший у допоміжних школах, де більше використовується наочний навчальний матеріал; 3) була встановлена позитивна кореляція між ейдетизмом та висо­ким інтелектом; 4) серед дітей у Середній Європі частка виражених ейдетиків складає 40%.

З 1988 року в Москві працює «Школа ейдетики» Вона має багато філіалів у різних куточках колишнього Союзу. Школа проводить тренувальні навчання з розвитку пам'яті та уяви.

Особливістю цих методів є: 1) якнайбільше яскравості, емоційності; 2) якнайменше логічності; 3) візуалізація

РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУ ТА ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ Мислення: особливості розвитку й функціонування у дітей молодшого шкільного та підліткового віку

Виділяють такі види мислення: словесно- логічне, наочно- образне, наочно-дієве.

Виділяють такі основні операції мислення: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація та абстрагування Основними формами логічного мислення є: поняття, судження, умовивід.

У першокласників і частково у другокласників домінує наочно- дієве і наочно- образне мислення тоді як учні 34-х класів частіше спираються на словесно- логічне та образне мислення.

Перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити короткочасну інтелектуальну «розминку».

Ігри та вправи на розвиток уваги 1. «Що чути?» Мета: розвиток уміння швидко зосереджуватися. На сигнал ведучого увага дітей звертається почергово то на двері, то на вікно. При цьому їм пропонують послухати і запам'ятати те, що відбувається за дверима й за вікном. Потім кожен учень розпові­дає, що там відбувалося. 2. «Будь уважний!» Мета: стимулювання уваги; навчити швидко й точно реагувати на звукові сигнали. Діти крокують під мелодію маршу. На слово «зайчики», вимовле­не ведучим, діти повинні почати стрибати; на слово «коники» ніби бити «копитами» об підлогу; «раки» задкувати; «пташки» біга­ти, розкинувши руки; «лелека» стояти на одній нозі.

Ігри та вправи на розвиток уяви 1. «Поверхи» Мета: розвиток репродуктивної уяви. Ведучий повідомляє учням наступну інструкцію: «У будинку 4 поверхи. На кожному поверсі живе одна сім'я. Борисенки живуть під Карпенками. Шевчуки над Черенками, а Карпенки під Черенками». Завдання: розташувати сім'ї за поверхами. Робота при цьому має виконуватись тільки в уяві. Учням, для яких виконання цього завдання виявилося особливо важким, пропонують самостійно вдома скласти декілька вправ цього типу.

Ейдотехнічні вправи для розвитку пам'яті та уяви Вправа 1 Описати щохвилинно події власного вчорашнього дня. Якщо виникнуть труднощі у відтворенні, необхідно зайнятися чимось іншим, а через 20ЗО хв спробувати згадати ще раз. Вправа 1а Описати події двох-, трьох-, семи-, десятиденної (і більше) давності.

Ігри на розвиток пам'яті 1. «Античас» Мета: підвищити продуктивність пам'яті. Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді (наприклад, «Театр», «Магазин», «Прогулянка на природу» тощо). Отримавши тему, учасник повинен розкрити її, описуючи всі події в ній у зворотному порядку.

Комплекс інтелектуальних ігор для розвитку мислення учнів (за методикою Є.В.Заїки) 1. «Складання речень» Мета: розвивати здібність швидко встановлювати логічні зв'язки між звичайними предметами. Вибираються навмання три слова, не пов'язані за змістом (наприклад, «озеро», «олівець», «ведмідь»). Необхідно скласти якомога більше речень, включивши всі три слова (відмінок можна змінювати). Наприклад: «Ведмідь кинув у озеро олівець», «Хлопчик намалював олівцем ведмедя, що купався в озері». 2. «Пошук спільного» Мета: розвиток здібності знаходити спільні ознаки, розвиток здібності до узагальнення. Навмання вибираються два іменники, які логічно не пов'язані (наприклад, «тарілка», «човен»). Необхідно знайти якомога більше спільних ознак для цих предметів (для даного прикладу, «вироби людини», «мають глибину» тощо). Перемагає той, у кого більший список та оригінальніші відповіді, а також виділені більш суттєві ознаки.

Вправи на розвиток мислення 1.«Виявити закономірність» Мета: розвиток логічного мислення. Заповнити клітинки зі знаком питання, 2. «Заповнити порожні клітинки» Мета: розвиток логічного мислення. Вписати в порожні клітинки цифри так, щоб сума по всіх напрямках дорівнювала: а) 15; б) 9 (цифри можуть повторюватися).