Інтерактивний плакат "Тропи в поетичному мовленні"

УОСОБЛЕННЯ (ПЕРСОНІФІКАЦІЯ, ПРОЗОПОПЕЯ) (від лат. persona особа i facio роблю) вид метафори, надання предметам, явищам природи і тваринам властивостей людини. ПЕРИФРАЗ перифра́з (перифраза; від дав.-гр. περίφρασις «описовий вираз, іносказання»: περί «навколо, біля», φράσις «вислів») у стилістиці і поетиці троп, що описово виражає одне поняття за допомогою декількох. АЛЕГОРІЯ (від гр. allos інше і agoreuo говорю) іносказання, троп, у якому ідеї, думки, абстрактні поняття через уподібнення передаються в конкретних образах. Алегорія це розгорнута метафора. Алегорична мова характерна для байок, казок про тварин, притч, загадок тощо. Часто використовується письменниками в умовах політичної цензури для утвердження певних ідей, викриття негативних суспільних явищ.представляемого образа: весы правосудие ЕПІТЕТ (від гр. epitheton додаток) художнє означення певних особливостей зображуваного предмета. У ролі епітета виступають прикметники (зелений став), прислівники (сплять щасливо), іменники (Україна- мати), дієприслівники (співають ідучи). Розрізняють зорові епітети (зий вечір), слухові (дзвінкий голос), нюхові (духмяна трава), метафоричні (залізний характер), постійні (в народній поезії: сира земля, темний ліс, сірий вовк тощо). Епітет як художнє означення слід відрізняти від логічного означення, котре відбиває основний, загальнозначущий зміст предмета, тоді як художнє означення лише певну індивідуальну властивість його з погляду автора: біла крейда срібна крейда; цегляна хата весела хата. ОКСЮМОРОН (від гр. oxymoron, oxys дотепний, moros безглуздий) вид тропу, в якому поєднуються протилежні за значенням поняття, внаслідок чого виникає якісно нове визначення предмета (живий труп, розумний дурень, гарячий сніг). ЛІТОТА стилістична фігура, визначення якого-небудь поняття або предмету шляхом заперечення протилежного. Такі, наприклад, побутові Л.: «він недурний», замість «він розумний» ПОРІВНЯННЯ вид тропу, уподібнення одного предмета чи явища іншому, у якому названо обидва порівнювальні елементи. «Ніч мов криниця без дна» (М. Рильський). Відомі різні типи порівнянь. 1) Утворені з допомогою сполучників як, мов, наче, неначе, ніби. 2)Безсполучникові. 3) Утворені за допомогою іменника в орудному відмінку 4) Заперечні. ГІПЕРБОЛА (від гр. hyperbolu перебільшення) вид тропу, в основі якого лежить надмірне перебільшення тих чи інших властивостей зображуваних людей, предметів і явищ. Гіпербола сприяє глибокому й виразному розкриттю суттєвого й типового. Часто вживається в народній поезії для характеристики героїчних подій, билинних богатирів, негативних героїв. Використовується і як засіб гумору. ІРОНІЯ (від гр. еігопеіа глузування, удаваність) один із різновидів комічного, прихована насмішка або стилістичний прийом, коли особа чи явище удавано схвалюються чи осуджуються з метою досягти протилежного ефекту. Ознака іронії, подвійний смисл, причому істинним є не прямо висловлений, а протилежний. МЕТАФОРА в основі лежить неназване порівняння предмету з яким-небудь іншим предметом на підставі ознаки, спільної для обох членів, що зіставляються. Якщо метафоричне вираження як образна подібність якогось складного життєвого явища розкривається впродовж великого відрізку або цілого вірша, то така М. називається розгорненою метафорою. СИНЕКДОХА один з тропів, стилістична фігура, що є видом метонімії; згадуються стосунки кількості: більше замість меншого або, навпаки, менше замість більшого. 1)Називається ціле замість частини 2) Згадується частина замість цілого 3) Вживається певне велике число замість невизначеної безлічі 4) Називається однина замість множини МЕТОНІМІЯ (від гр. metonimia перейменування) вид тропу, заміна назви предмета іншою на підставі суміжних зв'язків. Метонімія має багато різновидів. 1) Заміна назви твору ім'ям автора: читаю Шевченка, вивчаю Грушевського. 2) Заміна назви людей назвою країни, міста, певного місця: гомоніла Україна, Київ святкує, театр готує виставу. 3) Заміна назви предмета одним із його атрибутів: чорні бушлати піднялися в атаку. 4) Заміна назви речі назвою матеріалу, з якого вона зроблена: жінка вся в золоті, машина їде по асфальту. 5) Заміна назви дії назвою знаряддя дії; гостре перо сатирика; завершили розгром танки. 6) Заміна назви посуду назвою його вмісту: з'їсти тарілку, випити склянку. 7) Заміна назви речі назвою людини: машиніст зупинився в степу, водій підвіз мене до хати. СИМФОРА вища форма метафоричного вираження, в якому пропущена ланка порівняння, що є посередником, і подані характерні для предмету ознаки, унаслідок чого образ не названого прямо предмету відчувається як чиста художня вистава, що співпадає з поняттям про предмет ЕПІТЕТ ОКСЮМОРОН ПОРІВНЯННЯ УОСОБЛЕННЯ МЕТОНІМІЯ СИНЕКДОХА МЕТАФОРА ГІПЕРБОЛАЛІТОТА ТРОПИ ІРОНІЯ ПЕРИФРАЗ СИМФОРА АЛЕГОРІЯ

СИМФОРА як та пташиночка на дроті, спочине стомлена душа; при згадці про тебе я гріюсь, немов при багатті...; виходжу в ніч. Іду назустріч долі. Л.Костенко

ІРОНІЯ «Чухраїнців було чимало: щось понад тридцять мільйонів, хоч здебільша вони й самі не знали, хто вони такі суть... Як запитають було їх: Якої ви, лорди, нації? Вони, почухавшись, відповідають: Та хто й зна... Живемо в Шенгеріївці. Православні». О. Вишня

ЕПІТЕТ Такої дивної отрути я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі, такої спраглої жаги, такого зойку у мовчанні, такого сяйва навкруги (Л. Костенко)

ОКСЮМОРОН Од молдованина до фіна На всіх язиках все мовчить. (Т. Шевченко) На нашiй не своïй землi (Т. Шевченко)

ПОРІВНЯННЯ Заспіваю, заридаю, Як мала дитина. (Т. Шевченко) «Наш народ океан» (П. Тичина). Синє море звірюкою То стогне, то виє. (Т. Шевченко) Не тополю високую Вітер нагинає, Дівчинонька одинока Долю зневажає. (Т. Шевченко)

МЕТАФОРА "Шовковий шум нив« (М. Коцюбинський) "Напитись голосу твого" (Л. Костенко),

ГІПЕРБОЛА «Сома мені доводилося бачити такого завбільшки, як комбайн, тільки трохи довшого». О.Вишня "Так ніхто не кохав. Через тисячу літ лиш приходить подібне кохання...« (В. Сосюра).

ЛІТОТА Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І так поїдемо, і зникнемо без сліду Що й коров'як на нас не зацвіте. М. Вінграновський «О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію» (О. Олесь)

СИНЕКДОХА На бій за волю сміло йди, Ворожі пута розривай. І всіх трудящих вже буди: «Вставай, робітнику, вставай!» (М. Тарновський) Ми всі в пісенному розгоні, Ми всі в веселому вині. (В. Бобинсъкий) "Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Фельковичів, Франків" (В. Стефаник). Бережи копійку (гроші)

МЕТОНІМІЯ «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко) «Під дзвінкії струни гетьмани встають, І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський). «Як і колись, так і тепер ти Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію України). «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).

УОСОБЛЕННЯ, ПЕРСОНІФІКАЦІЯ «Плачуть голі дерева, плачуть солом'яні стріхи...» (М. Коцюбинський). «Плакала осінь, плачуть в полі тополі, шепотіли лани» (А. Панів). ЧАСТО ВЖИВАЄТЬСЯ В КАЗКАХ, БАЙКАХ, ЛЕГЕНДАХ. Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві. (М. Рильський)

ПЕРИФРАЗ «Над морем високо, на непорушній скелі, Квіт чарівний на мертвому стеблі, горить вогонь, щоб у морській пустелі знаходили дорогу кораблі» (Є. Плужник; мається на увазі маяк)

АЛЕГОРІЯ Ранок починається з Надії. В теплих рукавичках з оксамиту Пестить і дарує благодійно Срібную корону Афродіти. Полудень, як будень безборонний, Сивий від роботи, мов мірошник, Дар манливий - срібную корону Памороззю смутку припорошує. Вечір напливає тихим смерком. Втома і байдужість правлять балом. Спить Надія. Згасли феєрверки... Ніч прикрила все тривким забралом. N.B. Ранок - юність життя. Полудень - саме життя. Вечір, Ніч - зрозуміло без пояснень. Срібная корона Афродіти - кохання. Тетяна Дігай (1966)

Використані матеріали Словник літературознавчих термінів – збірки рефератів – – метафори у творчості Л.Костенко – ru/templates/TC aspx?CategoryID=CT &av=ZPP ru/templates/TC aspx?CategoryID=CT &av=ZPP00 0http://office.microsoft.com/ru- ru/templates/TC aspx?CategoryID=CT &av=ZPP ru/templates/TC aspx?CategoryID=CT &av=ZPP00 0 фон слайдів