Вимоги щодо організації виховної роботи в новому н.р. Кондратова Л.Г. старший викладач кафедри теорії та методики виховання, кандидат педагогічних наук

Тенденції сучасного виховання Проблеми сучасності висувають головні тенденції сьогодення та визначають головні тенденції виховання в умовах сучасної школи: формування ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля і самого себе.

Основні протиріччя в освіті між потребами у високогуманних особистостях та реальністю нашого повсякденного життя - дефіциту людяності, милосердя, співчуття, доброти. Педагоги висувають нові обрії організації виховної роботи, а тому і нову мету виховання, яка зорієнтована на формування морально- духовної, життєвокомпетентної особистості, що успішно саморелізується в соціумі як громадянин, професіонал, сімянин. Реалізуючи нову мету виховання педагогічній громадськості особливу увагу слід звернути на вирішення важливої проблеми – зміни освітньої парадигми на гуманістичну.

Зміна парадигми освіти Відомо, що у вітчизняній освіті обговорюється проблема зміни освітньої парадигми з когнітивно орієнтованої на особистісно орієнтовану. Саме нова парадигма дозволить розвязати головні проблеми виховання, що можливе тільки за умови оптимізації управління процесом виховання, гуманізації освіти, яка затверджує пріоритет загальнолюдських цінностей у суспільстві і має сприяє розвитку творчих можливостей, інтелектуальної свободи кожної дитини, створення сприятливих умов для повного розкриття особистості.

Гуманістична парадигма В контексті гуманістичної парадигми виховання представлено як діяльність, де особливе місце посідає педагогічна підтримка та педагогічний супровід, в сфері самоствердження та самоорганізації особистості. Важливе місце належить діагностиці життєвої ситуації вихованця, як засобу розуміння дитини.

Головним завданням вчителя, який організує виховну роботу в школі є створення виховного середовища, що включає в себе не тільки середовище, а і духовний простір учня і педагога, простір культури, який впливає на розвиток особистості. У ньому має бути представлений весь універсал культурних цінностей культури і культурних норм життя. Це простір соціальних, культурних, життєвих виборів особистостей, яка самореалізується у різних виховних середовищах (академічне, клубне, середовище творчих майстерень).

Завдання педагогів слід звернути особливу увагу на створення освітнього простору, аксіосфери сучасної освіти, в якій особливого значення набудуть розвиток людяності, моральності, духовної культури, формування дитячих колективів особистісного типу, в якому кожна особистість неповторна, індивідуальна. Основною метою розвитку соціокультурного середовища повинно стати формування системи цінностей ( ціннісного ставлення до суспільства, моралі, духовності, до життя, культури, природи, праці).

Головним напрямком роботи методичних служб районів (міста) залишається науково-методична діяльність методистів з питань організації виховної роботи: організація і проведення районних (міських ) семінарів та конференцій з проблем створення єдиного виховного середовища, оволодіння вчителями основами інноваційних виховних технологій, обговорення важливих питань розбудови і моделювання виховних систем, організації проектної діяльності в позаурочній роботі;

організація творчих майстерень, шкіл передового перспективного досвіду класних керівників, творчих груп з проблем виховання; організація роботи районних (міських) клубів, учнівського самоврядування, дитячих і юнацьких організацій; відкриття районних (міських) батьківських клубів спілкування, батьківських рад; заключення нових договорів з районними (міськими) громадськими організаціями і підприємствами та договорів про спільну співпрацю з іншими методичними службами області, вищими навчальними закладами тощо.

В межах методичної роботи загальноосвітніх шкіл важливим аспектом роботи стає контрольно-аналітична діяльність керівників виховного процесу: постійний контроль за рівнем вихованості учнів (двічі на рік), аналіз стану виховної роботи району (міста), аналіз рівня виховного впливу класних годин, виховних заходів, індивідуальної роботи з девіантними дітьми, ефективності гурткової роботи і взаємодії школи з позашкільними закладами, організаціями тощо.

Значним аспектом науково- методичної роботи загальноосвітніх шкіл стає організація роботи постійно діючих науково-методичних семінарів, конференцій з проблем виховання та творча інноваційна діяльність всіх шкільних методичних обєднань і творчих груп класних керівників. Слід звернути особливу увагу на оновлення форм, методів, технологій проведення навчання класних керівників, включаючи тренінгові, проектні, групові форми взаємодії та узагальнення, поширення кращих педагогічних ідей у сфері виховання.

Актуальні завдання міжкурсового періоду: організація активної самоосвітньої діяльності керівників виховного процесу; увага на якість і ефективність проведення науково-методичної роботи на педагогічних радах, що обговорюють і вирішують ключові важливі питання організації виховної роботи шкіл і приймають спільні рішення щодо усунення недоліків у виховній роботі та поліпшення стану педагогічної підтримки, спільної взаємодії дорослих і дітей.

Робота з дітьми особливу увагу слід звернути на реальну, доцільну насиченість навчального року якісними, цікавими, дієвими заходами, спрямованими на задоволення інтересів і потреб учнів, розширення їх особистісних можливостей, розвитку талантів, індивідуальних творчих здібностей.

Вибір форм і методів роботи Керівникам виховного процесу слід звернути особливу увагу на підбір дієвих форм і методів навчання активу учнівського самоврядування, пошук нових форм організації шкільного та класного учнівського самоврядування, яке б дозволило розвивати лідерські індивідуальні здібності, основи управлінської роботи, розвиток дитячої творчості.

Робота з батьками Визначальною умовою взаємодії двох суб'єктів - батьків і педагога - вичерпне уявлення про зміст виховної діяльності один одного, можливості порозуміння щодо завдань і засобів виховного впливу заради благополуччя дитини, адекватність виховних дій до запланованого кінцевого результату. Класному керівникові слід зробити батьків активними учасниками педагогічного процессу.

Взаємодія школи і сім'ї Слід будувати взаємодію з батьками на основі таких основних ідей-принципів, як: звертання до почуття батьківської любові та її повага; уміння розглянути в кожному учні позитивні сторони, що дозволяють давати характеристику дітям з висування випереджальної позитивної оцінки; висока повага особистості батька й матері, їх батьківської турботи, їх трудової та громадської діяльності.

Педагогічна освіта батьків планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків.

Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, права, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори; тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині та школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків; обмін досвідом виховання дітей у родині; вечір запитань і відповідей; день відкритих дверей та інші форми.

Педагогічне управління діяльністю батьківської ради школи, класу відбивається в таких пунктах плану виховної роботи: вибори батьківської ради, допомога у плануванні й організації її діяльності, робота із соціально неблагополучними родинами, установлення зв'язків із шефами, оточуючим соціумом, громадськістю.

Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній контакт із кожним членом родини учня, домогтись більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Тому класний керівник включає у план роботи відвідування родин учнів, індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив і засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення.

Орієнтовний річний план роботи шкільного методоб'єднання класних керівників

Серпень Вимоги щодо організації виховної роботи в новому навчальному році. Ознайомлення з планом виховної роботи школи на новий навчальний рік. Аналіз ключових виховних заходів року. Складання плану відкритих виховних годин на начальний рік ( класні керівники, що атестуються). Нормативно-правова база питань організації виховної роботи. Складання плану проведення моніторингу якості рівня вихованості учнів школи. Розробка критеріїв та анкет щодо оцінювання рівня вихованості.

Листопад Проведення науково-практичного семінару з проблеми виховної роботи (тема за вибором школи): доклад з обраної теми; практичне опрацювання запропонованих форм і методів виховної роботи з обраної проблеми (робот в малих групах); презентація роботи груп; підведення підсумків семінару. Відвідування відкритого виховного заходу. Аналіз виховного заходу.

Січень Узагальнення педагогічного досвіду класного керівника: презентація досвіду. Перегляд відкритого виховного заходу з теми досвіду. Відвідування виставки творчих учнівських робіт.

Березень Проведення семінару-тренінгу з проблеми виховної роботи (тема за вибором школи): - вступна частина: повідомлення теми, завдань тренінгу, визначення очікувань від тренінгу; - основна частина тренінгу: розкриття теми (інформаційні повідомлення, практичні завдання, рольові ігри, рухавки, аналіз виховних ситуацій тощо); - заключна частина тренінгу: підведення підсумків тренінгу, визначення плану впровадження ідей тренінгу в практичну діяльність закладу, звернення до очікувань, рефлексія, загальні висновки. Відвідування відкритого виховного заходу. Аналіз виховного заходу.

Травень Підведення підсумків роботи МО за навчальний рік. Нагородження грамотами кращих педагогічних працівників. Колективне планування роботи МО на наступний навчальний рік. Висновки аналізу рівня вихованості учнів за минулий навчальний рік. Педагогічна скарбничка досвіду класних керівників за минулий навчальний рік. (Слайд – шоу, виставка, презентації, творчі звіти класних керівників тощо).