Основи алгоритмізації та програмування Опрацювання табличних величин. Заняття 1. Алгоритми формування масивів, виведення масивів, зміни значень елементів масиву та знаходження суми і добутку елементів масиву.

Exit Які задачі пов'язують із масивами? Масиви величин дуже широко використовуються у практиці алгоритмізації та програмування. Саме така організація даних спільно із конструкціями повторення спрощує процеси опрацювання великої кількості величин. Якіж задачі доводится розв'язувати при опрацюванні масивів? Найпоширенішими задачами є: - формування масиву, - ініціалізація масиву, - виведення значень елементів масиву, - знаходження суми елементів масиву, їх середньоарифметичного значення, - знаходження мінімального або максимального значення серед елементів масиву, - кількості елементів масиву, значення яких відповідають певній умові, - заміна значень певних елементів та подібні.

Exit Формування масиву Формування масиву – це його створення, тобто надання елементам масиву початкових значеннь. Створити новий масив можна двома шляхами: - введенням значень для кожного елементу масиву, скориставшись вказівкою введення; - наданням кожному елементу масиву значення за допомогою вказівки присвоювання. Створити новий масив можна двома шляхами: - введенням значень для кожного елементу масиву, скориставшись вказівкою введення; - наданням кожному елементу масиву значення за допомогою вказівки присвоювання. Вибір способу формування масиву залежить від задачі, що розв'язується.

Exit Введення значень для елементів масиву Як відомо, масив складається із елементів, кожен із яких є змінною певного типу з індексованим іменем. Коли масив описано як: t : array[1..7] of Integer це означає, що він складається із 7 елементів: t[1], t[2], t[3], t[4], t[5], t[6], t[7], кожен із яких має тип Integer. Не можна ввести значення всьому масиву, можна ввести значення елементам масиву. Тобто недопустима вказівка ReadLn(t), але допустима, наприклад, ReadLn(t[3]). Тому ввести значення елементам масиву можна так, як показано на малюнку праворуч. Однак для масивів із великою кількістю елементів такий запис стає нераціональним. В цьому випадку для формування масиву доцільно скористатися циклом з параметром. (Див. далі). Однак для масивів із великою кількістю елементів такий запис стає нераціональним. В цьому випадку для формування масиву доцільно скористатися циклом з параметром. (Див. далі).

Exit Введення значень для елементів масиву В наведеній праворуч внизу програмі замість семи команд введення використовується одна: ReadLn(t[i]), що є тілом циклу. В ній аргументом процедури введення є елемент масиву t[i], тобто елемент з індексом заданим змінною величиною i, яка також є параметром циклу. Цикл автоматично сім разів змінює значення цієї змінної від 1 до 7 і кожного разу ReadLn запитує введення значення для чергового елементу масиву, яке користувач вводить з клавіатури.

Exit Приклад формування масиву за допомогою команди присвоювання Інколи значення елементу масиву функціонально пов'язується із його індексом. У цих випадках для формування масиву використовують команду присвоювання. Розглянемо приклад формування масиву, у якого між значенням елементів і індексами існує функціональна залежність: F i =2i-1 Блок-схема алгоритму та програма для розв'язання цієї задачі наведені на малюнках праворуч. В цьому алгоритмі (див. блок-схему) вітсутній блок введення. Для призначення значень елементам масиву тут використовується арифметичний операторний блок із командою присвоювання.

Exit Приклад формування масиву із значень іншого масиву Інколи ставиться задача передавання даних із одного масиву в інший. Наприклад, існує масив K, що складається із 10 елементів з індексами від 1 до 10. Необхідно створити масив M, що складатиметься із 5 елементів із індексами від 1 до 5. Причому масив M повинен отримати п'ять останніх значень масиву K, тобто M[1]:=K[6], M[2]:=K[7]…, M[5]:=K[10] Блок-схема алгоритму та програма розв'язання цієї задачі матимуть вигляд, що показаний на малюнках праворуч.

Exit Приклади алгоритмів зміни значень елементів масиву Інколи виникає задача зміни значень елементам масиву. Наприклад, розглянемо блок-схему алгоритму та програму для збільшення кожного елементу масиву A[1..10] на 2

Exit Виведення значень елементів масиву Вивести масив означає вивести значення всіх його елементів. Для виведення значення елементу масиву використовують оператори виведення Write або WriteLn Зверніть увагу на те, що Write та WriteLn не можуть містити параметр виведення типу масив. Тобто, якщо змінна m описана як, наприклад, m : array[1..5] of Integer, то помилковим буде запис WriteLn(m), але непомилковим - WriteLn(m[1]) або WriteLn(m[4]) Приклад виведення значень елементів масиву на екран в рядок через пробіл:

Exit Приклад знаходження суми елементів масиву Для знаходження суми значень елементів масиву використовують накопичувальну змінну величину. Для елементів масиву типу Integer, вона може бути типу Integer або Real. Для елементів типу Real накопичувальна змінна повинна мати тип Real. Ім'я цієї змінної значення не має, однак непогано вкласти в нього зміст. Таку змінну можна назвати, наприклад, Summa, або скорочено S. Праворуч наведені блок-схема алгоритму та програма знаходження суми елементів масиву.

Exit Пояснення до алгоритму накопичення суми значень елементів масиву S 0 Спочатку накопичувальній змінній S надається початкове значення 0. А потім кожна наступна вказівка додає до неї значення чергового елементу масиву A[1], A[2]... A[10] В результаті в змінній S накопичується сума значень всіх елементів масиву. Праворуч на малюнках показана програма лінійного та відповідна їй програма циклічного накопичення суми значень елементів масиву.

Exit Приклади знаходження добутку елементів масиву Цей алгоритм незначно відрізняється від алгоритму знаходження суми. Для знаходження добутку значень елементів масиву використовують змінну, наприклад, P, якій спочатку присвоюють значення 1, а потім значення P збільшують у значення першого елементу масиву, другого і так далі. P:=1 P:=P*A(i)

Exit Приклад виконання завдання Cкласти програму, в якій: – виконати формування цілочислового масиву t з індексами елементів від 1 до 7 методом введення значень його елементам з використанням арифметичного циклу; – збільшити кожний елемент масиву на 5; – вивести значення елементів масиву t в рядок через пробіл; – виконати формування цілочислового масиву k з індексами елементів від 2 до 8 методом присвоювання значень елементам масиву за формулою k[i]:=-t[i-1]; – з нового рядка вивести значення елементів масиву k в рядок через пробіл; – знайти суму елементів масиву t та вивести її на екран з наступного за масивом рядка. – знайти добуток елементів масиву t та вивести його на екран з наступного за масивом рядка.