Т_2 _АІП1 АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ Т-2.ПРОЦЕС ІНВЕСТУВАННЯ КАПІТАЛУ

Т_2 _АІП2 за умови існування припущення Мета вивчення - оцінка інвестиційного вибору, за умови існування припущення, що використання теоретично коректних методів прямо призводить до оптимального інвестиційного вибору і, таким чином, максимізує багатство акціонерів. Особа, що приймає рішення Особа, що приймає рішення - пасивний глядач, який діє більше як технік ніж як підприємець. Творчість та талант -які є запорукою успіху- до уваги не беруться. Якимось чином ідеї відносно інвестування з'являються у полі зору, розраховуються грошові потоки і розробляються припущення; ризик врахований у формулі дисконтування за якою розраховується значення чистої теперішньої вартості проекту. Якщо значення чистої теперішньої вартості позитивне - пропозиція стає частиною переліку прийнятних інвестиційних можливостей. Цей перелік у подальшому рафінується шляхом оцінки проектів, що виключають один одного, за умов наявних обмежень у фінансовому капіталі де це необхідно.

Т_2 _АІП3 1.Специфічні припущення покладені в основу методу бюджетування капіталу. 1. Інвестиційні ідеї просто з'являються. 2. Проект може розглядатися ізольовано, тобто проекти не є взаємозалежними. 3. Ризик може бути повністю врахований у рамках чистої теперішньої вартості. 4. Некількістні зауваження відносно інвестування до уваги не беруться. 5. Оцінка грошових потоків є неупередженою.

Т_2 _АІП4 2.Етапи процесу інвестування капіталу та їх короткий зміст. 1.Генерація проекту: а)пошук інвестиційних можливостей у рамках стратегії компанії; б)відсів пропозицій на предмет того, чи варті вони більш детальних досліджень; в)визначення (конкретизація) проектів; г)визначення інших доступних альтернативних інвестицій; д) збирання інформації і розробка припущень.

Т_2 _АІП5 2.Етапи процесу інвестування капіталу та їх короткий зміст(продовження). 2.Оцінка проекту: а) розрахунок загальних дискретних потоків надходжень; б) визначення чистих надходжень; в) оцінка впливу різних припущень на одержані за проектом результати; г) аналіз ризиків проекту; д) співвідношення вигод і стратегічної цілі проекту з ризиком і обмеженнями для організації.

Т_2 _АІП6 2.Етапи процесу інвестування капіталу та їх короткий зміст(продовження). 3.Затвердження проекту: а) підготовка та затвердження загальних капітальних витрат, що плануються по річним бюджетам; б) звернення з запитом на затвердження коштів по кожній з пропозицій з наданням усіх необхідних додаткових матеріалів на кожний додатковий рівень затвердження у структурі організації; в) прийняття рішення відносно інвестування (прийняти, відкинути, змінити).

Т_2 _АІП7 2.Етапи процесу інвестування капіталу та їх короткий зміст(закінчення). 4. Реалізація проекту: а) відслідковування і контроль фаз реалізації; б) оцінка реалізації і очікуваного результату інвестиційного рішення.

Т_2 _АІП8

9 3. Взаємозв'язок між інвестиційними можливостями виробленими цілями і стратегією компанії. Інвестування - взаємодія пропозиції капіталу і потоку інвестиційних можливостей. Не існує безперервного потоку інвестиційних можливостей який подає для оцінки сам себе. Тільки інвестиційні проблеми "проявляють" себе у вигляді поломки обладнання яке вже неможливо відремонтувати, саме тоді, коли виконується замовлення найбільш шанованого клієнта. Взагалі, чим раніше можна визначити інвестиційну можливість ( або, чим раніше можна внести до переліку інв. можливостей виявлену інвестиційну проблему), тим більшим буде масштаб винагороди.

Т_2 _АІП10 3. Взаємозв'язок між інвестиційними можливостями виробленими цілями і стратегією компанії (продовження) потенційний набір інвестиційних можливостей які збігаються, по своїй суті, з виробленими цілями і стратегією компанії наголос на інноваціях і розвитку Організація має потенційний набір інвестиційних можливостей які збігаються, по своїй суті, з виробленими цілями і стратегією компанії. Задача керівництва - здійснювати творчий пошук по визначенню такого набору. Саме тому компанія повинна робити серйозний наголос на інноваціях і розвитку, віддаючи їм пріоритет на рівні організації, заохочуючи ранню ідентифікацію інвестиційних можливостей. ??? Як багато часу необхідно приділяти генерації проектів??? Вартість проігнорованих можливостей не показується прямо у звіті по доходам на відміну від витрат на пошук і дослідження.

Т_2 _АІП11 3. Взаємозв'язок між інвестиційними можливостями виробленими цілями і стратегією компанії (продовження) Більшість фірм готує річний бюджет капіталу у якому Зарубіжний досвід перераховуються інвестиційні проекти, що плануються для кожного з підрозділів (пропозиції "знизу - уверх") разом з стратегічними проектами запланованими керівниками вищого рівня. Зарубіжний досвід: з досліджуваних 65 % фірм готують капітальний бюджет більш як на 2 роки наперед, багатьом компаніям необхідно зробити оціночні підрахунки капітальних витрат на період понад 5 років або навіть на 10-ти річний період. Капітальний бюджет, коли він підготовлений, переглядається і перевіряється вищим керівництвом і фінансовими підрозділами компанії і, після цього, затверджується у якості базису для планування на наступний рік.

Т_2 _АІП12 3. Взаємозв'язок між інвестиційними можливостями виробленими цілями і стратегією компанії (продовження) Рівень децентралізації делегування Немає потреби затверджувати витрати на окремі проекти у рамках капітального бюджету- це робиться завчасно через процедуру затвердження вимог на фінансування і на практиці вимагає значно більшої глибини аналізу ніж та, що приводиться у бюджеті капіталу. Рівень децентралізації інвестиційного процесу визначається керівництвом: ВИЗНАЧАЄТЬСЯ перевірка і детальний аналіз яких інвестиційних проектів повинні бути передані керівникам підпорядкованих підрозділів (включаючи розробку окремого капітального бюджету). Одним з методів є делегування усіх інвестиційних пропозицій вартість яких не перевищує певну, наперед визначену суму. Інші методи делегування пов'язані з природою проекту, наприклад "стратегічні" міркування, "високоризикові" проекти, або проекти, що не включені у бюджет капіталу і потребують затвердження на більш високому рівні.

Т_2 _АІП13 3. Взаємозв'язок між інвестиційними можливостями виробленими цілями і стратегією компанії (закінчення) Наприклад, Більшість великих компаній у Великобританії(74 % з досліджених) мають спеціальні посібники з бюджетування капіталу, що включають інструкції і контрольні листи, за якими здійснюються важливі процедури у процесі інвестування.

Т_2 _АІП14 4.Стратегічні міркування у процесі інвестування капіталу.ПОЧАТОК Система бюджетування капіталу має, бути узгодженою з цілями та стратегіями підприємницької діяльності. Система бюджетування капіталу не повинна розглядати інвестиційні проекти у ізоляції - приймати лише ті які пропонують NPV>0 і відкидати усі інші. Вона є цілісною частиною процесу корпоративного планування фірми і має, бути узгодженою з цілями та стратегіями підприємницької діяльності. Процес інвестування, або процес перерозподілу ресурсів, до якого він інколи зводиться, є основним методом, за допомогою якого втілюється стратегія. Розміщення ресурсів по різним інвестиційним проектам без солідної концепції як на рівні окремих підрозділів так і корпорації загалом, дуже нагадує гру у дартс у темній кімнаті. Привабливість інвестиційних пропозицій, що приходять з різних секторів ділового портфелю фірми залежить не тільки від норми дохідності, що пропонується, але також від стратегічної важливості сектору.

Т_2 _АІП15 4.Стратегічні міркування у процесі інвестування капіталу (продовження). Як приклад можна розглянути підхід Бостонської консалтингової групи (Boston Consulting Group) який характеризує підприємницький портфель по таким параметрам як відносна доля ринку і рівень зростання, як це показано на рисунку 2.

Т_2 _АІП16 4.Стратегічні міркування у процесі інвестування капіталу (продовження). Ця матриця "два-на-два" визначає чотири види товарного ринку на яких має змогу діяти фірма: "зірки" - висока доля ринку, високі темпи росту ринку; "грошові корови" - висока доля ринку, низький ринковий ріст; "знаки питання" - низька доля ринку, високий ринковий ріст; "собаки- низька доля ринку та низький ринковий ріст). Нормальний розвиток продукту у часі, як показано на рисунку2, починається з потенційно успішного продукту і рухається проти годинникової стрілки щоб, на кінець, бути відторгнутим (знятим).Спираючись на цей стратегічний аналіз бізнесового портфелю фірми пропонується модель розподілу ресурсів наведена на рис. 3

Т_2 _АІП17 4.Стратегічні міркування у процесі інвестування капіталу (продовження). На рисунку 3 показано, як такий аналіз допомагає розробити стратегію розмі- щення ресурсів. Діяльність, яка пропонує високі темпи зростання і можливість досягнення домінування на ринку є основним напрямом інвестування ("зірки" та "знаки питання").

Т_2 _АІП18 4.Стратегічні міркування у процесі інвестування капіталу (продовження). Коли такого домінування досягнуто, темпи росту починають зменшуватися, і інвестиції спрямовуються лише на підтримання долі ринку. "Грошові корови" стають генераторами для інших ділянок росту. Напрямки діяльності на яких не вдалося досягти якої-набудь значущої долі ринку на протязі їх фази зростання ("собаки") стають кандидатами на відторгнення і повинні оцінюватися відповідним чином. Будь-які генеровані кошти повинні вкладатися у сектори з високим рівнем росту.

Т_2 _АІП19 4.Стратегічні міркування у процесі інвестування капіталу (продовження). Наведений метод є одним з багатьох, якими користуються фірми у визначенні впливу стратегії на розподіл ресурсів. оцінювати окремі проекти на предмет того, чи співпадають вони з довгостроковим стратегічним планом Розробивши інвестиційну стратегію фірма може потім оцінювати окремі проекти на предмет того, чи співпадають вони з довгостроковим стратегічним планом фірми. З цього стає зрозумілим, що оцінка проектів у випадку нестачі капіталу або ранжування проектів відбувається не тільки відповідно до їх норми дохідності. Багато компаній відкидають проекти з високою нормою дохідності тому, що вони знаходяться поза сферою стратегічних інтересів фірми. Бюджет капіталу має бути тісно пов'язаним з корпоративною стратегією, і, таким чином, кожний проект вносить свій вклад у реалізацію певних елементів цієї стратегії.

Т_2 _АІП20 5.Процес відсіву як інструмент вибраковки проектів. На фазі відсіву звертають увагу на наступне: Чи співпадає інвестиційна можливість з інвестиційною стратегією? Чи попадає вона у сектор діяльності призначеної для зростання, підтримки, відторгнення? Чи достатньо ресурсів для реалізації проекту (досвід, кошти, інше)? Чи виконувана ця ідея технічно? Чи є якісь свідчення на користь того, що цей проект може забезпечити очікувану дохідність? Чи прийнятний рівень ризику проекту? З огляду на те, що якість інформації яка використовується при відсіві є, загалом, низькою, немає сенсу використовувати на цьому етапі складний фінансовий аналіз. І, відповідно, простий метод розрахунку окупності часто використовується на цій стадії тому, що він дає змогу зробити наближену оцінку прибутковості і рівня ризику проекту.

Т_2 _АІП21 6.Конкретизація інвестиційних пропозицій Обов'язки і відповідальність відносно реалізації проекту розподіляються і перерозподіляються до тих пір, поки не виникне ситуація яка призводить до неминучої реалізації проекту. На стадії конкретизації у процесі інвестиційного аналізу детальна специфікація інвестиційної пропозиції виконується з використанням набору інформаційних матеріалів що описують її технічні і економічні хар-ки. Для кожної пропозиції розробляється певна кількість альтернативних варіантів які повинні бути деталізовані і оцінені з метою створити проект, який має найбільш привабливі фінансові показники. На цій стадії виникає потреба в розподілі відповідальності. Вже сама по собі діяльність по збиранню інформації потребує спілкування з керівництвом яке може або підтримати проект, або ж прикласти певні зусилля для недопущення його реалізації. Обов'язки і відповідальність відносно реалізації проекту розподіляються і перерозподіляються до тих пір, поки не виникне ситуація яка призводить до неминучої реалізації проекту. Обсяг інформації яка збирається для оцінки інвестиційної пропозиції визначається інформацією потрібною для отримання бажаного рішення, легкістю її опрацювання, а також тим, до якої міри особа, що висунула цей проект, буде нести відповідальність за подальшу діяльність, яка грунтуватиметься саме на цій інформації.

Т_2 _АІП22 7.Класифікація інвестиційних пропозицій(1) Інформація що потребується і метод аналізу змінюються залежно від природи проекту. Існує така усталена класифікація інвестиційних пропозицій: ЗАМІЩЕННЯ СКОРОЧЕННЯ ВИТРАТ РОЗШИРЕННЯ АБО ПОКРАЩЕННЯ НОВІ ПРОДУКТИ СТРАТЕГІЯ СТАТУТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА БЛАГОДІЙНІСТЬ.

Т_2 _АІП23 7.Класифікація інвестиційних пропозицій(2) Пропозиції по заміщенню виправдовуються перш за все потребою замінити активи, які вже майже виробилися або потребують надзвичайно високих витрат на підтримання їх у робочому стані. Від заміщення очікується мале покращення або його не очікується взагалі. Але ці витрати є необхідними для підтримання необхідного рівня виробничих потужностей або якості послуг. Аналіз фахівців- інженерів відіграє найбільшу роль у цих пропозиціях.

Т_2 _АІП24 7. Класифікація інвестиційних пропозицій (3). Скорочення витрат. Пропозиція по скороченню витрат має за мету їх скорочення шляхом використання додаткового обладнання або модифікації уже існуючого. Начальники виробничих підрозділів і спеціалісти повинні регулярно переглядати виробничі операції з метою виявлення інвестиційних можливостей, які можуть призвести до скорочення витрат.

Т_2 _АІП25 7. Класифікація інвестиційних пропозицій (4). Пропозиції по розширенню та покращенню мають відношення до вже існуючих продуктів і спрямовані на збільшення обсягів виробництва, покращення сервісних та дистриб'юторських можливостей; покращення якості продукту або для підтримки або покращення конкурентної позиції фірми.

Т_2 _АІП26 7.Класифікація інвестиційних пропозицій (5). Пропозиції відносно нових продуктів мають відношення до всіх капітальних витрат, що мають відношення до нових продуктів. Стратегічні пропозиції генеруються на вищому управлінському рівні і включають у себе витрати у нових сферах, або там де вигоди будуть отримані поза інвестиційним проектом як таким. Проект може пропонувати негативну чисту теперішню вартість, але у більш широкому сенсі, створювати багатство. Три приклади демонструють це положення:

Т_2 _АІП27 7.Класифікація інвестиційних пропозицій (6). 1)Диверсифікація проектів може спричинити до ефекту переходу компанії до менш ризикової категорії ( у цьому випадку мається на увазі важливість специфічного ризику як у випадку з компанією яка контролюється однією сім'єю). 2)Патент може бути придбаний не для використання на фірмі, а для того, щоб запобігти його використанню конкурентами. 3)У випадку коли важко отримати інформацію, як наприклад інформація про іноземні ринки, має сенс побудувати невелике хоча й збиткове підприємство, що дасть фірмі змогу отримати реальну інформацію і бути готовою здійснити головний інвестиційний проект у найбільш слушний момент.

Т_2 _АІП28 7.Класифікація інвестиційних пропозицій (7). Статутна діяльність та благодійність, за звичай, не дають фінансових надходжень хоча вони можуть принести фірмі користь іншим чином. Але головним при цьому є мінімізація витрат для досягнення певних цілей.

Т_2 _АІП29 7.Класифікація інвестиційних пропозицій (8). Кожна пропозиція повинна бути ранжована у кожній категорії за такими ознаками як вплив на прибуток, ступінь її терміновості, а також за ознакою того, чи може вона бути відкладена (перенесена). Критичні пропозиції - капітальні проекти, які повинні бути реалізовані у поточному році для того, щоб запобігти якихось надзвичайних ситуацій або відвернути значні грошові втрати.

Т_2 _АІП30 7.Класифікація інвестиційних пропозицій (9). Бажані пропозиції - високоприбуткові проекти або проекти які є надзвичайно важливими для фірми. Необхідні пропозиції - схожі на критичні пропозиції, за винятком того, що масштаби проектів у часі є більшими - це значить, що вони можуть бути відкладені на один або декілька років до тих пір поки не здадуться необхідні кошти.

Т_2 _АІП31 8.Оцінка інвестиційних пропозицій: фактори маркетингу(1). 1)До якого сегменту ринку відноситься інвестиційна пропозиція? 2)Як співвідноситься інвестиційна пропозиція з маркетинговою стратегією? 3)Чи перевищують строки використання активів тривалість життєвого циклу продукту? 4)Які дослідження ринку було здійснено на підтримку маркетингових припущень по пропозиції?

Т_2 _АІП32 Оцінка інвестиційних пропозицій: фактори маркетингу(2). 5)У випадку пропозиції відносно розширення: (а) ринок досяг свого піку чи пройшов його? (б) чи можливо продати продукцію випуск якої планується збільшити? (в) яким чином такі підвищення вплинуть на долю на ринку, ціни та прибутки? (г) чи посилиться цінова війна за рахунок зменшення ціни з метою підвищення долі на ринку? 6.У випадку нового продукту - чи було його тестовано у повній мірі ?

Т_2 _АІП33 9.Оцінка інвестиційних пропозицій: виробничі фактори(1). 1.Якої стадії життєвого циклу продукту планується досягти згідно інвестиційної пропозиції ( дозрівання, розвиток, зрілість, занепад)? Яке це матиме відношення до припущень відносно об'єму, вартості одиниці та ціни продажу? 2.Чи мається досвід використання пропонованого інвестиційного проекту (а) у організації ? (б) поза межами організації? Якщо так, то яким чином цей досвід можна перейняти і використати?

Т_2 _АІП34 9.Оцінка інвестиційних пропозицій: виробничі фактори(2). 3.Чи може наявне виробниче обладнання забезпечити досягнення відповідного рівня якості, нормативних показників витрат ресурсів і часу які передбачені в інвестиційній пропозиції. 4. Як вплине реалізація інвестиційної пропозиції на використання потужностей у короткостроковому і середньостроковому аспектах?

Т_2 _АІП35 10.Оцінка інвестиційних пропозицій: фінансові фактори (1). 1.Яку ставку дисконтування використано при розгляді пропозиції? 2.Чи дає проект специфічні можливості запозичення фінансових ресурсів (наприклад, позика під низький відсоток для реалізації саме цього проекту)? 3.Чи були розроблені "найкращий" і "найгірший" варіанти перебігу подій при реалізації проекту додатково до реальних припущень щодо реалізації проекту?

Т_2 _АІП36 10.Оцінка інвестиційних пропозицій: фінансові фактори (2). 4. Чи здійснено аналіз чутливості? Яке процентне падіння у припущеннях відносно ключових показників призводить до неприйняття проекту? 5.До якої міри ризикованість проекту обумовлюється мікроекономічними факторами (наприклад, такий специфічний ризик як зміна у конкуренції) або макроекономічними факторами (наприклад, ринковий ризик такий як економічна політика уряду)?

Т_2 _АІП37 11.Оцінка інвестиційних пропозицій: "людський" фактор(1). Основною причиною того, що проекти не втілюють у життя все що від них очікувалось є ігнорування "людського" фактору. Реалізація більшості проектів призводить до структурних змін і впливає на управлінську мотивацію. 1.Чи потребує інвестиційна пропозиція залучення додаткового персоналу або подальшого навчання та перепідготовки? 2.Чи здатне керівництво самотужки реалізувати інвестиційну пропозицію?

Т_2 _АІП38 11.Оцінка інвестиційних пропозицій: "людський" фактор(2). 3.Чи є персональна / командна відповідальність за реалізацію інвестиційної пропозиції найбільш підходящою для цього випадку? 4.Чи є адекватними до потреб по реалізації проекту існуючі управлінські структури та процедури? 5.Яким чином вплине нова інвестиція на керівництво та робітників? 6.Чи мали місце попередні консультації відносно планів щодо інвестування з робітниками і профспілками?

Т_2 _АІП39 12.Затвердження інвестиційних пропозицій (1). Проходячи оцінку пропозиція передається через різні рівні затвердження організаційної ієрархії до тих пір поки, кінець кінцем, не буде прийнята або відкинута. Центральною силою у процесі прийняття рішення є бажання керівника брати на себе відповідальність за інвестиційну пропозицію. У такому випадку рішення приймається не з огляду на пропозицію як таку, а з урахуванням того, чи підвищить це власну репутацію керівника і яким чином це вплине на подальшу кар'єру.

Т_2 _АІП40 12.Затвердження інвестиційних пропозицій (2). На практиці буває так, що особи які залучені до попередніх досліджень і оцінки проектів отримують підвищення по службі до рівня осіб які приймають рішення у головному офісі для підтримки і прискорення реалізації цих самих проектів. У великих організаціях затвердження більшості проектів є, за звичай, формальним підтвердженням уже взятих на себе зобов'язань. Повне відхилення інвестиційної пропозиції зустрічається рідко, але буває, що їх відсилають на доробку і корегування.

Т_2 _АІП41 12.Затвердження інвестиційних пропозицій (3). Стадії затвердження несе у собі двоєдину ціль: 1. Функція контролю якості. З огляду на те, що пропозиція задовольнила вимоги на попередніх етапах, немає сенсу відкидати її, хіба що з політичних міркувань. Тільки там, де попереднє планування інвестиційного процесу було невідповідним, стадія затвердження має велике значення у визначенні долі проекту. 2.Мотиваційна функція. Інвестиційний проект і особа, що його пропонує є нероздільними. Особа, що приймає рішення, одночасно і формує думку (судження) щодо пропозиції, і змушує себе і команду виконавців підпорядкувати свою діяльність її реалізації.

Т_2 _АІП42 13.Проектний контроль, контроль на стадії реалізації проекту(1). Взявши на себе зобов'язання відносно певного проекту, фірма повинна регулярно і систематично оцінювати припущення та інші фактори з урахуванням яких приймалося рішення і контролювати прогрес у розвитку проекту на всіх стадіях його реалізації. Коли зміни у припущеннях і запланованих грошових потоках є істотними, керівництво повинно прийняти рішення відносно того, які зміни необхідно внести до якогось певного інвестиційного проекту або у сам процес прийняття рішень.

Т_2 _АІП43 13.Проектний контроль, контроль на стадії реалізації проекту (2). Затвердження запиту на фінансування на стадії прийняття рішення обумовлює лише загальну суму і графік капітальних витрат, але реальний контроль за витратами починається з розміщення замовлень. Замовлення включає в себе: 1. точне визначення вимог на основі графіків постачання та монтажу, строків виконання та строків випробувань; 2. визначення переліку постачальників з метою визначення цін; 3. вибір найкращих цінових пропозицій.

Т_2 _АІП44 13.Проектний контроль, контроль на стадії реалізації проекту (3). При сітьовому плануванні проект потребує визначення критичного шляху у графіках доставки і монтажу. Критичний шлях визначається як найдовший шлях по сітці (рис.4) На практиці визначення критичного шляху є, досить часто, більш складною процедурою.

Т_2 _АІП45 13.Проектний контроль, контроль на стадії реалізації проекту (4). Контроль здійснюється за допомогою аналізу витрат за бухгалтерськими записами. Звіт про реалізацію, за звичай включає (1)суму реальних витрат;(2) суму яка повинна бути витрачена на звітну дату;(3) перевищення витрат над запланованими,(4) недовитрату коштів порівняно з плановими показниками;(5) також оцінку суми коштів, яка необхідна для завершення проекту.

Т_2 _АІП46 13.Проектний контроль, контроль на стадії реалізації проекту (5). прийнятним Для фірм вважається прийнятним допущення перевитрат по проекту до 10% і, лише після перевищення цієї цифри, робиться запит щодо виділення додаткових коштів. По статистиці 81% фірм у Великобританії схильні до перегляду проектів якщо витрати перевищують планові на 10% і більше.

Т_2 _АІП47 14.Цілі постаудиту інвестиційних проектів (1). Пост або проектний аудит визнача-ється як : об'єктивна і незалежна оцінка успішності витрат коштів у процесі реалізації проекту за визна-ченим планом. Оцінка повинна вклю-чати в себе реалізацію проекту від його затвердження до здачі в експлуатацію а також технічне і фінансове його функціонування після прийняття в експлуатацію.

Т_2 _АІП48 14.Цілі постаудиту інвестиційних проектів (2). Пост аудит виконує три базових функції: (1) покращує якість існуючих інвести-ційних рішень; (2)покращує якість майбутніх інвести-ційних рішень; (3)знаходить причини для ініціювання діяльності по внесенню коректив до уже існуючих проектів.

Т_2 _АІП49 14.Цілі постаудиту інвестиційних проектів (3). Покращення якості прийнятих рішень. Можли-вість того що методи, міркування та припущення якими керувався менеджер, можуть бути ауді-йовані у майбутньому, може розглядатися у якості стимулюючого фактора, який спонукає менеджера до покращення якості та досто-вірності інформації та обмежує природну тенденцію до безпідставного оптимізму. Занадто оптимістичний прогноз щодо реалізації проекту часто заохочується керівною верхівкою шляхом встановлення нереалістично високих контрольних показників ефективності інвестиційного проекту. Можливість того, що така помилка у передбаченнях буде виявлена аудиторською перевіркою може відвернути або зменшити цю помилку.

Т_2 _АІП50 14.Цілі постаудиту інвестиційних проектів (5). Покращення якості майбутніх рішень. Постаудит дає змогу отримати зиск з запобігання допущених у минулому помилок. На відміну від більшості управлінських рішень, потрібно багато років поки успіх або невдача рішень відносно інвестування стануть повністю зрозумілими. Надалі, усе це ускладнюється недостатністю і неповнотою інформації по реалізації інвестиційного проекту яка отримується через процес бухгалтерського обліку та ймовірністю того, що менеджери не мають наміру працювати на фірму на протязі усього життя проекту. Постаудит, який здійснюється через один або два роки після початку реалізації проекту, забезпечує необхідний зворотний зв'язок керівникам, які відповідальні за якість рішень які прийнято за основу. Постаудит повинен забезпечити своєчасний зворотний зв'язок і надати інформацію відносно того, чому проекту не вдалося досягти обіцяного рівня і, таким чином, зменшити ймовірність невдачі при реалізації майбутніх проектів.

Т_2 _АІП51 14.Цілі постаудиту інвестиційних проектів (6). Наприклад:Чи достатньо зібрано даних для здійснення оцінки?Яких специфічних помилок було допущено у припущеннях і прогнозах? Чи були оцінені відповідним чином ризики?Які заходи повинні бути здійснені з метою покращення процесу прийняття рішень? Постаудит не може просто асоціюватися з фінансовим аналізом. Аудит допомагає визначити наскільки результати реалізації інвестиційного проекту співпадають зі стратегічними завданнями які він має реалізувати. Якщо проект, по своїй суті, направлений на підвищення долі ринку, то його аудиторська перевірка суттєво різнитиметься від перевірки іншого проекту спрямованого, наприклад, на підвищення кваліфікації працівників.

Т_2 _АІП52 14.Цілі постаудиту інвестиційних проектів (7). Основа для коригуючих дій. 3-ю ціллю постаудиту є розгляд проекту з точки зору його перспектив на майбутнє. Коли фактичні відхилення є значними, або коли ключові міркування уже не є такими важливими, майбутнє інвестиційного проекту у його початковій формі може стати предметом дискусії. Може виявитися, що проект є набагато більш прибутковим ніж планувалося, що може спонукати до розширення інвестиційного проекту, або ж приведе до більш раннього переходу до наступної фази реалізації проекту. Там, де зміни є несприятливими, це може призвести до перегляду з можливістю скорочення або відмови від проекту.

Т_2 _АІП53 15.Програма постаудиту інвестиційних проектів (1). Перед тим як інвестиційне рішення буде прийнято, має бути розроблена програма з постаудиту, яка повинна включати питання стосовно потреби в аудиті, часі його проведення, які необхідні для цього процедури, хто буде відповідати за його здійснення. Для кожного проекту, де потрібен постаудит, розробляється спеціальна програма аудиту. Бажано щоб програма була розроблена у процесі прийняття рішення на стадії оцінки і повинна входити до складу пропозицій які подаються на ухвалу. З метою запобігання перевитрат коштів і часу у процесі проведення аудиту, програма повинна концентруватися на тих припущеннях і результатах які є важливими при оцінці NPV.

Т_2 _АІП54 15.Програма постаудиту інвестиційних проектів (2). Аналіз чутливості дає змогу визначити ті припущення і зміни які мають найбільший вплив на проект і повин-на деталізувати яким чином вони мають бути перегля-нуті. Величина очікуваної теперішньої вартості може залежати від певних ключових подій що мають від-бутися. Наприклад. Чи будуть конкуренти реагувати на новий продукт шляхом зниження цін або впровадження у виробництво кращих продуктів? Чи буде внесено такі зміни до законодавства які завдадуть шкоди проекту? Такі критичні події можуть мати значний вплив на при-бутковість проекту і, якщо це так, аудит повинен скон-центруватися на них. Це також впливає на розподіл аудиторської перевірки у часі.

Т_2 _АІП55 15.Програма постаудиту інвестиційних проектів (3). Якщо, наприклад, головною критичною подією є ряд повто-рюваних замовлень розміщених клієнтом, що ідуть за запуском у виробництво нової продукції, і це може бути відомо уже на шостому місяці інвестиційного процесу, тоді варто вдатися до аудиту на ранніх стадіях. Правильна розробка програми аудиту з огляду на критичні припущення і події та вибір часу допоможуть аудитору у поясненні відхилень від запланованих значень (оцінок) грошових потоків. Ці зміни потім повинні бути проаналізовані у розрізі контрольованих і неконтрольованих подій а також передбачу-ваних і непередбачуваних припущень. Такий аналіз дає змогу зробити висновок відносно того чи дійсно помилки у передба-ченнях викликані, значною мірою, упередженими оцінками і невідповідним рівнем проектного контролю.

Т_2 _АІП56 15.Програма постаудиту інвестиційних проектів (4). Час проведення постаудиту є важливим чинником. У той час коли більшість фірм робить це через певний проміжок часу (наприк-лад один рік після закінчення реалізації проек-ту), бажано встановлювати дати перегляду які передують критичним точкам прийняття рі-шень. Політика перегляду проектів, коли, ска-жемо, здійснено 10 відсотків витрат капіталу вважається вдалою, коли метою аудиту є на-самперед створення бази для внесення поправок.

Т_2 _АІП57 15.Програма постаудиту інвестиційних проектів (5). Перелік процедур, що входять до комплексу постаудиту змінюється залежно від цілей проекту. Але БІЛЬШІСТЬ ПЕРЕВІРОК ПОВИННІ ОХОПЛЮВАТИ НАСТУПНІ ПИТАННЯ: 1. Витоки (історія) проекту. Досить легко забути про дійсну ціль проекту і оцінювати його за допомогою хибних критеріїв. Якщо, наприклад, головним мотивом витрат капіталу є покращення іміджу компанії, досить нерозважливо оцінювати проект з чисто економічних позицій. 2.Порівняння фактичних показників реалізації проекту з плановими показниками. Акцент повинно бути зроблено на тих факторах значення яких суттєво відрізняються від попередньо запланованих; особливо тих, які можуть призвести до уповільнення у завершенні проекту, змін у інвестиційному проекті або можуть вплинути на прибуткогенеруючий потенціал проекту.

Т_2 _АІП58 15.Програма постаудиту інвестиційних проектів (6). 3. Порівняння економічних показників. Використовуючи напрацьовану раніше інформацію, економічний показник (такий як чиста теперішня вартість) може бути розрахований ще раз для порівняння з початковим показником по проекту. Відхилення, що перевищують прийнятний рекомендований рівень помилки при передбаченні потребують додаткового аналізу і коментарів. Там, де виникає несприятливе відхилення, повинна бути підготовлена інформація необхідна для повної переоцінки проекту перед відмовою від його подальшої реалізації.

Т_2 _АІП59 15.Програма постаудиту інвестиційних проектів (7). 4. Аудиторські рекомендації та висновки. Аудиторські перевірки є досить дорогими і можуть бути виправдані лише якщо проводяться з метою покращення інвестиційного про-цесу загалом або реалізації конкретного інвестиційного про-екту зокрема, або якщо запропонований план дій спрямова-ний на підвищення прибутковості проекту. Зокрема у виснов-ках звертається увага на уроки отримані з інвестиційного про-екту, на основі яких можна розробити рекомендації щодо покращення оцінки інвестицій на майбутнє. До звіту також долучаються неекономічні аспекти, такі як вплив інвестицій на моральний стан працівників, імідж компанії та екологічні аспекти. Такі соціальні витрати та вигоди мають довгостро-ковий вплив на прибутки компанії.

Т_2 _АІП60 15.Програма постаудиту інвестиційних проектів (8). 5. Зворотний зв'язок. Важливо щоб відповідні розділи аудиторського звіту були доведені до відповідних виконавців і, таким чином, у результаті аудиту можна покращити методику і практику реалізації інвестиційного проекту. Вартість ауди-торської перевірки може порівнюватися з вартістю загальної суми вигод отриманих від цієї перевірки на рівні усього підприєм-ства.