VSIGDZ.COM

Народився 19 вересня або 2 жовтня, так, як точна дата народження невідома у 1907 році в селі Куземині в сім ' ї муляра Павла Петровича Лозов ' яги. Мати майбутнього письменника Євдокія Іванівна Кривуша походила із заможного селянського роду із села Куземин біля Охтирки. У сім ' ї, крім Івана, виховувалися також син Федір і дочка Єлизавета. У шестирічному віці почав навчатися в церковнопарафіяльній школі, потім закінчив в Охтирці вищу початкову школу року вступив до технічної школи слюсарного ремесла, потім до Краснопільської школи художньо - керамічного профілю. Того ж 1925 року Іван під псевдонімом І. Полярний видав в Охтирці невеличку збірку « Чорні силуети : П ' ять оповідань » року Іван вступив до Київського художнього інституту ( КХІ ), якого через матеріальну скруту та упереджене ставлення керівництва закінчити не вдалося. Навчаючись в КХІ, виходить зі спілки « Плуг », вступає до опозиційного літературного об ' єднання МАРС (« Майстерня революційного слова »), де зближується з самовимогливими митцями слова : Валер ' яном Підмогильним, Євгеном Плужником, Борисом Антоненком - Давидовичем, Григорієм Косинкою, Тодосем Осьмачкою та іншими, яких пізніше було піддано нищівній критиці з боку офіційної радянської критики та всіляко переслідувано. Саме в цей період Іван Багряний активно працював і друкувався в журналах « Глобус », « Всесвіт », « Життя й революція », « Червоний шлях » та інших.

16 квітня 1932 року його заарештували в Харкові й звинуватили « в проведенні контрреволюційної агітації » за допомогою його літературних творів, таких як поема «Ave Maria», історичний роман « Скелька », поеми « Тінь », « Вандея », « Гутенберг », соціальна сатира « Батіг ». Багряний пробув 11 місяців у камері одиночного ув ' язнення у внутрішній тюрмі ГПУ. А 25 жовтня 1932 року його звільнили з - під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу. Про період перебування Івана Багряного на Далекому Сході в роках досі мало відомостей : Охотське море, тайга, життя серед українців Зеленого Клину. Утеча в Україну та арешт у дорозі, новий термін (3 роки ) тепер уже в таборі БАМТАБу.

Західні дослідники творчості Івана Багряного відзначали унікальну здатність письменника до « кошмарного гротеску », неабиякого гумору серед відчаю, оптимізму серед трагедії в глухій війні, що проводиться на величезних просторах євразійської імперії. Юзеф Лободовський твердить, що « Сад Гетсиманський » перевищує силою вислову все, що дотепер на цю тему було написано, з другого ж боку є виразним свідченням глибокого гуманізму автора, що на самому дні пекла зумів побачити людські прикмети навіть у найозвіріліших осібняків " Популярність іншого роману « Тигролови », що його Юрій Шерех вважав утвердженням жанру українського пригодницького роману, « українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіми ідеями, почуттями, характерами », спричинилася до пародіювання Мосендзом та Кленом образу багрянівського Григорія Многогрішного. Так з ' явився гумористичний Горотак, що на думку Лавріненка, читався радше як беззлобний дружній шарж. Зате незадовго до смерті письменника, а саме 1963 року, з ' явився друком плід заздрості й ненависті до Багряного, схоже, що витвір аноніма, бо псевдонім і досі не розшифровано, брудна книженція « На літературному базарі. Поезія, проза і публіцистика Івана Багряного ».

Етапи творчого шляху І. Багряного : 1926 – 1932 – початок літературного шляху до першого арешту ; 1932 – 1940 – період ув язнень і концтаборів ; 1941 – 1945 – період другої світової війни й окупації України ; 1945 – 1963 – повоєнна доба і еміграція. Теми творчості : Викриття системи більшовицького терору. Показ жорстоких і підступних методів роботи каральних органів. Розвінчання більшовицької системи господарювання і знущання з людей. Розповідь про страждання українського народу у більшовицькому « раю ». Безкомпромісне і аргументоване викриття російського великодержавного шовінізму. Звернення до історії і боротьба проти Росії. Змалювання долі української людини у вирі Другої світової війни.