Парова турбіна складається з двох основних частин. Ротор з лопатками - рухома частина турбіни. Статор з соплами - нерухома частина. У напрямку руху потоку пари розрізняють аксіальні парові турбіни, у яких потік пари рухається уздовж осі турбіни, і радіальні, напрям потоку пари в яких перпендикулярно, а робочі лопатки розташовані паралельно осі обертання. Частіше використовують тільки аксіальні парові турбіни.

В 1884 р. Чарльз Парсонс отримав патент на парову турбіну, яку він винайшов з метою приведення до дії електрогенератора. В 1885 р. він сконструював досконалішу версію, яка широко використовувалася на електростанціях. І в 1889 р. біля 300 таких турбін добували електроенергію.

Робота можлива при різному паливі: газопідібне, рідке, тверде. Висока теплова економічність. Необмежена одинична потужність. Швидкохідність і можливість непослідовного з'єднання з валом генератора. Необмежена одинична потужність.

Великі габарити і маса. Неможливість створення високоекономічної парової турбіни малої потужності. Потреба у великії кількості охолодження.