Феноли

1. З камяновугільної смоли: 2. Сплавленням бензенсульфокислот з лугом:

3. Заміна атома галогену або аміногрупи на гідроксигрупу:

1. Кислотні властивості:

2. Реакції за участю фенольного гідроксилу:

3. Якісна реакція на фенольний (енольний) гідроксил

4. Реакція, що лежить в основі якісного та кількісного аналізу фенолу та його похідних

5. Важливі реакції електрофільного заміщення А) Синтез фенолокарбонових кислот (синтез Кольбе) Б) Реакція азосполучення:

ЗАСТОСУВАННЯ Фенол застосовують у виробництві фенолформальдегидних пластмас, синтетичного волокна капрону, фарбників, пестицидів, лікарських препаратів (аспірин, салол). Розбавлені водні розчини фенолу (карбол (5%)) застосовують для дезинфекції приміщень, білизни в деяких установах (наприклад, лікарнях). Являсь антисептиком, широко застосовувався в європейській і американській медицині в період 2 світової війни, але із-за високої токсичності в даний час використання сильно обмежене. Широко використовується в молекулярній біології і генній інженерії для очищення ДНК. У суміші з хлороформом раніше використовувався для виділення ДНК з клітки. В даний час цей метод не актуальний, із-за наявності великої кількості специалізірованих китів для виділення.

БЕЗПЕКА Фенол отруйний. Викликає порушення функцій нервової системи. Пил, пари і розчин фенолу дратують слизисті оболонки очей, дихальних шляхів, шкіру (ГДК 5мг/м?, у водоймищах 0,001 міліграм/л).