Хімія, наука про склад речовин і їх перетворення, починається з відкриття людиною здатності вогню змінювати природні матеріали. Люди уміли виплавляти мідь і бронзу, обпалювати глиняні вироби, отримувати скло ще за 4000 років до н.е. З 7 в. до н.е. Єгипет і Месопотамія стали центрами виробництва барвників; там же отримували в чистому вигляді золото, срібло і інші метали. Приблизно з 1500 до 350 до н.е. для виробництва барвників використали перегонку, а метали виплавляли з руд, змішуючи їх з деревним вугіллям і продуваючи через суміш, що горить – повітря. Самим процедурам перетворення природних матеріалів давали містичне значення. З розвитком фізичних теорій про будову атомів і молекул були переосмислені такі старі поняття, як хімічна спорідненість і трансмутація. Виникли нові уявлення про будову матерії.

А через два роки дружина Пьера Кюрі (1859 – 1906) і Марія Кюрі ( ) виділила два радіоактивних елементи: полоній і радій. У 1896 Антуан Анрі Беккерель (1852 – 1908) відкрив явище радіоактивності, виявивши спонтанне випущення солями урану субатомних часток.

Відкриття Фредеріка Содді (1877 – 1956), що показало, що при радіоактивному розпаді відбувається перетворення одних речовин в інші, дало нове значення тому, що древні називали трансмутація.

У 1897 Джозеф Джон Томсон (1856 – 1940) відкрив електрон, заряд якого з високою точністю виміряв в 1909 Роберт Міллікен (1868 – 1953).

Хімія у нашій країні служить одним з могутніх засобів побудови суспільства. Потужній хімічній промисловості, що безупинно росте і розвивається потрібне поповнення кадрів висококваліфікованих хіміків. Хімію широкого застосовують в у сіх галузях промисловості.

Роль хімії у житті суспільства є неоднозначною. Як і у багатьох речах, тут є дві сторони однієї медалі. Нажаль, окрім колосального позитивного внеску, хімія також має і негативний вплив на наше серодовище. Розглянемо обидва випадки:

Побутова хімія.

Фарби для малювання, фломастери, паста для ручок, інші канцелярські вироби.

Поліетиленові вироби : пакети, скотч, нитки, одноразовий посуд тощо.

Різні дитячі іграшки, вироби з пластмасси.

Синтетичні матеріали: нитки, одяг, взуття, біжутерія…

Забруднення довкілля побутовими відходами (пластик та поліетилен – речовини з дуже довгим терміном розкладання)

Різні хімічні добрива: фосфатні, нітратні, калійні( як позитивне, так і негативне значення).

Забруднення річок та атмосферного повітря відходами заводів

Смоги у великих містах.

Підготувала Матвєєва Вероніка (103 гр.)