ЕКОНОМІЧНА КІБЕРНЕТИКА ЯК СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ВИКОНАЛА СТУДЕНТКА 1 КУРСУ ГРУПИ ІЕ-102 ЦОКУРОВА НЕЛЯ

ЕКОНОМІСТИ-КІБЕРНЕТИКИ - СИСТЕМНІ АНАЛІТИКИ В ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ. Одним із вирішальних інструментів, направлених на досягнення стабільності у розвитку економічної системи, є оптимізація управлінських рішень, спрямованих на ліпше пристосування її до змін умов зовнішнього середовища з метою досягнення максимальної ефективності у своїх потенційних можливостях. Серед головних напрямів вирішення цієї проблеми є забезпечення точності й адаптивності управлінських рішень в умовах ускладнення і зміни господарських, економічних і організаційних зв'язків між елементами економіко-виробничої системи.

Стосовно використання методів оптимізації для вироблення й прийняття рішень щодо організації виробничого процесу, то вони мають можливість стати вирішальним засобом підвищення ефективності функціонування виробничих підрозділів, особливо в умовах конкурентної економіки. В цих умовах суб'єкти господарювання несуть повну відповідальність за використання ресурсів, виконання договірних зобов'язань, за власну фінансову й економічну політику.

Прогресивна роль ринкових відносин проявляється у погодженні інтересів замовника і виконавця. І це стимулює зниження собівартості продукції, поліпшення її якості, використання досягнень науково-технічного прогресу. Але ринкові відносини можливі лише в умовах свободи виробника. Вивчення, чи лише ознайомлення з роботами з проблем управління економічними процесами викликає у допитливого читача, організатора і керівники запитання: у чому полягають суть і особливість управління сучасними економічними процесами? які є професійні вимоги до сучасного керівника? які конкретні методики, інструментарії доцільно передусім освоювати, щоб поліпшити управління?

ЗАГАЛОМ, ВІДПОВІДЬ НА ЦІ ЗАПИТАННЯ Є ТАКОЮ. Розширення масштабів виробництва, прискорення науково- технічного прогресу ускладнюють управління економічними процесами на різних рівнях економіки країни. Діяльність керівника стає складнішою. Технологія виробництва, досягнення науки і техніки, постачання ресурсами, фінансові операції, забезпечення професійними кадрами, контроль якості продукції, матеріальне стимулювання, збут продукції, статистична звітність - все це належить до сфери діяльності сучасного керівника, яку він повинен організовувати оперативно й кваліфіковано.

Головний елемент науково-технічної революції у сфері управління - нові кадри, які є творцями і носіями нових методів ефективного управління. Потрібно розрізняти дві категорії працівників управління. Перша категорія - працівники обліку, планування, нормування, служби постачання - збуту, системотехніки. Друга категорія - керівники підприємств, банків, установ, керівники підрозділів. Вони згуртовують навколо себе всіх працівників управління для виконання головної мети діяльності економічних обєктів. Якщо від першої категорії залежить рівень кваліфікації використання прогресивних методів управління і технічних засобів роботи з інформацією, то від другої категорії залежить можливість використання науково обґрунтованих методів вироблення і прийняття управлінських рішень. Нинішній рівень кваліфікації цієї категорії керівних працівників ще значною мірою призводить до неспроможності сприйняття прогресивних науковомістких методик управління, і, як наслідок цього, - надзвичайно поширений спосіб управління за допомогою вольових рішень.

Наступним елементом науково-технічної революції у сфері управління є нові методи управління, які ґрунтуються на найновіших досягненнях економічної науки й практики. Світовий досвід показує, що до нових науково обґрунтованих й прийнятних економічною практикою методів належать методи економіко-математичного моделювання задач управління, планування, прогнозування. Різноманітність нових методів управління зумовлена різноманітністю завдань і аспектів управління. Методи, які використовують математичний інструментарій, оптимізаційні підходи, забезпечують вищий рівень науково обґрунтованими управлінськими рішеннями, дають змогу знайти ефективні варіанти розвитку економічної ситуації, оцінити їх і вибрати серед них раціональні, а можливо й оптимальні. Без використання таких методів, розв'язування задач управління зводять знову ж таки до вже відомих усім вольових методів. Досвід показує, що втрати при цьому, в ліпшому випадку, досягають 7-20 %

Третій елемент науково-технічної революції у сфері управління - нові комп'ютерні технології та технічні засоби роботи з інформацією, як її матеріальний ґрунт. До них належать засоби одержання, передачі, зберігання й опрацювання інформації. В цьому переліку головною ланкою є ЕОМ різних типів і призначень. ЕОМ не тільки виконують рутинні облікові функції в управлінні економічними та іншими процесами, оперативно й з великою точністю розв'язують фінансові задачі, задачі планування, а й уможливили розв'язування якісно нових задач аналізу, прогнозування і контролю за ходом виробничого процесу.

В теперішніх умовах, в умовах ринку, коли різко ускладнились господарські звязки між обєктами господарювання, особливо відчувається потреба в точній економічній науці. В таких умовах виживає той виробник благ і послуг, який швидше і ліпше адаптується до реальних умов ринку, що у конкурентному середовищі є мобільнішими. Українським чумакам та іншим торговцям того часу для вироблення управлінських рішень було достатньо арифметики "на пальцях", страховим компаніям вже потрібні були методи теорії ймовірностей. Конкурентна економіка у будь-якій країні завжди має вихід на світовий ринок, і навпаки, світовий ринок безпосередньо впливає на, здавалось б, локальну економіку країни. А це означає, щоб вижити національній економіці у цьому надзвичайно агресивному середовищі конкурентної світової економіки, вона мусить оволодіти і навчитись користуватися найновішими, прогресивними методами управління та засобами здійснення розрахунків. Це все стосується будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності.

Усім ситуаціям, які мають місце на різних рівнях економічної системи, властива обмеженість ресурсів. Щоб відшукати шляхи їх ефективного розвитку, необхідно провести експериментальні дослідження, розрахунки. Адже в умовах ринку виживає той виробник благ і послуг, який швидше і краще адаптується до реальних умов ринку. Комплекс наукових методів, призначених для пошуку розв'язків названих задач організаційного управління набув назву - дослідження операцій. Методи дослідження операцій не тільки сформувалися в новий і дуже важливий науковий напрямок, але також стали ефективним засобом розв'язування широкого кола практичних задач в економіці, у військовій справі, медицині, соціології і т.д.

Як наука про ціленаправлене оптимальне управління складними системами, кібернетика стосовно економіки вивчає закономірності оптимального її функціонування і розвитку. Всім процесам, що відбуваються у будь-яких складних системах, властиві загальні ознаки: наявність мети; пошук ефективних управлінських рішень на множині допустимих, що здійснюється реалізуючи алгоритми управління; корекція управлінських рішень у відповідності до принципу зворотного зв'язку і адаптація системи до випадкових змін у зовнішньому середовищі.

Науковий напрям, який об'єднує економічні дослідження на підставі математичних методів є економетрія. Вона поєднує у собі досить широкий методологічний напрямок з різноманітними об'єктами дослідження. Поряд з економіко-математичними дослідженнями проблем в економічній системі, вона охоплює всі області використання математичних методів у вирішенні конкретних економічних задач. Зазначимо, що термін "економетрія" вперше використав львівський вчений Павло Чомпа в опублікованій у Львові в 1910 році книзі "Нариси економетрії і натуральної теорії бухгалтерії, яка ґрунтується на політичній економії". Економетрія досліджує і встановлює конкретні кількісні закономірності і взаємозв'язки в економічних системах за допомогою математичних і математико-статистичних методів. Вона є поєднанням трьох галузей знань: теоретичної економіки, статистики і математики.

А тепер розглянемо проблему управління з іншого боку. Головною рушійною силою науково-технічного прогресу є високого професійного та інтелектуального рівня спеціалісти. Вони повинні творити нове й ефективне, у нашому випадку в управлінні загалом і, зокрема, в управлінні економічними, фінансовими та соціальними процесами. Серед різних спеціалістів у галузі управління економікою чільне місце посідають економісти-аналітики, які зобов'язані володіти і володіють інструментарієм вироблення оптимальних управлінських рішень.

Адже сучасні умови конкуренції в економічних відносинах ініціюють появу економістів нової формації, що здатні самостійно вирішувати економічні проблеми, володіють інструментарієм генерування заходів щодо підвищення ефективності управління підприємствами і установами. Разом із знанням економіки такі економісти володіють математичними методами моделювання, методами прийняття ефективних управлінських рішень в умовах ризику і, зрозуміло, прогресивними комп'ютерними технологіями. За навчальними планами та програмами навчальних дисциплін підготовку таких фахівців здійснюють за напрямком «Економічна кібернетика». Студенти, що навчаються на спеціальності «Економічна кібернетика» отримують систему знань за економічними, математичними та спеціальними дисциплінами, прогресивними комп'ютерними технологіями і на базі цієї спеціальності отримують базову економічну підготовку на такому ж рівні, як економісти інших спеціальностей, що забезпечує розуміння об'єкту дослідження.

Важко перелічити всі місця роботи випускників-кібернетиків, але слід зауважити, що це насамперед структури бізнесу і комерції, науково- дослідні установи та установи освіти. Вони, що мають високу кваліфікацію у сфері організаційного управління та економіки, володіють ефективними математичними методами аналізу і прогнозування економічних ситуацій з використанням прогресивних інформаційних технологій, можуть ефективно реалізовувати свої професійні знання економіста-аналітика. Про них заслужено висловлюються, як про неперевершених фахівців на будь-яких ділянках у системах управління підприємств і організацій на посадах фінансистів, бухгалтерів, економістів, менеджерів і т.д., тому що потребу у таких фахівцях диктує жорстка боротьба конкурентного ринку.

Оскільки економісти-кібернетики в першу чергу є системними аналітиками, що найбільш підготовлені для вирішення задач ринкової економіки, то очевидно, що попит на таких фахівців в Україні зростає і зростатиме на дальше. На користь такого прогнозу говорить і радикальне розширення сфери їх підготовки у всіх регіонах України. Розширення кола навчальних закладів, що готують даних фахівців, радує, але й насторожує через неминучі проблеми, що виникають і виникатимуть стосовно дотримання стандарту економіста - кібернетика. Підготовка таких фахівців потребує потужних інтелектуальних професіоналів, потужна навчально-лабораторна база, що під силу тільки навчальним закладам, де виробилися глибокі педагогічні традиції і де сформувався професорсько-викладацький колектив, наукові школи.

Фахівці з економічної кібернетики є фахівцями широкого профілю. Їх призначення - виконувати аналітичні роботи в економічних, економіко- виробничих, фінансових системах та банківському і страховому бізнесі, а також в науково-дослідних і навчальних закладах, інформаційно- обчислювальних і аналітичних установах, органах управління економічною системою для розв'язання задач прогнозування, планування, бухгалтерського обліку, фінансів, комерції, маркетингу, менеджменту, статистики, демографії, соціології, розробки і експлуатації інформаційних систем управління і систем підтримки прийняття рішень, створення програмних продуктів, підготовки кадрів економістів і т.д. направлених на вирішення соціально-економічних проблем, використовуючи інструментарій економіко - математичного моделювання і прогресивних комп'ютерних технологій.

ОТЖЕ, ВОНИ ПОТРІБНІ ВСЮДИ, ДЕ НАДАЮТЬ У ПРОЦЕСІ ВИРОБЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ПЕРЕВАГУ ЗДОРОВОМУ ГЛУЗДУ, ДЕ ЦІНУЮТЬ НАУКОВО ОБҐРУНТОВАНИЙ АНАЛІЗ.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!