Іннервація кисті Підготувала: студентка 3 курсу, 1 мед. ф-ту, 22 групи Богданець Л.В. Київ-2017 НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ Кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії

В іннервації кисті беруть участь 3 нерви: серединний, ліктьовий і променевий. Тильну сторону кисті іннервують гілки променевого і ліктьового, долонну - серединного і ліктьового нервів. Кожний палець інервують 4 пальцеві нерви, два з яких лежать у підшкірній жировій клітковині на бічній поверхні, ближче до долонної, і тильної поверхні кінцевих фаланг

N. medianus Серединний нерв на кисті проектується у проксимального краю шкірної складки, що відокремлює область тенара від середньої долонній частині. Так звана «заборонена зона», де розташовується перша найважливіша м'язова гілка серединного нерва, визначається між трьома умовними лініями. Під час операцій на кисті необхідно бути особливо уважними в цій зоні.

Рухова функція нерва в основному складається з пронації (mm. Pronatores teres і quadratus), в долонному згинанні кисті внаслідок скорочення m. flexor carpi radialis і m. palmaris longus (спільно з m. flexor carpi ulnaris від n. ulnaris), згинанні пальців, переважно I, II і III (mm. lumbricales, flexor digitorum sublimis і profundus, flexor pollicis), розгинанні середніх і кінцевих фаланг II і III пальців ( lumbricales). Чутливі волокна n. mediani іннервують шкіру долонної поверхні I, II, III і радіальної половини IV пальців, відповідну їм частину долоні, а також шкіру тилу кінцевих фаланг названих пальців.

Ураження серединного нерва При ураженні серединного нерва страждає пронація, послаблюється долонно згинання кисті (зберігається лише за рахунок m. Flexor carpi ulnaris від n. Ulnaris), порушується згинання I, II і III пальців, розведення І - ІІІ пальців. Відзначаються атрофія і атонія згиначів кисті, пальців, піднесення Тенере, міжкісткових і червоподібний м'язів І-ІІІ міжпальцевих проміжків, анестезія на долонній поверхні І- ІІІ і половині IV пальців. Є виражені трофічні порушення на кисті, особливо в області II пальця. «мавпяча кисть»

Основними тестами для визначення рухових розладів, що виникають при ураженні серединного нерва, є наступні. 1. При стисненні руки в кулак I, II і частково III пальці не згинаються. 2. Згинання кінцевих фаланг великого і вказівного пальців неможливо, як і «дряпання» вказівним пальцем по столу при щільно прилягаючій до нього кисті. 3. При пробі великого пальця хворий не може утримати смужку паперу зігнутим великим пальцем і буде утримувати її шляхом приведення випрямленою великим пальцем (m. Adductor pollicis від збереженого n. Ulnaris).

N. ulnaris Рухова функція нерва в основному складається в долонній флексії кисті (m. Flexor carpi ulnaris), згинанні V, IV і частково III пальців (mm. Lumbricales, flexor digitorum profundus, interossei, flexor digiti V), приведення пальців, їх розведенні (mm. interossei) і приведення великого пальця (m. adductor pollicis); крім того, в розгинанні середніх і кінцевих фаланг пальців (mm. lumbricales, interossei). Відносно іннервації рухів II-V пальців функція ліктьового нерва є пов'язаною з функцією серединного: перший має переважне ставлення до функції V і IV, серединний - II і III пальців. Чутливі волокна іннервують шкіру ульнарного краю кисті, V і частково IV, рідше III пальців.

Ураження ліктьового нерва Кисть має «пазуристий» вид - відсутнє долонне згинання кисті, IV, V і частково III пальців, приведення I пальця. Відзначаються атрофія і атонія ліктьових згиначів кисті, IV, V пальців, міжкісткових (III і IVміжкісткових проміжків) м'язів, м'язів гипотенера, анестезія ліктьового краю кисті, V і медіальної половини IV пальців.

Для визначення рухових розладів, що виникають при ураженні ліктьового нерва, існують такі основні тести. 1. При стисненні руки в кулак V і IV, почасти III пальці згинаються недостатньо. 2. Згинання кінцевої фаланги V пальця (або «дряпання» мізинцем по столу при щільно прилягаючій до нього долоні) неможниво здійснити. 3. Неможливо приведення пальців, особливо V і IV. 4. Проба великого пальця: хворий розтягує смужку паперу, захопивши її обома руками між зігнутим вказівним і випрямленою великим пальцями; при ураженні ліктьового нерва і, отже, паралічі m. adductoris pollicis, приведення великого пальця неможливо, і смужка паперу не утримується випрямленою великим пальцем. У прагненні утримати папір хворий згинає кінцеву фалангу великого пальця за допомогою m. flexoris pollicis, що інервується серединним нервом.

N. radialis Рухові волокна n. radialis іннервують розгиначі кисті (mm. extensores caipi radiales і carpi ulnares) і пальців (mm. extensors digitorum), м'яз, що відводить великий палець (m. abductor pollicis longus). Чутливі волокна іннервують шкіру радіальну сторону тильній поверхні кисті і частково I, II і іноді III пальців.

Ураження променевого нерва Кисть має вигляд «звисаючої» - порушення розгинання кисті, пальців, супінації кисті, відведення першого пальця, атрофія і атонія розгиначів кисті і пальців, анестезія на дорсальній поверхні передпліччя, частково на кисті (III і половини III пальців).

Серед численних описів проб або тестів, що визначають рухові розлади, при ураженні променевого нерва, можна відзначити: 1) неможливість розгинання кисті і пальців; 2) неможливість відведення великого пальця; 3) при розведенні складених разом долонями кистей з випрямленими пальцями, пальці ураженої кисті не відводяться, а зігнуті - як би «ковзають» по долоні здорової, що відводиться кисті (тест "розведення долонь і пальців»).

Дякую за увагу !