Управління освітньою і нновац ійною діяльністю Семінар-практикум директорів ЗНЗ мм. Дрогобича та Стебника

П ричини неефективного управління інноваційним розвитком освіти Недостатня відповідність законодавчої та нормативно-правової бази реальним запитам інноваційного розвитку освіти; Організаційно-функціональна складова системи управління освіти залишилася в традиційно-консервативних межах; Керівники освіти різних рівнів слабо володіють навичками управління новаціями; Слабо виражені навички системного і цілеспрямованого вибору новацій; Відсутність системи оцінювання результатів інноваційного розвитку освіти та впливу новацій та суспільний розвиток; Слабо виражена готовність органів державного управління освітою до співпраці з громадськими інститутами освітньої політики

Проблема управління інноваційними процесами Як управляти? Хто це буде робити? Як планувати? Як оцінювати?

Характеристика процесуСтабільний процесІнноваційний процес Кінцева мета Задоволення існуючих суспільних потреб Задоволення нових суспільних потреб Шляхи досягнення Їх небагато. Відомий оптимальний Їх може бути багато. Необхідне вироблення статегії інноваційної діяльності Ризик під час досягнення мети НизькийВисокий Тип процесуНеперервнийПерервний КерованістьВисокаНизька ПланиКороткотермінові Довгострокові. Можлива корекція Розвиток системи (організації) Збереження рівня розвитку Перехід на новий рівень розвитку Ступінь однаковості інтересів учасників процесу ВисокийНизький Розподіл сфер відповідальності Стабілізує відповідальність Перерозподіляє відповідальність Форми організації Жорсткі, засновані на нормах та регламентах Гнучкі, зі слабкою структу- ризацією Відмінності між стабільними та інновайними процесами

Співвідношення основних понять новатор інноватор новація (нові ідеї, методи, методики,техно- логії, програми )

Освітні новації: базові поняття, сутність і природа У педагогіці поняття «інновація» вживають у таких значеннях: - форма організації інноваційної діяльності; - сукупність нових професійних дій педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем виховання і навчання з позицій особистісно-орієнтованої освіти; - зміни в освітній практиці; - комплексний процес створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки, технології, педагогіки, наукових досліджень; - результат інноваційного процесу.

Педагогічна інноватика вчення про створення, оцінювання, освоєння і використання педагогічних новацій. Інноваційна діяльність діяльність з розробки, пошуку, освоєння і використання новведень, їх здійснення. Інноваційна діяльність в системі освіти діяльність, що спрямована на розроблення й використання у сфері освіти результатів наукових досліджень та розробок. Інноваційний процес - цілеспрямована організація творення, впровадження та поширення нового (змісту, засобу, методу, форми, елементу тощо), з метою змін в освітньому середовищі (навчальному закладі, регіоні, державі) та переходу освіти до нової, вищої якості. Освітні новації: базові поняття, сутність і природа

Інноваційне навчання – зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна та освітня діяльність, яка грунтується на розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально- адаптаційних можливостей особистості. Інноваційний потенціал навчального закладу це його здатність створювати, сприймати, реалізувати нововведення, а також своєчасно позбавлятися від застарілого, педагогічно недоцільного. Ця здатність переважно є наслідком творчих прагнень членів педагогічного колективу, їх ставлення до нововведень. Інноваційне середовище – необхідні умови для запровадження змін. Інноваційна компетентність - система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми. Освітні новації: базові поняття, сутність і природа

Політика інноваційного розвитку освіти – (у широкому значенні ) система поглядів, уявлень, переконань, науково-практичного знання та рефлексії, тобто світоглядна система, що здатна до прогнозування освітніх перспектив та практичної алгоритмізації нових управлінських ідей; (у вузькому значенні) - особливий вид діяльності субєктів освіти, повязаний з творчими пошуками нових освітніх ідей, оволодіння дослідницькими навичками їх апробації з метою забезпечення системі освіти можливостей мобільного реагування на інформаційні зміни в науково- технічній галузі та суспільному житті. Л. Ващенко Освітні новації: базові поняття, сутність і природа

Закони перебігу інноваційних процесів в освіті незворотність дестабілізації педагогічного інноваційного середовища; стереотипізації педагогічних нововведень; циклічність інноваційних процесів; закономірність фінальної реалізації.

Підстава для класифікації Вид інновації Сфера здійснення зміст освіти технології форми організації і навчання апробація нових навчально-методичних комплектів система управління Ознака масштабності локальний (частковий) модульний системний Спосіб виникнення планомірний стихійний Глибина перетворення модифікаційні (видозміна на основі вже існуючої програми); комбінаторні (інтеграція тих, що існують в різних поєднаннях, що приводять до нової якості); радикальні, авторські (винахід принципово нового, невідомого раніше). Класифікація нововведень

Управління освітою: (як організація) складна структурно-організаційна система, що охоплює рівні управління: національний, регіональний, районний, інституційний; як особливий вид діяльності в умовах постійних змін зовнішнього та внутрішнього середовища, який забезпечує цілеспрямований вплив на керовану систему для збереження і впорядкування її в межах заданих параметрів на основі закономірностей її розвитку та дії механізмів самоуправління; (як процес) взаємоповязаний комплекс циклічно повторюваних процесів вироблення й реалізації рішень, які спрямовані на стабільне функціонування та ефективний розвиток системи освіти та основних її складових.

Рівні управління освітою МОН України МОН АРК ГУОН державних адміністрацій м.Києва та Севастополя УОН обласних державних адміністрацій ВО районних (міських) державних адміністрацій ЗНЗНЗ ПТОВНЗНЗ ППО національний регіональний інституційний місцевий НАПН України

Структура інноваційної діяльності розробка інновації – від появи ідеї до здійснення апробації та експерименту поширення інновації (збереження й розповсюдження інформації про нову розробку вчених, підготовка працівників до її застосування і подальшого використання у своїй роботі)

Вектори державного регулювання інноваційним розвитком освіти Національний вектор визначає і забезпечує: політику (загальну спрямованість) інноваційного розвитку освіти в Україні; нормативно-юридичну базу для організації інноваційного пошуку; впровадження нововведень через державні стандарти; апробацію підручників і навчально-методичної літератури; апробацію нових концепцій і систем загальнодержавного рівня (незалежне тестування випускників шкіл, громадянське виховання, розвиток молоді, формування загальнонавчальних та професійних компетентностей тощо); оновлення системи післядипломної педагогічної освіти; підготовка державних службовців; формування нової системи демократичного врядування.

Вектори державного регулювання інноваційним розвитком освіти Регіональний вектор УІРО ( сукупність повязаних між собою навчальних закладів, освітніх установ, інноваційних рухів і процесів (які розгортаються як у їх межах, так і поза ними), а також діяльність з управління цими процесами): створення умов для ефективної реалізації освітньої політики; широка мережа навчальних закладів різних типів і форм власності; високий рівень потреб громадськості в якісній освіті; умови для прийняття стратегічних рішень щодо управління інноваційними процесами; можливості розробки та впровадження варіативного змісту освіти на основі регіонального матеріалу; реалізація інноваційних проектів і програм різних типів; організаційне, наукове та навчально-методичне забезпечення змін; вивчення та поширення інноваційного досвіду; ресурсне забезпечення інноваційних процесів; створення системи підготовки педагогів до інноваційного пошуку; забезпечення умов для організації повноцінного діалогу з громадськими інститутами освітньої політики, зарубіжними партнерами.

Вектори державного регулювання інноваційним розвитком освіти Інституційний вектор УІРО (визначальний у формуванні навчальних закладів як експериментальних майданчиків, інноваційних парків тощо з освоєння, узагальнення та поширення освітніх новацій) : практична реалізація стратегій освітньої політики; впровадження державного компоненту змісту освіти та навчальної літератури; апробація інноваційних проектів і програм; пошуки нових форм і методів організації освіти молоді; освоєння продуктивних технологій навчання; розробка нових організаційних структур та механізмів управління; проведення поточного діагностування та коригування інноваційного процесу.

Умови інноваційного розвитку ЗСО на місцевому рівні

Нормативно-правові умови інноваційного розвитку ЗСО Закони України Про освіту, Про інноваційну діяльність, Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності; Про інтелектуальну власність. Закони України Про освіту, Про інноваційну діяльність, Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності; Про інтелектуальну власність. Національна доктрина розвитку освіти (Указ Президента України 347/2002 від ) Положення про загальноосвітній навчальний заклад (Постанова КМУ 778 від року) Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності (затверджене наказом МОН України 522 від 7 листопада 2000 р.); Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад (затверджене наказом МОН України 114 від 20 лютого 2002 р.); накази МОН України, Департаменту освіти і науки ЛОДА про відкриття, впровадження, продовження, припинення або завершення без впровадження експериментальних педагогічних досліджень; заявки керівників навчальних закладів та наукових керівників на проведення дослідно-експериментальної діяльності; експертні висновки щодо заявки на проведення дослідно- експериментальної роботи в навчальних закладах; програми дослідно-експериментальної роботи (навчальний заклад, науковий керівник); календарні плани дослідно-експериментальної роботи (навчальний заклад, науковий керівник).

Соціально-педагогічні умови Головне – зібрати в педагогічному колективі таких людей, «ядро» людей, які підтримують інноваційний процес і можуть повести за собою інших. З цією метою, наприклад, В.Громовий радить: - забезпечити прихід у колектив нових людей, що є носіями нових ідей; - стимулювати окремих членів педагогічного колективу, які мають позитивні інноваційні установки, впроваджують інновації; - нейтралізувати опір нововведенням з боку консервативної частини колективу; - використати зовнішні фактори, що здатні стати поштовхом до інновацій (вплив батьківської громадськості; поширення досвіду шкіл-партнерів тощо). Важливою умовою інноваційного процесу і об´єктивною необхідністю в інноваційній діяльності педагога, сутнісною характеристикою інноваційного процесу є творчість.

Психолого-педагогічні умови Згідно з моделлю перебудови діяльності людини, яку запропонував видатний психолог Курт Левін, упровадження інновацій повинно теж пройти три фази: 1 фаза – розмороження – руйнування стереотипу діяльності, посилення почуття невдоволеності своєю працею, її результатами; 2 фаза – дія – сприйняття нової моделі діяльності, спроба діяти по-новому; 3 фаза – Замороження – діяльність за новою моделлю. Тому необхідно, по-перше, визначитись із здатністю педагогів до творчої роботи взагалі; по-друге, довести необхідність змін та, по-третє, запропонувати досконалу моніторингову систему інноваційного процесу в школі. Будь-яка зміна, навіть зміна на краще, завжди повязана з незручностями. Пітер Друкер, американський вчений, консультант в галузі менеджменту

1 освіта і консультування педагогів; залучення педагогів до участі у розробці планів впровадження інновацій; 2 своєчасна допомога і підтримка; переговори та угоди спільної діяльності; 3 кооптація (надання пріоритетної ролі тому, хто чинить опір; спонукання, переконання; власний приклад творчої діяльності. Засоби подолання опору педагогічних працівників

Організаційно-управлінські умови Управлінська структура передбачає взаємодію чотирьох видів управлінських дій: планування організація навчальної діяльності керівництво контроль. Як правило, інноваційний процес в школі планується у вигляді програми розвитку школи чи, а пізніше організовується діяльність колективу навчального закладу з реалізації цієї програми і контроль за її результатами.

ОСНОВНІ ЦИКЛИ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ОСВІТНЬОЇ ІННОВАЦІЇ АБО ТЕХНОЛОГІЯ ЗДІЙСНЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Ця технологія передбачає десять послідовних організаційних дiй: 1.Народження (генерування) інноваційної освітньої ідеї (НІОІ); 2.Розробку інновації у формі інноваційного освітнього проекту (РГОП); 3.Експертизу інноваційного освітнього проекту (ЕІОП); 4.Отримання дозволу на всеукраїнський, регіональний або місцевий експеримент (Е) та його проведення; 5.Експертизу результатів експерименту щодо освітньої інновації (ЕРЕ); 6.Апробацію результатів експерименту щодо освітньої інновації (А); 7.Експертизу апробованих результатів експерименту щодо освітньої інновації (ЕАР); 8.Опанування інновації (О); 9.Розповсюдження інновації (Р); 10. Збереження інновації (3), що визнається стандартом (С) для системи освіти чи її складових.

Інноваційне середовище: фактори впливу

Приклад графічного зображення інноваційного середовища НЗ

цілеспрямоване стихійне некероване кероване Адаптивне інноваційне середовище Професійно- репродуктив не інноваційне середовище Творче продуктивне інноваційне середовище Стратегічно -цільове інноваційне середовище Рівні інноваційного середовища

Людина, якій пощастило, - це людина, яка зробила те, що інші лише збиралися зробити. Жюль Ренар

Дяку ю за увагу!