ПОЛІТИЧНА ВЛАДА ВИКОНАЛА: СТУДЕНТКА 4 КУРСУ ГРУПИ 41-М ГНАТЮК ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА ПЕРЕВІРИВ: ДОЦ. БОГАТЧУК СВІТЛАНА СТЕПАНІВНА

ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ЗАСВІДЧУЄ ОДВІЧНЕ ПРАГНЕННЯ ЛЮДСТВА ЗНАЙТИ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ, ЯКІ НАЙБІЛЬШЕ ВПЛИВАЛИ НА РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА. СЕРЕД ТАКИХ ПИТАНЬ ТЕМА ВЛАДИ, І ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ ЗОКРЕМА, МАЄ КЛЮЧОВЕ ЗНАЧЕННЯ. ВІД АНТИЧНИХ ЧАСІВ І ДО НАШИХ ДНІВ ЦЯ ТЕМА Є ОБ´ЄКТОМ УВАГИ ВИЗНАЧНИХ МИСЛИТЕЛІВ, ДЕРЖАВНИХ ДІЯЧІВ І ПОЛІТИКІВ, ГРОМАДЯН РІЗНИХ ДЕРЖАВ. ВЛАДА ЗАВЖДИ БУЛА І ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЗАПОВІТНОЮ МРІЄЮ РІЗНИХ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ ТА ЇХНІХ ЛІДЕРІВ. УСЯ ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА ПОВ´ЯЗАНА З БОРОТЬБОЮ ЗА ВЛАДУ, З ДОМАГАННЯМ ВЛАДИ, З ПРАГНЕННЯМ ВПЛИВАТИ НА ВЛАДУ.

СИМВОЛИ ВЛАДИ

МИСЛИТЕЛІ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ, СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, НОВОГО Й НОВІТНЬОГО ЧАСУ ВІДЗНАЧАЛИ БЕЗПЕРЕРВНУ БО РОТЬБУ РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП ЗА ВЛАДУ ЯК ЗАСІБ ЗАДОВОЛЕННЯ СВОЇХВЛАСНИХ ІНТЕРЕСІВ. ВОДНОЧАС У РОЗУМІННІ СУТНОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ ВАЖЛИВИМ БУЛО ТРАКТУВАННЯ ЇЇ ЯК МЕХАНІЗМУ ВИРІШЕННЯ СПІЛЬНИХ СПРАВ. ТАК, НІМЕЦЬКИЙ ФІЛОСОФ Г. ГЕҐЕЛЬ, ХАРАКТЕРИЗУЮЧИ ДЕРЖАВУ ЯК ІНСТИТУЦІЮ ОРГАНІЗОВАНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ, ЗАУВАЖУВАВ, ЩО ДЕРЖАВА Є ВИРАЗНИКОМ УСЕЗАГАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ.

ЗНАЧНИЙ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ І СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН ПРОТЯГОМ ТРИВАЛОГО ПЕРІОДУ СПРАВЛЯЛА МАРКСИСТСЬКА КОНЦЕПЦІЯ, СУТЬ ЯКОЇ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ, ВИРОБНИЦТВА З ВІДПОВІДНОЮ СТРУКТУРОЮ СУСПІЛЬСТВА РОЗГЛЯДАВСЯ ЯК ОСНОВА ПОЛІТИЧНОЇ ТА ДУХОВНОЇ ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА, ЯКА З ЧАСУ РОЗПАДУ ПЕРВІСНОГО ОБЩИННОГО ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ БУЛА ІСТОРІЄЮ КЛАСОВОЇ БОРОТЬБИ МІЖ ПРИГНОБЛЕНИМИ ТА ЕКСПЛУАТАТОРАМИ, ПІДКОРЕНИМИ І ПАНІВНИМИ КЛАСАМИ. У ТАКОМУ СУСПІЛЬСТВІ ВЛАДА МАЄ КЛАСОВИЙ ХАРАКТЕР, ВОНА ЗУМОВЛЕНА МАЙНОВИМИ ВІДНОСИНАМИ, А ЗМІСТОМ СОЦІАЛЬНОЇ ВЛАДИ Є ВІДНОСИНИ ПАНУВАННЯ ТА ПІДПОРЯДКУВАННЯ. ДЕРЖАВА, ЗА МАРКСИСТСЬКОЮ КОНЦЕПЦІЄЮ, ВІДІГРАЄ ГОЛОВНУ РОЛЬ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВЛАДИ. ОДНАК, ЯК ПОКАЗАВ ДОСВІД ДЕРЖАВ, ЯКІ ДОТРИМУВАЛИСЯ МАРКСИСТСЬКОЇ МОДЕЛІ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ, АБСОЛЮТИЗАЦІЯ КЛАСОВОЇ БОРОТЬБИ БЛОКУЄ КОНСТРУКТИВНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ, ВІДКИДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЇЇ ЯК ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ, УНЕМОЖЛИВЛЮЄ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, А ОТЖЕ, І СУСПІЛЬНОГО ПРОГРЕСУ В ЦІЛОМУ.

ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ТРАКТУВАНЬ ВЛАДИ В ЗАХІДНІЙ ПОЛІТОЛОГІЇ 20 СТ. МАЛИ ІДЕЇ НІМЕЦЬКОГО СОЦІОЛОГА М. ВЕБЕРА. РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА, ЗА ВЕБЕРОМ, ЦЕ ПОСТІЙНА БОРОТЬБА, ЗІТКНЕННЯ ЯК ІНДИВІДУАЛЬНИХ, ТАК І ГРУПОВИХ ІНТЕРЕСІВ. РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ЗНАЧНОЮ МІРОЮ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ВЛАДИ, ЯКУ ВЕБЕР ВИЗНАЧАВ ЯК МОЖЛИВІСТЬ ІНДИВІДА ЗДІЙСНЮВАТИ СВОЮ ВОЛЮ ВСУПЕРЕЧ ОПОРОВІ ІНШИХ. ВІН ХАРАКТЕРИЗУВАВ ВЛАДУ І ЯК ПАНУВАННЯ, ЩО ДАЄ ПРАВО ОДНИМ КЕРУВАТИ ІНШИМИ, ВІД ЯКИХ ВИМАГАЄТЬСЯ ПОКОРА ТА ПІДПОРЯДКУВАННЯ.

ФУНКЦІОНУВАННЯ ВЛАДИ ОДНЕ З НАЙВАЖЛИВІШИХ ЗАВДАНЬ БУДЬ-ЯКОГО СУСПІЛЬСТВА, УМОВА ЙОГО ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. У РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА ВЛАДНІ ВІДНОСИНИ ПРОЙШЛИ ШЛЯХ ВІД ВЛАДИ РИТУАЛІВ, ЗВИЧАЇВ І ТРАДИЦІЙ ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА ДО ВЛАДИ ЗАКОНІВ, МОРАЛЬНИХ НОРМ І ПРИНЦИПІВ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ, А УЯВЛЕННЯ ПРО ВЛАДУ ТРАНСФОРМУВАЛИСЯ ВІД СПРОЩЕНОГО РОЗУМІННЯ ЇЇ ЯК ПРОЯВУ ВОЛІ ЛЮДИНИ, НАДІЛЕНОЇ ПЕВНИМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ, ДО СУЧАСНИХ СКЛАДНИХ КОНЦЕПЦІЙ І ТЕОРІЙ ВЛАДИ.

ТЕЛЕОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ (ВІД ГРЕЦ. МЕТА) РОЗГЛЯДАЄ ВЛАДУ ЯК ЗАСІБ ДОСЯГНЕННЯ ПЕВНОЇ МЕТИ, ПЕВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. БІХЕВІОРИСТСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ (ВІД АНГЛ. ПОВЕДІНКА) РОЗГЛЯДАЮТЬ ВЛАДУ ЯК ОСОБЛИВИЙ ТИП ПОВЕДІНКИ ЛЮДЕЙ, КОЛИ ОДНІ ДОМІНУЮТЬ (ПАНУЮТЬ) НАД ІНШИМИ, А ІНШІ ПІДПОРЯДКОВУЮТЬСЯ ЇМ. ПСИХОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ВЛАДИ ВБАЧАЮТЬ ПЕРШОПРИЧИНУ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ СВІДОМОСТІ Й ПІДСВІДОМОСТІ ЛЮДЕЙ, РОЗГЛЯДАЮТЬ ВЛАДУ ЯК ВЗАЄМОДІЮ ЛЮДЕЙ, ЯК ПРАГНЕННЯ ВЛАДИ ОДНИХ І ПІДЛЕГЛІСТЬ ІНШИХ, ДОСЛІДЖУЮТЬ СУБ´ЄКТИВНУ МОТИВАЦІЮ ПОВЕДІНКИ ІНДИВІДІВ У РЕАЛЬНИХ УМОВАХ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ.

ВЛАДА І ВЛАДНІ ВІДНОСИНИ Є СКЛАДНИМИ, ДВОСТОРОННІМИ ЧИ БАГАТОСТОРОННІМИ АСИМЕТРИЧНИМИ ВЗАЄМИНАМИ МІЖ УЧАСНИКАМИ СУБ´ЄКТОМ І ОБ´ЄКТОМ ВЛАДИ. НЕОБХІДНОЮ УМОВОЮ РЕАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ Є ДОСЯГНЕННЯ ПІДЛЕГЛОСТІ ОБ´ЄКТА ВПЛИВОВІ СУБ´ЄКТА. СУБ´ЄКТ ВЛАДИ Є АКТИВНИМ, СПРЯМОВУЮЧИМ НАЧАЛОМ У ВЛАДНИХ ВІДНОСИНАХ, ВІН Є НОСІЄМ ВЛАДИ І ВПЛИВАЄ НА ПОВЕДІНКУ ОБ´ЄКТА НАЯВНИМИ У НЬОГО ЗАСОБАМИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СВОЇХ ІНТЕРЕСІВ. СУБ´ЄКТОМ МОЖЕ БУТИ ІНДИВІД, ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА, СОЦІАЛЬНІ СТРАТИ, КЛАСИ, НАЦІЇ, ДЕРЖАВИ І НАВІТЬ СВІТОВЕ СПІВТОВАРИСТВО (ООН, ЮНЕСКО).

ОБ´ЄКТОМ ВЛАДИ Є УЧАСНИК (УЧАСНИКИ) ВЛАДНИХ ВІДНОСИН, НА ЯКОГО СПРЯМОВУЄТЬСЯ ВПЛИВ СУБ´ЄКТА, ЩО ПРАГНЕ ЗА ДОПОМОГОЮ РІЗНОМАНІТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПОРЯДКУВАТИ СОБІ ОБ´ЄКТ ВПЛИВУ. ОБ´ЄКТ І СУБ´ЄКТ ВЛАДИ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ТІСНОМУ ВЗАЄМОЗВ´ЯЗКУ, ПІД ВПЛИВОМ РІЗНИХ ОБ´ЄКТИВНИХ І СУБ´ЄКТИВНИХ ЧИННИКІВ, СЕРЕД ЯКИХ МАТЕРІАЛЬНІ, СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ, ПОЛІТИКО- ПРАВОВІ, МОТИВАЦІЙНІ ТА ІН.

ПОЛІТИЧНА ВЛАДА ЦЕ ЗДАТНІСТЬ І МОЖЛИВІСТЬ ЗДІЙСНЮВАТИ ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА ПОЛІТИЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ І ПОЛІТИЧНУ ПОВЕДІНКУ ЛЮДЕЙ ТА ЇХНІХ ОБ´ЄДНАНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ПОЛІТИЧНИХ ЗАСОБІВ (ПРАВА, АВТОРИТЕТУ, ВОЛІ, ПРАВОМОЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИМУСУ ТОЩО). ЗА БАГАТОВІКОВУ ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ВІДБУЛИСЯ ЗНАЧНІ ЗМІНИ В РЕАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ: ВІД АРХАЇЧНИХ ФОРМ НАСИЛЛЯ ТА ПІДПОРЯДКУВАННЯ ДО СУЧАСНИХ ДЕМОКРАТИЧНИХ ФОРМ ЗДІЙСНЕННЯ ЇЇ, ЩО СПРЯМОВАНІ НА ДОСЯГНЕННЯ КОНСЕНСУСУ, САМОВРЯДУВАННЯ, ПІДПОРЯДКУВАННЯ ЗАКОНАМ. У СУЧАСНІЙ ПОЛІТОЛОГІЇ ДОМІНУЄ ТРАКТУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ ЯК ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ, АСОЦІАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП (СТРАТ), ЯКІ У СВОЄМУ ПРОТИБОРСТВІ ПРАГНУТЬ ДО ОРГАНІЗОВАНОГО ПРИМУСУ ЯК ДО ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ СВОЄЇ ПОЛІТИКИ. МАТЕРІАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ, НАБУТТЯ НЕЮ РОЛІ ВИЗНАЧАЛЬНОГО ЧИННИКА СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАВДЯКИ ІНСТИТУЦІАЛІЗАЦІЇ (ФОРМУВАННЮ ТА ФУНКЦІОНУВАННЮ ВІДПОВІДНИХ ІНСТИТУЦІЙ ВЛАДИ). СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНИХ ІНСТИТУЦІЙ, У СВОЮ ЧЕРГУ, Є ПОКАЗНИКОМ РІВНЯ ЦИВІЛІЗОВАНОСТІ СУСПІЛЬСТВА.

ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ: ІНТЕГРАТИВНА ( ПОЛЯГАЄ В ОБ'ЄДНАННІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ СИЛ СУСПІЛЬСТВА); РЕГУЛЯТИВНА ( СПРЯМОВУЄ ПОЛІТИЧНУ ВОЛЮ МАС НА РЕГУЛЮВАННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА, ПРАВОТВОРЧІСТЬ); МОТИВАЦІЙНА ( ФОРМУВАННЯ МОТИВІВ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПЕРЕДУСІМ ЗАГАЛЬНОЗНАЧУЩИХ); СТАБІЛІЗУЮЧА ( НАЦІЛЕНІСТЬ НА СТІЙКИЙ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ, ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА).

ОСНОВНИМИ ХАРАКТЕРНИМИ ОЗНАКАМИ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ Є: ЛЕГАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СИЛИ; ВЕРХОВЕНСТВО, ОБОВ´ЯЗКОВІСТЬ ЇЇ РІШЕНЬ ДЛЯ ВСІХ ГРОМАДЯН; ПУБЛІЧНІСТЬ, ТОБТО ВСЕЗАГАЛЬНІСТЬ, ТА БЕЗОСОБОВІСТЬ, ЩО Є ВИЯВОМ УСЕЗАГАЛЬНОЇ ВОЛІ; МОНОЦЕНТРИЧНІСТЬ ТА ІЄРАРХІЧНІСТЬ ЦЕНТРІВ ПРИЙМАННЯ РІШЕНЬ; БАГАТОМАНІТНІСТЬ РЕСУРСІВ І МЕТОДІВ ЗДІЙСНЕННЯ ВЛАДИ (ВІД НАСИЛЬСТВА, ПРИМУСУ, КАРАННЯ ДО ЗАОХОЧЕННЯ Й ПЕРЕКОНАННЯ, ВІД КОНТРОЛЮ Й УПРАВЛІННЯ ДО СУПЕРНИЦТВА Й СПІВРОБІТНИЦТВА); ЛЕГАЛЬНІСТЬ ВЛАДИ ЯК ВИПРАВДАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ ТА ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ, КОЛИ ГРОМАДЯНИ ВИЗНАЧАЮТЬ ПРАВОМІРНІСТЬ ІСНУЮЧОГО ПОЛІТИЧНОГО ПОРЯДКУ.

СОЦІАЛЬНА РОЛЬ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ НАЙПОВНІШЕ РОЗКРИВАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ЇЇ ФУНКЦІЇ, ЩО ВКЛЮЧАЮТЬ У СЕБЕ: ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ І ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН СУСПІЛЬСТВА; УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ НА РІЗНИХ РІВНЯХ; КЕРІВНИЦТВО ОРГАНАМИ ВЛАДИ, ПОЛІТИЧНИМИ І НЕПОЛІТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ; КОНТРОЛЬ ПОЛІТИЧНИХ ТА ІНШИХ ВІДНОСИН І В КІНЦЕВОМУ ПІДСУМКУ СТВОРЕННЯ ПЕВНОГО, ХАРАКТЕРНОГО ДЛЯ ТОГО ЧИ ТОГО СУСПІЛЬСТВА ТИПУ ПРАВЛІННЯ, ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ І ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ (МОНАРХІЧНОГО, РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО), ВІДКРИТОГО АБО ЗАКРИТОГО, ВІДОКРЕМЛЕНОГО ВІД ДЕРЖАВИ (АВТОКРАТИЧНОГО) СУСПІЛЬСТВА, ПРИТАМАННОЇ ДАНІЙ ДЕРЖАВІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ, ВІДПОВІДНИХ ЇЙ ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН ТА ІНШИХ ПОЛІТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК.

ПОЛІТИЧНА ВЛАДА – ЗДАТНІСТЬ І МОЖЛИВІСТЬ ЗДІЙСНЮВАТИ ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА ДІЯЛЬНІСТЬ, ПОВЕДІНКУ ЛЮДЕЙ ТА ЇХ ОБЄДНАНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ВОЛІ, АВТОРИТЕТУ, ПРАВА, НАСИЛЬСТВА. У ПОЛІТИЧНІЙ, СОЦІОЛОГІЧНІЙ, ФІЛОСОФСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ Є ДЕКІЛЬКА ПІДХОДІВ ДО ТРАКТУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ, НАЙГОЛОВНІШИМИ З НИХ Є: - БІХЕВІОРИСТСЬКИЙ ПІДХІД – ВЛАДА ЯК ПЕВНИЙ ТИП ПОВЕДІНКИ, ЗАСНОВАНИЙ НА МОЖЛИВОСТІ ЗМІНИ ПОВЕДІНКИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ; - ІНСТРУМЕНТАЛІСТСЬКИЙ ПІДХІД – ВЛАДА ЯК МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПЕВНИХ ЗАСОБІВ, ЗОКРЕМА НАСИЛЬСТВА; - ТЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД – ВЛАДА ЯК ДОСЯГНЕННЯ ПЕВНИХ ЦІЛЕЙ І ОДЕРЖАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ; - СТРУКТУРАЛІСТСЬКИЙ – ВЛАДА ЯК ОСОБЛИВІ ВІДНОСИНИ МІЖ ТИМ, ХТО УПРАВЛЯЄ, І ТИМ, ХТО ПІДПОРЯДКОВУЄТЬСЯ; - КОНФЛІКТОЛОГІЧНИЙ – ВЛАДА ЯК МОЖЛИВІСТЬ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ РОЗПОДІЛ БЛАГ У КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ; - РЕЛЯЦІОНІСТСЬКИЙ – ВЛАДА ЯК МІЖОСОБОВІ СТОСУНКИ, ЯКІ ДАЮТЬ ЗМОГУ ОДНОМУ ІНДИВІДОВІ ЗМІНЮВАТИ ПОВЕДІНКУ ІНШОГО.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ – ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ ОРГАН ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ДЕРЖАВНА ВЛАДА – ВИЩА ФОРМА ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ, ЩО СПИРАЄТЬСЯ НА СПЕЦІАЛЬНИЙ УПРАВЛІНСЬКО-ВЛАДНИЙ АПАРАТ І ВОЛОДІЄ МОНОПОЛЬНИМ ПРАВОМ НА ВИДАННЯ ЗАКОНІВ, ІНШИХ РОЗПОРЯДЖЕНЬ І АКТІВ, ОБОВЯЗКОВИХ ДЛЯ ВСЬОГО НАСЕЛЕННЯ. ДЕРЖАВНА ВЛАДА ФУНКЦІОНУЄ ЗА ПОЛІТИКО- ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ПРИНЦИПОМ. ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ВОНА НЕ ВИЗНАЄ НІЯКИХ РОДОВИХ ВІДМІННОСТЕЙ, А ЗАКРІПЛЮЄ НАСЕЛЕННЯ ЗА ПЕВНОЮ ГЕОГРАФІЧНОЮ ТЕРИТОРІЄЮ І ПЕРЕТВОРЮЄ ЙОГО У СВОЇХ ПІДДАНИХ (МОНАРХІЯ) АБО У СВОЇХ ГРОМАДЯН (РЕСПУБЛІКА). ДЕРЖАВНА ВЛАДА – СУВЕРЕННА, ТОБТО ВЕРХОВНА, САМОСТІЙНА, ПОВНА І НЕПОДІЛЬНА В МЕЖАХ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ ТА НЕЗАЛЕЖНА І РІВНОПРАВНА В ЗОВНІШНІХ ЗНОСИНАХ.

ОСНОВНИМИ РИСАМИ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ Є ЛЕГАЛЬНІСТЬ, ЛЕГІТИМНІСТЬ, ВЕРХОВЕНСТВО, ВПЛИВ, ЕФЕКТИВНІСТЬ І РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ. ЛЕГАЛЬНІСТЬ ВЛАДИ ОЗНАЧАЄ ЇЇ ЗАКОННІСТЬ, ЮРИДИЧНУ ПРАВОМІРНІСТЬ. ЛЕГАЛЬНА ВЛАДА ДІЄ НА ОСНОВІ ЧІТКО ФІКСОВАНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ. ЛЕГІТИМНІСТЬ ВЛАДИ – ЦЕ ДОБРОВІЛЬНЕ ВИЗНАННЯ ІСНУЮЧОЇ ВЛАДИ ГРОМАДЯНАМИ, ДОВІРА ДО НЕЇ З ЇХ СТОРОНИ, ВИЗНАННЯ ЇЇ СПРАВЕДЛИВОЮ, ПРОГРЕСИВНОЮ. ВЕРХОВЕНСТВО ВЛАДИ – ЦЕ ОБОВЯЗКОВІСТЬ ВИКОНАННЯ ВЛАДНИХ РІШЕНЬ (ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ, ПРАВОВИХ ТА ІН.) УСІМА ЧЛЕНАМИ СУСПІЛЬСТВА. ВПЛИВ ВЛАДИ – ЦЕ ЗДАТНІСТЬ СУБЄКТА ПОЛІТИКИ ЗДІЙСНЮВАТИ ВПЛИВ У ПЕВНОМУ НАПРЯМКУ НА ПОВЕДІНКУ ІНДИВІДІВ, ГРУП, ОРГАНІЗАЦІЙ, ОБЄДНАНЬ З МЕТОЮ СФОРМУВАТИ ЧИ ЗМІНИТИ ДУМКУ ЛЮДЕЙ ІЗ ПЕВНОГО ПИТАННЯ, ВРЕГУЛЮВАТИ ПОЛІТИКУ СОЦІАЛЬНИХ СУБЄКТІВ ТОЩО. ЕФЕКТИВНІСТЬ І РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ВЛАДИ ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩО САМЕ В КОНКРЕТНИХ СОЦІАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТАХ РЕАЛІЗУЮТЬСЯ УСІ ЗАДУМИ, ПЛАТФОРМИ, ПРОГРАМИ ВЛАДИ, ЗЯСОВУЄТЬСЯ ЇЇ ЗДАТНІСТЬ ЕФЕКТИВНО УПРАВЛЯТИ УСІМА СФЕРАМИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ.

ПРИКЛАД РАЦІОНАЛЬНОЇ ВЛАДИ: КАНЦЛЕР ФРН АНГЕЛА МЕРКЕЛЬ ЦЕНТРАЛЬНИМ ІНСТИТУТОМ ВЛАДИ Є ДЕРЖАВА, А ДЕРЖАВНА ВЛАДА ОДИН ІЗ НАЙВПЛИВОВІШИХ ЧИННИКІВ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. ДЕРЖАВНА ВЛАДА СПИРАЄТЬСЯ НА СПЕЦІАЛЬНИЙ АПАРАТ ПРИМУСУ, МАЄ ПРАВО ВИДАВАТИ ЗАКОНИ, ЯКІ Є ОБОВ´ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ВСІМА ГРОМАДЯНАМИ. ДЕРЖАВНА ВЛАДА ОРГАНІЗОВУЄ ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА, ВИХОДЯЧИ З УСЕЗАГАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ.

ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ: ВОНА НЕ МОЖЕ НАЛЕЖАТИ НІКОМУ ПОЗА ПРАВОВИМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ (ПОЗА ЗАКОНОМ); Є ЄДИНОЮ В МЕЖАХ СВОГО ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ; МАЄ ПУБЛІЧНИЙ ХАРАКТЕР; ВОЛОДІЄ МОНОПОЛІЄЮ НА ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО АПАРАТУ ПРИМУСУ; ВИДАЄ ВЛАДНІ РОЗПОРЯДЖЕННЯ, ОБОВ´ЯЗКОВІ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ; ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ БАЗУЄТЬСЯ НА СПІЛЬНОСТІ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН. ДЕРЖАВНА ВЛАДА ФУНКЦІОНАЛЬНО ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА ЗАКОНОДАВЧУ, ВИКОНАВЧУ І СУДОВУ.

У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СУЧАСНИХ ДЕМОКРАТИЧНИХ ДЕРЖАВ ПОДІЛ ВЛАДИ ВИЗНАЧАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВЛАДИ, ВІДПОВІДНО ДО ЯКОГО ЗАКОНОДАВЧА, ВИКОНАВЧА І СУДОВА ВЛАДА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВІДПОВІДНИМИ (РІЗНИМИ) ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ В МЕЖАХ ПОВНОВАЖЕНЬ, КОМПЕ-ТЕНТНОСТІ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КОЖНОЇ ГІЛКИ ВЛАДИ, А ЦЕ УНЕМОЖЛИВЛЮЄ ЗЛОВЖИВАННЯ ТА УЗУРПАЦІЮ ВЛАДИ В СУСПІЛЬСТВІ. РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАВДЯКИ ВИКОНАННЮ ДЕРЖАВОЮ ПЕВНИХ ФУНКЦІЙ, СУТЬ ЯКИХ ПОЛЯГАЄ У ВСТАНОВЛЕННІ ЗАКОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННІ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ВСІХ СФЕР СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ, ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ ТОЩО. РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА ЦЕ ПОСТІЙНЕ ПРАГНЕННЯ РІЗНИХ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ ЗАВОЮВАТИ ВЛАДУ, ДОМОГТИСЯ ЇЇ ЧИ ВПЛИНУТИ НА ПЕРЕРОЗПОДІЛ ВЛАДИ НА СВОЮ КОРИСТЬ. СПЕКТР ШЛЯХІВ ДОСЯГНЕННЯ ВЛАДИ ДОСИТЬ ШИРОКИЙ ВІД ПОЛІТИЧНИХ РЕВОЛЮЦІЙ, КОНТРРЕВОЛЮЦІЙ, РІЗНОГО РОДУ ПОЛІТИЧНИХ ПЕРЕВОРОТІВ (ВКЛЮЧАЮЧИ Й ВІЙСЬКОВІ) ДО ПОЛІТИЧНИХ ВИБОРІВ ЯК МЕХАНІЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ В ДЕМОКРАТИЧНИХ ДЕРЖАВАХ.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!