Компоненти професійної етики вчителя

Поняття професійної етики Нема жахливішої роботи, ніж учительська Нема виснажливішої роботи від учительської, Де нерви паляться, мов хмиз сухий. Де серце рветься... Але нема щасливішої долі, Коли людина з твоїх рук, учителю, Іде у світ на краплю світ людніє. («Дума про вчителя» Ї.Драч) Професійна етика – сукупність норм і правил, регулюючих поведінку представників певних професій на основі загальнолюдських моральних цінностей з урахуванням особливостей професійної діяльності й конкретної ситуації. Професійна етика посідає важливе місце в системі етичного знання, виступаючи невід'ємною складовою частиною підготовки і діяльності фахівця

Педагогічна етика є самостійним розділом етичної науки і вивчає особливості педагогічної моралі, з'ясовує специфіку реалізації загальних принципів моральності у сфері педагогічної праці, розкриває її функції, специфіку змісту принципів і етичних категорій. Педагогічна етика вивчає характер етичної діяльності викладача та етичних відносин у професійному середовищі, розробляє основи педагогічного етикету, що є сукупністю вироблених у викладацькому середовищі специфічних правил спілкування, манер поведінки людей, які професіонально займаються навчанням і вихованням.

В основі професійної етики в педагогічній сфері лежить спрямованість на задоволення людських потреб, повага до людини, її професії, стилю і способу життя, що визначає затребуваність в даній галузі таких професійно значущих особистісних якостей як: відповідальність, толерантність, справедливість, ввічливість, вміння спілкуватися, вміння приймати рішення в етично складних ситуаціях професійної діяльності, вміння залагоджувати і попереджати конфлікти, стресостійкість та інші складові соціально - професійної компетентності студентів в області професійної етики.

Компоненти професійної етики вчителя Педагогічний такт етикет Професійна етика вчителя

Компоненти професійної етики вчителя за теорією Л.Шевченко Професійна етика вчителя Моральна свідомість Моральна діяльність Моральні відносини

Такт необхідна умова успішного спілкування між людьми. Тактовна людина намагається вести себе в колективі так, щоб ні своїм зовнішнім виглядом, ні необережним словом не зіпсувати настрій навколишнім. Педагогічний такт це педагогічно грамотне спілкування в складних педагогічних ситуаціях, уміння знайти педагогічно доцільний і ефективний спосіб впливу, відчуття міри, швидкість реакції, здатність швидко оцінювати ситуацію і знаходити оптимальне рішення. Педагогічний такт також виявляється в умінні керувати своїми почуттями, не втрачати самовладання, емоційну врівноваженість у поєднанні з високою принциповістю та вимогливістю, з чуйним людяним ставленням до студента. Він вимагає критичності і самокритичності в оцінці своєї праці, нетерпимості до шаблону, формалізму, застою думки і справи, до бюрократизму і пихи, поваги. Педагогічний такт реалізується через мову і стиль поведінки.

Сутність педагогічного такту полягає в педагогічно доцільному ставленні та впливі педагога на студентів у вмінні налагоджувати продуктивний стиль спілкування. К. Д. Ушинський, який володів справжнім педагогічним тактом, писав, що жоден педагог "ніколи не може стати хорошим вихователем практиком без такту....Ніяка психологія не спроможна заступити людині психологічного такту, який незамінний у практиці в силу того, що діє швидко і вмить... і який передбачає приязнь без удаваності, справедливість без причепливості, доброту без слабкості, порядок без педантизму і, головне, постійну розумову діяльність". Педагогічний такт це професійна якість вчителя. Він являться складовою педагогічної майстерності і набувається разом з педагогічною освітою і педагогічною практикою. Повага до учнів, бережливе ставлення до їх особистості лежить в основі педагогічного такту.

Основні показники педагогічного такту науково-педагогічного працівника: людяність без зарозумілості; вимогливість без брутальності та причепливості; педагогічний вплив без наказів, навіювань, попереджень, без приниження особистої гідності учня; вміння висловлювати розпорядження, вказівки та прохання без зухвалості, без зарозумілості; уміння слухати співрозмовника, не виявляючи байдужості та вищості; урівноваженість, самовладання і діловий тон спілкування, без дратівливості та сухості; простота в спілкуванні без фамільярності та панібратства, без показухи; принциповість і наполегливість без упертості; уважність, чутливість і емпатичність без їх підкреслення; гумор без посміху;

Професійний етикет вчителя У кожного Я є своє ім'я, На всіх не нагримаєш грізно, Ми -- це не безліч стандартних "я", А безліч всесвітів різних. Василь Симоненко Етикет норми й правила, які відображають уявлення про гідну поведінку людей у суспільстві

Основні принципи сучасного етикету: 1. Принцип гуманізму й людяності, який вимагає бути ввічливим, тактовним, ґречним, скромним. 2. Принцип доцільності дій, який дозволяє людині поводитися розумно, просто, зручно для себе й оточуючих. 3. Принцип краси поведінки, шляхетності. 4. Принцип дотримання звичаїв і традицій тієї країни, в якій перебуває людина.

Моральна свідомість - форма суспільної свідомості, яка відображена і закріплена у вигляді моральних норм і правил поведінки людей у суспільному та приватному житті. Моральна діяльність - це духовно-практична діяльність, вона реалізується в сфері практичних відносин, в соціальній дійсності, на відміну від теоретичної. Вона проходить два етапи: 1) етап морального вибору та рішення; 2) етап реалізації рішення в процесі обєктивного, позаморального за своїм характером дії. Моральні відносини педагога - вид суспільних відносин, що е сукупністю соціальних зв'язків і залежностей, у яких основну роль відіграє взаємодія людей і соціальних спільнот, що грунтуються на загальноприйнятих моральних цінностях, спрямованого на дотримання суспільного та індивідуального блага і користі, гармонізацію умов морального прогресу. Вони характеризуються діалектичною єдністю об'єктивного і суб'єктивного. Об'єктивний аспект моральних відносин виявляється у вчинках та поведінці педагога, у яких опредмечується його моральна

Дякую за увагу!