Що це за частина мови – імя, яку називали ще стародавні вчені? Нині такої частини мови наче й немає. Але ж є іменник, прийменник, займенник – назви, до яких входить частинка імен- ( ймен-). В античні часи частина мови імя означала не тільки іменник, а й прикметник та числівник – обєднувала ту групу частин мови, яку ми називаємо іменними частинами. Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав О.Парти - цький. Проте й після цього деякі грама- тики й далі називали іменник сущником. Навіть правопис 1926 року іменник назвав речівником.

Іменник – це повнозначна ( самостійна )частина мови, яка має значення предметності й відповідає на питання хто ? що?

Під поняттям предметності в граматиці розуміють не тільки назви конкретних предметів, а й … Опредмечені ознаки ( білизна,вічність старанність); Опредмечені ознаки ( білизна,вічність старанність); Дії та стани ( розповідь, хвилювання радість); Дії та стани ( розповідь, хвилювання радість); Абстрактні поняття ( слава, епоха, романтизм) Абстрактні поняття ( слава, епоха, романтизм)

Морфологічні ознаки іменників Іменникам властиві такі граматичні категорії: Роду чоловічий жіночий середній спільний Роду чоловічий жіночий середній спільний Числа однина множина тільки однина тільки множина Числа однина множина тільки однина тільки множина Відмінка називний родовий давальний знахідний орудний місцевий кличний Відмінка називний родовий давальний знахідний орудний місцевий кличний

Синтаксична роль іменників Підмет Іменна частина складеного присудка Додаток Означення Обставина …Хай собори на руїні Стануть там, де Ти прорік. Суверенній Україні Слава нині і повік ! О. Лупій Син для матері - відрада. Олесь Гончар Вишивала молоденька мати вишиванку. Є.Лещук І знов у тебе в серці розцвітають Шевченка думи і пісні Тичини. М.Рильський Пливуть у піднебессі кучеряві хмарки.

Групи іменників за значенням назви загальні назви власні назви істот назви неістот абстрактніконкретні

Іменники загальні та власні Загальні іменники – це узагальнені назви однорідних предметів ( фізика, столиця, річка, книжка). Власні іменники – це індивідуальні назви окремої особи чи одиничного предмета, тобто виділення з одиничного ряду чогось( чи когось). Вони завжди пишуться з великої літери: Карпати, Дніпро, Україна, газета «Світлий шлях», видавництво « Генеза»,цукерки « Ромашка». Назви книг ( крім релігійних), газет, журналів, художніх і музичних творів, установ, кораблів, картин, кінофільмів, магазинів, кінотеатрів, фірм, виробів, продуктів, тракторів, автобусів, нагород ( медалей) беруться в лапки: теплохід «Надія», магазин «Лакомка», ансамбль «Купалинка», журнал «Пізнайко», медаль «За відвагу», автомобіль «Таврія». Власні іменники переважно вживаються в однині, але деякі мають форму лише множини: Черкаси, Прилуки (місто), Карпати, Саяни (гори), Дарданелли ( протока).

Іменники, що відповідають на питання хто?, обєднуються в семантичну групу назв істот. Сюди належать: - назви людей та тварин: Олеся, ведмідь, хлопчик, гуска,комар; - назви міфологічних істот: лісовик, водяник, домовик, русалка, відьма, змій, Нептун, Берегиня; - назви померлих людей: мрець, небіжчик, покійник; - назви карт, шахових фігур: валет, король, пішак, ферзь, кінь. Решта іменників відповідає на питання що? й становить групу назв неістот: мрія, дуб, ялинка, нарцис, роза, сніжинка.

Іменники з конкретним значен- ням називають предмети, явища дійсності, що пізнаються за допомогою органів зору, чуття та уяви. При цьому не обовязково, щоб вони були реальними. Достатньо, щоб мовець уявив їх собі, як відчутні: галявина,вершина, марево, русалка, дірка, лісовик. Слова із значенням назв процесів, ознак, властивостей, які не належать до конкретних предметів і мисляться поза зв'язком з ними, називають абстрактними. Вони називають узагальнені поняття, що не сприймаються безпосередньо органами чуття людини: ввічливість, козацтво,хитрощі, сумління ( це слова з похідними основами прикметникового та дієслівного походження із суфіксами –ість, - анн(я), -інн(я), -ств(о),-ощ(і),-зтв(о), -цтв(о). Меншу групу становлять слова з непохідними основами: мир, честь,воля, дух, сила.

Чоловічого ( іменники співвідносні із займенниками : він, цей ); Жіночого ( іменники співвідносні із займенниками : вона, ця ); Середнього ( іменники співвідносні із займенниками : воно, це ); Окрему групу становлять іменники спільного роду.

Це назви осіб за діями, вчинками, рисами характеру, зовнішніми ознаками, що мають закінчення - а(-я): каліка, пяниця, приблуда, плакса, бідолаха базіка, староста, лівша, розмазня. Назви осіб за професією чи видом діяльності належать до іменників чоловічого роду, хоча можуть називати осіб як чоловічої так і жіночої статі: Молодий (да) директор виступив (ла) перед вчителями- пенсіонерами.

Як визначити рід незмінюваних іменників? У словах іншомовного походження : - назви осіб – за відповідністю до статі: аташе, денді, мосьє, портьє, маестро, джентельмен, Гейне,Золя – чоловічий рід (він); міс, фрау, мадам, леді, Беатріче,Зегерс - жіночого роду ( вона); назви істот (тварин, птахів) чоловічого роду (можливе розрізнення за статтю): кенгуру, шимпанзе, поні, какаду, колібрі, фламінго, роздратована шимпанзе, маленька колібрі, муха цеце (жін. рід); назви неістот середнього роду: кіно, журі, таксі, метро, шосе, рагу, пюре, фойє, інтерв'ю, резюме, до іменників чоловічого роду належать слова сироко, торнадо (назви вітрів); до іменників жіночого роду авеню (вулиця), кольрабі (капуста), салямі (ковбаса); комі, гінді, бенгалі (назви мов). у власних географічних назвах за родовою назвою (місто, село, озеро, річка, острів, країна): Капрі (острів чол. р.), Тбілісі (місто сер. р.), Перу (країна жін. р.), Калахарі (пустеля жін. р.),Онтаріо (озеро сер. р.), Онтаріо (штат чол. р.), Онтаріо (річ- ка жін. р.), Міссісіпі (річка – жін. р.).

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження Жіночий назви осіб жіночої статі ( леді,мадам) Цеце ( муха). івасі, путасу (риба), авеню ( вулиця), кольрабі(капуста), салямі ( ковбаса). комі,гінді, бенгалі (назви мов) Чоловічий назви осіб чоловічої статі (маестро,портье, папараці) Назви істот (тварин,птахів - кенгуру, колібрі) сироко,торнадо (вітер) Середній назви неістот ( резюме, таксі, бюро)

істота неістота особа тварина чоловічий жіночий середній Сер.рід за статтю за статтю (винятки) ( винятки) ( більшість) (винятки) мадам(ж) спільного вітри фейхоа, канапе, візаві папараці(ч) динго,колібрі, (майстр, кольрабі, цунамі, хіпі кутюр'є(ч) кенгуру,колі, греко,сиро, бере комюніке мансі альпака торнадо, бері-бері гіндустані статус- кво, стрит протеже жіночого шиті(танець), ківі-ківі, бефстроганов, страдиварі, цеце,івасі, кабукі(японськ. альма-матер, маго(безхвоста театр), багі, салямі, мавпа), окапі бенді, барбекю, авеню, (родина жирафових) кантрі (стиль путасу (голуба риба) у музиці), (мови: пушту, чоловічий жакоб, кавасакі, комі, гінді, какаду, ему, сулугуні бенгалі) шимпанзе

Довідник школяра Протеже ( франц.)- особа, що користується чиєюсь прихильністю або рекомендацією, влаштовуючи свої справи, службову карєру; чийсь ставленик, улюбленець. Візаві (франц.)- супротивник,підопічний. Кутюр'є - той, що шиє одяг. Динго(англ.)- дикий австралійський собака. Колібрі( франц.)- найменші птахи на Землі. Колі (франц.)- шотландська вівчарка. Альпака (ісп.)- гірська коза в Андах – лама - родина верблюдових. Ківі-ківі(маорійське)- птах, поширений у Новій Зеландії. Розміром з велику курку; не літає, має лише зачаткові крила. Цеце - кровососна комаха родини справжніх мух. Ему - рід нелітаючих птахів. Поширені в степах Австралії.

Довідник школяра Жакоб - поширений у ст. стиль меблів з червоного дерева з накладними бронзовими або латунними прикрасами. Від прізвища французьких майстрів художніх меблів. Какаду (нім.) - птах підродини гладкоязиких папуг. Кавасакі ( япон.) - тип дальносхідного риболовецького моторно – парусного судна. Бере (франц)- груша видовженої форми. Кольрабі (нім.)- капуста. Фейхоа - фрукт суниці. Бері-бері - захворювання, що зумовлюється нестачею в їжі вітамінів комплексу В. Альма – матер (лат.) – мати – годувальниця. Старовинна студентська назва університету(який дає поживу для роздуму). Місце, де хтось виховується, набуває професії.

Довідник школяра Авеню (франц.) - у Франції, Англії,США та деяких інших країнах - широка вулиця, звичайно обсаджена деревами. Страдиварі - скрипка роботи відомого італійського майстра 18 ст. А. Страдиварі. Комюніке (франц.) - офіційне повідомлення(здебільшого про дипломатичні переговори). Цунамі – (япон.)- великі хвилі, що виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів; найчастіше біля берегів Тихого океану.

Місця морфологічного ризику! Категорія роду (визначення роду змінюваних іменників з нульовим закінченням). Жіночий Чоловічий ( в О. відмінку) -Ю -ом(-ем) Нежить ( жіночий рід – О.в. нежиттю)

Чоловічий рід! Сибір, степ, смерч, насип, пил, Псалтир, кір(кором), аерозоль, рояль, ґедзь, бевзь( бовдур), тесть, шампунь, тюль, толь, віхоть, лосось, Корсунь, Дніпро, собака.

Зауважте! Посада без прізвища + дієслово минулого часу чоловічого роду: бібліотекар сказав ( хоч і жіночого роду). Посада + прізвище = жіночий рід. ( Професор Петрова сказала, бібліотекар Онищенко повідомила)

Рід складноскорочених слів (в абревіатурах - ініціальних, буквенних ) В незмінюваних складноскорочених словах рід визначається за головним словом ГЕС- жін.рід, бо електростанція В змінюваних складноскорочених словах рід визначається граматично за типом відмінювання (КрАЗ-КрАЗові-КрАзом) Так само визначаються іменники чоловічого роду ДЕК, МОП, ВАК (хоч головне слово - вища атестаційна комісія-жін. роду) НАТО – ( організація- ж.р.) – НАТО вирішила

Іншомовні слова на голосний какаду (тварина) Ч. папараці ( особа) Ч. Але ! пальто (-а), ситро (-а) цеце (муха) Ж ( з1937 року - змінювані) цунамі (неістота) С. Абревіатури з початкових букв НАТО- основне слово ( організація) Ж Жіночі прізвища на –ко,-ло. Захарченко - стать Ж (Галина Борисівна)

Більшість іменників має два числа однину і множину. Це назви предметів, які піддаються лічбі й здатні поєднуватися з кількісними числівниками: сім років, три століття, п'ять газет, два озера, троє кошенят, кілька поезій, дев'ятеро учнів. Іменники, що мають лише форму однини Іменники, що мають лише форму множини

Іменники, що мають лише форму однини Збірні: людство, рідня, учительство, ректорат, пір'я, листя, насіння. Речовинні: вугілля, молоко, цукор, кисень, сметана, пиво, залізо, свинець. Слова з абстрактним значенням: щастя, мудрість, істина, правда, співпраця, патріотизм, слава. Власні назви: Україна, Київ, Дніпро, Хрещатик, Богдан, «Літературна Україна». Збірні: людство, рідня, учительство, ректорат, пір'я, листя, насіння. Речовинні: вугілля, молоко, цукор, кисень, сметана, пиво, залізо, свинець. Слова з абстрактним значенням: щастя, мудрість, істина, правда, співпраця, патріотизм, слава. Власні назви: Україна, Київ, Дніпро, Хрещатик, Богдан, «Літературна Україна».

Іменники, що мають лише форму множини Назви конкретних предметів парної або симетричної будови: ножиці, двері, сани, ковзани, ночви, штани, окуляри, ворота, терези, вила, граблі, лапки, куранти. Речовинні: вершки, макарони, дріжджі, консерви, парфуми, ліки. Назви сукупності людей і предметів (збірні): діти, гроші, копалини, надра. Назви часових понять, обрядів, процесів: роковини, канікули, заручини, хрестини, входини, іменини, обжинки, приморозки, сутінки, заробітки, походеньки. Назви ігор: шахи, шашки, піжмурки. Назви абстрактних понять (із суфіксом -ощ-): заздрощі, ревнощі, хвастощі, лінощі, прикрощі, пахощі. Деякі власні назви: Чернівці, Черкаси, Суми, Бортничі, Жовті Води, Афіни, Карпати, Альпи, Піренеї, Кордильєри. Назви конкретних предметів парної або симетричної будови: ножиці, двері, сани, ковзани, ночви, штани, окуляри, ворота, терези, вила, граблі, лапки, куранти. Речовинні: вершки, макарони, дріжджі, консерви, парфуми, ліки. Назви сукупності людей і предметів (збірні): діти, гроші, копалини, надра. Назви часових понять, обрядів, процесів: роковини, канікули, заручини, хрестини, входини, іменини, обжинки, приморозки, сутінки, заробітки, походеньки. Назви ігор: шахи, шашки, піжмурки. Назви абстрактних понять (із суфіксом -ощ-): заздрощі, ревнощі, хвастощі, лінощі, прикрощі, пахощі. Деякі власні назви: Чернівці, Черкаси, Суми, Бортничі, Жовті Води, Афіни, Карпати, Альпи, Піренеї, Кордильєри.

Збірні Речовинні Власні назви Дії, ознаки Слова з абстрактним значенням Назви конкретних предметів парної або симетричної будови Речовинні Назви сукупності людей і предметів (збірні) Назви часових понять, обрядів, процесів, ігор Назви абстрактних понять (із суфіксом -ощ-) Деякі власні назви

Відміни іменників І відмінаІІ відмінаІІІ відмінаІV відміна РІД РІД чоловічий, жіночий, спільний чоловічий, середній жіночийсередній Закінчення -а (-я) Нульове або – о; -о,-е, -а (-я) Нульове, а також іменник мати -а (-я), при відміню- ванні яких зявляються суфікси -ат-, -ят-, -ен- Іменники І та ІІ відмін поділяються на групи

До відмін не належать: множинні іменники (сани, ворота); Іменники прикметникового походження (майбутнє); незмінювані іменники іншомовного походження (амплуа, пюре); жіночі прізвища на приголосний та -о (Козак Ольга, Карпенко Настя) жіночі імена по батькові є іменниками І відміни (Іванівна, Іванівни, Іванівні...), чоловічі імена по батькові іменниками II відміни (Петровича, Петровичу...).

Групи іменників Тверда групаМ'яка групаМішана група Основа на твердий приголосний: допомога, староста Основа на м'який приголосний: крапля, надія, Ілля Основа на шиплячий приголосний: тиша, круча, вежа Іменники чоловічого роду з основою на твердий приголосний: степ, батько Iменники середнього роду із закінченням -о: місто, золото Іменники чоловічого роду з основою на м'який приголосний: велетень, урожай, тюль Іменники середнього роду із закінченням -я: обличчя, навчання, зілля Іменники середнього роду із закінченням -е, крім основи на шиплячий: поле, сонце, море Іменники з основою на шиплячий приголосний, крім іменників середнього роду на -я. кущ, сторож, плече, явище.

Іменники II відміни на -р можуть належати і до твердої, і до м'якої, і до мішаної групи: Алгоритм судження Іменник – назва професії чи діяльності людини так ні іменник на –яр? Іменник має в Н.в.мн. закінчення – і, у Р.в. одн. закінчення -я, так так ні мішана група мяка група тверда група наголошені 1) ненаголошені 1) на –ер, - ір,-ор, -ур суфікси –ар(-яр) суфікси –ар-,-ир-, які (шофер,папір, абажур); у множині мають 2) із ненаголошеними наголос на закінченні -ар,-яр,-ир (гектар, (школяр,каменяр ( кобзар-кобзарі, футляр,бригадир); тесляр,скляр, димар - димарі) 3) із ненагол.ар(-яр) повістяр) 2) із ненаголошеним (муляр, столяр) суфіксом –ар(лікар-лікарі. 4) слова: мир, вир, жир, бондар-бондарі) дар,снігур,звір,комар (хоч - комарі,снігурі,звірі)

Інженер(-а) Секретар (-я) Слюсар ( -я ) Токар (-я) Комбайнер(-а) Муляр (-а ) Маляр (-а ) Лікар (-я)

Щоб змінити слово є відмінки. І якщо завчить тобі не ліньки, Ці поради пригадаєш враз, їх назвеш без хиби повсякчас. Отже, називний лиш називає: Що? І хто (нам пісню заспіває)? В родового інші запитання. Це кого? Чого (немає в Тані)? Віддали кому? Чому? давальний. Котрому? Кому? (веселій Анні). Далі йде знахідний, щоб знайшли: Що? Скількох? (звірят). І скільки? (лип). Підказав орудний, чим орали, Ким і скількома? (двома волами). А місцевий має назву місця: В кому? В чому? В чім? (в ріці, на листі). Щоб звернутись кличний є відмінок. Просто клич: Матусю! Україно! Любов Сердунич

Категорія відмінка ІІ відміна чол.р. в Р.в. ( хлібу, диплому чи хліба, диплома) ? - вірно хліба, диплома,тому що можна порахувати 1,2,3 диплома, хліба. Іменники з основою на –р ( хабара чи хабаря) ???

Подорож у казку В Лапландії жили жителі – Володар, Каменяр, Друкар, Хабар Фігляр і вирішили вони, що їм потрібно побудувати будиночки з віконечками. Н.в. О.в. мішана група школяр -а - ем ( вид діяльності, назва професії) ЯР тверда група ювіляр -а - ом ( не означає виду діяльності, назви професії )

столяр маляр таляр фігляр ? Судження : 1- назва професії, вид діяльності? 2- наголос падає на початок слова ? 3- якщо дотримано обидві умови, то пиши столяра, столяром, столяри-тверда група. Таляр (не вид діяльності)- таляром, таляри Фігляр - фігляром, фігляри.

Побачили іменники, що вже є 2 будиночки, вирішили ще й третій побудувати закінчення в Н.в. мяка група -я -ем і -ар(-ир), тверда група -а -ом и лазар, лазаря, лазарем, лазарі; але, якщо прізвище Лазар, то Лазара, Лазаром; Кобзар, Кобзара, Кобзаром.

Решта: -ор- -ур- -ер- -ір -юр- -єр- -їр- кондуктор абажур панцер кефір гіпюр плеєр конвоїр Панцер, панцера, панцером, панцери.

Простий підмет Під лежачий камінь вода не тече.

Справді, кілька машин підїхало до хати.

Чи винна ж голубка, що голуба любить? Обставина Лиш у труді живе людина, без труда її нема.

1. У наведених реченнях визнач, яку синтаксичну роль виконують виділені іменники. 2. Розподіли іменники за відмінами: сирота, плем'я, гроно, кутя, подорож, ягня, межа, футляр, сонце, суддя, мати, весілля, дитина, ненависть, край, піч, лоша. 3. Цифровий диктант. З наведених речень випиши іменники. Визнач їх рід: 1-ж.р., 2- ч.р., 3- с.р.. Поезія - це завжди неповторність. Здоров'я всьому голова. Кров не вода, а серце не камінь. Людина кожна якоюсь мірою поет.