Діагностика рівеня вихованості учнів

Вихованість – це інтегративний показник сформованого відношення учня до навчання, людей, суспільства, до себе. Вихованість передбачає культуру поведінки, етикет, культуру спілкування.

Складові вихованості: 1. Наявність соціально значимих якостей. 2. Рівень сформованості різних особистісних якостей. 3. Спрямованість особистості 4. Відношення до загальнолюдських цінностей. 5. Поведінка учнів: провідні мотиви поведінки; цінності; орієнтації.

Дослідження та аналіз рівня вихованості дає змогу: конкретизувати цілі виховної роботи; здійснити диференційований підхід до учнів з різним рівнем вихованості; забезпечити особистісно орієнтований підхід до особистості кожного гімназиста; спрогнозувати близькі та віддалені результати виховної діяльності; співвіднести проміжні результати з початково зафіксованими; обґрунтувати вибір змісту та методів виховання.

«Пошаровий» аналіз виховного процесу 1. Зовнішній портрет школяра. 2. Фізичне і психічне здоровя школярів. 3. Поведінка школярів. 4. Взаємини школярів. 5. Ціннісні переваги школяра. 6. Ставлення школяра до себе.

Анкета «Визначення рівня відповідальності» 1.Чи відчуваєш ти почуття провини за невиконане завдання? 2.Чи з першого разу ти берешся за роботу, якщо прохає вчитель? 3.Чи відчуваєш ти почуття відповідальності за братів наших менших? 4.Чи відмовляєшся допомогти своїм батькам, якщо вони тебе просять? 5.Чи відчуваєш, що тільки від тебе залежить твоє майбутнє? 6.Чи ти усвідомлюєш, що успішність твого навчання залежить лише від твого ставлення до нього?

Анкета «Визначення рівня працелюбності» 1.Чи дбайливо ти ставишся до результатів праці людини? 2.У їдальні ти намагаєшся сам себе обслуговувати? 3.Чи все ти робиш охайно та старанно? 4.Чи завжди доводиш розпочату справу до кінця? 5.Чи вважаєш навчання своєю працею? 6.Чи допомагаєш батькам, старшим членам сімї? Обробка даних Від 6 до 4 позитивних відповідей це нормальний рівень відповідальності. Від 3 і нижче це низький рівень відповідальності.

Анкета «Визначення рівня активності» 1.Яке твоє ставлення до громадського життя колективу? 1.дорожу ним; 2.байдужий; 3.ставлюся негативно. 2.Чи виконуєш ти громадські доручення, береш участь у діяльності органів самоврядування? 1.так; 2.інколи; 3.ні. 3.Чи виступаєш на зборах колективу з пропозиціями, критикою недоліків? 1.так; 2.інколи; 3.ні. 4.Чи здатний ти висловлювати власну думку? 1.так; 2.інколи; 3.ні. 5.Ти активний чи байдужий у суспільно-корисній діяльності? 1.активний; 2.байдужий. а) 3 бали,б) 2 бали, в) 1 бал. Критерії для визначення рівня активності: високий рівень активності 5-13 балів, середній рівень балів низький рівень 9-5 балів.

Анкета «Визначення рівня доброзичливості» 1.У вас з'явилися кишенькові гроші. Чи могли б ви витратити всі гроші на подарунки друзям? 2.Товариш розповідає вам про свої негаразди. Чи натякнете ви йому, що вас це мало цікавить, навіть якщо це не так? 3.Якщо ваш партнер не дуже добре грає в шахи або в іншу гру, чи будете ви йому інколи «піддаватися» щоб зробити приємне? 4.Чи часто ви говорите людям приємне для того, щоб підвищити їм настрій? 5.Чи полюбляєте ви злі жарти? 6.Ви злопам'ятні? 7.Чи можете ми терпляче вислухати те, що вас зовсім не цікавить? 8.Чи вмієте ви застосовувати свої здібності на практиці? 9.Чи зупиняєте ви гру, коли починаєте програвати? 10.Якщо ви впевнені у тому, що ваша думка правильна, чи відмовитеся ви вислухати аргументи опонента? 11.Чи охоче ви виконуєте прохання? 12.Чи станете ми насміхатися з будь-кого, щоб розвеселити оточуючих? Ви отримуєте по одному балу за відповідь «так» на питання: 1, 3, 4, 7, 11, і за відповідь «ні» на питання 2, 5, 6, 8, 9, 10, 12. Більше 8-ми балів високий рівень. Від 4-х до 8-ми балів середній рівень. Менше 4-х балів низький рівень.

Анкета «Здоровий спосіб життя» 1.Чи знаєте ви як вести здоровий спосіб життя? 2.Чи робите ви ранкову зарядку? 3.Скільки в день ви разів їсте? 4.Чи маєте ви шкідливі звички? 5.Скільки годин на добу ви спите? 6.Якому відпочинку ви надаєте превагу (активному чи пасивному)? Від 5-х до 6-ти – високий рівень. 4-ри – середній рівень. 3-ри – низький рівень.

Оцінити подані якості за допомогою пятибальної системи: 5 балів- високий рівень розвитку; 4 бали – хороший рівень; 3 бали – середній рівень; 2 бали – низький рівень. Перелік якостей: Відповідальність Бережливість Дисциплінованість Відповідальне відношення до навчання Відношення до праці Колективізм Доброта Чесність та справедливість Скромність Культурний рівень

Корекційна робота щодо підвищення рівня вихованості 1 етап діагностування особистості кожного учня; дослідження рівня міжособистісних контактів між учнями; організація колективної діяльності. 2 етап спостереження за учнями у ході виховної діяльності; створення атмосфери співпраці; використання інтерактивних методів роботи. 3 етап проектування розвитку ціннісних орієнтацій, особистісних якостей учнів; порівняння наявного рівня вихованості з його ідеалом; складання диференційованих та індивідуальних програм виховання та самовиховання учня. 4 етап проектування поведінки та відносин у різних ситуаціях; використання методів індивідуального педагогічного впливу. 5 етап уточнення та перегляд колективних, групових, індивідуальних програм; використання ефективних методів та прийомів корекційної роботи.

Робота над негативними якостями: приборкати гнів, утриматися від обману і неправди, залишити лихослівя, позбутися поганих звичок, утамувати себе, виправитися від зазнайства, гасити гонористість, не хвалитися, не вступати у конфлікти, коригувати ненависть, зняття напруження, коригувати неадекватність, уникати неконструктивного спілкування. Робота над позитивними якостями : керувати своїми почуттями, загартовувати сумління, захищати свою гідність, виявляти співчуття, налагоджувати дружні стосунки, творити добро, набувати справжньої людяності, розвивати милосердя, набути доброчесності, дотримуватися справедливості, розвивати навички безконфліктного спілкування, проявляти індивідуальність, зробити себе кращим.

Робота з батьками включає 3 важливих аспекти: Вивчення умов життя учнів, уклад життя в сімях, ціннісні орієнтації батьків, їхні погляди на цілі та методи виховання, а також визначення їх виховного потенціалу. Зясування наскільки спосіб життя сімї, її виховна діяльність відповідають суспільним вимогам. Намагання втілити в кожну сімю цілей щодо виховання молодого покоління.

Загальні принципові положення 1.. В жодному разі не порівнювати одну дитину з іншою, клас із класом. 2. Розглядати процес у його динаміці, роблячи заміри кількісні або якісні в певний часовий період двічі, щоб порівняти «вчора» і «сьогодні». 3. Враховувати під час аналізу сильний вплив соціального мікросередовища, фіксувати саму тенденцію формування у дітей ціннісних новоутворень, а також кількість дітей, які задовольняють педагоги певним рівнем свого розвитку на даний момент. 4. Зміст аналізу і педагогічної оцінки частково можна довести до школярів з погляду організації життєдіяльності школи, а не з погляду організації виховання, щоб сприяти субєктності школяра, спрямувавши його увагу і творчу енергію на самопізнання та самовдосконалення. 5. Ґрунтовно обговорювати на педагогічних нарадах одержані результати, виходячи з них планувати корекцію системи виховання в конкретному класі, в школі.

Школа це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє. А. Барбюс