Виконала : студентка 4 курсу групи Е - 41/1 у Малютіна Марина

У розвитку економічних зв ' язків та співробітництва ук ­ раїнських підприємців із зарубіжними партнерами важливу роль відіграє зовнішньоекономічний договір ( контракт ). Відповідно до Закону України " Про зов ­ нішньоекономічну діяльність " від 16 квітня 1991 р. Зовнішньоекономічний договір ( контракт ) - матеріально оформлена угода двох або більше суб ' єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов ' язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Основні види зовнішньоекономічних договорів : 1. Контракт на купівлю - продаж товарів. 2. Контракт на імпорт обладнання ( устаткування ). 3. Контракт про зустрічну торгівлю. 4. Контракт про лізинг. 5. Контракт на виконання робіт з матеріалів замовника ( давальницької сировини ). 6. Контракт на комерційне представництво ( дилер, дистриб ' ютор ). 7. Контракт про консигнаційний склад. 8. Контракт на технічне обслуговування. 9. Контракт про комісію. 10. Контракт про кооперацію. 11. Контракт про іноземні інвестиції. 12. Ліцензійний контракт. 13. Контракт про передання передового досвіду, нових знань ( ноу - хау ). 14. Контракт на спорудження інвестиційного об ' єкта. 15. Контракт про перевезення ( транспортування ) вантажу. 16. Контракт про міжнародну експедицію. 17 Контракт про страхування ( вантажу, транспортних засобів, кредитів тощо ). 18. Контракт про контроль кількості та якості товарів у міжнародному обігу. 19. Контракт про факторинг.

Відповідно до ст. З Закону України " Про зов ­ нішньоекономічну діяльність " суб ' єктами зовнішньоеко ­ номічної діяльності в Україні є : фізичні особи громадяни України, іноземні грома ­ дяни та особи без громадянства, які мають цивільну право ­ здатність і дієздатність згідно з законами України і постій ­ но проживають на території України ; юридичні особи, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України ( підприємства, організації та об ' єднання всіх видів, вклю ­ чаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні до ­ ми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно - фінансові установи, міжнародні об ' єднання, організації та ін., у тому числі юридичні особи, майно або ка ­ пітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб '­ єктів господарської діяльності ; об ' єднання фізичних, юридичних, фізичних та юри ­ дичних осіб, які не є юридичними особами згідно з зако ­ нами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно - правовими закона ­ ми України не заборонено здійснювати господарську ді ­ яльність.

Порядок укладання та виконання зовнішньоторговельних договорів регулюють такі нормативно - правові акти України : Цивільний кодекс України ; Закон України " Про зовнішньоекономічну діяльність "; Закон України " Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті "; Закон України " Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах "; Закон України " Про регулювання товарообмінних ( бартерних ) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності "; Указ Президента України " Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб ' єкти підприємницької діяльності України " від p.; Указ Президента України " Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів " від p.; Указ Президента України " Про заходи щодо вдосконалення кон ' юнктурно - цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності " від p.; Декрет Кабінету Міністрів України " Про систему валютного регулювання і валютного контролю " від p.; Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України " Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів ( контрактів ) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів ( контрактів ), які передбачають розрахунки в іноземній валюті " від р. 444; Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України " Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів ( контрактів )" від р. 201.

Законом України « Про зовнішньоекономічну діяльність » встановлена обов язкова проста письмова форма договору ( якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом ). При цьому ст. 31 Закону України « Про міжнародне приватне право » містить більш конкретизовані вимоги відносно форми зовнішньоекономічного договору. Так, якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - форма договору залежить від права місця проживання сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором. Форма правочину щодо нерухомого майна визначаєт ься відповідно до права держави, у якій знаходиться це майно, а щодо нерухомого майна, право на яке зареєстроване на території України, - права України.

Права та обов язки сторін зовнішньоекономічного договору ( контракту ) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Відповідно до п. 5 ст. 382 Господарського процесуального кодексу України у разі недосягнення згоди сторін стосовно порядку визначення права, він встановлюється відповідно до закону про зовнішньоекономічну діяльність. При цьому, ст. 6 Закону України « Про зовнішньоекономічну діяльність встановлює, що зовнішньоекономічний договір ( контракт ) складається відповідно до даного закону та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб ' єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору ( контракту ) мають пра во використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів ( контрактів ), затвердженим Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від р. 201, визначені обов язкові умови, які повинні бути передбачені в договорі ( контракті ), якщо сторони такого договору ( конт ракту ) не погодилися про інше щодо викладення умов дог овору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об ' єкта, мети та інших істотних умов.

До яких зокрема відносяться : 1. Назва, номер договору ( контракту ), дата та місце його укладення ; 2. Преамбула - в якій зазначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів (" Продавець ", " Покупець ", " Замовник ", " Постачальник " тощо ), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір ( контракт ), та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору ( контракту ) ( установчі документи тощо ).; 3. Предмет договору ( контракту ), що визначає, який товар ( роботи, послуги ) один з контрагентів зобов ' язаний поставити ( здійснити ) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується ;

4. Кількість та якість товару ( обсяги виконання робіт, надання послуг ); 5. Базисні умови поставки товарів ( приймання - здавання виконаних робіт або послуг ), де зазначається вид транспорту та базисні умови поставки ( у відповідності до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів, які визначають обов ' язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару ( окремих партій товару ); 6. Ціна та загальна вартість договору ( контракту ); 7. Умови платежів ; 8. Умови приймання - здавання товару ( робіт, послуг ); 9. Упаковка та маркування - містить відомості про упаковку товару ( ящики, мішки, контейнери тощо ), нанесене на неї відповідне маркування ( найменування продавця та покупця, номер договору ( контракту ), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше ), а за необхідності також умови її повернення ;

10. Форс - мажорні обставини ; 11. Санкції та рекламації ( порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред ' явлення рекламацій у зв ' язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов ' язань ); 12. Урегулювання спорів у судовому порядку ( із визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь - якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а тако ж погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання ); 13. Місцезнаходження ( місце проживання ), пошт ові та платіжні реквізити сторін.

Організація укладання та виконання зовнішньоекономічних договорів ( контрактів ) Підготовка до укладання зовнішньоекономічного договору ( контракту ) складається з трьох етапів : вибір ринку та його вивчення ; вибір контрагента ; проведення попередніх переговорів

Вибір ринку та його вивчення залежить від виду господарювання суб ' єкта зовнішньоекономічної діяльності та здійснюється за програмою маркетингу. Найважливішими факторами, які вивчаються під час підготовки до здійснення зовнішньоекономічної операції, є політичні та торговельно - економічні відносини з іноземною країною, де може знаходитись потенційний контрагент, ємкість та кон ' юнктура товарного ринку ; транспортні умови ( умови перевезень впливають на ціну товару ); умови платежу та кредиту ; джерела правового регулювання ( міжнародні та національні ); специфічні вимоги ринку ( особливі вимоги щодо номенклатури, асортименту та якості товару ); наявність каналів та специфіка методів збуту. Методами вивчення потенційного ринку купівлі - продажу товарів ( робіт, послуг ) можуть бути : обробка даних з різноманітних інформаційних джерел ; замовлення в спеціальних інформаційних агентствах ( ця інформація коштує достатньо дорого ); пробний продаж, який полягає у вивезенні на незнайомий ринок невеликої партії товару й отримання в процесі його реалізації необхідної інформації про кон ' юнктуру ринку.

Вибір контрагента полягає у встановленні юридичного статусу суб ' єкта зовнішньоекономічної діяльності, його права щодо укладення договорів ( контрактів ) та визначені межі повноважень. Практика показує, що 85% договорів ( контрактів ) підписують суб ' єкти господарювання, 15% органи державної влади та організації ( об ' єднання ) координаційного типу. Органи державної влади, як правило, не переслідують комерційних цілей і здійснюють свою торговельну діяльність зі стратегічних міркувань. Так, Управління державного майна США займається торгівлею товарами стратегічного призначення і сріблом, Товарно - кредитна корпорація при Міністерстві сільського господарства США скуповує надлишки сільськогосподарської продукції у країні і продає за кордон як продовольчу допомогу ; в Скандинавських країнах Спілка підприємців здійснює продаж лісу тощо. В країнах Заходу суб ' єкти господарювання в обов ' язковому порядку реєструються у торговельному реєстрі. Це здійснюється з метою стягнення державою відповідних податків. Паралельно власник отримує виняткове право на фірму та її найменування.

Оферта ( лат. offero - пропоную ) - письмова або усна пропозиція однієї особи ( оферента ) іншій особі ( акцептанту ) укласти з нею угоду. В оферті зазначається термін її дії. Оферта відрізняється від рекламного оголошення або проспекту змістом конкретних пропозицій щодо вартості продукції ( послуг ), термінів виконання замовлень, порядку розрахунків, інших комерційних відомостей, які на думку оферента мають зацікавити потенційного партнера. Розрізняють оферту вільну і тверду. Оферта вільна - пропозиція продавця кільком можливим покупцям ( акцептантам ), яка не встановлює конкретного терміну відповіді й не пов ' язує оферента жодними зобов ' язаннями. Згода покупця з умовами, викладеними в оферті вільній, не означає укладання угоди. Вона є предметом окремих переговорів. Оферта тверда - конкретна пропозиція продавця на певну партію товару або виконання певного виду робіт лише одному можливому покупцеві із зазначенням терміну, протягом якого продавець пов ' язаний своєю пропозицією і не може зробити її іншому акцептанту. Неотримання відповіді в установлені терміни для оферта твердої означає звільнення оферента від запропонованої пропозиції.

Угода може бути визнана недійсною (invalidity) у разі, якщо вона : 1) не відповідає вимогам законодавчих актів, норма моралі « доброго порядку »; « добрий порядок » - юридична категорія, що визнається правовими системами більшості цивілізованих країн та міжнародним правом ; 2) здійснена з порушенням форми ; недотримання форми, якої вимагає законодавство, тягне за собою недійсність лише у випадку, коли такий наслідок прямо зазначений у законодавстві ; 3) не відповідає справжній волі (truewill) обох або однієї зі сторін ; до « пороків волі » (france, deception), шантаж (blackmail Intimidation), помилку (error, delusion), погрозу (treat), насильство (voilence, coercion), зловживання впливом (abues of authority); 4) укладена недієздатними (noncompetent) особами або частково недієздатними поза межами, наданими їм за законом ; 5) укладена особами, наприклад, що знаходяться на межі банкрутства (failure, bankruptcy), напередодні оголошення їх неплатоспроможними (insolvent)

Перед тим, як укладати зовнішньоекономічний договір, необхідно вибрати спосіб встановлення контакту з потенційними партнерами. Експортер може використовувати такі способи встановлення контактів з контрагентами : направити пропозицію ( оферту ) безпосередньо одному або кільком іноземним покупцям ( замовникам ); прийняти та підтвердити замовлення покупця ; направити пропозицію у відповідь на запит із зазначенням конкретних умов майбутнього контракту або з пр оформою контракту ; взяти участь у торгово - промислових виставках та ярмарках.

Імпортер може скористатися одним з таких способів : направити потенційному або вже відомому про давцю ( постачальнику ) замовлення ; направити запит виробнику товарів, що цік авлять імпортера ; оголосити торги з запрошенням до участі підприємств, які можуть прийняти і виконати умови організаторів торгів ; Ініціативу встановлення контакту може виявити як покупець ( замовник ), такі продавець ( виконавець ). направити експортеру безумовний акцепт його пропозиції ; направити можливому виробнику комерційний лист про наміри вступити у переговори у відповідь на його пропозицію.

За часом поставки зовнішньоторговельні контракти можуть бути : - разові : а ) з коротким терміном поставки ( сировинні товари ); б ) з тривалими термінами постачання ( на комплектне і складне обладнання (3-5 і більше років ); в ) з періодичною поставкою - передбачають регулярну ( періодичну ) поставку узгоджених в ньому кількостей протягом встановленого терміну, який повинен бути коротким ( зазвичай 1 рік ) і тривалим ( в середньому 5-10 років ); - термінові - для покупця необхідно отримати закуплений товар саме в обумовлений термін, а інші умови мають менше значення. Наприклад, насіння до посівної. При порушенні терміну покупець анулює контракт із застосуванням санкцій ; - довгострокові - полягають на поставку промислової сировини і напівфабрикатів ( вугілля, природний газ, руда, целюлоза, папір, деякі хімічні товари та ін.). Питома вага довгострокових комерційних угод в експорті корисних копалин становить 50-60%, а переробленої сировини - 5-7%

За формою оплати розрізняють контракти : - з оплатою в грошовій формі - передбачають оплату в узгодженій сторонами валюті з застосуванням обумовлених в контракті способу платежу та форми розрахунку ; - з оплатою повністю в товарній формі - полягають при продажу одного або декількох товарів з одночасною ув ' язкою з покупкою іншого товару і розрахунки в іноземній валюті не виробляються ( бартер )

За характером і особливостям оформлення контракти бувають : - попередні - це договори, за якими сторони зобов ' язуються укласти в майбутньому договори на передачу товарів на умовах, передбачених в попередніх договорах. На сторону, необгрунтовано ухиляється від укладення договорів, покладаються збитки, викликані ухилянням від укладення остаточного договору ; покладаються збитки - спеціальні - на проектування, монтажні роботи, технічне обслуговування, постачання спеціалізованої продукції, проведення випробувань, геологорозвідувальні роботи ; - рамкові - містять лише основні узгоджені умови, які не зважають на остаточними і підлягають такому уточненню в ході виконання відповідних робіт, оскільки точно визначити їх обсяг і вартість важко під час укладання угоди ; - наміри - встановлюють наміри імпортера побресті товар без твердих зобов ' язань

В залежності від об ' єкта купівлі - продажу зовнішньоторговельні контракти поділяються за такими ознаками : - купівля - продаж товарів в матеріально - матеріальній формі - експортер зобов ' язується передати товар у власність імпортера в обумовлені терміни і на певних умовах, при цьому імпортер зобов ' язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Контракти купівлі - продажу товарів у матеріально - речовій формі є основною формою здійснення комерційних операцій у зовнішній торгівлі. До цієї групи угод відносяться експортні, імпортні, реекспортні операції, операції у сфері зустрічної торгівлі ( в тому числі і товарообмінні ), а також більшість угод, що укладаються на міжнародних товарних біржах, міжнародних аукціонах і торгах ; - купівля - продаж результатів творчої діяльності, в тому числі ліцензій - продаж ліцензій виступає в тимчасових умовах як один з каналів експорту машин і устаткування, оскільки в більшості випадків продаж ліцензій супроводжується експортом машинної продукції, необхідної для використання ліцензії у виробництві ; продавець ліцензії часто обумовлює в ліцензійній угоді право поставки покупцеві ліцензії комплектуючих вузлів, деталей, запасних частин для виробництва товару за ліцензією.

У змісті міжнародного контракту купівлі - продажу повинні бути відображені такі основні умови : - визначення і терміни ; - предмет і об ' єкт поставки ( найменування, якість і кількість товару ); - термін та місце поставки ; - базисні умови поставки ; - ціна і загальна вартість поставки ; - знижки та пільги ; - умови, строки і порядок платежу ; - валютні ризики ; - порядок здачі - приймання товару ; - способи визначення якості і кількості товару ; - транспортні умови ; - умови страхування ; - умови переходу власності ( титул ); - контроль та інспекції ; - умови про гарантії та сервісного обслуговування ; - переділи контракту і міра відповідальності ; - порядок претензій і санкції ; - порядок вирішення спорів ; - обставини непереборної сили ( форс - мажор ); - застосовується право і тлумачення контракту ; - юридичні адреси сторін та банківські реквізити ; - підписи продавця та покупця.

У контракт вносять також положення, загальні для зобов ' язань продавця і покупця : поняття, порядок обчислення збитків та їх відшкодування при можливому порушенні зобов ' язань однієї зі сторін ; порядок сплати різних зборів, податків, мит ; санкції при простроченні платежу, а також порушення інших зобов ' язань ; транспортний і валютний ризик ; особливі умови страхування продукції ; принципи звільнення від відповідальності ; право на призупинення виконання зобов ' язань ; порядок дострокового розірвання контракту. При підготовці і складанні контракту важливо сформулювати всі його умови з достатньою повнотою і чіткістю.

Предмет контракту. У цьому розділі вказується сам предмет операцій. Вказуються повне комерційне найменування товару, асортимент, розміри, моделі, комплектність, країна походження товару та інші дані, необхідні для опису товару, включаючи посилання на міжнародні та / або національні стандарти на продукцію. Крім докладного опису можуть використовуватися фірмові і товарні знаки, торгові марки, ГОСТи, які необхідні для подальшої ідентифікації в класифікації товарів. Якщо контрактом передбачена поставка товарів різних якісних характеристик або різного асортименту, зазвичай вони перераховуються в специфікації, що додається до контракту і складовою його невід ' ємну частину.

Кількість. Кількість товару, що підлягає передачі покупцю, передбачається договором купівлі - продажу у відповідних одиницях виміру або в грошовому вираженні. Умова про кількість товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі порядку його визначення. Якщо договір купівлі - продажу не дозволяє визначення кількості що підлягає передачі товару, договір не вважається укладеним. При визначенні кількості товару в контракті сторони обов ' язково повинні погодити : одиниці виміру кількості ; систему мір і ваг ; порядок установлений кількості. Якщо йдеться про штучний товар, то вказується цифра, що позначає, скільки штук того чи іншого предмета необхідно поставити. Якщо ж кількість товару вимірюється на вагу, то виникають проблеми. Перш за все, в тексті договору або додатках до нього необхідно вказати, яку вагу мається на увазі : брутто або нетто. Згідно з Віденською конвенцією «... якщо ціна встановлена залежно від ваги товару, то в разі сумніву вона визначається за вагою " нетто "».

Якість. Даний розділ обов ' язково присутній в кожному контракті, інакше він не вважається укладеним. присутній в кожному контракті Сукупності властивостей, що визначають придатність товару для використання його за призначенням : По стандарту ; За технічними умовами ; По специфікації ; За зразком ; За попередньою перегляду ; За змістом окремих речовин в товарі ; По виходу готового продукту ; За справедливим чесному якості ; По натурному вазі ; Спосіб « тель - кель ».

Термін і дата поставки. Терміни поставки - це узгоджені сторонами і передбачені в контракті тимчасові періоди, протягом яких продавець повинен передати об ' єкт угоди покупцеві. Товар повинен бути поставлений одноразово чи вроздріб ( в даному випадку вказується термін поставки кожної партії ). Існують різні способи встановлення термінів поставки : 1. Визначення календарного фіксованого дня поставки ( дата, місяць, квартал і проміжок між датами ). 2. Визначення періоду, протягом якого повинна бути здійснена поставка. 3. Використання спеціальних термінів для визначення терміну поставки : « негайна поставка »; " без затримки "; " з складу "; « Товар в наявності на місці »; " по мірі готовності "; « В міру комплектування партії товару ( обумовленого ваги, розміру і т. Д.)»; « Протягом літа »; « Після відкриття сезону навігації ».

Базисні умови поставки. Базисні умови поставки визначають обов ' язки продавця і покупця по доставці товару, момент переходу ризику випадкової загибелі товару з продавця на покупця і чітко розподіляють між ними численні витрати, пов ' язані з транспортуванням товару. У внутрішній торгівлі базисні умови не застосовуються. Засадничими ці умови називаються тому, що вони встановлюють базис ( основу ) ціни товару в залежності від того чи включаються витрати з транспортування, митного оформлення і т. П. В ціну товару чи ні. Основою базисних умов є правила « ІНКОТЕРМС ». ІНКОТЕРМС ( англ. Incoterms, International commerce terms) - міжнародні правила по тлумаченню найбільш широко використовуваних торговельних термінів в області зовнішньої торгівлі. При складанні міжнародного договору купівлі - продажу, коли сторони мають намір інкорпорувати « ІНКОТЕРМС » в даний договір, важливо забезпечити, щоб завжди було зроблене чітке посилання на діючий в даний час варіант « ІНКОТЕРМС ». Відсутність посилання на поточний варіант може потім привести до розбіжностей щодо того, чи мають намір сторони включити даний або більш ранній варіант « ІНКОТЕРМС » до складу їхнього договору. Для здійснення міжнародної торгової угоди необхідний не тільки договір купівлі - продажу, але й договори перевезення, страхування і фінансування. « ІІКОТЕРМС » відносяться тільки до одного з цих договорів, а саме договору купівлі - продажу.

Ціна. Ціна в контракті вказується в грошових одиницях певної валюти за певну одиницю виміру товару. Вибір одиниці виміру, за яку встановлюється ціна, залежить від характеру товару і від практики, що склалася в торгівлі даним товаром на світовому ринку. Ціна в контракті може бути встановлена : за яку встановлюється ціна за певну кількісну одиницю ( або за певну кількість одиниць ) товару, зазвичай застосовується в торгівлі даним товаром ( вага, довжина, площа, об ' єм, штуки, комплекти і т. Д.), Або лічильну одиницю ( сотня, дюжина і т. Д.); за вагову одиницю, виходячи з базисного змісту основного речовини в товарі ( для таких товарів, як руди, концентрати, хімікалії і т. Д.); за вагову одиницю залежно від коливань натуральної маси, вмісту побічних домішок і вологості. При поставці товару різної якості та асортименту ціна встановлюється за одиницю кожного виду, сортам марки окремо. При поставці за одним контрактом великого числа різних за якісними характеристиками товарів ціни на них, як правило, вказуються в специфікації, що становить невід ' ємну частину контракту. При поставках комплектного обладнання ціни звичайно вказуються в додатку до контракту по позиціях на кожну часткову поставку або на окремі комплектуючі частини. При фіксації в контракті ціни товару велике значення має визначення її базису щодо місця поставки. Базис ціни встановлює, чи включаються в неї витрати, пов ' язані з відправкою вантажу, страхуванням в дорозі, вантаженням - вивантаженням, складуванням, в тому числі витрати на тару, упаковку, маркування. Базис ціни визначається застосуванням відповідного терміна ( наприклад, FAS, FOB, CIF, DDU і т. Д.)

Платіж. При розгляді умов платежу зазвичай встановлюються наступні моменти : - валютні умови - валюта платежу, курс перерахунку валют, валютні застереження ; - фінансові умови - спосіб і порядок розрахунку за товари, що поставляються ; - перелік документів, що подаються до оплати, захисні, заходи проти необгрунтованої затримки платежу або інших порушень умов контракту. Валютою платежу називається така валюта, в якій здійснюється платіж за товари, причому вона може збігатися або не збігатися з валютою ціни контракту. Якщо валюта платежу збігається з валютою ціни, то в ході виконання контракту у сторін немає необхідності переведення однієї валюти - валюти ціни в іншу валюту - валюту платежу. Отже, в цьому випадку не виникає питання про курс перерахунку валют. Якщо валюта ціни і валюта платежу не збігаються, то в контракті повинен бути обговорений курс перерахунку і спосіб його визначення.

У практиці міжнародної торгівлі широко використовуються п ' ять основних форм розрахунків за поставлений товар : 1. Готівковий платіж ( оплата за рахунком ). 2. Чекова форма розрахунків. 3. Вексельний форма розрахунків. 4. Акредитив. 5. Інкасо. Найпоширенішими формами розрахунків на сьогоднішній день є акредитив і інкасо ( платежі за участю банку ). Акредитив - це поручительство з боку банку - імпортера протягом певного часу сплатити вартість товару при пред ' явленні необхідних документів. Інкасо - доручення експортера своєму банку одержати від імпортера зазначену суму. Способи платежу визначають, коли відбувається оплата товару стосовно його фактичної поставки : готівковий платіж ; платіж з авансом ; платіж в кредит 3.

Інші умови контракту. Крім перерахованих вище умов зовнішньоторговельного контракту, які є основними, існують також умови з пакування та маркування товару, порядок відвантаження, здача - приймання, рекламації, страхування товару, штрафні санкції за невиконання зобов ' язань за договором, гарантії, застереження про обставини непереборної сили ( форс - мажор ), арбітраж, транспортні умови та інші умови, які можуть включати в себе застереження про доповнення і порядку зміни контракту.

Умови контракту : арбітраж У процесі виконання контракту між сторонами можуть виникнути суперечки й розбіжності, що не удається вирішити шляхом переговорів. Ці суперечки можуть виникнути у зв ' язку з невиконанням чи неналежним виконанням сторонами своїх зобов ' язань за контрактом чи з різним тлумаченням сторонами умов контракту при його виконанні. У більшості країн суперечки, що виникають у ході виконання зовнішньоторговельних контрактів, розглядаються в арбітражному порядку в міжнародних комерційних арбітражних судах. Основні відмінності арбітражних судів від державних, які роблять перших більш привабливими для учасників зовнішньої торгівлі, полягають у наступному :

- сторони, що беруть участь у суперечці, можуть обрати за взаємною домовленістю будь - який арбітраж і тих арбітрів, яких вони вважають найбільш придатними для розгляду даної суперечки, тоді як державний суд розглядає справи в межах своєї компетенції по звертанням зацікавлених осіб, незалежно від того, чи домовилися сторони про звертання в суд чи ні ; у державному суді судді призначаються, а не вибираються сторонами ; - арбітражний розгляд відбувається в елементарній процесуальній формі в короткий термін ( іноді сторони можуть навіть визначити в контракті терміни винесення арбітражного рішення ), тоді як судовий розгляд супроводжуються багатьма формальностями і може продовжуватися дуже довго ; - витрати на арбітраж набагато менше витрат на судовий розгляд ; - арбітраж розглядає суперечки на закритих засіданнях, що перешкоджає витоку секретної комерційної й виробничої інформації сторін, що беруть участь у суперечці ; - державний суд застосовує матеріальне право своєї країни ( громадсько - процесуальний кодекс ), арбітраж же використовує правила розгляду суперечок ( регламент ), затверджені інститутом, при якому він діє, і матеріальне право, про яке домовилися сторони ; - арбітражне рішення остаточне, оскарженню не підлягає й обов ' язково для обох сторін.

В арбітражній угоді сторони повинні домовитися про наступне : - які предмети суперечки виносяться на розгляд арбітражу ; - у якому арбітражі буде розглядатися суперечка і чи буде використовуватися регламент цього суду ; - матеріальне право якої країни буде використано ; - у якому місці і на якій мові буде розглядатися суперечка ; - кількість арбітрів і порядок їх вибору

Умови контракту : рекламації Претензії, пропоновані одним контрагентом угоди іншому контрагенту у зв ' язку з невиконання чи неналежним виконанням умов контракту, називаються рекламаціями. Рекламація містить у собі повідомлення про порушення чи наявні можливості порушення договору, доказу цього порушення, вимоги усунути зроблене чи запобігти можливе порушення, відшкодувати збиток і сплатити штраф, передбачений у контракті чи законі. У контракті встановлюється порядок надання рекламацій ; терміни, протягом яких рекламації можуть бути заявлені ; права та обов ' язки сторін у зв ' язку з наданням рекламацій ; способи врегулювання рекламацій. Рекламація звичайно посилається рекомендованим листом з додаванням усіх необхідних доказових документів. У зазначених документах обов ' язково робиться посилання на номер контракту і транспортного документу. Датою надання рекламації вважається дата поштового штемпеля місця відправлення.

Врегулювання рекламації може бути зроблено одним із способів : - заповненням недовантаження окремою партією чи наступним постачанням ; - шляхом повернення товару й сплатою його вартості готівкою ; - виправленням дефектів у товарі за рахунок продавця ; - заміною товару іншим, відповідним умовам контракту ; - наданням знижки з ціни товару чи шляхом уцінки всієї партії товару пропорційно відсотку дефектного товару ; - зобов ' язанням зарахувати встановлену суму за товар при розрахунках по наступних постачаннях за тим же контрактом або при наступній угоді.

Умови контракту : санкції Крім способів врегулювання претензій у зв ' язку з відхиленням якості і кількості поставленого товару від договірного сторони обумовлюють у контракті також і санкції, що можуть бути застосовані до сторін у випадку порушення термінів постачання чи термінів і умов платежу. За прострочення постачання, якщо воно не викликане форс - мажорними обставинами, продавець зобов ' язаний сплатити неустойку - конвенціональний штраф. Звичайно конвенціональний штраф передбачається в тих випадках, коли покупець оплачує товар цілком чи частково авансом. Розмір конвенціонального штрафу фіксується в контракті у вигляді відсотка від вартості не поставленого товару чи у вигляді визначеної твердої суми. Якщо продавець не сплачує штраф, незважаючи на попередження покупця, останній має всі підстави для звертання в арбітраж. Штрафні санкції у відношенні порушення термінів оплати теж застосовуються у вигляді нарахування відсотків на несплачену вчасно суму. Крім штрафів, сторони можуть обумовити В контракті порядок відшкодування збитків, понесених однією зі сторін через порушення іншою стороною своїх зобов ' язань. Іноді штрафи й відшкодування збитків можуть бути в контракті передбачені одночасно, іноді у вигляді санкцій до порушника можуть бути пред ' явлені вимоги або сплатити штраф, або відшкодувати збитки. Тут потрібно врахувати, що законодавство деяких країн, зокрема США і Великобританії, не визнає конвенціональних штрафів, тому порушник, якщо контракт підкоряється матеріальному праву цих країн, буде зобов ' язаний тільки відшкодувати збитки.

Умови контракту : форс - мажор Більшість зовнішньоторговельних контрактів містять умову, що дозволяє переносити термін виконання договору чи взагалі звільняє сторони від повного чи часткового виконання зобов ' язань за договором. Це може відбутися у випадку настання після укладення контракту не залежних від сторін обставин, що перешкоджають виконанню договору. Такі обставини звичайно іменуються в контракті також " непередбаченими ", " форс - мажорними ". Форс - мажорні обставини поділяються на дві категорії : тривалі й короткочасні. До перших звичайно відносяться, насамперед, заборони експорту ( іноді й імпорту ), війна, блокада, валютні чи обмеження інші заходи урядів і урядових органів, До короткочасного відносяться пожежі, повені, інші стихійні лиха, замерзання моря, закриття морських проток, що лежать на звичайному морському шляху між портами відвантаження й вивантаження, відхилення в шляху, викликані воєнними діями і ін

Дякую за увагу !