Підготувала Студентка 203- Д групи Маслюк Катерина
1.Суть поняття «Народна педагогіка» та його структура. 2. Народні уявлення про основні чинники формування особистості. 3. Народ про виховання. 4. Основні форми і методи виховання в народній педагогіці. 5. Калейдоскоп народних присліїв, приказок, казок, про роль спадковості середовища та роль виховання в розвитку особистості.
Народна педагогіка - це система поглядів народу на освіту й виховання дітей і молоді. Вона створювалася протягом століть, збагачувалася, удосконалювалася та є результатом колективного творчого внеску багатьох поколінь у духовну скарбницю народу, багатющим і невичерпним джерелом людяності, гідності, мудрості, гуманності.
Уперше термін "народна педагогіка" до наукового обігу ввів К. Д. Ушинський, а в Україні – О. В. Духнович У другій половині XX ст. чуваський педагог Геннадій Волков увів термін "етнопедагогіка".
У народній педагогіці є такі розділи : Українська народна педагогіка; Педагогіка народознавства ; Народознавство у вузькому значенні; Народознавство у широкому значенні ; Родинна педагогіка ; Педагогічна деонтологія ; Козацька педагогіка.
В українській народній педагогіці дається об'єктивне трактування суті спадковості та її місця у формуванні особистості. Іншим важливим чинником впливу на особистість народна педагогіка вважає середовище стан взаємин у сім'ї, побут, звичаї і традиції, матеріальний стан, житлові умови.
Чітко визначився у народних уявленнях такий могутній чинник формування особистості, як виховання прикладом. Усі три чинники розглядаються в народній педагогіці як однаково важливі, проте в різних ситуаціях кожний з них може стати вирішальним
Виховання в народній педагогіці розглядається як перша суспільна необхідність. Зокрема, наголошується на суспільній значущості виховання, його спрямованості в майбутнє. У народній педагогіці слово «виховувати» означає вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту, систематично впливати на культурний розвиток, світогляд, моральні принципи кого-небудь у певному напрямі
З поняттям «виховувати» в народній педагогіці тісно пов'язане поняття «навчати». У народній педагогіці високо цінується правильне виховання.
Методи виховання народної педагогіки співвідносяться з системою методів, прийнятих в загальній педагогіці, де вони поділяються на три групи: 1.Методи формування свідомості; 2.Методи організації діяльності та формування досвіду суспільної поведінки, спрямовані на трансформацію моральних знань в поведінки; 3.Методи стимулювання поведінки і діяльності.
У народній педагогіці виділяються наступні методи виховання: роз'яснення, привчання, заохочення, схвалення, переконання, особистий приклад, показ вправи, натяк, докір, осуд, покарання. Зазначені методи виховання не є набором теоретичних умовиводів. Вони втілені в моральних кодексах багатьох народів, таких як "Кут-сюр" у якутів, "Адиге-хабз" у народів Кавказу, в прислів'ях, приказках, афоризмах і т.д. і безпосередньо впливають на волю і почуття людини. Вони перевірені часом і досвідом різних народів. У цьому полягає їх дієвість, сила і достовірність.