П РЕЗЕНТАЦІЯ Н А ТЕМУ : П УБЛІЙ В ЕРГІЛІЙ М АРОН Е НЕЇДА В ИКОНАЛА УЧЕНИЦЯ 4 А КЛАСУ С ОМИК С ОФІЯ П РЕЗЕНТАЦІЯ Н А ТЕМУ : П УБЛІЙ В ЕРГІЛІЙ М АРОН Е НЕЇДА В ИКОНАЛА УЧЕНИЦЯ 4 А КЛАСУ С ОМИК С ОФІЯ

Найвидатніший поет епохи Октавіана Августа - Публій Вергілій Марон - народися 15 жовтня 70 року до н. е. у селищі Анди неподалік Мантуї. Майбутній засновник "золотої латини" походження був вельми незнатного: його батько (за одною версією) був гончаром, чи (за другою версією) поденним робітником у державного чиновника Магія, з дочкою якого він згодом одружиться. Завдяки наполегливій праці батька та фінансовій підтримці тестя сім'я Вергілія досягла певних статків, що дозволило не тільки дати синові добру освіту, але й залишити йому у спадок невеличкий маєток поблизу Мантуї. Біографія автора

Светоній пише, що Вергілій був високого зросту, міцної статури, на обличчя смаглявий, скидався на селянина, але не відрізнявся міцним здоров'ям: особливо страждав він животом, горлом, головним болем і часто спускав собі кров. Светоній пише, що Вергілій був високого зросту, міцної статури, на обличчя смаглявий, скидався на селянина, але не відрізнявся міцним здоров'ям: особливо страждав він животом, горлом, головним болем і часто спускав собі кров.

У політичному житті Вергілій участі не брав та завдяки щедротам друзів, його статок досяг десяти млн. сестерціїв, мав він будинок на Есквіліні поруч із оселею Мецената. Около 41 до н. е., після вбивства Цезаря, у нього маєток було віднято для роздачі ветеранам нового владики Рима, Октавіана Авґуста. Поет поспішив до Риму і за допомогою своїх друзів домігся повернення власності.

У Неаполі чи поблизу нього, Вергілій прожив майже все своє життя. Лише зрідка відвідував він Рим, бував на Сицилії й у Таренті, та один раз відвідав Грецію.

Т ВОРЧІСТЬ Перші поетичні спроби Вергілія відносяться до шкільних років і написані в дусі пануючого тоді «неотеричного» напрямку, головним представником якого був Катулл; для цього напряму була характерна байдужність до політичних і соціальних проблем, що розвинулася в розорених громадянськими війнами групах середніх римських станів, і індивідуалістичне ставлення до життя. Початком своєї літературної діяльності сам поет вважав «Буколіки». За пропозицією Мецената Вергілій пише «Георгіки», дидактичну поему про сільське господарство і працює над ними 7 років (приблизно до н. е.). Поета привабило завдання боротьби з матеріалом, що важко піддається естетичному оформленню, і він виконав його з набагато більшим успіхом, ніж елліністичні автори дидактичних поем. Головний твір В. героїчна поема «Енеїда».

Спадщина Дуже скоро Вергілій став класиком. Уся пізніша римська поезія повна запозичень з Вергілія. Згадане вище тлумачення 4 еклоги додавало Вергілію особливе значення й в очах християн як у стародавності, так і в середні віки; тому твори його дійшли в дуже великій кількості списків. Вергілій вважався джерелом знання, навіть «чарівником», носієм вищого одкровення, за книгами Вергілія ворожили. Дуже великий вплив Вергілія на латинську поезію середніх століть: часто з окремих віршів Вергілія складалися нові твори. Вплив Вергілія помітний і на середньовічному епосі на народних мовах. Данте обрав Вергілія у провідники пеклом і чистилищем. У XVI-XVIII ст. Вергілія вважали найбільшим світовим поетом, знаходячи його більш «галантним», ніж Гомер. Героїчна і пастушача поема цього часу розвивається під знаком наслідування Вергілію; комічна поема охоче пародіює його («травестія», «бурлеск»), напр. «Перелицьований Вергілій» Скаррона ( ), «Виргилиева Енеида, вывороченная наизнанку» Н. П. Осипова й О. Котельницкого (1791) і знамените українське «перелицювання» І. Котляревского (1798). Спадщина Дуже скоро Вергілій став класиком. Уся пізніша римська поезія повна запозичень з Вергілія. Згадане вище тлумачення 4 еклоги додавало Вергілію особливе значення й в очах християн як у стародавності, так і в середні віки; тому твори його дійшли в дуже великій кількості списків. Вергілій вважався джерелом знання, навіть «чарівником», носієм вищого одкровення, за книгами Вергілія ворожили. Дуже великий вплив Вергілія на латинську поезію середніх століть: часто з окремих віршів Вергілія складалися нові твори. Вплив Вергілія помітний і на середньовічному епосі на народних мовах. Данте обрав Вергілія у провідники пеклом і чистилищем. У XVI-XVIII ст. Вергілія вважали найбільшим світовим поетом, знаходячи його більш «галантним», ніж Гомер. Героїчна і пастушача поема цього часу розвивається під знаком наслідування Вергілію; комічна поема охоче пародіює його («травестія», «бурлеск»), напр. «Перелицьований Вергілій» Скаррона ( ), «Виргилиева Енеида, вывороченная наизнанку» Н. П. Осипова й О. Котельницкого (1791) і знамените українське «перелицювання» І. Котляревского (1798).

С ЛОВА ВЕЛИКОГО ПОЕТА …. Рана в серці не заживає. Рана в серці не заживає. не піддавайся нещастю, але йди йому назустріч з подвоєним мужністю. не піддавайся нещастю, але йди йому назустріч з подвоєним мужністю. Кожному призначений свій день. Кожному призначений свій день. Любов у всіх одна і та ж. Любов у всіх одна і та ж.

Чи не все одно, хитрістю або доблестю переміг ти ворога? Чи не все одно, хитрістю або доблестю переміг ти ворога? Не відступай перед бідою, а прямо йди їй назустріч. Не відступай перед бідою, а прямо йди їй назустріч. Немає ніякого порятунку у війні. Немає ніякого порятунку у війні. Сміливим допомагає доля. Сміливим допомагає доля. С ЛОВА ВЕЛИКОГО ПОЕТА ….

С АМЕ ДО ТВОРІВ А НТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ НАЛЕЖИТЬ ТВІР В ЕРГІЛІЯ Е НЕЇДА

Усе на світі має свої витоки: дерево корінь, річка джерело, людина дитинство. Проте, якщо життя людини вимірюється десятками років, то життя людства тисячоліттями. «Дитинством» людства вважають віддалені в часі давні епохи, які називають добою Античності (від латин, antiquus давній). Література ж, створена в ті часи, називається античною літературою. У широкому розумінні словосполучення «антична література» означає давню літературу різних народів: шумерську, китайську, індійську чи єгипетську. Однак у цивілізованому світі це поняття зазвичай вживається у вужчому й конкретнішому значенні. Античною літературою називають літературу Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Цей факт свідчить про авторитет і велике значення згаданих народів в історії людства, передовсім Європи.

Саме до творів античної літератури належить твір Публіція Вергіля Марона Енеїда Найкращим твором Вергілія вважається епічна поема "Енеїда", написана на прохання самого Октавіана Августа. Робота над поемою почалася у 29 році до н.е. і продовжувалася до смерті поета. Написання поеми переслідувало кілька цілей: 1.Створити в римській літературі твір, подібний до героїчного епосу Гомера. 2. Художньо відтворити історію заснування войовничої держави - Риму. 3. Показати історію роду, до якого належав Октавіан, і довести божественне походження влади Октавіана Августа. Вергілій повністю виконав усі завдання і створив найкращий твір римської літератури. Для остаточного завершення "Енеїди" Вергілій подорожує місцями подій епосу - від Греції до Малої Азії. У дорозі п'ятдесятирічний поет захворює, повертається до Італії і помирає 21 листопада 19року до н. є., похований у Неаполі.

Особливості поеми Енеїда: боги – вершителі людської долі; боги – вершителі людської долі; доля (фатум) – рушійна сила, їй підвладні і боги і люди доля (фатум) – рушійна сила, їй підвладні і боги і люди для стилю Енеїди характерний нахил до драматичних і патетичних ефектів, риторичність. для стилю Енеїди характерний нахил до драматичних і патетичних ефектів, риторичність.

"Енеїда" Поема складається з 12 книг: перші шість тематично наближаються до "Одіссеї" Гомера, решта шість написані з урахуванням основних перипетій "Іліади". "Енеїда" являє собою своєрідну міфологічну поему, що має історичну перспективу: римська історія, її фрагменти присутні тут як перспектива, як майбутнє. Це твір не тільки про заснування Рима, але й також про його історичну місію, призначену долею і богами. "Енеїда" Поема складається з 12 книг: перші шість тематично наближаються до "Одіссеї" Гомера, решта шість написані з урахуванням основних перипетій "Іліади". "Енеїда" являє собою своєрідну міфологічну поему, що має історичну перспективу: римська історія, її фрагменти присутні тут як перспектива, як майбутнє. Це твір не тільки про заснування Рима, але й також про його історичну місію, призначену долею і богами.

"Енеїда", як і поеми Гомера, написані у двох планах: божественному й людському. Але якщо у Гомера люди не завжди погоджуються з волею богів, то у Вергілія це взагалі неможливо. Так Еней завжди виконує накази богів, бо він представник майбутньої великої військової імперії, і для нього воля богів дорівнює наказам воєначальників, які обов'язково мають виконуватися. "Енеїда", як і поеми Гомера, написані у двох планах: божественному й людському. Але якщо у Гомера люди не завжди погоджуються з волею богів, то у Вергілія це взагалі неможливо. Так Еней завжди виконує накази богів, бо він представник майбутньої великої військової імперії, і для нього воля богів дорівнює наказам воєначальників, які обов'язково мають виконуватися. Образ Енея у поемі має дуже велике значення. Міфологічний герой втілює основні ідеали і римські доблесті епохи Октавіана Августа: благочестя, вірність своєму обов'язку, сімейні чесноти (любов до батька й маленького сина), мужність, відвага, здатність до відданої дружби, уміння цінувати союзників. Образ Енея у поемі має дуже велике значення. Міфологічний герой втілює основні ідеали і римські доблесті епохи Октавіана Августа: благочестя, вірність своєму обов'язку, сімейні чесноти (любов до батька й маленького сина), мужність, відвага, здатність до відданої дружби, уміння цінувати союзників.

Принциповим для розкриття соціально-ідеологічнго значення образу Енея є також те, що він - син Анхіза та Венери; бо його син Іул стає родоначальником роду Юліїв, до якого належить як Юлій Цезар, так і Октавіан Август. Це доводить божественне походження римських імператорів і ще раз підкреслює правомочність Октавіана носити ім'я Августа. У поемі постійно й послідовно проводиться думка про те, що Еней і заснована ним держава є найбільшим благом для Італії. Це світове визнання Риму, на думку Вергілія, є не стільки справою рук людських, скільки виконанням долі, божественного призначення Риму бути об'єднуючим началом навколишніх земель. Принциповим для розкриття соціально-ідеологічнго значення образу Енея є також те, що він - син Анхіза та Венери; бо його син Іул стає родоначальником роду Юліїв, до якого належить як Юлій Цезар, так і Октавіан Август. Це доводить божественне походження римських імператорів і ще раз підкреслює правомочність Октавіана носити ім'я Августа. У поемі постійно й послідовно проводиться думка про те, що Еней і заснована ним держава є найбільшим благом для Італії. Це світове визнання Риму, на думку Вергілія, є не стільки справою рук людських, скільки виконанням долі, божественного призначення Риму бути об'єднуючим началом навколишніх земель.

Дякую за увагу! Дякую за увагу!