Захист Вітчизни Військова топографія Тема: Орієнтування на місцевості

Військова топографія – розділ топографії, що вивчає розробку засобів вивчення й розвідки місцевості з метою використання її в бойових умовах. Місцевість – це частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю, шляхами сполучення, сільськогосподарськими, промисловими, й соціально- культурними обєктами. Місцеві предмети – природні та виготовлені людьми об'єкти на земній поверхні, що використовуються у військовій справі для визначення місцевості, орієнтування військами. Орієнтування на місцевості – це визначення свого місцезнаходження відносно сторін горизонту та місцевих предметів, своїх військ і військ противника, точне дотримання вказаного або вибраного напрямку руху. Основні поняття

Способи визначення сторін горизонту Сторони горизонту можна визначити наступними способами: 1. За компасом. 2. За сонцем та годинником. 3. За сонцем. 4. За полярною зіркою. 5. За місцевими предметами.

Для визначення сторін горизонту за компасом потрібно встановити компас в горизонтальне положення, з'єднати мушку з нульовою поділкою лімба доти, доки північний кінець магнітної стрілки стане проти нульової поділки лімба. Цей напрям буде напрямом на північ. Визначення сторін горизонту за компасом Північ

Для визначення сторін горизонту за сонцем і годинником потрібно: Тримаючи годинник, повертати його в горизонтальній площі так, щоб годинникова стрілка була спрямована на те місце горизонту, над яким знаходиться сонце; тоді пряма, що ділить навпіл кут між годинниковою стрілкою й цифрою "1" на циферблаті, покаже своїм кінцем напрям на південь. Визначення сторін горизонту за сонцем і годинником Південь

Сонце Сонце Спробуйте самостійно визначити сторони горизонту.

Визначення сторін горизонту за сонцем Положення сонця Лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень. Травень, червень, липень. Листопад, грудень, січень. На сходіО 7-й годиніО 8-й годиніНе видно На півдніО 13-й годині На заходіО 19-й годиніО 18-й годиніНе видно

Для визначення сторін горизонту за Полярною зіркою слід знати, що вона завжди знаходиться в напрямі на північ. Щоб знайти Полярну зірку, треба уявно продовжити пряму, що проходить крізь дві крайні зірки Великого Воза, на відстань, приблизно у пять разів більшу за відстань між ними. У кінці цієї прямої легко знайти Полярну зірку, яка є першою зіркою Малого Возу. Визначення сторін горизонту за полярною зіркою Полярна зірка Малий віз Великий віз Північ

Визначення сторін горизонту за місцевими предметами мурашники знаходяться з південної сторони дерева, пенька, куща, його більш пологий бік спрямований на південь; мох вкриває велике каміння й скелі з північної сторони; хрести на церквах зорієнтовані на північ-південь, а піднятий кінець вказує на північ. у річках сніг тане спочатку з північного боку, а на пагорбах- з південного. ПнПд

Азимут - це кут горизонтальний між напрямом на північ і спостережуваним обєктом. Для визначення азимуту треба зорієнтувати компас на північ і повертати кришку компаса, доки мушка не стане проти спостережуваного об'єкту. Кут між нульовою поділкою лімба і напрямом на об'єкт і є азимут. Поняття про азимут Північ 0* Південь 180* Захід 270* Схід 90*

Визначення азимуту на місцевості Щоб визначити азимут на місцевий предмет за допомогою компаса, треба стати обличчям до цього предмету, зорієнтувати компас, потім, не змінюючи положення компасу, встановити візир так, щоб візирна риска- проріз-мушка збігалися з напрямом на місцевий предмет. У цьому положенні позначка на лімбі проти показника біля мушки – це величина прямого азимуту на місцевий предмет. Азимут 90*

Визначення азимуту на мапі Приставити транспортир центром до точки, з якої визначається азимут, зорієнтувавши його так, щоб «0» позначка шкали транспортира була спрямована на північ (вздовж лінії меридіанів), а потім приклавши лінійку одним кінцем до центральної точки транспортиру, інший сумістити з предметом, азимут до якого визначається. У цьому положенні точка поєднання лінійки зі шкалою транспортира і буде величиною азимуту, яка відраховується від напряму на північ за годинниковою стрілкою. Пн Пд Азимут 110* Азимут 80*

визначити приблизний лінійний розмір обєкту, до якого треба провести вимірювання, або розмір відомого обєкту, який знаходиться поряд з ним; взяти у витягнену руку лінійку і, дивлячись крізь лінійку на предмет, виміряти відносний видимий розмір обєкту; знати довжину своєї руки від ока до долоні; використати властивості подібних трикутників: А – око; БД – показники лінійки; АД – довжина руки; ВГ – лінійний розмір обєкту. Визначення відстані на місцевості

Визначення відстані на мапі Визначення відстаней на мапі проводиться за допомогою масштабу, який вказаний на мапі, та лінійки. Для визначення відстані на мапі треба виміряти лінійкою відстань між двома необхідними орієнтирами та помножити отриманий результат на величини масштабу. Наприклад: масштаб карти 1:10000, відстань між обєктами вимірювана 13 см. 13 х 10000= см = 1,3 км. 8,5 х = см = 850 м = 0,85 км.

Приклад виконання практичного завдання Практичне завдання: спираючись на знання, отримані на уроці, визначити азимути і відстані до заданих обєктів та розташувати їх на умовному плані місцевості з урахуванням визначених напрямів та відстаней в обраному масштабі. Завдання: - точка спостереження крильце школи; - орієнтири вимірювання: - пятиповерховий будинок (h=15 м); - окреме дерево (h=3 м); - ліхтарний стовп (h=6 м). Варіант виконання завдання Результати вимірювання проведені учнем: а)довжина руки – 70 см; б)азимут на будинок 340 ; видима висота будинку на лінійці 10 см; в)азимут на дерево 30 ; видима висота дерева на лінійці 2,5 см; г)азимут на ліхтарний стовп 60 ; видима висота стовпа на лінійці – 5 см.

Приклад виконання практичного завдання План місцевості Склав учень __ класу ____________________ 10,5 см 8,4 см