Архітектурна структура деревяних храмів

Архітектурна побудова дерев'яних храмів України формувалась впродовж багатьох століть за певними канонічними традиціями, а саме із 3 частин: бабинець, нава та вівтар. Бабинець частина храму, у якому переважно є вхід у храм, місце де перебували переважно жінки старшого віку. Нава є найбільшою частиною храму, переважно схожий за формою із іншими частинами храму. Вівтар за розміром переважно такий самий як і бабинець, там перебуває священик під час літургії, царські ворота та церковний іконостас. Кожну частину храму окремо називають зрубом. Храми, що складаються із 3 частин називають тридільними, зустрічаються і храми із 5 сторін п'ятидільні і зберігся лише один дев'ятидільний храм із дев'ятьма зрубами. Бабинець НаваВівтар

Основні форми плану Усі дерев'яні церкви можна поділити на чотири типи: 1. Найпростіший тип це прямокутна будівля у вигляді хати, яка поділялася на три частини: бабинець, церкву, вівтар. Іноді така будівля була ускладнена добудовою притвору з заходу. Церква Святого Духа у селі Гукливий, Воловецького району, Закарпатської області.

2. Найбільш поширений тип українських церков це тризрубні. На території України та поза її межами переважає саме такий тип церкви. Як виняток церкви могли бути двозрубні або чотиризрубні. Церква святого Юра в Дрогобичі

3. П'ятизрубні церкви. Цей тип церкви був також досить поширений в Україні. Ці пятизрубні будівлі хрещатої форми ставилися додаванням до нави ще двох зрубів з півночі та півдня. Миколаївська церква у селі Синява

Семизрубні будівлі були винятком (в с. Березні на Чернігивщині (1761 р.)

4. Дев'ятизрубна будівля це також рідкий тип найбільш розвиненої форми української деревяної церкви. Таку хрещату будівлю утворювали додаванням до п'ятизрубної будови в чотирьох її кутах ще по одному зрубові. Прикладом такої будівлі з девятьма вежами є запорозька церква в Самарі ( рр.)

Форма куполів Форма купольних завершень української церкви була нижчої або вищої грушевидної форми. Такі куполи не виходять за межі вісьмериків або циліндрів-барабанів, на яких вони стоять. На третину або четвертину довжини зверху до низу на куполі робився перехват, а найширша частина була посередині купола. Купол української церкви закінчувався шпилем.

Дзвіниці Дерев'яна дзвіниця церкви у м. Яворів Дзвіниця. Ясениця-Замкова, Старосамбірський район