Презентацію створила учениця 7 класу Лавренюк Олександра

Крістіа́н Йо́ганн Ге́нріх Ѓейне (нім Christian Johann Heinrich Heine, Гайнріх Гайне; 13 грудня 1797р, Дюссельдорф,НІмеччина 17 лютого 1856, Париж, Франція) один з найбільш визначних німецьких поетів та журналістів ХІХ століття.

Був водночас і поетом романтики, і її підкорювачем. Він зробив мову повсякдення придатною для поетичних творів, підніс жанр фейлетоні та подорожніх розповідей до рівня мистецтва, та надав німецькій мові, не притаманну їй до цього стилістичну легкість та елегантність. Гейне вважають останнім поетом «романтичної епохи» і одночасно її очільником.

Біографія Народився в родині єврейського торговця Самсона Гейне й Бетті ван Гельдерн у місті Дюссельдорф на Рейні. Крім нього в сім'ї росли ще троє дітей Шарлотта ( рік), Густав ( ) і Максиміліан ( ).

Творчість Ліричні вірші раннього періоду творчості Гейне склали цілу книгу «Книга пісень» (1827 рік). Ця поетична збірка принесла йому визнання у Німеччині, а згодом, в інших країнах Європи. За життя автора її видавали 13 разів; багато віршів було покладено на музику Робертом Шуманом, Францом Шубертом, Йоганнесом Брамсом, Петром Чайковським, Ріхардом Штраусом, Едвадором Грігом тощо.

Через те, що останні 8 років життя Генріх хворів на прогресуючий туберкульоз хребта, 17 лютого 1856 року він помер. «Писати», «папір», «олівець» були його останніми словами. Генріха Гейне поховали на пагорбі Монмартр у Парижі. Його могила завжди покрита квітами і часто буває розписана неофашистськими гаслами.