Історія розвитку української писанки. Писанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Писанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом. О.Довженко Якби наш народ не створив.
Advertisements

Великдень найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву Пасха. В українського народу побутують чудові.
Презентация на тему: Писанки. Що таке писанка
Символіка української вишивки та писанки,. Символіка традиційної вишивки Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався,
Писанки Що таке писанка… Писанка - символ пробудження, родючості та оберіг. Зображення жінок-праматерів та символіка фрагментів. Писанки Східного Полісся,
Що таке писанка? Походження звичаю розпису яєць? Символи пасхального дива? Що символізують кольори на писанках? Що потрібно для писанкарства? І інші цікаві.
Українська писанка Пи́санка яйце декороване з традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників. Виготовлення писанок пов'язувалося.
Писанкарство в Україні символ писанки Підготувала : Дудко А., 10-М.
Мистецтво українських писанок.. Мета: ознайомити з символікою орнаментів та кольорів писанок, розширити уявлення студентів про роль народного мистецтва,
Українська писанка Презентація з української літератури на тему : «Українська писанка» учня 6 класу КЗ Борисіська ЗОШ І-ІІІ ст. Мошкуна Віталія Сергійовича.
ВЕСНЯНІ СВЯТА. МАСЛЯНА МАСЛЯНА – давнє словянське свято. Це веселі проводи зими з радісним очікуванням близького тепла. МЛИНЦІ які ми завжди їмо на масляну,
Недалечко червоне яєчко Підготувала вчитель початкових класів Малоцвілянської ЗОШ I-II ступенів Лінкевич Н.А.
ІГОР МИРОНОВИЧ КАЛИНЕЦЬ НАРОДИВСЯ (1939 Р.). Сьогодні писанка стала символом Воскресіння Ісуса Христа. Але з'явилася перша писанка набагато раніше, аніж.
Столиця України – місто Київ. Найбільша річка України - Дніпро.
1 Косів Околиці Косова багаті на глину. Тож гончарство тут розвивалось з давніх часів. Ужитково-декоративна кераміка, якою ми знаємо її сьогодні, зароджувалась.
ВЕЛИКДЕНЬ Великдень всіх нас на гостини просить. Малює сонце полотно небес, І крашанку, як усмішку, підносить: Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!
СВАСТИКА Походження Свастика (санск. svastika ( )) стародавній символ у вигляді рівнораменного хреста із загнутими на 90° вліво, або вправо раменами, що.
Презентація виробів та оцінка проектної діяльності під час вивчення модуля «Технологія оздоблення виробу» Підготувала Сопіга Л.Р.
Українська мова Як море починається з річки, так українське слово – з писемності.
Рослинний орнамент складається з рослинних елементів – декоративно стилізованих квітів, листя, гілок.
Транксрипт:

Історія розвитку української писанки

Писанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом. О.Довженко.

Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова писати, тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами.

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру. Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя.

Багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення у багатьох стародавніх народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього всесвіту.

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні? Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивченням трипільської культури ( V- ІІ тис. до н.е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках.

Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збігалося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

Звичайне куряче яйце недовговічне, тому в Київській Русі майстри майоліки у великій кількості виготовляли керамічні розписані яйця, і це дало змогу багатьох поколінням милуватися ними. Улюбленим мотивом був мотив сосонки – яскраво- зеленої травички, що найперша прокидається після зими і пленяться, сповіщаючи про прихід весни. Улюбленим кольором майстрів був жовтий та світло- зелений на темному, здебільшого коричневому або чорному тлі. Такі писанки можна побачити у Державному музеї історії України.

Татаро-монгольська навала на Русь припиняє діяльність ремісничого цеху, який репродукував українські писанки з глини, що експортувалися в інші країни. У цей період поступово розвивається писанкарство, починається розподіл традицій мистецтва за регіонами.

За період ХІІІ до другої половини ХІХ ст. у писанкарстві майже не виникає нових елементів. Найдавніші писанки, виготовлені з курячих яєць, зберігаються в музеях і датовані другою половиною ХІХ – початком ХХ ст. Вони мають характерні ознаки кожного регіону їх виготовлення.

В Україні писанки виконують обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки повязана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни.

Матеріалом для писанки є пташине яйце. За технікою виконання сучасній писанці передувала крашанка – яйце пофарбоване в один колір рослинними фарбами. Пізніше зявилася крашанка, яка побутує й до цього часу.

Яйце опускають у фарбу, потім крапають на нього гарячим воском. Коли віск вихолоне, яйце кладуть у темнішу фарбу. Після цього яйце опускають у гарячу воду, де віск сходить з нього залишивши різної величини і форми крапочки по кольоровому тлі.

Із кінця ХІХ ст. поряд із писанками створюються дряпанки і мальованки. Дряпанка – це крашанка, на якій орнамент видряпано голкою або металевим стержнем. Мальованка – це яйце, розписане фарбами за допомогою пензля. Часто в оздобленні писанок використовують поєднання двох і більше прийомів розпису ( крашанка, мальованка, дряпанка).

У 80-х роках ХХ ст. до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління. У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей, етнографії та художніх промислів України – понад штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, в Санки- Петербурзі в музеї етнографії, в музеях Праги, Кракова.

У наш час мистецтво писанок чарує око розмаїттям орнаментальних мотивів і буянням насичених фарб, викликаючи загальне захоплення. Писанкарство вважається одним із найцінніших різновидів українського декоративного розпису.

Дякую за увагу!