Гіпотензивні засоби ПІДГОТУВАЛА СТУДЕНТКА 5 КУРСУ 6 ГРУПИ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ 1 КОШЕЛЮК ОКСАНА

Гіпотензивні засоби (антигіпертензивні) розширюють судини і знижують артеріальний тиск. Їх застосовують для лікування гіпертонічної хвороби. Вони знижують збудливість судиннорухового центру, зменшують передавання імпульсів блокують адреноруцептори судин. Розширення судин і гіпотензивний ефект настають також при застосуванні сечогінних препаратів, що посилюють виділенні натрію з організму. Тому ми гіпотензивні препарати застосовуємо разом з сечогінними.

Класифікація антигіпертензивних (гіпотензивних) препаратів 1. Нейротропні антигіпертензивні засоби центральної дії: 1. Стимулятори центральних адренорецепторів: клофелін (гемітон, катапресан, клонідин), метилдопа (допегід, альдомет). 2. Засоби, що пригнічують ЦНС: седативні (заспокійливі), снодійні, транквілізатори, нейролептики. 3. Стимулятори імідазолінових рецепторів: моксонідин (фізіотенс), рилмепідин. 4. Гангліоблокатори: бензогексоній, гігроній, пентамін. 5. Симпатолітики: резерпін, раунатин, октадин.

1. Нейтропні антигіпертензивні препарати периферійної дії: 1. β-Адреноблокатори: анаприлін (пропранолол), метопролол, ацебутолол. 2. β-Адреноблокатори: празозин (мініпрес), доксазозин, фентоламіну гідрохлорид, урапідил. 2. Інгібітори ангіотензинперетворювального (ангіотензинконвертувального) ферменту (АПФ, АКФ): каптоприл, еналаприл (еднід, ренітек), раміприл. 3. Блокатори рецепторів ангіотензину: лозартан, ібезартан, епросартан. 4. Периферійні судинорозширювальні засоби (міотропні вазодилататори): апресин (гідралазин), діазоксид (гіперстат), натрію нітропрусид (наніпрус), молсидомін (корватон), магнію сульфат, но-шпа, папаверину гідрохлорид, дибазол, папазол. 5. Антагоністи кальцію: верапаміл, ніфедипін. 6. Діуретики (сечогінні; засоби, що впливають на водно-сольовий баланс): фуросемід (лазикс), дихлотіазид (гіпотіазид), спіронолактон (верошпірон), тріамтерен, етакринова кислота.

Класифікація діуретиків 1. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики: дихлотіазид (гіпотіазид, гідрохлортіазид), гігротон (оксодолін), циклометіазид. 2. Петльові діуретини: фуросемід (лазикс), клопамід (бринальдикс), етакринова кислота (урегіт). 3. Антагоністи альдостерону: спіронолактон (верошпірон). 4. Інгібітори карбоангідрази: діакарб (фонурит). 5. Діуретини, що знижують проникність ниркових канальців для іонів натрію: тріамтерен. 6. Осмотичні діуретики: маніт, сечовина для інєкцій, гіпертонічні розчини глюкози, натрію хлориду.

Класифікація антигіпертензивних препаратів (згідно з національними програмами профілактики гіпертензії і лікування хворих та рекомендаціями вооз) 1. Антигіпертензивні засоби основної групи: 1. Сечогінні. 2. β-Адреноблокатори. 3. Інгібітори АПФ. 4. Ангоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів). 5. α-Адреноблокатори. 6. Блокатори рецепторів ангіотензину. 2. Препарати додаткової групи: 2. Антигіпертензивні засоби центральної нейротропної дії. 3. Симпатолітики. 4. Міотропні судинорозширювальні засоби.

Кардіоренальні ефекти інгібіторів АПФ Вазодилятація (aртеріальна та венозна ) Зниження aртеріального і венозного тиску Зменшення перед - та постнавантаження на міокард Зменшення об єму крові Натриуритичний та Діуретичний ефект Депресія симпатичної активності Інгібування гіпертрофії міокарда та ремоделювання ссудин

Побічна Кашель (5 % пацієнтів) Гіперкаліємія Зниження АТ, запамарочення, головний біль Сонливість, слабкість Порушеня смаку (металічний чи солоного присмаку у роті) Висип, набряк Квінке (поодинокі випадки) Синдром першої дози

Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ(сартани) Ангіотензин ІI антагоністи або блокатори ангіотензин II рецепторів(БРА) інгібуютьАТ 1 рецепториі пригнічуютьефектиангіотензинуII: звуженнясудин, гіпертрофіюсерцята судин, стимуляціюсекреціїальдостерону Не мають побічних ефектів, що пов'язані з блокадою АТ 2 рецепторів, як інгібітори АПФ

Побічна дія сартанів Гіпотонія Гіперкаліемія Протипоказані при вагітності у першому триместрі –можливий тератогенний ризик у другому та третьому триместрі –можливе зниження амніотичної рідини, ниркова недостатність у плода та внутрішньоутробна загибель плода Не знижують смертність при ХСН як інгібітори АПФ, тому не включені у всі схеми лікування ХСН Не викликають кашель та ангіоневротичний набряк як інгібітори АПФ

Бета-блокатори блокують дію ендогених катехоламінів (адреналіну та норадреналіну) на β- адренорецепторах (частина симпатичної нервової системи) Бета-адренорецептори: β1- -серце -нирки β2- -легені -шкт -печінка -матка -гладкі м'язи судин -скелетні м'язи β3- -жирові клітини

Фармакодинаміка бета-блокаторів Кардіальні еффекти Зниження скорочення (негативний інотропний ефект) Зниження швидкості релаксації (негативний лузітропний ефект) Зниження частоти серцевих скорочень(негативний хронотропний ефект) Зниження швидкості проведення(негативний дромотропний еффект) Судинніефекти Скороченнягладких м'язів (легка вазоконстрикція)

Показання для бета-блокаторів Aртериальна гіпертензія(есенціальна, симптоматична при тиреотоксикозі,феохромоцитомі) Aритмії(тахикардія, екстрасистолія) Ішемічна хвороба серця Хронічна серцева недостатність(умалихдозах) Глаукома Mігрень Панічні атаки

Побічна дія бета-блокаторів Брадикардія Синдром відміни Гальмують атріовентрикулярну провідність(A / V блокада) Периферична вазоконстрикція Maскують гіпоглікемію(підвищують рівень глюкозив крові) (неселективні) Підвищують рівень ліпідів(неселективні) Бронхоспазм (неселективні) Скорочення матки (неселективні) Порушення сну (знижує вміст мелатоніну) Еректильна дисфункція(імпотенція)

АНТАГОНІСТИ КАЛЬЦІЮ Похідні фенілалкиламіну-Верапаміл(фіноптін, ізоптін, лекоптін) Похідні бензотіазепіну-ділтіазем(карділ, ділзем) Похідні дигідропіридину-ніфедіпін(корінфар), амлодіпін(норваск), лацидіпін(лаципіл), лерканідіпін(леркамен), німодіпін(німотоп), ріодіпін(форідон-гель), фелодіпін(фелогексал)

Ефекти антагоністів кальцію Зниження тонусу гладких м'язів судин–зменшення(постнавантаження) Зменшення тонічності міокарду–збільшення перфузії в діастолу Збільшення коронарного кровотоку Падіння активностіСа++ -активованої АТФази- зниження витрат енергії Захист міоцитів від перевантаження іонами Са++ Гальмування залежного від Са++ автоматизму -< ЧСС Гальмування агрегації тромбоцитів Протиатеросклеротична дія

Особливості застосування похідних дигідропиридину Можливо застосовувати у вагітних Доцільно призначати при супутньому цукровому діабеті Має антиангінальну властивість Доцільно призначати хворим похилого віку, особливо при ізольованій систолічній гіпертензії Протипоказані при екстрасистолічній аритмії та тахикардії

Побічні ефекти похідних дигідропиридину гіпотензія; почервоніння обличчя та шиї; головний біль; тахикардія; закреп; набряки кинцівок