Соціалізація особистості.

Соціалізація(від лат. socialis - суспільний) - це процес, під час якого індивід засвоює культурні норми та соціальні ролі.

Великий вопрос жизни - как жить среди людей. Альбер Камю

Соціалізіція включає як цілеспрямований вплив на особистість (виховання), так і стихійні, спонтанні процеси, що впливають на її формування. Соціалізація знаходиться на межі різних наук і вивчається філософією, психологією, соціальною психологією, соціологією, історією, етнографією, педагогікою та теологією.

Теорія Соціалізація - це процес, необхідний дитині, щоб отримати навички, необхідні для повноцінного життя у суспільстві. На відміну від інших живих істот, чия поведінка обумовлено біологічно, людина, як істота біосоціальна, потребує в процесі соціалізації для того, щоб вижити. Спочатку соціалізація індивіда відбувається в сім'ї, а вже потім в суспільстві.

Якщо розглядати соціалізацію індивіда як процес його інтеграції до складу певної соціальної спільноти, то можна виділити певні рівні такої інтеграції, а саме: Рівні соціалізації об'єктивну (соціально-економічну), в результаті якої людина обіймає певну позицію, положення в структурі спільноти; функціональну, що обумовлює виконання людиною певних функцій, ролей; нормативну, що визначає готовність людини діяти певним чином для досягнення власних цілей, узгоджених з цілями діяльності спільноти; міжособистісну, що визначає ставлення оточення до індивіда, оцінку його взаємодії з ним

Первинна соціалізація Найбільше значення в первинної соціалізації грає сімя, звідки дитина і черпає уявлення про суспільство, про його цінностях і нормах. Так, наприклад, якщо батьки висловлюють думку, має характер дискримінації щодо якої-небудь соціальної групи, то дитина може сприйняти таке ставлення як прийнятне, нормальне, усталене в суспільстві.

Вторинна соціалізація Вторинна соціалізація відбувається вже поза домом. Її основою є школа, де дітям доводиться діяти у відповідності з новими правилами і в новій обстановці. В процесі вторинної соціалізації ііндевід долучається вже не до малої групи, а до великої. Звичайно, зміни, що відбуваються в процесі вторинної соціалізації, менше, ніж ті, які відбуваються в процесі первинної.

Дострокова соціалізація Дострокова соціалізація представляє з себе "репетицію" майбутніх соціальних відносин. Наприклад, молода пара може жити разом до шлюбу, щоб мати уявлення, якою буде сімейне життя.

Ресоціалізація - це процес усунення сформованих раніше моделей поведінки і рефлексів і придбання нових. У цьому процесі людина переживає різкий розрив зі своїм минулим, а також відчуває необхідність вивчати і піддаватися впливу цінностей, радикально відмінних від сформованих до цього. Ресоціалізація відбувається протягом усього життя людини

Організаційна соціалізація - це процес придбання людиною навичок і знань, необхідних для виконання своєї організаційної ролі. Проходячи через цей процес, "новачки" дізнаються про історію організації, в якій працюють, про її цінності, нормах поведінки, жаргоні, знайомляться і дізнаються про особливості роботи своїх колег.

Групова соціалізація - це соціалізація всередині конкретної соціальної групи. Так, підліток, який проводить більше часу зі своїми однолітками, а не з батьками, ефективніше переймає норми поведінки, притаманні для групи його ровесників.

Гендерна соціалізація Теорія про гендерної соціалізації стверджує, що важливою складовою частиною соціалізації є вивчення ролі чоловіка і жінки. Гендерна соціалізація - це процес засвоєння знань і навичок, необхідних для конкретного статі. Простіше кажучи, хлопчики вчаться бути хлопчиками і дівчатка вчаться бути дівчатками.

Інститути соціалізації - організації, що впливають на процес соціалізації та його організацію. Агенти й інститути соціалізації виконують важливі функції, а саме: навчання культурним нормам і зразкам поведінки; контроль затим, як міцно, правильно та глибоко засвоєно соціальні норми й ролі.

Соціальними інститутами є:сімя,група однолітків,релігія,ЗМІ,правова система тощо.

Останнім часом у суспільствознавстві активно вивчається предметна галузь, яка дає змогу поставити в центр уваги розвиток індивіда у світі, що сам невпинно змінюється. Це проблематика життєвого шляху особистості.

Общение с людьми совращает к самоанализу. Кафка Ф.

Презентацію виконала: Учениця 11-Б класу Гімназії 13 Хацько Марія

Дякую за увагу!