Друковані засоби масової інформації є важливими соціальними інститутами, що впливають на життя суспільства, формують його культуру, мораль. Конституційно закріплена свобода слова дала змогу всебічно відтворювати сучасні події та явища, розширити межі критики суспільства і людини. Проте свобода слова в засобах масової інформації не означає вседозволеності, безвідповідальності журналістів, політиків, громадських діячів. Вони зобовязані спиратися на цінності громадянського суспільства, популяризувати їх, дотримуватися загальнолюдських цінностей; без агресії, виважено сприймати думки, поведінку, форми самовираження та образ життя людей інших національностей, тобто обовязково дотримуватись принципів міжетнічної толерантності.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: здійснення кількісного та якісного аналізу фактів застосування «мови ворожнечі» відносно представників інших етнічних груп в кримських друкованих засобах масової інформації для подолання впливу стереотипів та упереджень у сфері міжетнічних взаємин та досягнення міжетнічного порозуміння. ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: «мова ворожнечі» - будь-який некоректний, нетолерантний вислів відносно якоїсь національності, або її представників. Під цим терміном розуміється сукупність текстів (редакційні матеріали, пряма мова, статті, цитати, інформаційні повідомлення, листи читачів, обяви, реклама, анекдоти) і інших елементів ЗМІ (заголовки, фотографії, ілюстрації), які прямо або опосередковано сприяють національній ворожнечі або неприязні.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: 1.Контент-аналіз матеріалів 29-и друкованих ЗМІ Криму із загальним щотижневим накладом близько 700 тис. примірників, як метод установлення кількості випадків застосування «мови ворожнечі» відповідно до її видів, кількості обєктів, субєктів. 2.Змістовний аналіз тексту. 3.Лінгвістичний аналіз тексту, що включає семантичний, морфологічний, синтаксичний, стилістичний аспекти, спрямований на здійснення оцінки нормативності мови, критеріями якої є правильний вибір слів, їх лексичної сполучуваності, яка визначається значенням слова, його приналежністю до того чи іншого стилю, емоційно-експресивним забарвленням. 4.Аналіз дискурсу як складного комунікативного явища, яке включає крім тексту екстралінгвістичні фактори (світогляд, думки, установки та цілі читача), необхідні для розуміння тексту. Аналіз включає оцінку прихованих повідомлень, що містяться у ЗМІ, всі тонкощі мови та візуальних образів (фотографії, ілюстрації), які передають повідомлення, зрозумілі для читача, але не завжди ним усвідомлювані, тобто відбувається цілеспрямоване маніпулювання свідомістю. 5.Аналіз динаміки – прогностичний метод, який дозволяє зробити висновки щодо тенденцій використання «мови ворожнечі».
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: Загальнокримські ЗМІ: Крымское эхо Крымские известия Крымское время Крымский обозреватель Комсомольская правда в Украине – Крым Крымская неделя Литературный Крым Народная трибуна Первая Крымская Міські та районні ЗМІ: Алуштинский вестник Боспор Вечерний город Евпаторийская здравница Крымская газета Керченские ведомости Обозрение Крымских дел Провинция Свободная территория Северная Таврида Слава Севастополя Южная столица Южная газета ЗМІ політичних партій: Коммунист Крыма ЗМІ етнічного спрямування: Голос Крыма Крымская правда QIRIM (Къырым) Полуостров Русичи Шолэм
ВИДИ «МОВИ ВОРОЖНЕЧІ» A - Заклики до дискримінації, зокрема у вигляді загальних гасел. B - Звинувачення у вигляді загальних гасел у дискримінації. C - Завуальовані заклики до насильства і дискримінації. D - Створення негативного образу окремої національності або її представників. E - Публікації і вислови, що ставлять під сумнів загальновизнані історичні факти насильства і дискримінації. F - Твердження про неповноцінність тієї чи іншої національності або її представників. G - Твердження про історичні злочини тієї чи іншої національності H - Твердження про кримінальність тієї чи іншої національності. I - Твердження про моральні недоліки тієї чи іншої національності. J - Міркування про непропорційну перевагу тієї або іншої національності в матеріальному достатку, представництві у владних структурах, пресі, і т.д. K - Звинувачення в негативному впливі тієї або іншої національності/етнічної групи або її представників на суспільство, державу. L - Згадка національності або її представників в принизливому або образливому контексті. M - Згадка національності або її представників в кримінальній хрониці. N - Заклики не допустити закріплення в регіоні мігрантів. O - Цитування явно ксенофобських висловів і текстів без коментаря. P - Звинувачення у націоналізмі, шовінізмі, екстремізмі. Q - Звинувачення в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, ксенофобії. R - Звинувачення в вимаганні надання привілеїв за національною ознакою. S - Звинувачення нації в спробах захоплення влади. T - Заперечення громадянства Згідно предмету дослідження - «мові ворожнечі», як інструменту розпалювання міжнаціональної ненависті та нетолерантного, некоректного ставлення до представників інших етнічних груп, було визначено двадцять її видів.
СУБ'ЄКТИ (ПЕРСОНАЖІ – ОСОБИ, ЩО ПРОДУКУЮТЬ «МОВУ ВОРОЖНЕЧІ», АБО ПРЯМО ЧИ ОПОСЕРЕДКОВАНО ПІДТРИМУЮТЬ ЧИЇСЬ ВИСЛОВЛЮВАННЯ В ДУСІ «МОВИ ВОРОЖНЕЧІ»), ЯКІ БУЛИ ВИЯВЛЕНІ ПІД ЧАС ДОСЛІДЖЕННЯ. Політики Представники правоохоронних органів Експерти/політологи Діячі культури Громадські діячі Журналісти Редакції Рядові громадяни ОБ'ЄКТИ МОВИ ВОРОЖНЕЧІ Представники тієї чи іншої національності, або нація в цілому.
ІІ. РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВИКОРИСТАННЯ «МОВИ ВОРОЖНЕЧІ» У ДРУКОВАНИХ ЗМІ АР КРИМ У ЖОВТНІ 2010 Р. – БЕРЕЗНІ 2011 Р. 1. Застосування «мови ворожнечі» субєктами. з/п Субєкт висловлювання Кількість висловлювань У відсотках 1Політики2010% 2Представники правоохоронни х органів 21% 3Експерти/політ ологи 84% 4Діячі культури74% 5Громадські діячі 21% 6Журналісти7236% 7Редакція7738,5% 8Рядові громадяни 136,5% Всього201100%
Діаграма ілюструє, що максимальна кількість політиків, журналістів та редакцій, як субєктів «мови ворожнечі», зафіксована у жовтні 2010 р., що ймовірно повязано з виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Також активізація політиків спостерігається у січні 2011 р., що ймовірно повязано із зверненням премєр міністра РМ АРК Василя Джарти до лідеру меджлісу Мустафи Джемільова про добровільне звільнення земельних самозахватів.
Графік динаміки субєктів «мови ворожнечі» Графік ілюструє, що загальна кількість субєктів значно зменшується у грудні 2010 р., що ймовірно повязано з підготовкою до зимових свят.
2. Види «мови ворожнечі»:
Усі 20 зафіксованих категорій «мови ворожнечі» за частотою використання умовно можна поділити на 3 групи: Група 1 (D, L, P) – найбільша кількість випадків (170 застосувань (68% від загальної кількості застосованих видів). Група 2 (B, F, K) – середня кількість випадків (27 застосувань (11% від загальної кількості застосованих видів) Група 3 (інші 14 видів) – мінімальна кількість випадків (51 застосування (21% від загальної кількості застосованих видів). Отже, 79% від загальної кількості застосованих видів «мови ворожнечі» припадає на 6 з 20- ти категорій.
Графік ілюструє динаміку застосування найпоширеніших видів «мови ворожнечі» протягом жовтня 2010 р. – березня 2011 р.
3. Обєкти «мови ворожнечі». з/пОбєкт Кількість нетолерантних висловлювань У відсотках 1 Росіяни 3818% 2 Українці 10951,65% 3 Кримські татари 2310,9% 4 Азербайджанці 20,95% 5 Болгари 10,47% 6 Перуанці 10,47% 7 Євреї 62,84% 8 Вєтнамці 10,47% 9 Молдовани 41,89% 10 Кавказці як ціле («особи кавказької національності») 52,37% 11 Роми 31,42% 12 Таджики 10,47% 13 Японці 10,47% 14 Грузини 41,89% 15 Киргизи 10,47% 16 Узбеки 20,95% 17 Турки 20,95% 18 Чеченці 10,47% 19 Чукчі 10,47% 20 Араби 10,47% 21 Естонці 20,95% 22 Китайці 20,95% ВСЬОГО %
Усі 22 зафіксовані категорії обєктів «мови ворожнечі» за частотою згадувань умовно можна поділити на 3 групи: Група 1 (українці) – найбільша кількість випадків (109 згадувань (51,65% від загальної кількості). Група 2 (росіяни, кримські татари) – 61 згадування (28,9% від загальної кількості). Група 3 (інші категорії) – мінімальна кількість згадувань зафіксованого обєкту (41 згадування (19,43% від загальної кількості).
Графік ілюструє, що максимальна кількість застосувань «мови ворожнечі» щодо українців припадає на жовтень – листопад 2010 р., що ймовірно повязано з виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Максимальна кількість застосувань «мови ворожнечі» щодо кримських татар спостерігається в січні 2011 р., що ймовірно повязано із зверненням премєр міністра РМ АРК Василя Джарти до лідеру міджлісу Мустафи Джемільова про добровільне звільнення земельних самозахватів. Динаміка застосування «мови ворожнечі» по відношенню до росіян постійно коливається і кількість нетолерантних висловлювань щодо них імовірно залежить, як вже зазначалось, від кількості опублікованих анекдотів. Загальний спад використання «мови ворожнечі» спостерігається у грудні 2010 р., що ймовірно повязано з підготовкою до зимових свят.
4. Випадки нетолерантних висловлювань у джерелах інформації та ставлення до них авторів матеріалів. з/пДжерело (ЗМІ) Кількість висловлю- вань субєктів Ставлення авторів матеріалів (журналісти, редакція) Скоріше позитивне Скоріше нейтраль-не Скоріше негативне 1 Вечерний город Голос Крыма Крымское эхо Коммунист Крыма Крымская правда Крымские известия Крымская газета Къырым Крымское время Крымский обозреватель Комсомольская правда в Украине – Крым Крымская неделя Обозрение Крымских дел Первая Крымская Русичи Слава Севастополя Южная столица2101 ВСЬОГО
ПІДСУМКИ Протягом шести місяців дослідження було вивчено матеріали 29-ти кримських друкованих ЗМІ: загальнокримських, міських та районних, етнічного спрямування, політичних партій. Найбільша кількість нетолерантних висловлювань протягом усього періоду дослідження зафіксована у газетах «Крымское время», «Комсомольская правда в Украине – Крым» та «Крымская правда» і складає 60% від загальної кількості нетолерантних висловлювань субєктів (121 з 201 випадку). Імовірно, лідерство цих джерел повязано з періодичністю виходу (пять разів на тиждень). Показовим є те, що на 13 визначених міських та районних джерел інформації припадає всього 12,5% (25 з 201 випадку). У 17 джерелах було зафіксовано 201 випадок застосування не толерантних, некоректних висловлювань девятьма виявленими субєктами «мови ворожнечі», якими не обовязково є автори матеріалу/журналісти, а будь-хто, чиє висловлювання лише ретранслюється автором матеріалу. Найбільша кількість нетолерантних висловлювань належить редакціям, як субєктам «мови ворожнечі», – 38,3% від загальної кількості та журналістам – 36%. Особливим є те, що анекдот виявився найпоширенішим носієм нетолерантних висловлювань серед редакційних матеріалів - 56%, а його частка від загальної кількості зафіксованих випадків «мови ворожнечі» склала 21,5%. Максимальна кількість політиків, журналістів та редакцій, як субєктів «мови ворожнечі», зафіксована у жовтні 2010 р., що ймовірно повязано з виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Також активізація політиків спостерігається у січні 2011 р., що ймовірно повязано із зверненням премєр міністра РМ АРК Василя Джарти до лідеру меджлісу Мустафи Джемільова про добровільне звільнення земельних самозахватів. Загальна кількість субєктів значно зменшується у грудні 2010 р., що ймовірно повязано з підготовкою до зимових свят.
ПІДСУМКИ Згідно предмету дослідження - «мові ворожнечі», як інструменту розпалювання міжнаціональної ненависті та нетолерантного, некоректного ставлення до представників інших етнічних груп, було визначено двадцять її видів. Загальна кількість застосованих видів (248) перевищує кількість нетолерантних висловлювань (201), оскільки одне висловлювання може містити декілька видів «мови ворожнечі». Усі 20 зафіксованих категорій «мови ворожнечі» за частотою використання умовно можна поділити на 3 групи: Група 1 (D, L, P) – найбільша кількість випадків (170 застосувань (68% від загальної кількості застосованих видів). Група 2 (B, F, K) – середня кількість випадків (27 застосувань (11% від загальної кількості застосованих видів) Група 3 (інші 14 видів) – мінімальна кількість випадків (51 застосування (21% від загальної кількості застосованих видів). Отже, 79% від загальної кількості застосованих видів «мови ворожнечі» припадає на 6 з 20-ти категорій. Протягом дослідження було зафіксовано 22 обєкти «мови ворожнечі» - представників тієї чи іншої національності, або нація в цілому. Загальна кількість нетолерантних висловлювань щодо обєктів (218) перевищує кількість випадків застосування «мови ворожнечі» субєктами (201), оскільки одне висловлювання може бути спрямовано на декілька обєктів. Усі 22 зафіксовані категорії обєктів «мови ворожнечі» за частотою згадувань умовно можна поділити на 3 групи: Група 1 (українці) – найбільша кількість випадків (109 згадувань (51,65% від загальної кількості). Група 2 (росіяни, кримські татари) – 61 згадування (28,9% від загальної кількості). Група 3 (інші категорії) – мінімальна кількість згадувань зафіксованого обєкту (41 згадування (19,43% від загальної кількості).
ПІДСУМКИ Українці в першу чергу згадуються у звязку із звинуваченням у націоналізмі, шовінізмі, екстремізмі. Росіяни найчастіше є персонажами анекдотів, в яких представлені в принизливому, образливому контексті. Кримським татарам найчастіше висувається звинувачення в вимаганні надання привілеїв за національною ознакою. Максимальна кількість застосувань «мови ворожнечі» щодо українців припадає на жовтень – листопад 2010 р., що ймовірно повязано з виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Максимальна кількість застосувань «мови ворожнечі» щодо кримських татар спостерігається в січні 2011 р., що ймовірно повязано із зверненням премєр міністра РМ АРК Василя Джарти до лідеру міджлісу Мустафи Джемільова про добровільне звільнення земельних самозахватів. Динаміка застосування «мови ворожнечі» по відношенню до росіян постійно коливається і кількість нетолерантних висловлювань щодо них імовірно залежить, як вже зазначалось, від кількості опублікованих анекдотів. Позитивне ставлення авторів текстів/матеріалів до нетолерантних висловлювань є стабільним. Загальний спад використання «мови ворожнечі» спостерігається у грудні 2010 р., що ймовірно повязано з підготовкою до зимових свят.