Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара Геологічна спадщина Дніпропетровської області Манюк Володимир

Прагнення до пізнання природе, до відкриття найцікавіших її сторінок притаманне людині від давніх давен до сьогодення і навряд чи згасне у майбутньому. Нажаль, для самої природе такие прагнення не завжди, і навіть не часто, закінчувалося позитивными наслідками. Втручання у цілісний світ природної врівноваженної системы хоч і зумовлене необхідністю забезпечення життєдіяльних функцій людини за рахунок ресурсів природного середовища, але вано приводить до порушення цієї системы і, в деяких випадках, до її руйнації.

Невідємним элементом природної системы є геологічне середовище, практичне значення якого для людства важко переоцінити. Але це не тільки джерело мінеральної сировини, кончи необхідне для прогрессивного розвитку людства, а й унікальні за різноманітністю природні ландшафты, створені безліччю геологічних процесів. Виходи на земную поверхню гірських порід різного віку і походження демонструють фрагменты геологічної історії, родовищ і корисних копалин, процеси вулканічної діяльності і тектогенезу, рідкісні решетки викопної фауни і флори.

Людство вже давно збагнуло необхідність збереження рідкісних об'єктів живої природе, особливо якщо сим об'єктам загрожує небезпека зникнення, але лише впродовж останніх десятирічь вано усвідомило, що об'єкти неживої природе, тобто геологічні пам'ятки, так само потребують негайного захисту.

Останні, на відміну від пам'яток живої природе, не можуть бути відновленими ні за яких умов і зникають зповерхні Землі назавжди. The European Association for the Conservation of the Geological Heritage Саме це стало поштовхом для створення у 1991 році Європейської Ассоціації по збереженню Геологічної Спадщини(ProGeo), яка прийняла на I сімпозіумі у Франції "Міжнародну декларацію прав пам'яті Землі".

Знаковою подією было заснування 21 травня 2010 р. у с. Хортице Катеринославської губернії першого у Росії товариства з охорони природе із затвердженим статутом, значком та печаткою. Засновником товариства букв Петро Пилипович Бузук, який працював вчителем природознавства та російської мови у Хортицькому центральному училищі. Важливо підкреслити, що це не тільки дата виникнення першого товариства з охорони природе, але й перша письмова згадка про те, що зберігати слід не тільки живу природу, але й не живу.

Бузук П.П. Його школа

П.П. Бузук засновник Хортицького товариства охоронників природе

Скельні береги острова Хортице

У 1926 р. при Народному комісаріаті України з освіти букв створений Український комітет охорони пам'яток природе (УКОПП). У цей період на Україні виникла ціла мережа заповідників, були виділені різні пам'ятки природе та взяті під охорону держави окремі дерева, степові і лісові ділянки, болота, озера, місце гніздування птахів, парки, скелі та ін. Комітет представляли на місцех 4 інспектури: Харківська, Київська, Одеська та Дніпропетровська. Останню очолював видатний біолог Михайло Акімов, який поділяв всі пам'ятки природе на: геологічні, флористичні і фауністичні. М. Акімов

М. Акімов писав: «Геологічні памятки, як і всі памятки природе звязані з минулим краю, з теми змінами, що відбуквалися у земній корі та на її поверхні з найдавніших часів.» Тож, є всі підстави вважати момент створення УКОПП часом відліку початку руху за збереження не тільки живої але й неживої природе в Україні.

Тому яскравим підтвердженням є самовіддана діяльність у складі Дніпропетровського Комітету Охорони Природи Миколи Карповича Лещенко, який букв на той час представником від кафедры геології Дніпропетровського гірничого інституту. Геологический памятник природы Скалы парка Шевченко

Письмо члена Днепропетровского Комитета Охраны Природы Н.К. Лещенко Титул ст Лещенко

При вивчені Наддніпрянських гранітів М.К. Лещенко свернув увагу на скелі Шевченківського парку, як на памятку природе, і за того ініціативою їх было взято під охорону. Фактично бала заповідана перша на теренах колишнього СРСР геологічна памятка природе.

Важливим поштовхом до відчутного пожвавлення руху за збереження геологічних памяток природе стало видання брошури «Геологические памятники Украины», написаної видатним геологом, академіком В.Г. Бондарчуком у 1961 р. Великий тираж брошури (18 тис. примірників) не залишив її непоміченою і сприяв не тільки підвищенню уваги до геологічних памяток, але й прийняттю деяких важливих положень, інструкцій, законів щодо геологічної спадщини.

Скамянілий стовбур сингилярії з книги В.Бондарчука Донбасс

За В.Г. Бондарчуком: «Геологічні памятки – свідки давно минулих подій – зустрічаються повсюдно. Одні з них являють всім відомі маски піску, глины, щебеню, що вирівнюють неозорі просторы. Інші мають вигляд суворин стрімчаків, мальовничих сколь та ущелин, які створюють не повторно гарні пейзажі.»

Наступною знаковою подією у справі заповідання геологічних памяток природе было створення Республіканської секції охорони надр УТОП на установчих сборах в інституті геологічних наук АН України 4 лютого 1974 р. Завдяки кропіткій праці геологів секції та геологів –зйомщиків стало можливим видання путівника- довідника «Геологические памятники Украины». Путівник відіграв велика роль не тільки у справі збереження геологічних памяток природе, але й став першим, найбільш повним реєстром як діючих обєктів природно-заповідного фонду, так і перспективных, заповідання яких было спільною справою геологів, науковців та працівників державних екологічних установ у найближчому майбутньому.

У книзі наведение описания та ілюстрації 719 геологічних памяток природе та додається мапа з розташуванням обєктів по областях України.

Подальша історія руху за збереження геологічних памяток в Україні тісно повязана з виникненням і стрімким розвитком Європейської асоціації зі збереження геологічної спадщини обо ProGEO. Знаковою подією, яка визначила зміну філософії поглядів на геологічну спадщину было створення у Нідерландах спочатку робочої групи, а невдовзі, у 1988 р., Європейської Асоціації зі збереження геологічної спадщини (ПроГЕО). Ідеї ПроГЕО, яку в ті роки очолював президент Г.П. Блек (G.P. Black) з Велокої Британії, швидко поширилися в більшості країн Європи.

Фактичним народженням ПроГЕО, як провідної організації зі збереження геологічної спадщини, безумовно букв 1991 рік, коли у Франції, в місті Дінь, за підтримкою ЮНЕСКО відбуквся I Міжнародний Симпозіум ПроГЕО, на якому прийнято історичну декларацію прав пам'яті Землі (Declaration of the Rights of the Memory of the Earth). Digne-les-Bains

Першим в Україні, хто долучився до співпраці з ПроГЕО, став відомий геоморфолог із Львова, голова Львівського обласного центру сприяння розвитку сільського зеленого туризму Юрій Зінько. Йому пощастило прийняти участь у зустрічі Європейської робочої групи (EWGESC - майбутньої ProGEO) у 1992 році в Англії, у сесії ПроГЕО, яка відбалася в Угорщині у 1994 р. (Budapest), у роботі Генеральної Асамблеї ПроГЕО, що проводилася у Швеції та Фінляндії у 1995 р. та у першому засіданні Центр. європейської групи (WG – Central European Working Group), до якої, завдяки активності Ю.В. Зінько, у тому ж році приєдналася і Україна. Юрій Зінько

У 1993 р. у Німеччині в Мітвіц-Кьольне проходить Перша Міжнародна ассамблея, на якій відбуквається формалине становления ПроГЕО та прийняття її статуту. Саме це дата вважається офіційною датою виникнення асоціації. На цій зустрічі за ініціативою Дж. Конгріпа было прийняте рішення підготувати проект по виданню довідника Збереження Геологічної спадщини у Європі», у якому планувалося висвітлити національні закони та практичний стан з охорони геологічних пам'яток природе в кожній Європейській країні.

Наступним крюком руху за збереження геологічної спадщини было започаткування у 1997 р. Державним підприємством Геоінформ Держкомгеології України проекту Систематизація та опис геологічних пам'яток України, розробка рекомендацій з їх популяризації, використання і охорони Геологічна памятка природе Камяні Гриби Донбасу

Відповідальним виконавцем проекту букв активный член Української Національної групи ПроГЕО, провідний геолог Геоінформ, ст. науковий співробітник Інституту географії, Андрій Івченко. Андрія Івченко обєктивно можна вважати фундатором нової хвилі руху за збереження геологічної спадщини України. У 1996 р. він приймав участь у роботі ІІ симпозіуму по збереженню геологічної спадщини у Римі, як єдиний представник України, з доповіддю «Трансєвропейські геологічні памятки, як символ нашої геологічної спадщини» (Transeuropean geological monuments as a symbol of our geological heritage).

Після цього були поїздки в Естонію до Таллінна у 1997 р. для участі роботі Другої генеральної асамблеї ПроГЕО («Data bases of the Ukrainian geological heritage sites»), до Кракова у тому ж році з двома доповідями; до столиці Болгарії Софії у 1998 р. і у тому ж році снов до Таллінну, у 2003 Краков та ін. Україну у Кракові представляли В.Гриценко, В.Манюк, А. Івченко

Представником України на симпозіумі ProGEO у Мадриді у 1999 р. бала Н.П. Герасименко з інституту географії НАНУ, яка очолювала в той час національну группу ПроГЕО в Україні і увійшла до наукового комітету ІІІ симпозіуму. За ініціативою Н.П. Герасименко у 1999 р. вийшла з другу книга «Проблеми охорони геологічної спадщини України», першим автором якої букв В.А.П. Уімблдон.

Важливою віхою у роботі ПроГЕО было проведення конференції у Дубліні, в Ірландії у 2002 року. Природні і культурні ландшафты: геологічне підґрунтя. У конференції прийняли участь представники ПроГЕО з 26 країн Європи, серед яких були і українські участники руху за збереження геосайтів В.П. Гриценко (КНУ ім. Т. Шевченко) та В.В. Манюк, який представляв Державну Геологічну службу України та ДНУ ім. О. Гончара. Збірник матеріалів Дублінської Конференції 2002 року

Зростання авторитету ПроГЕО у світі переконливо довела участь того представників у головній події геологічної громадськості світу, у 32 Міжнародному Геологічному конгресі, який проходив у Флоренції у серпні 2004 року. До друкованих матеріалів конгресу увійшли тези представника Українського ПроГЕО В.В. Манюка «Нова стратегія по збереженню геосайтів в Україні» (New strategy for conservation of geosites in Ukraine].

Наступним крюком у діяльності ПроГЕО бала ретельна підготовка і проведення на дуже гарному рівні ІV Міжнародного Симпозіуму ПроГЕО у місті Брага у Португалії (13 – 16 вересня 2005 р.). У симпозіумі прийняли участь 312 учасників з 35 країн. До матеріалів конференції увійшли доповіді В.П. Гриценко (Геологічна та культурна спадщина долини Середнього Дністра) та В.В.Манюка (Особливості геоконсервації в Україні). Збірник тез IV симпозіуму ПроГЕО у Португалії

У травні 2003 р., у м. Києві, на засіданні колегії Державної геологічної служби України розглянуто важливий документ: «Комплексну програму робіт з науково- методичного забезпечення регіональних геологічних досліджень в Україні». Тож, дуже важливим і своєчасним крюком бала пропозиція включити до проекту програми, як одне з її завдань, проблему дослідження, інвентаризації та створення комп'ютерної бази даних геологічних пам'яток України.

Крім того, саме в цей час розробляється програма формування національної екологічної мережі всіх областей України на підставі «Загальнодержавної програми національної екологічної мережі України на роки», затвердженої Законом України від р., розробленої з метою подальшого опрацювання, вдосконалення на розвитку екологічного законодавства України відповідно до рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття щодо формування Всеєвропейської екологічної мережі, як єдиної просторової системы територій країн Європи з природним обо частково зміненим станом ландшафту.

Все це у сукупності, виходячи з того, що геологічне середовище є найважливішою складовою природного середовища і створює дивовижну різноманітність того ландшафтів, стало реальним поштовхом для практичної реалізації завдання згаданої Комплексної Програми і в цьому ж році Державна Геологічна служба ініціює підготовку до видання оновленого варіанту книги «Геологічні пам'ятки України», на основі згаданого звіту ДГП «Геоінформ», та з обов'язковим уточненням списків геосайтів, описів геологічних пам'яток та, за можливістю, доповненням фотоматеріалами.

Таким чином, матеріали до видання оновленого варіанту книги «Геологічні памятки України» були підготовлені фахівцеми геологічних установ та науковцеми до видання і впродовж 2006 – 2012 років вийшли з другу.

Це 4 – томне, обємне, повнокольорове, гарно ілюстроване двомовне (українською і англійською) видання, перший том якого букв презентований учасникам V Міжнародного симпозіуму ПроГЕО, який відбуквся у Києві і Камянці – Подільському у вересні 2006 року.

Надзвичайно важливим наслідком проведення V симпозіуму в Україні можна вважати значне зростання авторитету ПроГЕО та того інноваційних ідей у колі науковців і практиків геологічних та природоустановчих установ, та, в підсумку, впровадження у геологічних підприємствах нового виду робіт – моніторингу геологічних памяток. Токівський каньон на р Камянці

З 6 по 14 серпня 2008 р., у столиці Норвегії Осло проходив 33 Міжнародний геологічний конгрес, який зібрав під дахом велетенського конгрес-холу більш як 6300 делегатів з усіх країн світу. На цьому велетенському зібранні геологів ПроГЕО бала представлена уже чотирма симпозіумами на відміну від попереднього конгресу у Флоренції, коли діяла одна секція. У межах симпозіуму «Геологічна спадщина та суспільство» (Geoheritage and society) діяли секції: «Головний внесок у геоспадщину та суспільство», «Земна спадщина: наука, освіта та розвиток», «Геосайти та ландшафты – стратегія збереження та управління» та «Геопарки і геотуризм».

Від України бала представлена лише одна доповідь «Проблема створення мережі геопарків в Україні» (The problem of creation of Network geoparks in Ukraine), зроблена В.В. Манюком на секції IES – 04 (Геопарки та геотуризм).

У травні 2011 р., вперше у історії України, у м. Камянець-Подільський відбалася ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Геологічні памятки – яскраві свідчення еволюції Землі». Геологічна екскурсія по Дністру під час конференції

ІІ Міжнародна науково- практична конференція ГЕОЛОГІЧНІ ПАМЯТКИ – ЯСКРАВІ СВІДЧЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ЗЕМЛІ м. Камянець-Подільський 16 – 20 травня 2011

Головними темами конференції були: Геологічні памятки (визначення, класифікація, геологічна будова, літолого-фаціальні особливості тощо) Законодавча база геологічної спадщини, актуальність і перспективи утворення геологічних парків Менеджмент, моніторинг та охорона геологічної спадщини Туризм і популяризація геологічних памяток Геологічні пам'ятки – музеї під відкритим небом. Геологічна спадщина в експозиціях музеїв

У 2012 р. у м. Брісбені на сході Австралії проходить черговий 34 Міжнародний геологічний конгрес, масштабність якого та рівень організації перевершили попередній, коли нордичні країни приймали геологічну спільноту з усього світу у столиці Норвегії - м. Осло. Конгрес відвідали 6012 делегатів із 112 країн світу, зроблено 3712 доповідей та представлено 1469 постерів. Європейська асоціація зі збереження геологічної спадщини бала не тільки представлена окремою секцією (Symposia 1.1 – Geoheritage, Geoparks and Geotourism) але й вперше в історії конгресів мала особисту веб-сторінку на сайті конгресу.

© Manyuk Volodymyr ГЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІГЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Computer version of slide show prepared by V.Manyuk 44 slides DnipropetrovskUkraine Web: