цикл: хвороби периферійної нервовї системи Автор занятия: к.м.н. ассистент Олексюк-Нехамес А.Г.

Класифікація неврологічних синдромів ураження периферійної нервовї системи 1.Поперково-крижовий рівень. 1.1.Рефлекторні синдромы Люмбаго Люмбалгія Люмбоішіалгія з м'язово-тонічними, вегетативно- судинними чи нейродистрофічними проявами. 1.2.Корінцеві синдромы Диско гене (вертеброгене) ураження (радикуліт) корінців, в т.ч. синдром кінського хвоста) 1.3.Судинні корінцево-спінальні синдромы Радикулоішемія Радикуломієлоішемія, мієлоішемія Перехідна Гостра (інсульт) Хронічна (ішемічна радикулопатія, мієлопатія) 2. Шийний рівень 2.1.Рефлекторні синдромы Цервікалгія Цервікокраніалгія (задній шийний симпатичный синдром та ін.) 21.3.Цервікобрахіалгія з м'язово-тонічним, вегетативно- судинними чи нейродитрофічними проявами

2.2.Корінцеві синдромы Дискогене (вертеброгене) ураження (радикуліт) корінців 2.3.Судинні корінцево-спінальні синдромы Радикулоішемія Радикуломієлоішемія, мієлоішемія Перехідна Гостра (інсульт в басейні передньої, задньої спіральної артерії чи ін) Хронічна (ішемічна радикуломієлопатія, мієлопатія – синдромы БАС, передніх рогів, бічних стовпів і т.д.) 3. Грудний рівень 3.1.Рефлекторні синдромы 3.1.1Торакалгія з м'язово-тонічними, вегетативно- вісцеральними чи нейродистрофічними проявами 3.2.Корінцеві синдромы Диско гене (вертеброгене) ураження (радикуліт) корінців.

Якщо у патологічний процессс потрапляють окрім периферичних нервів спинномозкові корінці, термін, тоді захворювання має назву «полірадикулоневропатія».

Клінічно, у такому випадку домінує ураження проксимальної мускулатуры, часто зустрічається краніальна невропатія, а у лікворі знаходять підвищений вміст білку.

Радикуліт (radicula з латинської мови: «корінець») це захворювання, обумовлене ураженням корінців спинномозкових нервів. Ізольоване ураження окремих гілок поперекового сплетения проявляється ознаками радикуліту, рідше невриту стенового нерва і інших нервів.

При радикуліті частіше уражуються корінці поперекового та крижового відділів хребта (LVI –V S1), рідше шейного, значной рідше грудного.

Основною причиною радикулопатій являються дистрофічні зміни у міжхребцевих дисках (остеохондроз). В механізмі виникнення радикуліту, обумовленого остеохондрозом, велике значення мають різні екзогенні (травматизація, переохолодження, інфекція, інтоксикація) і ендогенні (обмінні порушення, функціональна недостатність нервов-мязового і кістково-звязкового апаратів, гемодинамічні розлади в області хребта) факторы.

Біохімічні зміни у між хребтовому диску порушують його макромолекулярную архітектоніку та біохімічні властивості. Згодом, приєднуються аутосенсибілізація продуктами розпаду, некробіотичні зміни змінюються проліферативними, в процессс входять оточуючі тканини та нервов-судинні утвори, що приводить до розвитку остеохондрозу хребта з можливим випадінням міжхребцевого диску, стисненням, дистрофією корінців спинномозкових нервів.

Вроджені дефекты розвитку хребта (люмбалізація, сакралізація, незарощення дужек і інші) під впливом травмы сприяють розвитку дистрофічного процесссу у міжхребцевих дисках та виникненні радикулопатії.

Концепція «радикуліту» виникла після 30- их років, стимульована широким введенным в практику хірургічного видалення кили між хребцевого диску, що здавлює корінці. Зокрема, В. Денді заклав основы дискогенної теорії, підвів висновки успіхів нейрохірургії. Він вивів визначення «ішіас» та «радикуліт» що опирається на факт розповсюдження болю із попереку в ногу (із шиї в руку при цервікобрахіалгії).

Сучасний етап розвитку терміну концепція «радикуліту» - є наслідком оцінки багатолітньої практики хірургічного лікування кили дисків, досвіду хіропрактиків, і аналізу експериментів, що почалися на початку 30-их років. Зокрема І Kellgren і інші дослідники довели існування соматичної больової компоненты люмбоішиалгії і цервікобрахіалгії.

Одночасно був встановлений феномен відображених больових феноменів у нозі при стимуляції структур хребта.

Зокрема, выражена корінцева компресія приводить до радикулопатії в ґенезі вертеброгенного болю та інших чутливих розладів. Типовою є костра біль повязана з компресією корінця та має стріляючий короткочасний характер, на приклад згідно даних ламінектомії.

Проте, можливий розвиток стійкого больового синдрому обумовленого ішемією, набряком що викликає збудження ноціцепторів спинномозкових корінців.

Відомо, що вертеброгенна люмбалгія і люмбаго – комплекс місцевих (поперекових) больових, мязево-тонічних, вазомоторных проявів, включающий зміни конфігурації поперекових сегментів, викликаних патологією між хребцевих поперекових дисків.

Першою ознакою захворюваності являється поперековий больовий синдром різної інтенсивності, що проявляється у різній ступені.

Рефлекторний синдром люмбаго виникає при фізичному напруженні, підйомі ваги у вигляді ривка, різкого згинання, повороті обо нахилі обо нахилі тулуба, рідше після тривалого перебування в незручній позі, переохолодження.

В більшості випадків біль носить гострий нестерпний, раптовий, розпираючий, характер, по типу удару, поштовху та виникає протягом декількох хвилин. При викликанні симптомів натягу: Ласега (прямий і перехресний), Нері, Дежуріна відмічається виникнення болю в попереково-крижовій ділянці, хочу нерідко через добру природну іммобілізацію хребцевого рухового сегменту біль може бути відсутній. Проте, сами в такому стані спостерігається постійність усіх симптомів натягу.

Люмбалгія на відміну від люмбаго, виникає не гостро, а протягом декількох днів. Початку болю передують незручні рухи, фізичні навантаження, перебування в незручній позі, переохолодженні.

Характерно поява болю в попереку, ниючого характеру, в ділянці крижів, що посилюється при тривалому перебуванні в положенні сидячий чи стоячи. Згодом, інтенсивність болю наростає, вона стає постійною і посилюється при кашлі, пчиханні.

Зокрема, симптомы натягу виражені чітко, хочу біль що їх супроводжує слабший, ніж при люмбаго. Зона розповсюдження болю широка, охоплює сідниці, підколінну ямку. При розслабленні поперекових мязів (в положенні хворого на животі) визначається болючість остистых відростків, міжостистых зв'язок на рівні ураженого хребцевого сегменту, капсули між хребцевого суглобу.

Зокрема розтягнення і дегенеративні зміни крижових і поперекових зв'язок часто є причиною попереково-крижового болю. Зокрема, синдром Гейта, виявляється виникненням болю при форсованому згинані стегна в тазостегновому суглобі та при зігнутому колінному суглобі у хворого, що лежить на спині.

Симптом Сомбразе описаний, як поява болю в ділянці зчленування, при закиданні одної ноги на іншу в сидячему положенні. Симптом Ларрея описується, як виникнення болю в ділянці зчленування, при спробі хворого швидко сісти. Описаний симптом Фолькмана-Еріксона у вигляді появи болю в області зчленування при тиску на гребінь крижів.

Радикулопатії - це захворювання корінців спинного мозку. Клінічний синдром складається з сегментарно-корінцевих розладів відчуття: смугасто-поздовжніх на кінцівках і радіальних на тулубі (болі, парестезії, гіпалгезії), моторных дефектів. Характерним при радикулопатіях посилення болю при кашлі та чиханні (симптом Дежуріна).

Як правило, визначаються симптомы натягування (Ласега, Брогарда, Нері, посадки). При грубій деструкції корінців внаслідок розриву рефлекторної дуги випадають глибокі й поверхневі рефлексы.