Виконали учениці 11 класу Чистюхіна Наталія та Динь Аня

Перебудова загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводился в СРСР у 1985–1991 роках.

Причини Перебудови Стагнація в економіці, наростання науково - технічного відставання від Заходу, провали в соціальній сфері. Політична криза, яка выразился у розкладанні керівництва, в його нездатності забезпечити економічний прогрес. Апатія та негативні явища в духовній сфері суспільства, розчаруванням народу в ідеях соціалізму. Прихід до керівництва країни молодых політиків ( М. С. Горбачов, М. І. Рижков, О. М. Яковлєв, Е. А. Шев арнадзе ), які не тільки прогнули зміцнити власну владу, а й выступали за оновлення держави та суспільства.

Квітневий пленум Центрального комітету КПРС (1985) 23 квітня 1985 р. відбувся пленум ЦК КПРС, на якому М. С. Горбачов повідомив про планы перетворень, спрямованих на прискорення соціально - економічного розвитку країни. Причому мова не йшла про зміну економічних основ соціалізму і політичного ладу, не піддавалися сумніву і соціалістичні орієнтири радянського суспільства. Говорилося лише про необхідність прискорити темпы просування соціалістичним шляхом на основі ефективного використання досягнень науково - технічного прогресу, активізації « людського фактора » та зміни порядку планування.

Складові курсу : науково - технічний прогрес ; технічне переозброєння машинобудування ; активізація « людського фактору ». проголошення гасел побудови « гуманного, демократичного соціалізму » в СРСР.

Заміна керівних кадрів Відразу ж після прийняття курсу « прискорення » почалися серйозні кадрові зміни у вищому ешелоні влади. Колишні старі соратники Л. І. Брежнєв були замінені новыми керівними фігурами. Так Головою Ради міністрів став М. І. Рижков ( замість М. О. Тихонова ), міністром закордонных справ був призначений Е. А. Шеварнадзе ( замість А. А. Громико ), першим секретарем московського міськкому Б. М. Єльцин ( замість В. В. Гришина ), завідувачем відділу пропаганды ЦК КПРС О. М. Яковлєв. Загалом до початку 1987 року було замінено 70% членів Політбюро, 60% секретарів обласних партійних організацій, 40% членів ЦК КПРС.

Антиалкогольна кампанія У травні 1985 року вийшла постанова Центрального комітету КПРС про заходи щодо подолання пияцтва та алкоголізму, в якій пияцтво називалося не тільки величезним соціальним злом, але і причиною багатьох економічних проблем. Передбачалося підвищення роздрібних цін і одночасно різке скорочення виробництва лікеро - горілчаної продукції. Підсумки « антиалкогольної кампанії » були неоднозначными. З одного боку, при цьому росла тривалість життя та народжуваність, скорочувалася смертність, знизився загальний рівень злочинності. З іншого боку, « антиалкогольнаяя кампанія » різко снизила бюджетні надходження, створивши до того ж сильно соціальну напругу. Почало зростати виробництво підпільних сурогатів та самогоноваріння, стали набагато поширенішими наркоманія та токсикоманія. У 1988 році антиалкогольнаяя кампанія провалилась і булла скасована.

У лютому 1986 року відбувся XXVII з ' їзд КПРС, який змінив Програму партії. Замість застарілих положень про побудову комунізму був проголошений курс на вдосконалення соціалізму. Передбачалося до 2000 року подвоїти економічний потенціал країни і надати кожній родині окрему квартиру. На з ' їзді вперше констатувалося, що « в житті суспільства почали проступали застійні явища ». В Україні з метою реалізації курсу на прискорення необхідно було у 2-3 рази підвищити темпы оновлення основних виробничих фондів, значнойй збільшити выпуск машин, створити технології, які б підвищили зростання продуктивності праці. Планувалося скоротити строки розробки і освоєння нових механізмів і машин у 3-4 рази.

Держприймання Прагнучи підвищити якість продукції, влада у травні 1986 року ввела « Держприймання » це перевірка якості та прийом готової продукції підприємства спеціальною державною комісією. На початок 1987 держприймання діяло на всіх великих промислових підприємствах. Проте її ефективність виявилася значнойй нижчою за очікувану. Виконання планів істотно знизилося, впали заробітки. Боротьба з « нетрудовыми доходами » У травні 1986 р. було опубліковано Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СССР « Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовыми доходами ». Формально вона булла спрямована пройти ділків « тіньової економіки ». На практиці ж головными її жертвами виявилися колгоспники та городяни, що вирощували фрукты й овочі на продаж, кустарі, вуличні торговці.. Закон « Про трудові колективи » З метою активізації « людського чинника » в 1986 році був прийнятий закон « Про трудові колективи », який передбачав створення на промислових підприємствах ряд трудових колективів, які мали право обирати керівників, регулювати заробітну плату і відрахування на соціальні потреби. Однак реалізація цього закону на практиці призвела до дезорганізації виробництва.

Ситуацію в країні зубрила такое Чорнобильська катастрофа, що сталася 26 квітня 1986, коли вибухнув один з реакторів Чорнобильської атомної електростанції. Тисячі квадратных кілометрів території Білорусі, України і РРФСР виявилися зараженими, а десятки тысяч людей піддалися радіоактивному опромінюванню. Багато хто з них згодом померли від променевої хвороби. На ліквідацію наслідків цієї аварії державі довелося витратити 10 мільярдів доларів. Катастрофа мала далекосяжні політичні наслідки. Керівництво країни відразу не повідомило про справжні масштабе трагедії, чим сприяло збільшенню числа її жертв. Це стало приводом для потужної громадської критики соціалістичної системи.

На червневому пленумі ЦК КПРС (1987) Горбачов визнав, що, незважжаючи на величезні зусилля, перебудова успішно впроваджувалася ще не скрізь. Адже це факт, що в багатьох місцях загс запал, робота ведеться в край мляво. Почастішали факты пияцтва, знову привільно почувають себе нероби, дармоїди, несуны - люди, які живуть за рахунок інших. Отже, політика прискорення виявилася неэффективною. Михайло Горбачов

Причини невдач : Наслідки тривалого панування тоталітарного режиму, адміністративно - командної системи. Низький урівень розвитку економічною науки. Неможливість реформування в умовах монопольного політичного панування КПРС. Непрофесіоналізм, нездатність, некомпетентність союзного керівництва у вирішенні поставлених завдань. Політика прискорення булла за характером : традиційною ( цілі та методи колишні ), утопічною ( грандіозні, але нереальні планы ), односторонньою ( не поширюється на сільське господарство, легка промисловість та інші сфере ); Командна економіка булла не здатна зробити черговий « стрибок », оскільки її резервы були вичерпані ; Народ не підтримав політику, яка в черговий раз здійснювалася за його рахунок.

Дякуємо за увагу !