1 Основні закони хімії Підготували: вчитель хімії ЛТЛ Каличак О.М., Підготували: вчитель хімії ЛТЛ Каличак О.М., учні 11 кл Галушка М., Парубок К., Лаптута. - презентация

1 1 Основні закони хімії Підготували: вчитель хімії ЛТЛ Каличак О.М., Підготували: вчитель хімії ЛТЛ Каличак О.М., учні 11 кл Галушка М., Парубок К., Лаптута Н. учні 11 кл Галушка М., Парубок К., Лаптута Н.

2 2 Цілі уроку: закріпити поняття «закон» на прикладі закону збереження маси речовини, закону сталості складу, закону Авогадро, закону обємних відношень, Періодичного закону Д.І. Менделєєва – як основних законів природи; показати роль учених-хіміків Ж. Пруста, М. Ломоносова, А. Авогадро, Ж. Гей-Люссака, Д.І. Менделєєва в розкритті цих законів як форми наукових знань про природу; пояснити їх значення в хімії.

3 3 Тип уроку Урок узагальнення і Урок узагальнення і повторення знань повторення знань

4 4 Обладнання і матеріали: Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва; Таблиця розчинності кислот, основ і солей; Електрохімічний ряд напруг металів Li, K, Ba, Са, Na, Mg, Al, Mn, Zn, Cr, Fe, Co, Sn, Pb, H 2, Cu, Hg, Ag, Au послаблення відновних властивостей, активності

5 5 ЖОЗЕФ ЛУЇ ГЕЙ-ЛЮССАК (6.ХІІ.1778–9.V.1850 рр.) Закон обємних відношень Х імік, фізик, член Французької Академії наук Дата народження: 6 грудня 1778р Місце народження: Сен-Леонар, Дата смерті: 9 травня 1850, Париж

6 6 БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА Жозеф Луї Гей-Люссак-учень відомого вченого К. Л. Бертолле р –закінчив Політехнічну школу в Парижі. 1802р – відкрив закон теплового розширення газів ( Закон Гей- Люссака ).Разом з вченим Л.Ж. Тенаром виділив вільний бор та розробив спосіб одержання К і Na р – професор хімії в Політехнічній школі і професор фізики в Сорбонні (Париж), 1832 р – професор хімії в Паризькому ботанічному саду (фр. Jardin des Plantes) рр. – член палати депутатів, де виступав тільки з наукових і технічних питань, 1839 р - Пер Франції рр. – редагував спільно з Д. Ф. Араго французький журнал «Annales de chimie et de physique». Гей-Люссак обіймав посаду пробірер в Bureau de Garantie і, як член урядових комісій, сприяв вирішенню багатьох важливих технічних питань. Іноземний почесний член Петербурзької Академії наук (1826). Його ім'я внесено до списку найвидатніших учених Франції, поміщеного на першому поверсі Ейфелевої вежі.

7 7 Науковий доробок Відкрив газові закони, названі його ім'ям. Відкрив газові закони, названі його ім'ям. Здійснив фундаментальні дослідження у галузі фізичної, органічної та неорганічної хімії. Здійснив фундаментальні дослідження у галузі фізичної, органічної та неорганічної хімії. Зробив вагомий внесок у вивчення галогенів. Зробив вагомий внесок у вивчення галогенів. Сприяв поширенню об'ємних методів у аналітичній хімії. Сприяв поширенню об'ємних методів у аналітичній хімії. Відкрив ціан (1815), розробив метод добування щавлевої кислоти. Відкрив ціан (1815), розробив метод добування щавлевої кислоти. Сконструював башту з системою свинцевих камер, яка в технології сульфатної кислоти має його ім'я. Сконструював башту з системою свинцевих камер, яка в технології сульфатної кислоти має його ім'я. Запропонував назву хімічного елементу брому. Запропонував назву хімічного елементу брому.

8 8 Суть даного закону полягає в наступному : Суть даного закону полягає в наступному : Відомо, що маса речовин під час хімічних реакцій зберігається незмінною. На відміну від маси, обєм реагентів може суттєво змінюватись. Це відбувається тоді, коли в реакції беруть участь газоподібні речовини або утворюються газоподібні продукти реакції. Відомо, що маса речовин під час хімічних реакцій зберігається незмінною. На відміну від маси, обєм реагентів може суттєво змінюватись. Це відбувається тоді, коли в реакції беруть участь газоподібні речовини або утворюються газоподібні продукти реакції р - французький учений Ж. Гей-Люссак сформулював закон обємних відношень, відомий як хімічний Закон Гей-Люссака: 1808 р - французький учений Ж. Гей-Люссак сформулював закон обємних відношень, відомий як хімічний Закон Гей-Люссака: Обєми газів, що вступають у реакцію, відносяться один до одного і до обємів добутих газоподібних продуктів як невеликі цілі числа. Обєми газів, що вступають у реакцію, відносяться один до одного і до обємів добутих газоподібних продуктів як невеликі цілі числа. При цьому вважається, що всі обєми газів зведено до однакових температури і тиску. При цьому вважається, що всі обєми газів зведено до однакових температури і тиску. Наприклад, при взаємодії одного обєму водню з одним обємом хлору утворюється два обєми хлористого водню. Цей закон справедливий за умови, що об'єми газів виміряні за однакових температури і тиску. Н2 + Сl2 = 2НСl Н2 + Сl2 = 2НСl 1 об'єм 1 об'єм 2 об'єми 1 об'єм 1 об'єм 2 об'єми

9 9 Виявилося, що відношення об'ємів газів, які вступають у реакцію й утворюються внаслідок її перебігу, відповідає коефіцієнтам у рівнянні хімічної реакції й дорівнює 1:1:2. Виявилося, що відношення об'ємів газів, які вступають у реакцію й утворюються внаслідок її перебігу, відповідає коефіцієнтам у рівнянні хімічної реакції й дорівнює 1:1:2. Оскільки це так, можна обчислювати об'єми газів за коефіцієнтами в рівнянні реакції, не вдаючись до інших обчислень (молярний об'єм газу, молярна маса тощо). Оскільки це так, можна обчислювати об'єми газів за коефіцієнтами в рівнянні реакції, не вдаючись до інших обчислень (молярний об'єм газу, молярна маса тощо). Об'єми газів, які вступають у реакцію й утворюються внаслідок її перебігу, відповідають коефіцієнтам у рівнянні хімічної реакції Об'єми газів, які вступають у реакцію й утворюються внаслідок її перебігу, відповідають коефіцієнтам у рівнянні хімічної реакції Приклад. Який об'єм кисню необхідний для спалювання водню об'ємом 10 м 3 ? Приклад. Який об'єм кисню необхідний для спалювання водню об'ємом 10 м 3 ? Дано: Дано: V(Н2) = 10 м 3 Розв'язування: V(Н2) = 10 м 3 Розв'язування: V(О2) ? 2Н2 + О2 = 2Н2О V(О2) ? 2Н2 + О2 = 2Н2О 2 об'єми 1 об'єм 2 об'єми 1 об'єм 3 рівняння реакції видно, що водень і кисень реагують в об'ємному відношенні 2:1. Який би об'єм водню не було взято, кисню потрібно вдвічі менше. Отже, 2 : 1 = 10 : х, звідки х = 5. 3 рівняння реакції видно, що водень і кисень реагують в об'ємному відношенні 2:1. Який би об'єм водню не було взято, кисню потрібно вдвічі менше. Отже, 2 : 1 = 10 : х, звідки х = 5. Відповідь. Для спалювання водню об'ємом 10 м 3 потрібен кисень об'ємом 5 м 3 (V(О2) = 5 м 3 ). Відповідь. Для спалювання водню об'ємом 10 м 3 потрібен кисень об'ємом 5 м 3 (V(О2) = 5 м 3 ).

10 10 Для того, щоб сформулювати Закон обємних відношень Гей-Люссак провів безліч дослідів. Одним із них був дослід, який підкреслював процес, що відбувається в газі при постійному тиску (ізобаричний процес). Для того, щоб сформулювати Закон обємних відношень Гей-Люссак провів безліч дослідів. Одним із них був дослід, який підкреслював процес, що відбувається в газі при постійному тиску (ізобаричний процес). Для досліду потрібно : скляна трубка завдовжки 600 мм і діаметром 8-10 мм, запаяна з одного кінця; циліндрична посудина висотою 600 мм і діаметром мм, наповнена гарячою водою (t » 60 °С); склянка з водою кімнатної температури; пластилін. Для досліду потрібно : скляна трубка завдовжки 600 мм і діаметром 8-10 мм, запаяна з одного кінця; циліндрична посудина висотою 600 мм і діаметром мм, наповнена гарячою водою (t » 60 °С); склянка з водою кімнатної температури; пластилін. Виявлену Ж.Л. Гей - Люссаком закономірність простих співвідношень між обємами газів, що реагують, пояснює закон відкритий у 1811р італійським вченим Авогадро: В однакових обємах різних газів за однакових умов міститься однакове число молекул. В однакових обємах різних газів за однакових умов міститься однакове число молекул. З закону Авогадро випливає два дуже важливих наслідки : 1. Один моль будь-якого газу за однакових умов займає однаковий обєм=22,4 л 1. Один моль будь-якого газу за однакових умов займає однаковий обєм=22,4 л 2. Маса того самого обєму газу тим більше, чим більша маса його молекул. 2. Маса того самого обєму газу тим більше, чим більша маса його молекул. Прилад для вивчення процесів, що відбуваються в газах при постійному тиску Прилад для вивчення процесів, що відбуваються в газах при постійному тиску

11 11 Ж. Гей-Люссак відкрив один з основних газових законів, що нині носить його ім'я, закон однакового розширення газів і пари при однаковому підвищенні температури. Довів, що коефіцієнт розширення всіх газів однаковий. Під час польотів на повітряній кулі у 1804 р, довів, що інтенсивність земного магнетизму на висоті понад 7 км не змінюється і що повітря на такій висоті має такий самий склад, як і біля поверхні Землі. У 1805 р. Гей-Люссак разом з німецьким природодослідником О. Гумбольдтом розпочав досліди, в результаті яких у 1808 р. емпірично прийшов до відкриття закону, згідно з яким усі прості гази сполучаються один з одним у простих кратних відношеннях, або об'єм газоподібної сполуки перебуває в простому кратному відношенні до об'ємів компонентів. Проте він не зміг теоретично пояснити цей закон і розглядав його як дослідний факт. Відкритий Закон обємних відношень поклав початок об'ємному аналізу в хімії.

12 12 Михайло Васильович Ломоносов 19.ХІ.1711 – 15.ІV.1765 рр. Закон збереження збереження маси речовини

13 13 Біографічна довідка 19.ХІ.1711 р – в с.Денисовка Архангельської губернії народився М.В.Ломоносов рр. – навчався в Словяно-греко- латинській академії в м.Москві рр. – навчався в Марбургському університеті в Німеччині рр. – навчався в Фрейбурзі в Школі гірської справи рр. – адьюнкт Фізичного класу Петербургської Академії наук р – працює в, заснованій ним, хімічній лабораторії АН р – проводить дослідження на заснованому ним в Усть-Рудицях (біля Петербургу) склозаводі і в домашній лабораторії.

14 14 Науковий доробок Дослідження М.В.Ломоносова відносяться до математики, фізики, хімії, наук про Землю, астрономії р – звернув увагу на значення закону збереження маси речовини рр. – виклав основи атомно-корпускулярного вчення рр. – вирішував теоретичні і експериментальні питання хімії. Започаткував застосування математичних і фізичних методів дослідження в хімії. Першим почав читати в Петербургській АН самостійний курс істинно фізичної хімії Розробив точні методи зважування, застосовував обємні методи кількісного аналізу р – проводив досліди по випалюванню металів у запаяних ретортах і показав, що їх маса після нагрівання не змінюється.

15 15 Проводив дослідження по впливу електричного струму на розчинність солей, встановив факти пониження температури при розчиненні солей і пониження точки замерзання розчину в порівнянні з чистим розчинником. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, винайшов фарфорову масу. Довів органічне походження нафти, камяного вугілля, торфу і бурштину. Першим із руських академіків приступив до підготовки підручників з хімії та металургії. М.В.Ломоносову належить заслуга створення Московського університету, проект і навчальна програма складена ним особисто. Член багатьох академій наук. Іменем М.Ломоносова названий Московський університет, Московський інститут тонкої хімічної технології, місто Ломоносов. АН СССР у 1956 р. ввела Золоту медаль М.В.Ломоносова за видатні досягнення в галузі хімії та інших природничих науках.

16 16 Розум за допомогою науки проникає в таємниці речовини, показує істину. Михайло Ломоносов Розум за допомогою науки проникає в таємниці речовини, показує істину. Михайло Ломоносов

17 17 Ніщо не виникає з нічого Ніщо не виникає з нічого Ще Демокріт сприйняв принцип збереження буття: ніщо не виникає з нічого, сформульованого Меліссом і повтореного Анаксагором, який узгодив з вічністю часу і руху. ДемокрітМеліссом АнаксагоромДемокрітМеліссом Анаксагором Закон збереження маси речовини відомий з давніх давен. Перші формулювання цього закону зустрічаємо, наприклад у відомій роботі Лукреція Тіта Кара «Про природу речей» (лат. De rerum natura). Лукреція Тіта Каралат. Лукреція Тіта Каралат. У нові часи (пізнє середньовіччя) Закон збереження маси речовини у різних формах подається рядом вчених. Так, у Києво- Могилянській академії його вперше формулює Інокентій Гізель професор академії і її ректор. Києво- Могилянській академії Інокентій ГізельКиєво- Могилянській академії Інокентій Гізель

18 18 Виходячи з існуючої традиції наступності у лекційному матеріалі, який існував у Києво-Могилянській академії, український історик Олена Компан висунула гіпотезу, що саме тут принцип збереження маси речовини у фізичних і хімічних перетвореннях вперше на лекціях почув Михайло Ломоносов, згодом відомий російський вчений, який вчився у цій Академії в юнацькі роки. Виходячи з існуючої традиції наступності у лекційному матеріалі, який існував у Києво-Могилянській академії, український історик Олена Компан висунула гіпотезу, що саме тут принцип збереження маси речовини у фізичних і хімічних перетвореннях вперше на лекціях почув Михайло Ломоносов, згодом відомий російський вчений, який вчився у цій Академії в юнацькі роки. Олена КомпанМихайло Ломоносов Олена КомпанМихайло Ломоносов

19 рік - М. В. Ломоносов вперше сформулював Закон збереження маси речовини: «… всі зміни, що трапляються в натурі, такого суть стану, що скільки чого в одного тіла відніметься, стільки додається до іншого, так, якщо де трохи зменшиться матерії, то збільшиться в іншому місці…» року Антуан Лавуаз'є (Antoine Lavoisier) ясно й однозначно сформулював цей закон так: маса (вага) речовин, що вступають в реакцію, завжди дорівнює масі (вазі) речовин, які утворюються в результаті реакції рік – М.В.Ломоносов експериментально підтвердив його на прикладі випалу металів в запаяних посудинах (ретортах).

20 20 Дослід Ломоносова М. Ломоносов поміщав у реторту метал, запаював і нагрівав. Після нагрівання маса реторти не змінювалася, хоча метал реагував з киснем і на ньому зявлялася іржа. М. Ломоносов поміщав у реторту метал, запаював і нагрівав. Після нагрівання маса реторти не змінювалася, хоча метал реагував з киснем і на ньому зявлялася іржа. Запишемо рівняння реакції: Запишемо рівняння реакції: Fе + O 2 -> Fе 2 O 3 Fе + O 2 -> Fе 2 O 3 Випишемо відносні молекулярні маси речовин: Випишемо відносні молекулярні маси речовин: Чому не виконується закон збереження маси? Проаналізуємо записане рівняння. Чому не виконується закон збереження маси? Проаналізуємо записане рівняння. У лівій частині рівняння один атом Феруму, у правій два атоми Феруму. У лівій частині два атоми Оксигену, у правій три атоми Оксигену. Необхідно зрівняти кількість атомів кожного хімічного елемента в лівій і в правій частинах рівняння, тоді маси всіх атомів у лівій і правій частинах будуть рівними. Тобто потрібно підібрати коефіцієнти в рівнянні реакції: У лівій частині рівняння один атом Феруму, у правій два атоми Феруму. У лівій частині два атоми Оксигену, у правій три атоми Оксигену. Необхідно зрівняти кількість атомів кожного хімічного елемента в лівій і в правій частинах рівняння, тоді маси всіх атомів у лівій і правій частинах будуть рівними. Тобто потрібно підібрати коефіцієнти в рівнянні реакції: 4Fе + 3O 2 ->2Fе 2 O 3 4Fе + 3O 2 ->2Fе 2 O 3 І тоді з урахуванням усіх коефіцієнтів: І тоді з урахуванням усіх коефіцієнтів: 56· · 3 = 160 · = · · 3 = 160 · = 320

21 21 Сучасне формулювання закону збереження маси: Маса речовин, які вступають у хімічну реакцію, і дорівнює масі речовин, які утворюються внаслідок реакції. Маса речовин, які вступають у хімічну реакцію, і дорівнює масі речовин, які утворюються внаслідок реакції. Це можна пояснити тим, що у процесі хімічної реакції відбувається тільки перегрупування атомів, але кількість атомів і маса кожного з них залишаються сталими. Якщо ж кількість атомів кожного елемента, отже їхня загальна маса, не змінюється, то й маса реагентів повинна дорівнювати масі продуктів. Це можна пояснити тим, що у процесі хімічної реакції відбувається тільки перегрупування атомів, але кількість атомів і маса кожного з них залишаються сталими. Якщо ж кількість атомів кожного елемента, отже їхня загальна маса, не змінюється, то й маса реагентів повинна дорівнювати масі продуктів.

22 22 Прилад для ілюстрації закону збереження маси речовини Прилад складається з двох посудин Ландольта з металевими дужками і вставлених в горловину посудин гумових пробок. Під час роботи з приладом використовують ваги. Для ілюстрації закону збереження маси речовин доцільно використовувати дві посудини Ландольта. У них проводять хімічні реакції з яскраво вираженими ознаками: зміною кольору, випаданням осаду. Наприклад, взаємодія розміщених ( до початку досліду ) в різних колінах посудини Ландольта розчинів: барій хлориду і натрій сульфату або сульфатної кислоти; купрум сульфату і натрій гідроксиду; ферум хлориду і амоній роданіду; натрій гідроксиду і фенолфталеїну та інші.

23 23 Висновок Закон збереження маси відіграв значну роль у становленні атомно-молекулярного вчення і подальшому розвитку хімії як науки. На підставі закону збереження маси складаються рівняння хімічних реакцій і здійснюються практично важливі розрахунки. Цей закон є основним для хімії і всього природознавства. Йому підлягають всі хімічні перетворення, що відбуваються в природі і техніці..

24 24 Закон сталості сталості складу складу Жозеф Луї Пруст (26.ІХ.1754 – 5.VII.1826 рр.)

25 25 Біографічна довідка Жозеф Луї Пруст народився в невеликім містечку Анже в родині аптекаря; в аптеці батька він одержав перші фармацевтичні й хімічні знання. До 1777 р. навчався в Парижському університеті – 1780 рр. – Пруст одержав запрошення на кафедру хімії й металургії недавно заснованої Королівської семінарії у Вергарі (Іспанія) рр. читав лекції в Парижі рр. – професор Артилерійського училища в Сеговії (Іспанія) і Мадрідського університету р. – повернувся у Францію і продовжив дослідження.

26 26 Наукова робота 1799 р.- Встановив існування купрум (І) оксиду. Відкрив гідроксиди металів. Запропонував термін «гідрат». гідроксиди металів«гідрат»гідроксиди металів«гідрат» Працював також у галузі органічної хімії, виділив глюкозу, відкрив амінокислоту лейцин, дослідив камфору, крохмаль, цукор. Працював також у галузі органічної хімії, виділив глюкозу, відкрив амінокислоту лейцин, дослідив камфору, крохмаль, цукор.органічної хіміїглюкозу амінокислотулейцинкамфорукрохмальцукорорганічної хіміїглюкозу амінокислотулейцинкамфорукрохмальцукор рр. - Дослідив низку оксидів і сульфідів металів. оксидівсульфідівметалівоксидівсульфідівметалів 1802 р. – Виділив глюкозу з виноградного соку рр.- Встановив закон сталості хімічних сполук, який став основою атомно-молекулярного вчення. закон сталості хімічних сполукзакон сталості хімічних сполук рр. – Вів дискусію з К.Л.Бертолле, який заперечував постійний склад хімічних сполук. Дискусія закінчилася перемогою Ж.Пруста і утвердженням Закону сталості складу хімічних речовин – одного з основних законів хімії.

27 27 Закон сталості складу відкритий французьким ученим Ж.Прустом у 1808 р. Речовини мають сталий якісний і кількісний склад незалежно від способів їх добування. Цей закон справджується тільки для речовин молекулярної будови. Багато речовин кристалічної будови можуть мати різний кількісний склад. Речовини, які мають молекулярну будову і сталий склад називають дальтонідами, кристалічну будову і змінний склад – бертолідами. Дальтоніди – H2O, SO2, H2S, HCl. Бертоліди – Fe0,89O, Fe0,91O, MgS, Ca3P2, CaC2. Сучасне формулювання Закону сталості складу: Кожна індивідуальна молекулярна сполука має сталий якісний і кількісний склад незалежно від способу її добування.

28 28 Висновок Закон сталості складу справджується для речовин з молекулярною будовою. Деякі сполуки з іншою будовою мають не сталий а змінний склад. Російський вчений М.С.Курнаков на початку ХХ ст. виявив сполуки змінного складу у сплавах металів. У 30-х роках ХХ ст. виявлено такі сполуки серед оксидів, сульфідів, нітридів, карбідів, гідридів. Із зміною ізотопного складу елемента змінюється і масовий склад сполуки. Наприклад, H 2 O і H 3 O. Отже співвідношення між масами елементів, що входять до складу певної речовини, сталі лише за умови сталості ізотопного складу цих елементів

29 29

30 30

31 31 Авогадро встановив важливий фізичний закон - закон Авогадро - на підставі якого визначають атомну і молекулярну вагу. Авогадро встановив важливий фізичний закон - закон Авогадро - на підставі якого визначають атомну і молекулярну вагу. Його ім'ям названа універсальна стала - число Авогадро - число молекул в одному молі ідеального газу. Його ім'ям названа універсальна стала - число Авогадро - число молекул в одному молі ідеального газу. Розробив метод визначення молекулярної маси, завдяки йому використавши експериментальні дані інших дослідників, уперше правильно вирахував атомні маси кисню, вуглецю, азоту, хлору та інших елементів. Розробив метод визначення молекулярної маси, завдяки йому використавши експериментальні дані інших дослідників, уперше правильно вирахував атомні маси кисню, вуглецю, азоту, хлору та інших елементів. Встановив точний кількісний склад багатьох речовин води, кисню, аміаку та багатьох оксидів. Встановив точний кількісний склад багатьох речовин води, кисню, аміаку та багатьох оксидів.

32 32 ЗАКОН АВОГАДРО б ув висловленний як гіпотез а в 1811 р. італійським фізико-хіміком А. Авогадро Авогадро У рівних обсягах різних газів при однакових температурах і тисках утримується однакове число молекул. (маса одного моля речовини пропорційна його молекулярній вазі) У рівних обсягах різних газів при однакових температурах і тисках утримується однакове число молекул. (маса одного моля речовини пропорційна його молекулярній вазі) Стала Авогадро N А = 6,02 · моль 1 З цього випливає, що однакова кількість молів різних газів при однакових тисках і температурах займає однаковий об'єм; за нормальних умов, тобто при тиску ,72 Па (760 мм рт. ст.) і температурі 273,15 К (0° С), об'єм одного кіломоля газу становить 22,4136 ±0,0030 м3. З цього випливає, що однакова кількість молів різних газів при однакових тисках і температурах займає однаковий об'єм; за нормальних умов, тобто при тиску ,72 Па (760 мм рт. ст.) і температурі 273,15 К (0° С), об'єм одного кіломоля газу становить 22,4136 ±0,0030 м3. Для реальних газів тим точніший, чим газ розрідженіший; для рідин і твердих тіл він недійсний. Авогадровий чотиритомний твір:" Фізика вагомих тіл, чи трактат про спільну конституцію тіл " виявилося одним із перших підручників молекулярної фізики.

33 33 Висновок Наслідок із закону Авогадро: один моль будь-якого газу за сталих умов завжди займає один і той самий обєм. моль За нормальних умов, тобто при температурі 0° С (273К) і тиску 101,3 кПа, обєм 1 моль будь-якого газу, дорівнює 22,4 л. Стала V 0 m =22,4 л/моль називається молярним обємом газу за нормальних умов. Молярний обєм газу дорівнює відношенню обєму газу за даних умов до кількості речовини цього газу. V m = V(B) /n(B) V m = V(B) /n(B) Якщо обєми двох газів дорівнюють один одному за сталих умов, то однакове й число молекул кожного газу, тобто N(1) = N(2) або n(1)N A = n(2)N A. Відносна густина першого газу за другим дорівнює: D = M(1)/M(2).

34 34

35 35 Дмитро Іванович Менделєєв 8.ІІ ІІ.1907 Дмитро Іванович Менделєєв ( ) великий учений-енциклопедист, хімік, фізик, технолог, геолог і навіть метеоролог. Відкрив один з фундаментальних законів природи Періодичний закон хімічних елементів (лютий 1869 р.). Менделєєв мав дивовижно ясне хімічне мислення, він завжди ясно представляв кінцеву мету своєї творчої роботи, передбачав її користь. Менделєєв мав дивовижно ясне хімічне мислення, він завжди ясно представляв кінцеву мету своєї творчої роботи, передбачав її користь.

36 36 Біографічна довідка Народився Дмитро Менделєєв 27 січня (8 лютого) 1834 року в Тобольську, сімнадцятою та останньою дитиною в сім'ї Івана Павловича Менделєєва р.- Закінчив Головний педагогічний інститут рр.-Учитель гімназії при Ришельєвському ліцеї в Одесі р. - повернення до Санкт-Петербурга, де захистив дисертацію "Об удельных объемах" на ступінь магістра хімії рр.- Викладач Петербурзького університету. 23-річним він стає доцентом Петербурзького університету, де викладає спочатку теоретичну, потім органічну хімію. У січні рр. Менделєєва було направлено у дворічне відрядження за кордон. Він поїхав до Гейдельбергу, куди його вабили імена Бунзена, Кирхгофа і Коппа, і де він працював у власній приватній лабораторії.

37 37 У 1861 р. Менделєєв повертається до Санкт-Петербурга, де відновлює читання лекцій з органічної хімії в університеті і видає чудовий підручник: "Органическая химия. У 1863 р. фізико-математичний факультет Петербурзького університету обирає його професором кафедри технології. У 1864 р. Менделєєв був обраний професором Петербурзького технологічного інституту. У 1865 р. він захистив дисертацію "О соединениях спирта с водой" на ступінь доктора хімії р. отримав кафедру неорганічної (загальної) хімії в університеті, яку і очолював протягом 23 років відвідав Америку (за дорученням уряду) для вивчення практичного досвіду в галузі нафтовій промисловості відвідав Америку (за дорученням уряду) для вивчення практичного досвіду в галузі нафтовій промисловості р.- вчений хоронитель Депо зразкових ваг і мір.

38 38 Науковий доробок рр. ранні наукові праці присвячені вивченню ізоморфізму і питомим обємам р.- Відкрив температуру абсолютного кипіння рідин р.- Написав перший вітчизняний підручник по органічній хімії р.- Автор праці Основи хімії р.- Оприлюднив основи вчення про періодичність, відкрив періодичний закон і розробив періодичну систему хімічних елементів рр.- Розробив гідратну теорію розчинів р.- Створив метричну систему вимірювання температури р.- Відкрив рівняння стану ідеального газу.

39 39 Періодичний закон 1869 рік Властивості простих тіл, також форми і властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величини атомних ваг елементів Властивості простих тіл, також форми і властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величини атомних ваг елементів

40 40 Сучасне формулювання закону

41 41 1 березня 1869 року Д. І. Менделєєв відправив у друкарню листок, на якому був записаний його «Досвід системи елементів, заснованої на їхній атомній масі й хімічній подібності». Через два тижні він представив у Російське хімічне товариство статтю «Співвідношення властивостей з атомною масою елементів». Повідомлення про відкриття Менделєєва було зроблено редактором «Журналу Російського хімічного товариства» професором Н.А. Меншуткіним на засіданні товариства 6 березня 1869 року.